Комплексний підхід до прогнозування гнійно-септичних ускладнень при гострому панкреатиті

Abstract

Рання діагностика гнійно-септичних ускладнень (ГСУ) тяжкого гострого панкреатиту (ТГП) значною мірою залежить від адекватного та своєчасного прогнозування розвитку панкреатичної інфекції. Проте проблемі визначення вірогідності її розвитку а також розвитку септичних ускладнень при ТГП присвячені лише поодинокі дослідження. Метою роботи було з’ясувати ефективність шкали IPS для прогнозування розвитку ГСУ у хворих на ТГП. До ретроспективного дослідження включено 86 хворих. В залежності від факту розвитку ГСУ та тяжкості стану за шкалою APACHE II пацієнтів було поділено на групи. Після аналізу даних виявилося, що шкала IPS може бути застосована для прогнозування розвитку ГСУ у категорії хворих на ТГП, тяжкість стану яких перевищує 14 балів за шкалою APACHE II. Створення та апробація нових засобів профілактики та прогнозування розвитку ГСУ є однією з актуальних проблем абдомінальної хірургії; Ранняя диагностика гнойно-септических осложнений (ГСО) тяжелого острого панкреатита (ТОП) в значительной степени зависит от адекватного и своевременного прогнозирования развития панкреатической инфекции. Несмотря на это, проблеме определения вероятности ее развития а также развития септических осложнений при ТОП посвящены лишь единичные публикации. Целью работы было определить эффективность шкалы IPS для прогнозирования ГСО у пациентов с ТОП. В исследование включено 86 больных. В зависимости от факта развития ГСО и тяжести состояния по шкале APACHE II было произведено разделения пациентов на группы. Анализ данных показал, что шкала IPS может использоваться для прогнозирования развития ГСО у категории пациентов с ТОП, тяжесть состояния которых по шкале APACHE II превышает 14 баллов. Создание и апробация новых методов профилактики и прогнозирования развития ГСО является одной из актуальных проблем абдоминальной хирургии; Early diagnosis of septic and purulent complications (SPC) in clinical course of severe acute pancreatitis (SAP) significantly depends on adequate prognosis of pancreatic infection arise. Nevertheless this problem is not well-studied yet. There are only few publications devoted to this aspect of SAP treating. The aim of our study was to test the efficiency of IPS score for prognosis of PSC in patient with SAP. 86 patients were included in retrospective study. The patients were divided in groups depending on the fact of PSC presence and APACHE II score. The analysis of data showed that IPS can be used for prognosis of SPC arise among the subgroup of patients with SAP and APACHE II score more than 14. Creation and approbation of new methods for SPC prognosis and prophylactics remain one of the actual problems of abdominal surgery