Інформативність діагностичних заходів на етапах обстеження хворих з бічними кістами шиї

Abstract

У клінічній практиці хірурга-стоматолога досить часто зустрічаються кісти бокової поверхні шиї, що становить 25% від всіх кіст м'яких тканин щелепно-лицевої ділянки. Труднощі на етапах діагностики, високий показник рецидивів і післяопераційних ускладнень при лікуванні кіст бічної поверхні шиї досить тісно пов'язані з особливостями їх топографо-анатомічної локалізації. Ускладнюється ця ситуація ще й за рахунок відсутності чітко спланованих діагностичних заходів на етапах обстеження, що нерідко призводить до виявлення захворювання тільки при його виражених клінічних проявах. Тому з метою підвищення ефективності хірургічної допомоги пацієнтам з даною патологією важливе місце приділяється застосуванню сучасних методів діагностики на всіх етапах клінічного обстеження для створення можливості отдифференцировать кісти між собою з метою подальшого визначення інформативності тактичних заходів. Метою роботи було узагальнення власних клінічних спостережень із залученням додаткових і спеціальних методів обстеження, ретроспективного аналізу архівного матеріалу, викладеного в тематичних історіях хвороби пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні щелепно-лицьової хірургії Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського з 2007 по 2017 роки. Поетапне обстеження 158 хворих з бічними кістами шиї дозволило встановити, що інформативність пункційної біопсії і морфологічних досліджень істотно розрізняються при їх різних нозологічних формах. Порівняння діагнозу, встановленого під час обстеження в поліклінічних умовах, з результатами вивчення гістологічної структури всіх кістозних утворень дозволив встановити, що невідповідність між ними становить 42,8%, що формує певну настороженість і вимагає подальшого розширення застосування спектру спеціальних методів досліджень на догоспітальному етапі з метою більш об'єктивної оцінки клінічної ситуації в кожному конкретному випадку. В клинической практике хирурга-стоматолога довольно часто встречаются кисты боковой поверхности шеи, что составляет 25% от всех кист мягких тканей челюстно-лицевой области. Трудности на этапах диагностики, высокий показатель рецидивов и послеоперационных осложнений при лечении кист боковой поверхности шеи достаточно тесно связаны с особенностями их топографо-анатомической локализации. Осложняется эта ситуация еще и за счет отсутствия четко спланированных диагностических мероприятий на этапах обследования, что нередко приводит к выявлению заболевания только при его выраженных клинических проявлениях. Поэтому с целью повышения эффективности хирургической помощи пациентам с данной патологией важное место уделяется применению современных методов диагностики на всех этапах клинического обследования для создания возможности отдифференцировать кисты между собой с целью дальнейшего определения информативности тактических мероприятий. Целью работы было обобщение собственных клинических наблюдений с привлечением дополнительных и специальных методов обследования, ретроспективного анализа архивного материала, изложенного в тематических историях болезни пациентов, находившихся на стационарном лечении в отделении челюстно-лицевой хирургии Полтавской областной клинической больницы им. М.В. Склифосовского с 2007 по 2017 годы. Поэтапное обследование 158 больных с боковыми кистами шеи позволило установить, что информативность пункционной биопсии и морфологических исследований существенно различаются при их различных нозологических формах. Сравнение диагноза, установленного при обследовании в поликлинических условиях, с результатами изучения гистологической структуры всех кистозных образований позволил установить, что несоответствие между ними составляет 42,8%, что формирует определенную настороженность и требует дальнейшего расширения применения спектра специальных методов исследований на догоспитальном этапе с целью более объективной оценки клинической ситуации в каждом конкретном случае. In the clinical practice of oral surgeons, cysts of the lateral surface of the neck are quite often detected that makes up 25% of all cysts of the soft tissues within the maxillofacial region. Difficulties during their diagnosis, a high rate of relapses and postoperative complications in the treatment of cysts of the lateral surface of the neck are closely related to the peculiarities of their topographic and anatomical localization. This situation becomes more complicated due to the lack of well-planned diagnostic measures at the survey stages that often leads to the detection of the disease only in case of its pronounced clinical manifestations. Therefore, in order to improve the effectiveness of surgical care for patients with this pathology, an important place is given to the use of modern diagnostic methods through all the stages of the clinical examination to create the possibility to identify the cysts in order to choose the proper tactical measures and build up a treatment plan. The aim of this work was to summarize our own clinical experience and observations by using additional and special survey methods, retrospective analysis of archival material described in the case histories of patients who took the treatment at the Maxillofacial Surgery Inpatient Department of M.V. Sklifosovsky Poltava Regional Clinical Hospital for 2007 to 2017. A phased examination of 158 patients with the lateral cysts of the neck made it possible to establish that the value of puncture biopsy and morphological studies differ significantly in their various nosological forms. Comparison of the diagnoses made during the initial examination and the results of studying histological structures of all cystic formations allowed us to conclude that the discrepancy between them made up 42.8% that causes alarm and requires more sophisticated application of the spectrum of special investigation methods at the pre-hospital stage in order to care more objective assessment of the clinical picture in each case.