Стереоморфологические особенности желез периферической зоны простаты человека

Abstract

The object of the research work was to study the stereomorphologic features of the prostate structure in the zonal concept’s, light just glands of peripheral zone. It was investigated 8 isolated preparations of prostate’s preparations, which were fixed in neutral formalin in order to get thin paraffin sections in 4 mcm thickness. It was obtained 8 series by 60 sections in each one. It was stained by hematoxylin and eosin. Axial ducts and their branching with acinus group of homogenous density throughout the peripheral zone were identified. Axial excretory ducts may be merge in pairs before an flow into the urethra in order to form «main» excretory ducts. It was performed a stereological analysis of varied of size and shape of terminal parts by series of thin paraffin sections. It was indicated that the glands of the peripheral zone of human’s prostate have terminal parts, which can contain one small round cavity or several multiocular inner-acinar ones due to the presence folds and invaginations. Ducts of glands have lumen’s extension, which can be a place of secret’s depositing. They are similar to the multiocular terminal parts. There is no clear morphologic border of trasition from a terminal section to a duct and from one duct to other one; Метою роботи стало вивчення і стереоморфологічних особливостей будови простати в світлі зональної концепції, а саме, залоз периферичної зони. Досліджено 8 ізольованих препаратів простати, які були фіксовані в формаліні для отримання тонких парафінових зрізів товщиною 4 мкм. Отримано 8 серій в середньому по 60 зрізів в кожній, забарвлення гематоксилін і еозин. Виявлено осьові протоки і їх розгалуження з групами ацинусів однорідної щільності компонування на всьому протязі периферичної залози. Аксіальні вивідні протоки можуть зливатися попарно перед впадінням в уретру, утворюючи «головні» вивідні протоки. Проведено стереологічний аналіз різноманітних за формою і розмірами кінцевих відділів за серіями тонких парафінових зрізів. Було встановлено, що залози периферичної зони передміхурової залози людини мають кінцеві відділи, які можуть містити в собі від однієї невеликої округлої порожнини до кількох багатокамерних внутрішньоацинарних порожнин за рахунок наявності в їх просвіті складок і інвагінацій. Протоки залоз мають розширення просвіту, які також, як і багатокамерні кінцеві відділи можуть слугувати місцем депонування секрету. Не виявлено чіткої морфологічної межі переходу від кінцевого відділу до протоки і від однієї протоки до іншої за аналогією з іншими компаундними залозами.