Роль вірусу герпесу у виникненні неврологічної патології

Abstract

Герпептична інфекція представляє багатогранну медико-соціальну проблему. Збільшення розповсюдженості герпептичної інфекції пов'язано з дією ряду епідеміологічних, екологічних та соціальних факторів. Останніми роками через зниження імунної реактивності населення на фоні неконтрольованого вживання антибіотиків та інших хіміотерапевтичних препаратів, що пригнічують нормальну мікрофлору організму людини, використання імуносупресивних лікарських засобів підвищується чутливість тканин людини до вірусів, у тому числі і вірусу герпесу. Близько 90% населення планети інфіковані одним або кількома серотипами вірусу герпесу. Заданими ВООЗ, захворювання, що викликані герпесвірусами займають 2 місце (15,8%) після грипу (35,8%) як причина смерті від вірусних інфекцій [Исаков В.А., Архипова Е.И., Исаков Д.В.,2006]. Вірус герпесу характеризується високою нейротропністю і протягом тривалого часу персистує у нейроцитах, а зазнавши впливу активуючих факторів розповсюджується аксональним шляхом ушкоджуючи різні відділи нервової системи. У 30-40% імуноскомпроментованих пацієнтів, у яких спостерігається ураження нейронів головного мозку, виникають психічні розлади, порушення пам'яті, парези [Осипова Л.С., Матюха М.Т. и др., 2007]. У країнах з помірним кліматом на герпептичний енцефаліт припадає 15-20% від загального числа вірусних уражень головного мозку. За сприятливого перебігу лише у 20% випадків відбувається відновлення гностичних функцій, мови, емоційно-поведінкових реакцій. Герпептичний менінгіт виникає у 15-30% пацієнтів з високою активністю генітального герпесу [Chaudhuri A., Kennedy P., 2002]. Розповсюдженість герпептичних гангліоневритів складає 2 випадки на 1000 осіб у рік, у віковій групі старше 75 років збільшується до 10 випадків на 1000 людей, а у пацієнтів після трансплантації органів та у хворих з онкологічною патологією реєструються у 25-50% випадків [Кубанова А. А., 2010]. Вірус герпесу 6 типу, який може бути виявлений у багатьох клітинах головного мозку, ассоційований з демієлінізуючими патологіями, оскільки за участю вірусу відбувається синтез білка, який інгібує регенерацію мієлінової оболонки [Campbell A., Hogestyn J.M., Folts C.J. et al.,2017]. Отже, спираючись на сучасні літератуні дані ураження нервової системи вірусом герпесу є надзвичайно актуальною темою, яка потребує додаткового вивчення.