Актуальність етіології й патогенезу хронічного рецидивуючого афтозного стоматиту. Огляд літератури

Abstract

Відносно невисока розповсюдженість тяжких форм хронічного рецидивуючого афтозного стоматиту (ХРАС), досить швидка інволюція елементів ураження, навіть при симптоматичному лікуванні, пояснює повільний розвиток наукових розробок щодо етіопатогенезу захворювання, про що свідчить давність публикацій, посилання на різноманітність факторів. При цьому, однозначної відповіді з питання етіології ХРАС не існує. Серед потенційних етіопатогенетичних факторів: системні – захворювання ШКТ, дефіцит В12, імунологічні, генетичні, локальні мікробні. В огляді наведено відомості щодо тенденцій вирішення питання на прикладі зарубіжних публікацій. Загальний механізм патогенезу, який поєднував би виникнення афт на ротовій слизовій оболонці та захворювання ШКТ не пропонується у доступній літературі, що дозволяє вважати останні лише сприятливим фактором. Імунні зміни при ХРАС відображають типову клітинно-опосередковану імунну відповідь, мають патогенетичне значення, можуть бути реактивними, але, очевидно, не є етіологією. Лікування ХРАС має відносний ефект. Актуальність проблеми етіології та патогенезу залишається відкритою; Относительно невысокая распростаненность тяжелых форм хронического рецидивирующего афтозного стоматита (ХРАС), достаточно быстрая инволюция элементов поражения, даже при симптоматическом лечении, объясняет довольно медленное развитие научных разработок в области этиопатогнеза, о чем свидетельствует давность публикаций, ссылки на многообразие факторов возникновения ХРАС. При этом однозначного ответа на вопрос этиологии ХРАС не существует. Среди потенциальных этиопатогенетических факторов: системные – заболевания ЖКТ, дефицит В12, иммунологические, генетические, локальные микробные. В обзоре приведены сведения относительно решения данного вопроса на примере зарубежных публикаций. Общий механизм патогенеза, который мог бы связывать возникновение афт в ротовой полости и заболевания ЖКТ, не предположен в доступной литературе, что позволяет считать последние лишь предрасполагающими. Иммунологические изменения при ХРАС отображают динамику клеточно-опосредованного иммунного ответа, имеют патогенетическое значение, могут быть реактивными, но, очевидно, не этиологическими. Лечение ХРАС имеет относительный эффект. Актуальность проблемы этиологии и патогенеза остается открытой; Recurrent aphthous stomatitis (RAS) is a chronic inflammatory disease of unknown etiology characterized by recurring formation of painful oral ulcers. The relative low spreading of hard formes RAS, rapidly lesions involution, inside of the therapy, are explain the slowly development of scientific research devoted to the etiopathogenesis. The pathogenesis of RAS has been debated long and various etiological predisposing factors have been suggested. Although the exact etiology of RAS is unkown, local and systemic conditions (B12 deficit, gastrointestinal diseases), and genetic, immunologic, and infectious factors all have been identified as potential etiopathogenic agents. Any common mechanisms for RAS and gastrointestinal diseases are not proposed in publications, that is why, last-mention may be predisposes factors. Previous studies at RAS, in principle, have suggested cell-mediated activation of immune response - common for mucosa, they have pathogenetic and reactive meaning, but it is early to interpret that as an etiology. Various treatment modalities are used, but no therapy is definitive at RAS. Systemic medications can be tried if topical therapy is ineffective. Ethiology and pathogenesis of recurrent aphthous stomatitis still actually.