Оптимізація лікування хворих з приводу хроінічних ран

Abstract

Для покращення результатів хірургічного лікування хворих із тривалонезагоючими ранами було проведено аналіз ефективності застосування аутологічної збагаченої тромбоцитами плазми. Дослідження базується на аналізі лікування 22 пацієнтів, які страждали на рани нижніх кінцівок, які тривало не загоювались та знаходились на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні. Всі пацієнти мали тривалонезагоючі рани шкіри нижініх кінцівок діаметром не більше 8 см різної етіології. При використанні запропонованої методики, яка базується на виготовлені аутологічної збагаченої тромбоцитарної плазми з наступними інєкціями по периферії рани. Ступінь зменшення площі поверхні рани визначений методом контактної планіметрії за добу у хворих 1-ї групи становив в середньому 5,1 ± 0,6%, у хворих 2-ї групи - 4,8 ± 0,7%. У контрольній групі - 1,8 ± 0,4% (р<0005). Отримані результати свідчать про збільшення швидкості загоєння ран у хворих 1 та 2 груп у порівнянні з пацієнтами контрольної групи. За весь період спостереження (12 тижнів) повна епітелізація рани сталася у 6 (75%) пацієнтів 1 групи, 5 (62,5%) пацієнтів 2 групи і у 2 (33,3%) пацієнтів 3 групи.To improve the results of surgical treatment of patients with nonhealing wounds analysis of the effectiveness of autologous platelet-rich plasma was conducted. The study is based on the analysis of treatment of 22 patients with the presence of lower limb wounds that did not heal for a long time and were hospitalized in the surgical department. All patients had chronic nonhealing lower extremity skin wound diameter of not more than 8 cm various etiologies. By using the proposed techniques based on autologous making platelet rich plasma as described J.Chukrun. Thereafter, the resulting two-typed plasma insulin syringe of 1 ml each cut away and wound on the periphery (20 injections of 0.1 ml). Part of the plasma, which remained in the form of application applied to the wound defect was closed with a dry cloth for 24 hours. The degree of reduction of the surface area of the wound was determined by the contact plane geometry per day in patients of group 1 averaged 5,1 ± 0,6%, at patients in group 2 - 4,8 ± 0,7%. In the control group - 1,8 ± 0,4% (p <0.005). The results indicate an increase in rate of wound healing in patients 1 and 2 compared with groups of patients in the control group. During the entire period of observation (12 weeks) the total epithelialization of the wound occurred in 6 (75%) patients of group 1, 5 (62.5%) patients in group 2 and 2 (33.3%) 3 groups of patients.