Анализ исходов и прогноз у больных острым и хроническим паротитом

Abstract

Установлено, что у лиц, перенесших эпидемический паротит, исход заболевания для околоушных желез благоприятный, морфо-функциональных нарушений в них не возникает. Выявлено что у лиц, перенесших острый неэпидемический паротит, изменения в околоушных железах зависят от клинико-морфологической формы имевшего место процесса. Острый серозный и гнойный паротит без абсцедирования не вызывает в слюнных железах выраженных морфо-функциональных нарушений. Гнойно-некротический паротит исходом заболевания имеет частичное или полное склерозирование паренхимы со снижением био-функциональных способностей железы. После перенесенного эпидемического и острого неэпидемического паротита в ранее пораженных железах хронического воспаления не наблюдается, поэтому можно утверждать, что эти острые заболевания околоушной железы не лежат в основе развития хронического паренхиматозного паротита. У больных хроническим паренхиматозным паротитом с первыми проявлениями в детском возрасте исход заболевания зависит от активности процесса и относительно благоприятный / 15,79% - выздоровление, 56,58% - стойкое улучшение /. У 27,63% состояние остается без изменений. У больных хроническим паренхиматозным паротитом с первыми проявлениями заболевания после 15 лет выздоровление установлено лишь у 8% больных, у 24% - наблюдалось стойкое улучшение, в 24% состояние оставалось без изменений, у 44% - имело место прогрессирование заболевания с развитием признаков болезни Шегрена. Разработаный нами и апробированный метод индивидуального прогнозирования позволяет объективно оценить тяжесть процесса, определить исход ЭП, ОНЭП и течение ХПП в перспективе, выбрать более рациональный комплекс лечебно- реабилитационных мероприятий. Имеющиеся алгоритмы вычислительных таблиц реально использовать в компьютерных системах /ЭВМ/. Установлено, что наиболее оптимальным методом лечебно- профилактических мероприятий у больных хроническим паренхиматозным паротитом является двукратный в год /весной и осенью/ курсы введения в пораженную железу масла семян шиповника, электрофорез области желез 1% раствором аскорбиновой кислоты, прием внутрь препаратов антиоксидантного действия /токоферол/, иммунокорекция организма натрия нуклеинатом; It is established that in persons who have suffered an epidemic parotitis, the outcome of the disease for the parotid gland is favorable, morpho-functional disorders do not occur in them. It was revealed that in people who had acute acute non-epidemic parotitis, changes in the parotid glands depend on the clinical and morphological form of the process that has taken place. Acute Serous and purulent parotitis without abscess formation does not cause in the salivary glands of pronounced morpho-functional violations. Purulent-necrotic parotitis is the outcome of disease has partial or complete sclerosis of the parenchyma with decreased bio-functional abilities of the gland. After the epidemic and acute non-epidemic mumps in the previously affected glands of chronic inflammation is not observed, therefore it can be argued that these acute parotid gland disease does not underlie development chronic parenchymal parotitis. In patients with chronic parenchymal parotitis with the first manifestations in childhood, the outcome of the disease depends from activity of the process and relatively favorable / 15.79% - recovery, 56.58% - persistent improvement. In 27.63% the state remains unchanged. In patients with chronic parenchymal parotitis with the first manifestations of the disease after 15 years of recovery was found only in 8% of patients, in 24% - a persistent improvement, in 24% the state remained unchanged, in 44% - there was progression of the disease with development signs of Sjogren's disease. The developed and approved method of individual forecasting allows you to objectively assess the severity process, determine the outcome of the EP, the ONEP and the current of the perspective, choose a more rational complex of treatment- rehabilitation activities. Available algorithms Computational tables are really used in computer systems / computer. It is established that the most optimal method of treatment- preventive measures in patients with chronic parenchymal parotitis is twice a year / spring and autumn / courses of administration to the affected gland oil seeds of dog rose, electrophoresis of the glands area with 1% solution ascorbic acid, ingestion of drugs antioxidant action (tocopherol), immunocorrection organism of sodium nucleate; Встановлено, що у осіб, які перенесли епідемічний паротит, результат захворювання для привушних залоз сприятливий, морфо-функціональних порушень в них не виникає. Виявлено що в осіб, які перенесли гострий неепідеміческій паротит, зміни в привушних залозах залежать від клініко-морфологічної форми мав місце процесу. гострий серозний і гнійний паротит без абсцедування не викликає в слинних залозах виражених морфо-функціональних порушень. Гнійно-некротичний паротит результатом захворювання має часткове або повне склерозування паренхіми зі зниженням біо-функціональних здібностей залози. Після перенесеного епідемічного і гострого неепідеміческая паротиту в раніше уражених залозах хронічного запалення не спостерігається, тому можна стверджувати, що ці гострі захворювання привушної залози не лежать в основі розвитку хронічного паренхіматозного паротиту. У хворих на хронічний паренхіматозним паротит з першими проявами в дитячому віці результат захворювання залежить від активності процесу і відносно сприятливий / 15,79% - одужання, 56,58% - стійке поліпшення /. У 27,63% стан залишається без змін. У хворих на хронічний паренхіматозним паротит з першими проявами захворювання після 15 років одужання встановлено лише у 8% хворих, у 24% - спостерігалося стійке поліпшення, в 24% стан залишався без змін, у 44% - мало місце прогресування захворювання з розвитком ознак хвороби Шегрена. Розроблений нами і апробований метод індивідуального прогнозування дозволяє об'єктивно оцінити тяжкість процесу, визначити результат ЕП, ОНЕП і протягом ХПП в перспективі, вибрати більш раціональний комплекс лікувально реабілітаційних заходів. наявні алгоритми вичислювальних таблиць реально використовувати в комп'ютерний системах / ЕОМ /. Встановлено, що найбільш оптимальним методом лікувально профілактичних заходів у хворих на хронічний паренхіматозним паротит є дворазовий в рік / Навесні і восени / курси введення в уражену залозу масла насіння шипшини, електрофорез області залоз 1% розчином аскорбінової кислоти, прийом всередину препаратів антиоксидантної дії / токоферол /, імунокорекції організму натрію нуклеїнат.