Морфо-функціональні порушення при гіпермобільності суглобової головки нижньої щелепи і методи їх корекції

Abstract

Дисертацію присвячено підвищенню ефективності діагностики і лікуванню хворих з гупермобільністю суглобової головки нижньої щелепи. На підставі вивчення особливостей анатомо-морфологічних характеристик кісткових структур скронево-нижньощелепного суглоба, аналізу порушень його функції у хворих з гіпермобільністю суглобової головки за результатами клінічних обстежень, аксіографії, артрофонографії, електроміографії власно жувальних м’язів, даних променевих досліджень (рентгенографії суглобів, комп’ютерної томографії, магнітно-резонансної томографії) обґрунтовано відокремлення трьох ступенів важкості патології: легкої, середньої важкості, важкої. Отримані дані дали можливість розробити гіпотезу патогенезу гіпермобільності суглобової головки нижньої щелепи, в основі якої лежить диско ординація роботи жувальних м’язів, м’язів шиї, біомеханічні порушення оклюзійно-компресійних співвідношень зв’язково-м’язово-суглобових компонентів. Все це дало можливість запропонувати і впровадити в практику диференційований комплекс мануальних, фізичних і фізіотерапевтичних заходів для хворих з різними ступенем важкості гіпермобільності суглобової головки нижньої щелепи. Автором доведено, що при лікуванні хворих з патологією СНЩС необхідно врахувати усі сторони патогенезу захворювання, що має місце, а й характер функціональних і морфологічних порушень не лише з боку компонентів скронево-нижньощелепного суглобу, але і всіх прилеглих до нього анатомічних структур. Аналіз віддалених результатів свідчить, що використання запропонованих методик лікування в 86,6% пацієнтів з легким ступенем, в 84,7% - з середнім, в 77,8% - з важким ступенем гіпермобільності суглобової головки виявилося ефективним; Диссертация посвящена повышению эффективности диагностики и лечению больных с гупермобильнистю суставной головки нижней челюсти. На основании изучения особенностей анатомо-морфологических характеристик костных структур височно-нижнечелюстного сустава, анализа нарушений его функции у больных с гипермобильностью суставной головки по результатам клинических обследований, аксиография, артрофонографии, электромиографии собственно жевательных мышц, данных лучевых исследований (рентгенографии суставов, комп " томографии, магнитно-резонансной томографии) обоснованно отделения трех степеней тяжести патологии: легкой, средней тяжести, тяжелой. Полученные данные позволили разработать гипотезу патогенеза гипермобильности суставной головки нижней челюсти, в основе которой лежит диско ординация работы жевательных мышц, мышц шеи, биомеханические нарушения окклюзионно-компрессионных соотношений связочно-мышечно-суставных компонентов. Все это дало возможность предложить и внедрить в практику дифференцированный комплекс мануальных, физических и физиотерапевтических мероприятий для больных с различными степени тяжести гипермобильности суставной головки нижней челюсти. Автором доказано, что при лечении больных с патологией ВНЧС необходимо учесть все стороны патогенеза заболевания, имеет место, но и характер функциональных и морфологических нарушений не только со стороны компонентов височно-нижнечелюстного сустава, но и всех прилегающих к нему анатомических структур. Анализ отдаленных результатов свидетельствует, что использование предложенных методик лечения в 86,6% пациентов с легкой степенью, в 84,7% - со средним, в 77,8% - с тяжелой степенью гипермобильности суставной головки оказалось эффективным; 1697/5000 Dysertatsiyu prysvyacheno pidvyshchennyu efektyvnosti diahnostyky i likuvannyu khvorykh z hupermobilʹnistyu suhlobovoyi holovky nyzhnʹoyi shchelepy. Na pidstavi vyvchennya osoblyvostey anatomo-morfolohichnykh kharakterystyk kistkovykh struktur skronevo-nyzhnʹoshchelepnoho suhloba, analizu porushenʹ yoho funktsiyi u khvorykh z hipermobilʹnistyu suhlobovoyi holovky za rezulʹtatamy klinichnykh obstezhenʹ, aksiohrafiyi, artrofonohrafiyi, elektromiohrafiyi vlasno zhuvalʹnykh mʺyaziv, danykh promenevykh doslidzhenʹ (renthenohrafiyi suhlobiv, kompʺyuternoyi tomohrafiyi, mahnitno-rezonansnoyi tomohrafiyi) obgruntovano vidokremlennya trʹokh stupeniv vazhkosti patolohiyi: lehkoyi, serednʹoyi vazhkosti, vazhkoyi. Otrymani dani daly mozhlyvistʹ rozrobyty hipotezu patohenezu hipermobilʹnosti suhlobovoyi holovky nyzhnʹoyi shchelepy, v osnovi yakoyi lezhytʹ dysko ordynatsiya roboty zhuvalʹnykh mʺyaziv, mʺyaziv shyyi, biomekhanichni porushennya oklyuziyno-kompresiynykh spivvidnoshenʹ zvʺyazkovo-mʺyazovo-suhlobovykh komponentiv. Vse tse dalo mozhlyvistʹ zaproponuvaty i vprovadyty v praktyku dyferentsiyovanyy kompleks manualʹnykh, fizychnykh i fizioterapevtychnykh zakhodiv dlya khvorykh z riznymy stupenem vazhkosti hipermobilʹnosti suhlobovoyi holovky nyzhnʹoyi shchelepy. Avtorom dovedeno, shcho pry likuvanni khvorykh z patolohiyeyu SNSHCHS neobkhidno vrakhuvaty usi storony patohenezu zakhvoryuvannya, shcho maye mistse, a y kharakter funktsionalʹnykh i morfolohichnykh porushenʹ ne lyshe z boku komponentiv skronevo-nyzhnʹoshchelepnoho suhlobu, ale i vsikh prylehlykh do nʹoho anatomichnykh struktur. Analiz viddalenykh rezulʹtativ svidchytʹ, shcho vykorystannya zaproponovanykh metodyk likuvannya v 86,6% patsiyentiv z lehkym stupenem, v 84,7% - z serednim, v 77,8% - z vazhkym stupenem hipermobilʹnosti suhlobovoyi holovky vyyavylosya efektyvnym; The dissertation is devoted to increase of efficiency of diagnostics and treatment of patients with gumpromobility of articular head of the mandible. On the basis of the study of the features of the anatomical and morphological characteristics of the bone structures of the temporomandibular joint, analysis of violations of its function in patients with hypermobility of the articular head according to the results of clinical examinations, axiography, arthropophonography, electromyography of the masticatory muscles, data from radiological studies (X-ray of the joints, magnetic imaging, magnetic resonance imaging) justify the separation of the three degrees of severity of the pathology: mild, moderate, severe. The obtained data made it possible to develop a hypothesis of the pathogenesis of hypermobility of the articular head of the mandible, which is based on the discontinuation of the work of chewing muscles, neck muscles, biomechanical violations of occlusive-compression ratios of ligament-muscular-articular components. All this made it possible to propose and implement in practice a differentiated set of manual, physical and physiotherapeutic measures for patients with varying degrees of severity of hypermobility of the articular head of the mandible. The author has proved that in the treatment of patients with CNS pathology it is necessary to take into account all aspects of the pathogenesis of the disease that occurs, but also the nature of functional and morphological disorders not only from the components of the temporomandibular joint, but also all the adjacent anatomical structures. The analysis of remote results shows that the use of the proposed treatment methods in 86.6% of patients with a mild degree, in 84.7% - with the average, and 77.8% - with a severe degree of hypermobility of the articular head proved to be effective.