Роль зміни сполучнотканинних структур в генезі стресорних ушкоджень тканин і пізнього гестозу

Abstract

Встановлено, що стрес-синдром характеризується активацією деградації глікопротеїнів сполучнотканинних структур організму. Доведено тісний позитивний кореляційний зв'язок між вмістом нейрамінової кислоти і тяжкістю виразкових ушкоджень шлунка. У вагітних жінок з пізнім гестозом встановлено підвищення екскреції з сечею ней- рамінової кислоти та гексуронових кислот порівняно з контрольною групою жінок, у яких вагітність перебігала без ускладнень. Зроблений висновок про суттєву роль підвищеного катаболізму неколагенових білків основної речовини сполучної тканини в механізмі розвитку стресорних ушкоджень ; Установлено, что стресс-синдром характеризуется активацией деградации гликопротеидов соединительнотканных структур организма. Установлена тесная положительная корреляционная связь между содержанием нейраминовой кислоты и тяжестью язвенных повреждений желудка. У беременных женщин с поздним токсикозом установлено повышение экскреции с мочой нейраминовой кислоты и гексуроновых кислот по сравнению с контрольной группой женщин, у которых беременность протекала без осложнений. Сделан вывод о существенной роли повышенного катаболизма неколлагеновых белков основного вещества соединительной ткани в механизме стрессорных повреждений ;

The stress-syndrome characterized the activation of glycoproteine degradation in connective structures of the organism. The close positive correlation tie between the contents of neuramine acid and the gravity of ulcerous violations of the stomach was proved. In pregnant women with the late gestosis there were revealed increasing of neuramine acid and hexuronic acids with urine as compared with the control group in which pregnancy procured without complications. We came to the conclusion about essential role of the increased catabolism of noncolagenic proteins of connective tissue in the mechanism of stress- factor’s violation..