Концептуальні засади особливостей самостійної роботи при вивченні внутрішньої медицини

Abstract

Які проблеми з організації самостійної роботи можуть виникнути? Які шляхи їх уникнення і розв’язання? 1. Низький загальноосвітній рівень і відповідно слабка підготовка студентів на медико-біологічних і професійно-орієнтованих кафедрах, що позначається на рівні сприйняття навчального матеріалу певною частиною студентів. За відсутності мотивації студента до засвоєння навчального матеріалу необхідні значні зусилля, щоби примусити студента засвоїти певний мінімум навчального матеріалу. 2. Оскільки самостійна робота стає провідною в навчальному процесі, то педагогічне навантаження викладача має суттєво відрізнятися від нинішнього. По-перше, навчальні групи студентів, що перебувають у клініці, слід зменшити до 5-6 осіб у групі. Лише за таких умов викладач зможе якісно проконтролювати засвоєння навчального матеріалу студентом, за необхідності навчити, продемонструвати студенту, як виконується та чи інша навичка. 3. Педагогічне навантаження викладача має охоплювати не лише години лекцій і практичних занять, а й : - підготовку підручників і посібників; - підготовку тестових завдань і ситуаційних задач (комп’ютерні версії); - години, вільні від обов’язкових занять, у які викладач консультує студентів, що самостійно працюють на кафедрі. 4. Для викладачів кафедри і допоміжного персоналу слід створити гнучкий графік роботи з можливістю роботи комп’ютерного класу в вечірні години. 5. Бібліотека має виконувати такі функції: - забезпечувати студентів підручниками і посібниками на початку кожного семестру; - забезпечувати студентів додатковою літературою для поглибленого вивчення конкретної теми або проблеми, написання рефератів, навчальної історії хвороби; - надавати консультативну методичну допомогу з додаткової літератури.