Артрофонографія - один з об’єктивних методів дослідження морфо-фукціонального стану СНЩС

Abstract

На артрофонограме СНЩС, що був в стані вивиху, характерні зубці малої тривалості та великої амплітуди, що, вірогідно, пов’язано зі швидким подоланням при русі голівки нижньої щелепи значної перепони. Доведено, що клацання мали більш низькочастотний спектр(від 0,1 до 1 кГц). тривалість від 20 до 40 мс, хрускіт був ширшим за діапазоном (від 0,1 до 1.3 кГц), інтисивність його була нижча, а тривалість більша(до 60 мс). На артрофонограме протилежного («непричинного») суглобу як правило відмічається наявність послідовних хвиль низької амплітуди, що утворюють хвилі другого порядку. Таку артрофонографічну картину визиває, на нашу думку, підвищене внутрішньо суглобове тертя. Таким чином, включення артрофонографії до арсеналу діагностичних методів при захворюваннях СНЩС дає змогу визначити, документувати та об’єктивно характеризувати акустичні явища в суглобі; На артрофонограме ВНЧС, что был в состоянии вывиха, характерные зубцы малой продолжительности и большой амплитуды, что, вероятно, связано с быстрым преодолением при движении головки нижней челюсти значительной преграды. Доказано, что коалиционное имели более низкочастотный спектр (от 0,1 до 1 кГц). продолжительность от 20 до 40 мс, хруст был шире по диапазону (от 0,1 до 1.3 кГц), интисивнисть его была ниже, а продолжительность большая (до 60 мс). На артрофонограме противоположного ( «Непричинные») сустава обычно отмечается наличие последовательных волн низкой амплитуды, образующие волны второго порядка. Такую артрофонографичну картину вызывает, по нашему мнению, повышенное внутренне суставная трения. Таким образом, включение артрофонографии в арсенал диагностических методов при заболеваниях ВНЧС позволяет определить, документировать и объективно характеризовать акустические явления в суставе; The arthrophonogram of the SNCH, which was in dislocation, is characterized by small teeth and large amplitudes, which is probably due to the rapid overcoming of significant obstacles in the movement of the head of the mandible. It is proved that the clicks had a lower frequency spectrum (from 0.1 to 1 kHz). Duration from 20 to 40 ms, the crunch was wider in the range (from 0.1 to 1.3 kHz), its inability was lower, and the duration was longer (up to 60 ms). In the artrophonogram of the opposite ("non-causal") joint, the presence of successive waves of low amplitude, which form second-order waves, is usually observed. In our opinion, such an arthrophonographic picture is called, the increased intra-articular friction. Thus, the inclusion of arthroponography in the arsenal of diagnostic methods in diseases of the CNSC allows to determine, document and objectively characterize the acoustic phenomena in the joint.