Особливості відновлюваного періоду ішемічних стовбурових інсультів в осіб з ожирінням

Abstract

Мета дослідження – вивчення динаміки відновлення функціональних порушень після первинних ішемічних інсультів стовбуру головного мозку у пацієнтів з ожирінням при відсутності цукрового діабету. Для дослідження було відібрано три групи пацієнтів: з нормальною вагою (34 особи), з абдомінальним типом ожиріння (40 осіб) та з неабдомінальним (стегново-сідничним) типом ожиріння (31 особа). При виписці зі стаціонару в осіб з ожирінням у 20-22% спостережень виявлялось грубе або виражене порушення життєдіяльності (4-5 балів за модифікованою шкалою Ренкіна) та в 16-17% потребувалась постійна стороння допомога у побуті (індекс Бартелла <60); частота відповідних значень у пацієнтів з нормальною вагою становила 11% та 6%. Через 90 діб після інсульту частота вищезазначених показників була: у пацієнтів з ожирінням – 6-10% та 10-12%, а у пацієнтів з нормальною вагою тіла – 0%; Цель исследования – изучение динамики восстановления функциональных нарушений после первичных ишемических стволовых инсультов у пациентов с ожирением при отсутствии сахарного диабета. Для исследования было отобрано три группы пациентов: с нормальным весом (34 пациента), с абдоминальным типом ожирения (40 пациентов) и с неабдоминальным (бедренно-ягодичным) типом ожирения (31 пациент). При выписке из стационара у лиц с ожирением в 20-22% случаев наблюдалось грубое или выраженное нарушение жизнедеятельности (4-5 баллов согласно модифицированной шкале Рэнкина) и в 16-17% случаев требовалась постоянная посторонняя помощь в быту (индекс Бартелла <60). Час- тота соответствующих значений у пациентов с нормальным весом составляла 11% и 6%. Через 90 суток после инсульта частота выше- указанных показателей была: у пациентов с ожирением – 6-10% и 10- 12%, а у пациентов с нормальной массой тела – 0%; The aim of the study was to investigate the dynamics of functional recovery after primary ischemic brainstem strokes in patients with obesity that didn’t have diabetes mellitus. It was formed three groups of patients: with normal weight, with abdominal obesity and with nonabdominal (femoral-sciatic) obesity. Each group had from 31 to 40 patients. At the time of discharge from hospital, 20-22% of obese patients had moderate or severe disabilities (4-5 points according to modified Rankin scale) and 16-17% of obese patients required permanent outside assistance at home (Barthel index <60). The frequencies of corresponding indicators in patients with normal weight were 11% and 6% respectively. In 90 days after strokes, frequencies of the above mentioned parameters were: in patients with obesity – from 6 to 10% and from 10 to 12%, in patients with normal body weight – 0%.