Treatment of Patients Suffering from Glossalgia Accompanied by Xerostomia

Abstract

Glosalgia is considered a polyethiologic disease accompanied by paresthesia and a violation of the sensitivity of the tongue by the segmental type, in combination with changes in salivation, taste and bulbar phenomena. Patients are disturbed by a sense of burning, tingling, honey, numbness of the tongue (tongue like "sprinkle with pepper", "burnt", etc.). Patients suffering from paresthesia of the tongue often have inferiority of the function of the salivary glands, which is due to a violation of the neuro-reflex pathways, which ensure the regulation of the secretory process and the transfer of nerve impulses from the surface of the tongue. Treatment of patients with glossalgia combined with xerostomy is carried out in a complex manner with the active cooperation of a dentist, a neuropathologist, an endocrinologist and a gastroenterologist. But, despite the diversity of existing treatments for this pathology, they all have insufficient efficacy. Therefore, the search for more advanced methods remains relevant. The purpose of this study was to increase the effectiveness of treatment of glossalgia by affecting the secretory apparatus of large and small salivary glands. The examination and treatment of 17 patients with glossalgia at the age of 37-62 years with a marked degree of xerostomy have been performed. The method tested by the authors for the treatment of glossalgia against xerostomy consists in the persistence of the ducts of the parotid and submandibular salivary glands, sequential and alternate introduction of chlorhexidine and horseradish seed oil into the glands in the glands 2 times a week during the month, the electrophoresis of nivalin on the large salivary glands (10 sessions a day ), the appointment of the drug "No-Shpa" for the first seven days from the beginning of treatment. Objectively, it was proved that the immediate results at the end of the treatment were characterized by an increase in total secretion and the elimination of the pain symptom in the tongue in most patients. Therefore, in our opinion, stimulation of secretory activity of salivary glands in patients with glossalgia is a necessary component of complex treatment of this category of patients; Глоссалгия считается полиэтиологическим заболеванием, сопровождающимся парестезиями и нарушением чувствительности языка за сегментарным типом в сочетании с изменениями слюноотделение, вкуса и бульварными явлениями. Больных беспокоит чувство жжения, покалывания, онемение языка (язык вроде «посыпанный перцем", "обожженный" и т.п.). У пациентов, страдающих парестезиями языка, довольно часто наблюдается угнетение функции слюнных желез, что объясняется нарушением нервно-рефлекторных путей, обеспечивающих регуляцию секреторного процесса и передачу нервных импульсов с поверхности языка. Лечение больных глоссалгия, что сочетается с ксеростомией проводится комплексно при активном сотрудничестве стоматолога, невропатолога, эндокринолога и гастроэнтеролога. Но, несмотря на разнообразие существующих методов лечения этой патологии, они имеют недостаточную степень эффективности. Поэтому поиск более перспективных методов остается актуальным. Целью данного исследования стало повышение эффективности лечения глоссалгии путем воздействия на секреторный аппарат больших и малых слюнных желез. Проведено обследование и лечение 17 больных глоссалгия женщин в возрасте 37-62 лет с выраженной степенью ксеростомии. Апробирован авторами способ лечения глоссалгии на фоне ксеростомии заключается в бужировании протоков околоушных и поднижнечелюстных слюнных желез, последовательном и поочередном введении в железы раствора хлоргексидина и масла семян шиповника 2 раза в неделю в течение месяца, осуществление электрофореза галантамина на большие слюнные железы (10 сеансов через день ), назначение препарата «Но-шпа» первые семь дней от начала лечения. Объективно доказано, что ближайшие результаты по завершению лечения характеризовались увеличением общей секреции и ликвидацией болевого симптома в языке у большинства больных. Поэтому, по нашему мнению, стимуляция секреторной деятельности слюнных желез у больных глоссалгия является необходимой составляющей комплексного лечения этой категории пациентов; Глосалгія вважається поліетіологічним захворюванням, що супроводжується парестезіями і порушенням чутливості язика за сегментарним типом в поєднанні зі змінами слиновиділення, смаку та бульварними явищами. Хворих турбує відчуття печіння, поколювання, садніння, оніміння язика (язик начебто "посипаний перцем", "обпалений" і т.п.). У пацієнтів, що страждають парестезіями язика, досить часто спостерігається пригнічення функції слинних залоз, що пояснюється порушенням нервово-рефлекторних шляхів, які забезпечують регуляцію секреторного процесу і передачу нервових імпульсів з поверхні язика. Лікування хворих глосалгією, що поєднується з ксеростомією проводиться комплексно при активній співпраці стоматолога, невропатолога, ендокринолога і гастроентеролога. Але, незважаючи на різноманітність існуючих методів лікування цієї патології, вони всі мають недостатній ступінь ефективності. Тому пошук більш перспективних методів залишається актуальним. Метою даного дослідження стало підвищення ефективності лікування глосалгії шляхом впливу на секреторний апарат великих і малих слинних залоз. Проведено обстеження і лікування 17 хворих на глосалгію жінок у віці 37-62 років з вираженим ступенем ксеростомії. Апробований авторами спосіб лікування глосалгії на фоні ксеростомії полягає у бужуванні протоків привушних і піднижньощелепних слинних залоз, послідовному та почерговому введенні в залози розчину хлоргексидину та олії насіння шипшини 2 рази на тиждень на протязі місяця, здійснення електрофорезу ніваліну на великі слинні залози (10 сеансів через день), призначення препарату «Но-шпа» перші сім днів від початку лікування. Об’єктивно доведено, що найближчі результати по завершенню лікування характеризувались збільшенням загальної секреції та ліквідацією больового симптому в язиці у більшості хворих. Тому, на нашу думку, стимуляція секреторної діяльності слинних залоз у хворих на глосалгію є необхідною складовою комплексного лікування цієї категорії пацієнтів.