Артеріальна гіпертензія і цереброваскулярні захворювання у загальнолікарській практиці

Abstract

Цереброваскулярні захворювання є другою причиною у структурі смертності населення у нашій країні та третьою — у світі, левову частку (96%) у структурі яких у нашій країні займають хронічні порушення мозкового кровообігу - дисциркуляторні енцефалопатії. Ризик цереброваскулярної патології суттєво збільшується у разі тривало існуючої і погано контрольованої артеріальної гіпертензії (АГ). Основними факторами ризику розвитку гіпертензивної енцефалопатії (ГЕ), безпосередньо пов’язаними з тяжкістю та перебігом АГ, є недостатньо контрольована АГ, у тому числі так звана м’яка АГ, гіпертонічні кризи, висока варіабельність артеріального тиску (AT) з високими нічними показниками, епізоди ортостатичної гіпотензії, надмірне зниження AT. Ризик виникнення інсульту корелює як з величиною систолічного, так і діастолічного артеріального тиску. Принцип лікування ГЕ полягає у наступному: терапія АГ з призначенням індивідуально підібраною антигіпертензивною терапією з досягненням цільових значень AT; вплив на фак¬тори ризику серцево-судинних захворювань (статини, антиагреганти, відмова від куріння тощо); покращення перфузії головного мозку і корекція метаболічних порушень у нервових клітинах, що функціонують в умовах ішемії і гіпоксії. Основними принципами сучасної антигіпертензивної терапії при судинній патології мозку є те, що вона базова, постійна, практично пожиттєва з використанням сучасних класів препаратів. При неускладненій АГ приблизно однакову ефективність демонструють усі п’ять базисних класів антигіпертензивних препаратів: діуретини, бета-блокатори, інгібітори АПФ, блокатори кальцієвих каналів, антагоністи рецепторів ангіотензину II (перевага - комбінована терапія, навіть на ранніх етапах!). Рекомендовано досягнення цільових рівнів AT <140/90 мм рт.ст. (що знижує ризик цереброваскулярних катастроф на 1/3). Переконливі дані доказової медицини стосовно вторинної профілактики поки що є для інгібіторів АПФ, сартанів, діуретинів. Ураховуючи те, що ГЕ є міждисциплінарною проблемою, з якою найчастіше зустрічається сімейний лікар, а також особливості діагностики та тактики ведення таких хворих, ця патологія потребує особливої уваги; Цереброваскулярные заболевания являются второй причиной в структуре смертности населения в нашей стране и третьей в мире, львиную долю (96%) в структуре которых в нашей стране занимают хронические нарушения мозгового кровообращения- дисциркуляторные энцефалопатии. Риск цереброваскулярной патологии существенно увеличивается при длительно существующей и плохо контролируемой артериальной гипертензии (АГ). Основными факторами риска развития гипертензивной энцефалопатии (ГЭ), непосредственно связанными с тяжестью и течением АГ, являются недостаточно контролируемая АГ, в том числе так называемая мягкая АГ, гипертонические кризы, высокая вариабельность артериального давления (АД) с высокими ночными показателями, эпизоды ортостатической гипотензии, чрезмерное снижение АД. Риск возникновения инсульта коррелирует как с величиной систолического, так и диастолического артериального давления. Принцип лечения ГЭ заключается в следующем: терапия АГ с назначением индивидуально подобранной антигипертензивной терапией с достижением целевых значений АД; влияние на факторы риска сердечно-сосудистых заболеваний (статины, антиагреганты, отказ от курения и другие); улучшение перфузии головного мозга и коррекция метаболических нарушений в нервных клетках, функционирующих в условиях ишемии и гипоксии. Основными принципами антигипертензивной терапии при сосудистой патологии мозга является то, что она базовая, постоянная, практически пожизненная с использованием современных препараюв. При неосложненной АГ примерно одинаковую зффекіивносіь демонстрируют все пять базисных классов антигипертензивных препаратов: диуретики, бета-блокаторы, ингибиторы АПФ, блокаторы кальциевых каналов, антагонисты рецепторов ангиотензина II (преимущество - комбинированная терапия, даже на ранних этапах!). Рекомендовано достижение целевых уровней АД <140/90 мм рт.сг. (что снижает риск цереброваскулярных катастроф па 1/3). Убедительные данные доказательной медицины по вторичной профилактике пока существуют для ингибиторов АПФ, сартанов, диуретиков. Учитывая, что гипертензивная энцефалопатия является междисциплинарной проблемой, с которой чаще всего встречается семейный врач, и ее большой удельный вес в цереброваскулярной патологии, а также особенности диагностики и тактики ведения таких больных, она требует особого внимания; Cerebrovascular diseases are the second cause in the structure of mortality in our country, and the thirdin the world. The most part (96%) of these are chronic cerebrovascular disorder - encephalopathy. The risk of cerebrovascular disease is significantly increased with the existence controlled arterial hypertension for a long time. The main risk factors for the development of hypertensive encephalopathy, which related to the severity and duration of hypertension are uncontrolled hypertension, including «soft» arterial hypertension, hypertensive crises, high blood pressure variability with high night arterial hypertension, episodes of orthostatic hypotension, excessive decline of blood pressure. The risk of a stroke correlates with both the magnitude of systolic and diastolic blood pressure. The principle of treatment of hypertensive encepfalopathy: therapy of hypertension with the appointment of individually selected antihyper tensive therapy with the achievement of target values of blood pressure; influence on risk factors for cardiovascular diseases (statins, anti agregants, to give up smoking and others); Improvement of brain perfusion and correction of metabolic disorders in nerve cells that function in conditions of ischemia and hypoxia. The basic principles of antihypertensive therapy in vascular pathology of the brain: it is basic, constant, for life, using modern classes of drugs. The five classes of antihypertensive drugs showed the same effectiveness for patients with light hypertension: diuretics, beta-blockers, ACE inhibitors, calcium channel blockers, angiotensin II receptor antagonists (advantage - combination therapy, even in the early stages!). It is recommended to achieve target blood pressure levels <140/90 (which reduces the risk of cerebrovascular accident by 1/3). There is the convincing evidence for secondary prevention for ACE inhibitors, sartans, diuretics. The hypertensive encephalopathy is an interdisciplinary problem in general practice so this pathology needs special attention.