Урбаністична проза Густава Майрінка

Abstract

Стаття присвячена проблемі експресіоністичної репрезентації міського простору у прозі Густава Майрінка. Авторське сприйняття європейських міст початку минулого століття моделюється крізь призму світоглядних констант, іманентно властивих експресіонізму: антропо- та зооморфізм архітектури, деперсоніфікація жителів міста, атмосфера гротеску і божевілля, критика технічного прогресу; Статья посвящена проблеме экспрессионистической репрезентации городского пространства в прозе Густава Майринка. Авторское восприятие европейских городов моделируется сквозь призму мировоззренческих констант, имманентно свойственных экспрессионизму: антропо- и зооморфизм архитектуры, деперсонификация жителей города, атмосфера гротеска и безумия, критика технического прогресса; The article deals with the Expressionist representation of the city space in the prose by Gustav Meyrink. The author’s perception of the European cities is modeled in the light of the world-view constants, inherent in Expressionism: anthropo- and zoomorphism of the architecture, depersonification of citizens, the atmosphere of grotesque and insanity, technical advance criticism.