Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/7783
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorГерасименко, Лариса Олександрівна-
dc.contributor.authorГерасименко, Лариса Александровна-
dc.contributor.authorHerasymenko, L. O.-
dc.date.accessioned2018-04-27T09:39:08Z-
dc.date.available2018-04-27T09:39:08Z-
dc.date.issued2018-
dc.identifier.citationГерасименко Л. А. Psychosocial aspects of adjustment disorders in women / Л. А. Герасименко // Психиатрия, психотерапия и клиническая психология. – 2018. – № 1. – С. 40–45.uk_UA
dc.identifier.issn2020-1122-
dc.identifier.otherУДК 616.89–008.442:008.454–055.7-
dc.identifier.urihttp://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/7783-
dc.description.abstractНавантаження сучасного суспільства призводять до зростання поширеності та структурного розмаїття дезадаптаційних розладів, висуваючи на передній план психосоціальні аспекти цієї проблеми. Метою роботи є дослідження соціально-психологічних аспектів розладів адаптації у жінок. 54 жінки з діагнозом розлад адаптації (F43.2), які звернулися за консультативною допомогою, були обстежені. Був проведений аналіз анамнестичних даних за допомогою спеціальної анкети. Також було проведено клініко-психопатологічне обстеження пацієнтів. Для вивчення різних аспектів психосоціальної дезадаптації у даного контингенту хворих були використані "Шкала стресу" по Т. Х. Холмсу і Р. Х. Рею (1967), "Шкала соціально-психологічної дезадаптації" за Л. О. Герасименко, А. М. Скрипніковим та методика вивчення ціннісних орієнтацій за М. Рокичу (модифікація Фанталова О. Б., 1992). У 77,8% випадків був виявлений змішаний вид дезадаптації з домінуванням у внутрішній структурі факторів сімейної та індустріальної дезадаптації, а у 29,6% – моновариант сімейної дезадаптації. У більшості випадків поєднувалися сімейний і виробничий варіанти і діагностувався змішаний варіант дезадаптації. При цьому найбільш серйозні форми дезадаптації були пов'язані з сексуальною сферою. Аналіз структури психосоціальної дезадаптації пацієнтів з розладами адаптації показав, що найбільш характерними проявами цього захворювання є наступні: незадоволеність відчуттям комфорту (75,95 %), незадоволеність психологічним кліматом у родині (62,03 %) і періодом шлюбу (62,03 %), незадоволеність психологічними стосунками з колегами (60,76 %) і психологічними відносинами з чоловіком (60,76 %) і висока вираженість дратівливості (54,43 %). Основними факторами дезадаптації серед обстежених жінок були стрес в суб'єктивно значимих областях діяльності і конфліктний характер бажання і доступності основних життєвих цінностей; Нагрузки современного общества приводят к росту распространенности и структурного разнообразия дезадаптационных расстройств, выдвигая на передний план психосоциальные аспекты этой проблемы. Целью работы является исследование социально-психологических аспектов расстройств адаптации у женщин. 54 женщины с диагнозом расстройство адаптации (F43.2), обратившиеся за консультативной помощью, были обследованы. Был проведен анализ анамнестических данных с помощью специальной анкеты. Также было проведено клинико-психопатологическое обследование пациентов. Для изучения различных аспектов психосоциальной дезадаптации у данного контингента больных были использованы "Шкала стресса" по Т. Х. Холмсу и Р. Х. Рею (1967), "Шкала социально-психологической дезадаптации" по Л. А. Герасименко, А. Н. Скрипникову и методика изучения ценностных ориентаций по М. Рокичу (модификация Фанталова О. Б., 1992). В 77,8% случаев был выявлен смешанный вид дезадаптации с доминированием во внутренней структуре факторов семейной и индустриальногй дезадаптации, а в 29,6% – моновариант семейной дезадаптации. В большинстве случаев сочетались семейный и производственный варианты и диагностировался смешанный вариант дезадаптации. При этом наиболее серьезные формы дезадаптации были связаны с сексуальной сферой. Анализ структуры психосоциальной дезадаптации пациентов с расстройствами адаптации показал, что наиболее характерными проявлениями этого заболевания являются следующие: неудовлетворенность ощущением комфорта (75,95 %), неудовлетворенность психологическим климатом в семье (62,03 %) и периодом брака (62,03 %), неудовлетворенность психологическими отношениями с коллегами (60,76 %) и психологическими отношениями с супругом (60,76 %) и высокая выраженность раздражительности (54,43 %). Основными факторами дезадаптации среди обследованных женщин были стресс в субъективно значимых областях деятельности и конфликтный характер желания и доступности основных жизненных ценностей; The loads of modern society lead to an increase in the prevalence and structural diversity of maladjustment states, putting forward psychosocial aspects of this problem to the forefront. Aim is to study the psychosocial aspects of adjustment disorders in women. 54 women with diagnosed adjustment disorders (F43.2) who applied for advisory support were examined. The analysis of their anamnestic data with the help of a special questionnaire was performed, a clinical and psychopathological examination was conducted. To study various aspects of psychosocial maladjustment in this contingent of patients "The Stress Scale" by T.H. Holmes and R.H. Rahe (1967), "The Scale of Psychosocial Maladjustment" by L.O. Herasymenko, A. M. Skrypnikov and M. Rokeach methodology of studying of the value orientations (Fantalova O.B. modification, 1992) were used. In 77.8% of cases a mixed type of maladjustment with dominance in the internal structure of factors of family and industrial maladjustment and in 29.6% a family maladjustment monovariant were identified. In most cases, the family and production variants were combined and a mixed variant of maladjustment was diagnosed. At the same time the most serious forms of maladjustment related to the sexual sphere. Analysis of the structure of psychosocial maladjustment of patients with adjustment disorders showed that the most typical manifestations of this disorder were the following: dissatisfaction with a sense of comfort (75,95 %), dissatisfaction with the psychological climate in the family (62,03 %) and with the period of marriage (62,03 %), dissatisfaction with psychological relationships with colleagues (60,76 %) and with the psychological relationship of the spouse (60,76 %) and a high multiplicity of irritation (54,43 %). The leading factors of maladjustment among the examined women were the stress in subjectively significant areas of activity and the conflictual nature of the desirability and accessibility of basic life values.uk_UA
dc.language.isoenuk_UA
dc.publisherПрофессиональные изданияuk_UA
dc.subjectрозлади адаптаціїuk_UA
dc.subjectпсихосоціальна дезадаптаціяuk_UA
dc.subjectрасстройства адаптацииuk_UA
dc.subjectпсихосоциальная дезадаптацияuk_UA
dc.subjectadjustment disordersuk_UA
dc.subjectpsychosocial maladjustmentuk_UA
dc.titlePsychosocial aspects of adjustment disorders in womenuk_UA
dc.title.alternativeПсихосоциальные аспекты расстройств адаптации у женщинuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові праці. Кафедра психіатрії, наркології та медичної психології

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Psychosocial_aspects_of_adjustment_disorders_in_women.pdf216,56 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.