Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/7946
Назва: Комунікаційні протоколи як інструмент підвищення безпеки новонароджених під час лікувально-діагностичного процесу
Інші назви: Коммуникационные протоколы как инструмент повышения безопасности новорожденных во время лечебно-диагностического процесса
Communication protocols as a tool for improving the safety of newborns during the diagnostic and treatment process
Автори: Белорус, Андрій Іванович
Федосюк, Роман Миколайович
Ковальова, Олена Михайлівна
Белорус, Андрей Иванович
Федосюк, Роман Николаевич
Ковалева, Елена Михайловна
Belorus, A.
Fedosiuk, R.
Kovalova, O.
Дата публікації: 2017
Видавець: Буковинський державний медичний університет
Бібліографічний опис: Белорус А. І. Комунікаційні протоколи як інструмент підвищення безпеки новонароджених під час лікувально-діагностичного процесу / А. І. Белорус, Р. М. Федосюк, О. М. Ковальова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. – 2017. – Т. VІІ, № 4(26). – С. 31–36.
Короткий огляд (реферат): Резюме. Вступ. Міжпрофесійна, міждисциплінарна передача інформації про стан пацієнта стала важливою складовою лікувально-діагностичного процесу. Недоотримання або викривлення важливої клінічної інформації під час передачі зміни є провідною причиною виникнення медичних помилок, сентинельних (граничних) та несподіваних подій, що закінчились смертю або серйозними тілесними ушкодженнями, або мали ризик їх виникнення. Мета. Обґрунтувати потенційні напрями підвищення рівня безпеки пацієнтів у неонатальних відділеннях перинатального центру шляхом аргументування та розроблення стандартів до міжпрофесійних та міждисциплінарних комунікаційних протоколів. Матеріали та методи дослідження. Для досягнення мети проведено контент-аналіз рекомендаційної бази Ради Європи, що стосується безпеки медичної допомоги, та релевантних матеріалів Першого національного конгресу з безпеки пацієнтів, що пройшов у м. Києві 29-30 листопада 2012 р., вивчення закордонного досвіду із впровадження Першої та Другої глобальних ініціатив ВООЗ з безпеки пацієнтів у медичну практику різних країн світу та дослідження окремих аспектів міжпрофесійної та міждисциплінарної комунікації в неонатальних клініках розвинених країн світу. Результати дослідження. Висвітлено основні причини виникнення несприятливих подій внаслідок недоотримання або викривлення інформації пацієнта під час передачі зміни, основними серед яких є великий обсяг інформації, який необхідно передати, відносно корекції та змін лікувальної тактики пацієнта, наявність проміжного етапу передачі зміни, низька якість передачі вербальної інформації та мінімальний рівень потрібної інформації в структурованих паперових комунікаційних протоколах. Запропоновано основні стратегії для покращення міжпрофесійних та міждисциплінарних комунікацій: а) стандартизація процесу передачі інформації; б) розроблення структурного шаблону комунікаційного протоколу; в) комунікаційні тренінги та г) використання мнемотехніки для стандартизації передачі зміни. Розроблений шаблон зовнішнього міждисциплінарного комунікаційного протоколу, який дозволяє мінімізувати прогалини у передачі інформації між різними спеціалістами при транспортуванні новонародженого із закладу ІІ рівня у заклад ІІІ рівня. Запропонований міжпрофесійний комунікаційний протокол, в якому вказано усі ключові аспекти догляду за новонародженими, які слід обговорювати з медсестрами. На основі пакетного рішення I-PASS інструменту обгрунтовано та розроблено основні структурні компоненти внутрішнього комунікаційного протоколу з прикладами його застосування в неонатальній практиці. Визначено 5 основних складових: I- illness severity (важкість захворювання), P - patient summary (загальний висновок про стан дитини), A - action list (план дій), S - situation awareness and contingency plans (розуміння ситуації та можливі дії); S - synthesis by receiver (розуміння одержаної інформації членами команди наступної зміни). Висновки. Зростає потреба в розробці та впровадженні в роботу неонатальних відділень паперових/електронних зовнішніх та внутрішніх комунікаційних протоколів для передачі чергування в межах одного відділення. Показана необхідність інтеграції в електронну карту розвитку новонародженого (історію хвороби) розроблених комунікаційних протоколів та навчання лікарів-інтернів користування сучасним пакетним рішенням передачі чергування лікарям наступної зміни; Резюме. Введение. Межпрофессиональная, междисциплинарная передача информации о состоянии пациента стала важной составляющей лечебно-диагностического процесса. Недополучение или искривление важной клинической информации во время передачи смены является ведущей причиной возникновения медицинских ошибок, сентинельних (пограничных) и неожиданных событий, которые закончились смертью или серьезными телесными повреждениями, или имели риск их возникновения. Цель. Обосновать потенциальные направления повышения уровня безопасности пациентов в неонатальных отделениях перинатального центра путем аргументирования и разработки стандартов в межпрофессиональных и междисциплинарных коммуникационных протоколов. Материалы и методы исследования. Для достижения цели проведен контент-анализ рекомендательной базы Совета Европы, касающейся безопасности медицинской помощи, и релевантных материалов Первого национального конгресса по безопасности пациентов, прошедшего в г. Киеве 29-30 ноября 2012, изучен зарубежный опыт по внедрению Первой и Второй глобальных инициатив ВОЗ по безопасности пациентов в медицинскую практику разных стран мира и проведено исследование отдельных аспектов межпрофессиональной и междисциплинарной коммуникации в неонатальных клиниках развитых ст ран мира. Результаты исследования. Освещены основные причины возникновения неблагоприятных событий вследствие недополучения или искажения информации пациента во время передачи смены, основными из которых являются: большой объем передаваемой информации относительно коррекции и изменений тактики лечения пациента, наличие промежуточного этапа передачи смены, низкое качество передачи вербальной информации и минимальный уровень нужной информации в структурированных бумажных коммуникационных протоколах. Предложены основные стратегии для улучшения межпрофессиональных и междисциплинарных коммуникаций: а) стандартизация процесса передачи информации; б) разработка структурного шаблона коммуникационного протокола; в) коммуникационные тренинги и г) использование мнемотехники для стандартизации передачи изменений. Разработан шаблон внешнего междисциплинарного коммуникационного протокола, который позволяет минимизировать пробелы в передаче информации между различными специалистами при транспортировке новорожденного из учереждения II уровня в учереждение III уровня. Предложенный межпрофессиональный коммуникационный протокол, в котором указаны все ключевые аспекты ухода за новорожденными, которые следует обсуждать с медсестрами. На основе пакетного решения I-PASS инструмента обоснованы и разработаны основные структурные компоненты внутреннего коммуникационного протокола с примерами его применения в неонатальной практике. Определены 5 основных составляющих: I- illness severity (тяжесть заболевания), P - patient summary (общий вывод о состоянии ребенка), A - action list (план действий), S - situation awareness and contingency plans (понимание ситуации и возможные действия); S - synthesis by receiver (понимание полученной информации членами команды следующей смены). Выводы. Возрастает потребность в разработке и внедрении в работу неонатальных отделений бумажных / электронных внешних и внутренних коммуникационных протоколов для передачи смены в пределах одного отделения. Показана необходимость интеграции в электронную карту новорожденного (историю болезни) разработанных коммуникационных протоколов и обучения врачей-интернов использованию современных пакетных решений передачи изменений врачам следующей смены; Summary. Introduction. The inter-professional, interdisciplinary transmission of information about the patient's condition has become an important part of the diagnostic and treatment process. Failure to receive or distortion of important clinical information during the handoffs is the leading cause of medical errors, sentinel and unexpected events that have ended in death or serious bodily harms, or had a risk of their occurrence. The aim of the research is to substantiate the potential directions of increasing the safety level for patients at neonatal departments of the perinatal centre by developing the standards for inter-professional and interdisciplinary communication protocols. Materials and methods of the research. To achieve the goal: a) the content analysis of the Council of Europe Recommendations on the safety of medical care and related materials from the First National Congress on patients safety, held in Kyiv on November 29-30, 2012, was conducted; b) the foreign experience in the implementation of the First and Second global initiatives of WHO on patients safety in medical practice of different countries of the world was studied, and c) some aspects of inter-professional and interdisciplinary communication at neonatal clinics of developed countries of the world were examined. Results of the research. The main reasons for the occurrence of adverse events as a result of lack or distortion of the patient's information during the handoffs have been highlighted. The main reason is a significant amount of handoffs in the patient's treatment, the presence of an intermediate stage of the handoffs, low quality of the transmission of verbal information and the minimum level of required information in structured paper communication protocols. The main strategies for improvement of interprofessional and interdisciplinary communications are offered: a) standardization of the process of information transfer; b) the development of a structural template for communication protocol; c) communication training; and d) the use of mnemotechnics to standardize the handoff. An external interdisciplinary communication protocol template has been developed which minimizes the gaps in the transfer of information between different specialists when transporting a newborn from the institution of level II to the institution of level III. The proposed interprofessional communication protocol, which outlines all key aspects of medical care of newborns, should be discussed with nurses. Based on the I-PASS package solution, the main structural components of the internal communication protocol with examples of its application in neonatal practice were substantiated and developed. The five main components were identified: I - illness severity (severity of the disease), P - patient summary (general conclusion about the condition of the child), A - action list, S -situation awareness and contingency plans (understanding of the situation and possible actions); S - synthesis by receiver (understanding the information received by the team members of the next shift). Conclusions. The need to develop and implement in the work of neonatal departments of paper / electronic external and internal communication protocols for the transfer of duty within one branch is growing. The necessity of integrating the developed communication protocols into the electronic card of the newborn's development (the history of the disease) and the training of interns using modern packet solutions for the shift of doctors to the next change is shown.
Ключові слова: комунікаційний протокол
міжпрофесійна взаємодія
інформаційна похибка
інформаційна безпека
коммуникационный протокол
межпрофессиональное взаимодействие
информационная ошибка
информационная безопасность
communication protocol
interprofessional interaction
information error
information security
URI: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/7946
Розташовується у зібраннях:Наукові праці. Кафедра педіатрії № 1 із неонатологією

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
komunikaciyni_protokoli.pdf10,73 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.