Психосоціальна дезадаптація при невротичних розладах у жінок (клініко-психопатологічна характеристика, принципи реабілітації та профілактики)

Abstract

Дисертацію присвячено вивченню актуальної проблеми сучасної психіатрії – реабілітації та психопрофілактиці психосоціальної дезадаптації при невротичних розладах у жінок на підставі вивчення клініко-психопатологічних та патопсихологічних закономірностей її формування. З цією метою було обстежено 224 жінки із невротичними розладами, які мали ознаки психосоціальної дезадаптації та 94 жінки із аналогічними формами невротичних розладів без психосоціальної дезадаптації. На підставі комплексного дослідження отримано нові дані щодо клініко-психопатологічних та патопсихологічних закономірностей розвитку психосоціальної дезадаптації, предикторів її формування у жінок із невротичними розладами. Визначено ризик формування певних варіантів психосоціальної дезадаптації залежно від форми невротичних розладів. Доведено, що у патопсихологічних механізмах формування психосоціальної дезадаптації у жінок із невротичними розладами пусковим чинником є фрустрація життєво важливих мотивацій, що виникла внаслідок хвороби та спричиняє реакції у формі психосоціальної дезадаптації, із акцентом на певну сферу життєдіяльності. Вивчення закономірностей формування психосоціальної дезадаптації у жінок із невротичними розладами дозволило сформулювати і науково обґрунтувати принципи диференційованої реабілітації та психопрофілактики, що базуються на засадах системності, диференційованості та етапності. Поєднання фармакологічних та психотерапевтичних втручань із одночасним впливом на психопатологічні та патопсихологічні мішені обумовило високу ефективність розробленої системи, що дозволяє рекомендувати її до широкого впровадження; Диссертация посвящена изучению актуальной проблемы современной психиатрии - реабилитации и психопрофилактике психосоциальной дезадаптации при невротических расстройствах у женщин на основании изучения клинико-психопатологических и патопсихологических закономерностей ее формирования. С этой целью было обследовано 224 женщины с невротическими расстройствами, которые имели признаки психосоциальной дезадаптации и 94 женщины с аналогичными формами невротических расстройств без психосоциальной дезадаптации. На основании комплексного исследования получены новые данные о клинико-психопатологических и патопсихологических закономерностях развития психосоциальной дезадаптации, предикторах ее формирования у женщин с невротическими расстройствами. Определены риски формирования определенных вариантов психосоциальной дезадаптации в зависимости от формы невротических расстройств. Доказано, что в патопсихологических механизмах формирования психосоциальной дезадаптации у женщин с невротическими расстройствами пусковым фактором является фрустрация жизненно важных мотиваций, возникающая в результате болезни и вызывающая реакции в форме дезадаптации, с акцентом на определенную сферу жизнедеятельности. Изучение закономерностей формирования психосоциальной дезадаптации у женщин с невротическими расстройствами позволило сформулировать и научно обосновать принципы дифференцированной реабилитации и психопрофилактики, основанные на системности, дифференцированности и этапности. Сочетание фармакологических и психотерапевтических вмешательств с одновременным воздействием на психопатологические и патопсихологические мишени обусловило высокую эффективность разработанной системы, что позволяет рекомендовать ее к внедрению; This thesis is devoted to the study of the actual problem of modern psychiatry namely rehabilitation and psychoprophylaxis of psychosocial maladjustment with neurotic disorders in women. It is based on the study of clinical and psychopathological and pathopsychological patterns of its formation. 224 women who had neurotic disorders with signs of psychosocial maladjustment and 94 women with similar forms of neurotic disorders without signs of psychosocial maladjustment were examined. New data about clinical and psychopathological and pathopsychological development patterns of psychosocial maladjustment, predictors of its formation in women with neurotic disorders were obtained on the basis of comprehensive analysis. Risks of formation of definite variants of psychosocial maladjustment depending on the forms of neurotic disorders were determined. It was proved that the trigger factor in pathopsychological mechanisms of psychosocial maladjustment in women with neurotic disorders is frustration of vital motivations resulting from disease and causes reaction in the form of psychosocial maladjustment with a focus on a particular area of vital activity. Study of patterns of formation of psychosocial maladjustment in women with neurotic disorders gave possibility to formulate and scientifically substantiate principles of differentiated rehabilitation and psychoprophylaxis based on consistency, differentiation and staging. Combination of pharmacological and psychotherapeutic interventions with simultaneous action on psychopathological and pathopsychological targets resulted in a high efficiency of the developed system that makes it possible to recommend it to wide introduction.