Щодо дієвості інформаційних методичних матеріалів у навчальному процесі на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології

Abstract

Мета дослідження – поліпшення опанування теми “Сальмонели. Мікробіологічна діагностика черевного тифу” в навчаль- ному процесі на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології. Матеріали та методи дослідження. Розробка кафедрою мікробіології, вірусології та імунології таблиці, в якій визначена кореляція між клінічним перебігом, особливостями патогенезу і видом клінічного матеріалу, та розробка схеми мікробіологічної діагностики черевного тифу і паратифів. Результати й обговорення. Студенти отримують навчально-методичну підтримку у вигляді зручної таблиці і схеми мікро- біологічної діагностики черевного тифу та паратифів для якісного набуття теоретичних знань і практичних навичок. Висновки. Під час розгляду теми “Сальмонели. Мікробіологічна діагностика черевного тифу та паратифів” на практичному занятті викладачем може бути використана таблиця, яка ознайомить студентів із принципами мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань, що залежать від патогенезу та клінічної картини захворювання. Таке викладання матеріалу на сучас- ному етапі буде сприяти опануванню цих тем на кафедрі інфекційних хвороб та орієнтує майбутніх лікарів в обранні адекватних методів мікробіологічної діагностики при постановці кінцевого клінічного діагнозу. Таким чином, студенти отримують ще одну навчально-методичну підтримку для якісного набуття теоретичних знань і практичних навичок; The aim of the study – to improve the mastery of the topic “Salmonella. Microbiological diagnosis of typhoid fever” in the educational process at the Department of Microbiology, Virology and Immunology. Materials and Methods. Development by the Department of Microbiology, Virology and Immunology a table which identified a correlation between clinical course, peculiarities of pathogenesis and clinical material, and development schemes of microbiological diagnosis of typhoid and paratyphoid. Results and Discussion. Students get training and methodological support such as convenient tables and diagrams of microbiological diagnosis of typhoid and paratyphoid for efficient acquisition of theoretical knowledge and practical skills. Conclusions. The table that introduces the principles of microbiological diagnostics of infectious diseases according to the pathogenesis and clinical disease for students can be used by teacher at a practical class on the topic “Salmonella. Microbiological diagnosis of typhoid and paratyphoid fever”. Such teaching at the present stage will facilitate the development of these topics at the Department of Infectious Diseases and orient future doctors in choosing appropriate methods of microbiological diagnostics in the making of the final clinical diagnosis. Thus, students get one more training and methodological support for qualitative acquisition of theoretical knowledge and practical skills.