К теоретическому обоснованию лечения больных с флегмонами челюстно-лицевой области с позиций учения о гомеостазе

Abstract

Эффективность терапии флегмон оставляет желать лучшего и до сих пор встречаются летальные исходы. Изменение течения заболевания в худшую сторону объясняется обычно особенностями резистентности организма больного и вирулентностью микробов. Однако, вероятнее всего следует рассматривать состояние больного с флегмоной как реакцию гомеостаза на недостаточность компенсирующих систем адаптации при имеющихся наследственных его особенностях. Данные литературы дают основания считать, что электролитный баланс организма не являются самостоятельной системой, а служит каналом связи высших отделов гомеостаза с низшими. Введением в кровоток определенных соотношений макроэлектролитов можно лечить многие заболевания без применения других средств или резко ухудшить течение болезни. Этим можно объяснить феномен временного ухудшения состояния больного после или вовремя внутривенных инъекций с целью гемодилюции. Можно констатировать, что отсутствует четко сформированная противопоказание для внутривенного введения растворов, содержащих ионы кальция, натрия, калия и магния, применение которых может вызвать неблагоприятные реакции и ухудшить состояние больного. Теоретические, экспериментальные и клинические разработки выше изложенных аспектов воздействия на гомеостаз могут дать представления о принципиально новых способах лечения, основанных на компьютерном анализе большого количества данных о больном с точным предсказанием реакции на вычисленное адекватное воздействие. Имеющиеся же на сегодня сведения позволяет с большой долей уверенности утверждать, что не следует вводить в сосудистое русло растворы, содержащие неорганические ионы (калий, кальций, натрий, магний), если количество одного из них в крови превышает норму, ибо есть риск получения неблагоприятной реакции течения патологического процесса. Вполне вероятно, что существует для каждого отдельного больного с флегмоной раствор, соотношение макроэлементов в котором может оказать на столько положительное воздействие при введение его в кровоток, что другие часто применяемые сейчас средства могут оказаться не нужными; Ефективність терапії флегмони залишає бажати кращого і до сих пір зустрічаються летальні випадки. Зміна перебігу захворювання в гіршу сторону пояснюється зазвичай особливостями резистентності організму хворого і вірулентністю мікробів. Однак, швидше за все слід розглядати стан хворого з флегмоною як реакцію гомеостазу на недостатність компенсуючих систем адаптації при наявних спадкових його особливості. Дані літератури дають підстави вважати, що електролітний баланс організму не є самостійною системою, а служить каналом зв'язку вищих відділів гомеостазу з нижчими. Введенням в кровотік певних співвідношень макроелектролітов можна лікувати багато захворювань без застосування інших засобів або різко погіршити перебіг хвороби. Цим можна пояснити феномен тимчасового погіршення стану хворого після або вчасно внутрішньовенних ін'єкцій з метою гемодилюції. Можна констатувати, що відсутня чітко сформована протипоказання для внутрішньовенного введення розчинів, що містять іони кальцію, натрію, калію і магнію, застосування яких може викликати несприятливі реакції і погіршити стан хворого. Теоретичні, експериментальні та клінічні розробки вище викладених аспектів впливу на гомеостаз можуть дати уявлення про принципово нові способи лікування, заснованих на комп'ютерному аналізі великої кількості даних про хворого з точним прогнозом реакції на обчислене адекватне вплив. Наявні ж на сьогодні відомості дозволяє з великою часткою впевненості стверджувати, що не слід вводити в судинне русло розчини, які містять неорганічні іони (калій, кальцій, натрій, магній), якщо кількість одного з них в крові перевищує норму, бо є ризик отримання несприятливої ​​реакції перебігу патологічного процесу. Цілком ймовірно, що існує для кожного окремого хворого з флегмоною розчин, співвідношення макроелементів в якому може надати на стільки позитивний вплив при введення його в кровотік, що інші часто вживані зараз кошти можуть виявитися не потрібними; 2084/5000 Effektivnost' terapii flegmon ostavlyayet zhelat' luchshego i do sikh por vstrechayutsya letal'nyye iskhody. Izmeneniye techeniya zabolevaniya v khudshuyu storonu ob"yasnyayetsya obychno osobennostyami rezistentnosti organizma bol'nogo i virulentnost'yu mikrobov. Odnako, veroyatneye vsego sleduyet rassmatrivat' sostoyaniye bol'nogo s flegmonoy kak reaktsiyu gomeostaza na nedostatochnost' kompensiruyushchikh sistem adaptatsii pri imeyushchikhsya nasledstvennykh yego osobennostyakh. Dannyye literatury dayut osnovaniya schitat', chto elektrolitnyy balans organizma ne yavlyayutsya samostoyatel'noy sistemoy, a sluzhit kanalom svyazi vysshikh otdelov gomeostaza s nizshimi. Vvedeniyem v krovotok opredelennykh sootnosheniy makroelektrolitov mozhno lechit' mnogiye zabolevaniya bez primeneniya drugikh sredstv ili rezko ukhudshit' techeniye bolezni. Etim mozhno ob"yasnit' fenomen vremennogo ukhudsheniya sostoyaniya bol'nogo posle ili vovremya vnutrivennykh in"yektsiy s tsel'yu gemodilyutsii. Mozhno konstatirovat', chto otsutstvuyet chetko sformirovannaya protivopokazaniye dlya vnutrivennogo vvedeniya rastvorov, soderzhashchikh iony kal'tsiya, natriya, kaliya i magniya, primeneniye kotorykh mozhet vyzvat' neblagopriyatnyye reaktsii i ukhudshit' sostoyaniye bol'nogo. Teoreticheskiye, eksperimental'nyye i klinicheskiye razrabotki vyshe izlozhennykh aspektov vozdeystviya na gomeostaz mogut dat' predstavleniya o printsipial'no novykh sposobakh lecheniya, osnovannykh na komp'yuternom analize bol'shogo kolichestva dannykh o bol'nom s tochnym predskazaniyem reaktsii na vychislennoye adekvatnoye vozdeystviye. Imeyushchiyesya zhe na segodnya svedeniya pozvolyayet s bol'shoy doley uverennosti utverzhdat', chto ne sleduyet vvodit' v sosudistoye ruslo rastvory, soderzhashchiye neorganicheskiye iony (kaliy, kal'tsiy, natriy, magniy), yesli kolichestvo odnogo iz nikh v krovi prevyshayet normu, ibo yest' risk polucheniya neblagopriyatnoy reaktsii techeniya patologicheskogo protsessa. Vpolne veroyatno, chto sushchestvuyet dlya kazhdogo otdel'nogo bol'nogo s flegmonoy rastvor, sootnosheniye makroelementov v kotorom mozhet okazat' na stol'ko polozhitel'noye vozdeystviye pri vvedeniye yego v krovotok, chto drugiye chasto primenyayemyye seychas sredstva mogut okazat'sya ne nuzhnymi; The effectiveness of phlegmon therapy leaves much to be desired and still there are lethal outcomes. Changing the course of the disease for the worse is usually due to the characteristics of the patient's resistance and the virulence of the microbes. However, most likely should be considered the patient's condition with phlegmon as a homeostasis reaction to the inadequacy of compensatory adaptation systems with the inherent inherent features of it. The literature data give grounds to believe that the electrolyte balance of the body is not an independent system, but serves as a channel of communication between the higher divisions of homeostasis and the lower ones. By introducing certain ratios of macroelectrolytes into the bloodstream, many diseases can be treated without the use of other means or the disease progresses sharply. This can explain the phenomenon of temporary worsening of the patient's condition after or during intravenous injections for the purpose of hemodilution. It can be stated that there is no clearly formed contraindication for intravenous administration of solutions containing ions of calcium, sodium, potassium and magnesium, the use of which can cause adverse reactions and worsen the patient's condition. Theoretical, experimental and clinical development of the above aspects of the impact on homeostasis can give an idea of ​​fundamentally new methods of treatment based on computer analysis of a large number of patient data with an accurate prediction of the response to the calculated adequate effect. The information available today allows us to state with a high degree of certainty that solutions containing inorganic ions (potassium, calcium, sodium, magnesium) should not be introduced into the vascular bed if the amount of one of them in the blood exceeds the norm, because there is a risk of receiving an adverse reaction course of the pathological process. It is likely that there is a solution for each individual patient with phlegmon, the ratio of macro-elements in which can have a positive effect when injected into the bloodstream, that other commonly used drugs may not be necessary.