Характеристика морфометричних показників епінефроцитів та норепінефроцитів мозкової речовини надниркової залози при корекції експериментального перитоніту введенням кріоконсервованої плаценти

Abstract

Питання патогенезу, сучасні методи топічної діагностики та розробка нових методів лікування захворювань надниркової залози були та залишаються актуальними напрямками досліджень клінічної ендокринології. Метою роботи було морфологічне та морфометричне дослідження мозкової речовини надниркових залоз при введенні кріоконсервованої плаценти, асептичному перитоніті та його корекції кріоконсервованою плацентою. Введення ККП на тлі експериментального перитоніту посилює функціональну активність епінефроцитів з 5 по 10 добу, тоді як при асептичному перитоніті – з 3 по 14 добу. Збільшення кількості норепінефроцитів при введенні ККП з 3 по 10 добу, з максимальним значенням на 3 добу, свідчить про високу синтетичну активність мозкової речовини у відповідь на трансплантацію ККП. Визначалось достовірне збільшення розміру норепінефроцитів на 3 добу та з 7 по 10 добу корекції; Вопросы патогенеза, современные методы топической диагностики и разработка новых методов лечения заболеваний надпочечников были и остаются актуальными направлениями исследований клинической эндокринологии. Целью работы было морфологическое и морфометрическое исследование мозгового вещества надпочечников при введении криоконсервированной плаценты, асептическом перитоните и его коррекции криоконсервированной плацентой. Введение ККП на фоне экспериментального перитонита усиливает функциональную активность епинефроцитов с 5 по 10 сутки, тогда как при асептическом перитоните - с 3 по 14 сутки. Увеличение количества норепинефроцитов при введении ККП с 3 по 10 сутки, с максимальным значением на 3 сутки, свидетельствует о высокой синтетической активности мозгового вещества в ответ на трансплантацию ККП. Определялось достоверное увеличение размера норепинефроцитов на 3 сутки и с 7 по 10 сутки коррекции; The issues on the pathogenesis, the modern methods of topical diagnosis and the development of new approaches in treating diseases of adrenal glands are within the research mainstream on clinical endocrinology. The aim of this study was to investigate morphological and morphometric peculiarities of adrenal medulla under the administration of cryopreserved placenta, in aseptic peritonitis and its correction with the cryopreserved placenta. Administration of cryopreserved placenta against the background of aseptic peritonitis increases the functional activity of epinephrocytes from the 5th to 10th days, while during the aseptic peritonitis – from the 3d to the 14th days. Significant growth of norepinephrocytes in number on the 3rd day and from the 7th to the 10th day of the correction of modelled aseptic peritonitis with cryopreserved placenta demonstrates the high synthetic activity of adrenal medulla in response to the administration of cryopreserved placenta.