Модель предикції та попередження розвитку внутрішньошлуночкових крововиливів та їх наслідків у передчасно народжених дітей з низькою та екстркмально низькою масою тіла при народженні

Abstract

Вступ. На даний час не існує ефективних способів лікування ВШК та їх несприятливих наслідків, тому єдиним методом у зменшенні частоти їх виникнення є попередження ранніх та віддалених несприятливих наслідків, що пов’язані з важкими ВШК, особливо у передчасно народжених дітей з низькою та екстремально низькою масою тіла при народженні. Мета. Обґрунтування та розроблення моделі предикции та попередження розвитку ВШК та ВШК-індукованих наслідків у передчасно народжених дітей з низькою та екстремально низькою масою. Матеріали та методи. Контент-аналіз сучасної наукової бази та обзорів бази Cochraine щодо прогнозування та попередження розвитку важких ВШК у передчасно народжених немовлят та пре пост-інтервенційне дослідження щодо ефективності застосування пакетного рішення «SAFETY BUNDLE». Результати та їх обговорення. Визначено фактори ризику з високим рівнем доказовості, які асоціюються з важкими ВШК та впливають на розвиток ВШК-індукованих ускладнень. Розроблено алгоритм визначення немовлят підвищеного ризику щодо розвитку несприятливих наслідків при ВШК, міждисциплінарні та міжпрофесійні комунікаційні чек-листи, а також чек-лист моніторингу за станом дитини відразу після народження. Запровадження цих чек-листів у неонатальному стаціонарі дозволило зменшити частоту важких ВШК, кількість дітей-інвалідів на тлі підвищення показника виживання немовлят з вагою до 1000 при народженні. Висновки. Запровадження моделі предикції та попередження розвитку важких ВШК та їх несприятливих наслідків у передчасно народжених немовлят дозволило зменшити частоту важких ВШК, кількість дітей-інвалідів на тлі підвищення показника виживання немовлят з вагою до 1000 при народженні; Введение. Выхаживание недоношенных детей требует своевременного проведения лечебно-диагностических мероприятий, основанных на коммуникативных взаимодействиях медицинского персонала. Поэтому, с целью усовершенствования качества неонатальной помощи и экономии времени для анализа состояния новорожденного необходимо применение лечебно-диагностических алгоритмов. Цель. Выделить достоверные факторы риска возникновения тяжелых ВЖК и их осложнений, основываясь на принципах доказательной медицины; разработать алгоритмические предиктивные модели лечебно-диагностической тактики и план выхаживания недоношенных детей с низкой и экстремально низкой массой тела при рождении и высоким риском развития тяжелых ВШК. Материалы и методы. На основании анализа инвариантных материалов по безопасности оказания медицинской помощи пациентам согласно Рекомендаций Комитета Министров Совета Европы, предварительных исследований зарубежных ученых, результатов обзоров базы Cochraine и также выводов, полученных в ходе собственных исследований авторов, проведенных в течении 2012-2017 гг. Было проведено исследование отдельных коммуникативных междисциплинарных и межпрофессиональных связей в неонатальных стационарах развитых стран. Результаты и их обсуждение. Исследователями определены и объединены основные факторы риска, которые увеличивают частоту тяжелых ВЖК и влияют на развитие ВЖК-индуцированных осложнений. На базе пакетного решения I-PASS разработаны структурные компоненты внутренних коммуникационных протоколов, которые составили модель оптимизации оказания медицинской помощи недоношенным с высоким риском развития ВЖК, и младенцам с имеющимися тяжелыми ВЖК. Выводы. Разработаны и внедрены в рутинную работу чек-листы, которые позволили усовершенствовать междисциплинарное и межпрофессиональное взаимодействие специалистов неонатального отделения Перинатального центра Полтавской областной клинической больницы им. Н. В. Склифосовского; Introduction. The emergence of prematurely born children requires timely medical and diagnostic measures based on the communicative interaction of medical personnel. Therefore, in order to improve the quality of neonatal care and save time for the analysis of the state of newborns, it is necessary to apply therapeutic diagnostic algorithms. Aim. To allocate reliable factors of risk of occurrence of severe IVH and their complications, based on the principles of evidence-based medicine; to develop algorithmic predictive models of treatment-diagnostic tactics and the emergence of prematurely born children with low and extremely low body weight with a high risk of developing severe IVH. Materials and methods. Based on the analysis of invariant materials for the provision of medical care to patients in accordance with the Recommendations of the Committee of Ministers of the Council of Europe, conducted by previous investigations of foreign scientists, the results of the reviews of the Cochraine base and the findings of the authors' own research carried out during 2012-2017 were The research of separate communicative interdisciplinary and interprofessional connections in neonatal hospitals of developed countries was conducted. Results and discussion. The researchers identified and united the main risk factors that increase the incidence of severe IVH and affect the development of IVH-induced complications. Based on the I-PASS batch solution, the structural components of internal communication protocols have been developed, which formed a model for optimizing the delivery of prematurely delivered high-risk, and infants who already have severe IVH. Conclusions. The checklist was developed and implemented in routine work, which allowed to improve the interdisciplinary and interprofessional interaction of specialists of the neonatal department of the Perinatal Center of the Poltava Regional Clinical M.V. Sklifosovsky`s Hospital.