Аналіз причин незадовільних результатів лікування хворих із гнійно-запальними процесами щелепно-лицевої ділянки

Abstract

У даній статті приведений аналіз незадовільного лікування пацієнтів із гнійно-запальними захворюваннями щелепно-лицевої локалізації, виділені основні причини пізнього звернення за медичною допомогою. Пізнє звернення пацієнтів за медичною допомогою та некоректно проведене лікування може призвести до тяжких ускладнень гнійно-запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки таких, як розповсюдження запального процесу на суміжні топографо- анатомічні ділянки, захворювання ЛОР-органів, медіастеніт, тромбоз кавернозного синусу, сепсис, втрата зору (внаслідок ретробульбарного абсцесу). Визначена лікарська тактика, яка може сприяти покращенню медичної допомоги таким пацієнтам та, в свою чергу, зменшенням термінів лікування, часу непрацездатності хворих, а також запобігти розвитку ускладнень гнійно-запальних процесів щелепно-лицевої ділянки. Для покращення результатів лікування пацієнтів з гнійно-запальними захворюваннями щелепно-лицевої локалізації необхідно ретельно роз’яснювати пацієнтам схеми запропонованого лікування, можливі наслідки та ускладнення при порушенні лікарських призначень. Лікар також повинен дотримуватися принципів медичної етики та деонтології, пропагандувати обов’язкове виконання санітарно-гігієнічних заходів. Лікар повинен зосереджувати свою увагу не тільки на локальному патологічному процесі, але й на загальному стані організму, що допоможе використовувати усі його можливості, тобто необхідна тісна співпраця між лікарями суміжних спеціальностей, оскільки дуже часто клінічна картина захворювання виходить за компетенцію щелепно-лицевого хірурга або хірурга- стоматолога; В данной статье приведен анализ неудовлетворительных результатов лечения пациентов с гнойно-воспалительными процессами челюстно-лицевой локализации, выделены основные причины позднего обращения за медицинской помощью. Позднее обращение пациентов за медицинской помощью и некорректно проведенное лечение может привести к тяжелым осложнениям, таким как распространение воспалительного процесса на соседние топографо- анатомические области, заболевания ЛОР-органов, медиастенты, тромбоз кавернозного синуса, сепсис, потеря зрения (в следствии ретробульбарного абсцесса). Определена врачебная тактика, которая может способствовать улучшению медицинской помощи и, в свою очередь, уменьшению терминов лечения, времени нетрудоспособности больных и предупредить развитие осложнений гнойно-воспалительных процессов челюстно-лицевой области. Для улучшения результатов лечения пациентов с гнойно-воспалительными процессами челюстно-лицевой области необходимо тщательно объяснять пациентам схемы предложенного лечения, возможные последствия и осложнения при нарушении врачебных рекомендаций. Врач должен придерживаться принципов медицинской этики и деонтологии, пропагандировать обязательное выполнение санитарно-гигиенических мероприятий. Врач должен акцентировать внимание не только на локальном патологическом процессе, но и на общем состоянии организма, что поможет использовать все его возможности, то есть необходимо тесное сотрудничество между врачами смежных специальностей, поскольку очень часто клиническая картина выходит за компетенцию челюстно-лицевого хирурга или хирурга-стоматолога; This article is devoted to a failure cause analysis of the therapy of inflammatory processes in maxillofacial area. Special attention is paid to detailed investigation of the main reasons for delays in seeking medical attention. Late medical care and improper treatment may lead to serious complications, such as the spread of the inflammatory process in the adjacent topographic anatomical areas, ENT diseases, mediastenty, cavernous sinus thrombosis, sepsis, loss of vision (due to retrobulbar abscess). We have defined a medical tactics which might help improve health care and, in turn, decrease the terms of treatment, temporary disability of patients and prevent the development of complications associated with inflammatory processes of the maxillofacial region. The healthcare professionals should always follow the principles of medical ethics and deontology; promote the implementation of mandatory sanitary measures. They should focus not only on the local pathological process, but on the general health condition, which may help to use all its potential, enhance close cooperation between specialists of related branches of medicine, as the clinical picture is often beyond the competence of the maxillofacial surgeon or dentists.