Світська бесіда як український лінгвокультурний феномен і її трансформації в часі

Abstract

У дисертації здійснено комплексний аналіз світської бесіди як специфічного українського лінгвокультурного феномена з кін. XIX – до поч. XXI ст. Проінтерпретовано й систематизовано теоретичні засади дослідження світської бесіди, проаналізовано її комунікативно-прагматичну організацію, досліджено семантико-прагматичні трансформації світськості. Простежено еволюцію мовленнєвих портретів світських комунікантів кін. XIX – поч. XXI ст., зокрема, вирізнено й проаналізовано специфіку функціювання в дискурсі спектра номінацій світського мовця, визначено й схарактеризовано його константні та змінні дискурсивні характеристики, встановлено й описано значущі для кожного з розглядуваних у дисертаційній праці часових відтинків осередки гуртування світських кіл. Крім цього, виявлено й диференційовано мовні індикатори поведінкового кодексу аналізованого дискурсу, які відображають його етикетну специфіку й знакові етноментальні риси українців.