Нові тенденції в організації навчального процесу на кафедрі урології, судової медицини ВДНЗ України «УМСА»

Abstract

Актуальність теми. Конституція України визнає життя й здоров’я громадян найвищою соціальною цінністю та проголошує державу гарантом забезпечення й утвердження прав і свобод людини. Проте наявна тенденція погіршення стану медичної системи в країні створює дедалі гостріші проблеми для подальшої реалізації задекларованого права людини на отримання медичної допомоги в нашій державі. Провідна мета Національного плану розвитку системи охорони здоров’я – забезпечення зниження рівня захворюваності, інвалідності та смертності населення, налагодження й ефективне функціонування доступної та високоякісної медичної допомоги [1; 4; 3]. Нова модель медичного обслуговування передбачає появу лікарів принципово нової формації, які мають нести відповідальність за своїх пацієнтів і надавати гарантований мінімум медичної, психологічної та соціальної допомоги [3;5]. Постановка проблеми. Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» потрібна докорінна перебудова чинних методів викладання у вищий школі. Така перебудова триває вже багато років, але розрив між рівнем теоретичних знань і практичними досягненнями залишається достатньо великим. Успішність та якість освіти залежать від того, як ці складові інтегровані в навчальному процесі. Велика увага в цьому напрямі приділяється використанню в навчальному процесі новітніх інформаційних технологій та інтерактивних методів розвиваючого навчання, що підвищують мотивацію студентської молоді [2; 3; 5]. Інтерактивні методи та інноваційні інформаційні технології формують у студентів вищу форму компетенції –здатність виявляти сутність проблем, що виникають у ході професійної діяльності, аналізувати результати клініко-діагностичних досліджень, удосконалювати свої професійні знання і навички; можливість до аналізу медичної інформації за допомогою системного підходу, сприйняття інновацій із метою вдосконалення своєї професійної діяльності, використання теоретичних, методичних знань і вмінь із фундаментальних природничих дисциплін у науково-дослідній, лікувально-діагностичній роботі [6].