Характер патоморфологических изменений в околоушных железах у больных с эмфиземой лёгких

Abstract

Целью данного исследования явилось изучение морфологических характеристик околоушных желез при эмфиземе лёгких. В литературе этих сведений нами не найдено. Материалом служили 23 околоушные железы умерших, длительно страдавших тяжелой формой эмфиземы лёгких. Из каждой железы изготавливали срезы толщиной 5 - 7 мкм, окрашивали по Ван-Гизону. Микроскопически характерным было сужение внутридольковых протоков. Протоки были выстланы кубическим или цилиндрическим эпителием, В межуточной (внутри- и междольковой) ткани выявлялась лимфоидная инфильтрация, которая чаще была представлена скоплением клеточных элементов вокруг отдельных протоков. При этом выявлялась распространённая лимфогистоцитарная инфильтрация стромы, особенно междольковой. Крупные инфильтраты часто полностью окружали тот или иной проток в виде своеобразной муфты. В клеточном составе инфильтратов отмечалась незначительная примесь плазматических клеток, единичных сегментоядерных лейкоцитов, единичных эозинофилов. В интерстиции органа обнаруживались более или менее распространенные участки склероза, представленные толстыми, плотно прилежащими коллагеновыми волокнами ярко-красного цвета. Некоторые протоки имели расширенные просветы. Концевые отделы железы имели атрофические изменения гландулоцитов, часть клеток имела изменённую форму, слабую окраску цитоплазмы, пикноз ядер. В целом патогистологическую картину можно было квалифицировать как хроническое продуктивное воспаление железы; Метою даного дослідження було вивчення морфологічних характеристик привушних залоз при емфізему легенів. У літературі цих відомостей нами не знайдено. Матеріалом служили 23 привушні залози померлих, які тривалий час страждали на тяжку форму емфіземи легенів. З кожної залози виготовляли зрізи товщиною 5 - 7 мкм, фарбували по Ван-Гизону. Мікроскопічно характерним було звуження внутрідолькових проток. Протоки були вистелені кубічним або циліндричним епітелієм, В проміжній (внутрішньо-і междольковой) тканини виявлялася лимфоидная інфільтрація, яка частіше була представлена скупченням клітинних елементів навколо окремих проток. При цьому виявлялася поширена лімфогістоцитарний інфільтрація строми, особливо междольковой. Великі інфільтрати часто повністю оточували той чи інший проток у вигляді своєрідної муфти. У клітинному складі інфільтратів відзначалася незначна домішка плазматичних клітин, одиничних сегментоядерних лейкоцитів, одиничних еозинофілів. В інтерстиції органу виявлялися більш-менш поширені ділянки склерозу, представлені товстими, щільно прилеглими колагеновими волокнами яскраво-червоного кольору. Деякі протоки мали розширені просвіти. Кінцеві відділи залози мали атрофічні зміни гландулоцитов, частина клітин мала змінену форму, слабке забарвлення цитоплазми, пикноз ядер. В цілому патогістологічну картину можна було кваліфікувати як хронічне продуктивне запалення залози; The purpose of this study was the study of morphological characteristics of parotid glands with emphysema of the lungs. In the literature of these we have not found any information. The material was 23 parotid glands of the deceased, long suffering from a severe form of emphysema. From each gland sections were made with a thickness of 5-7 μm, stained by Van Gieson. Microscopically characteristic was a narrowing of intra-lobular ducts. The ducts were lined with a cubic or cylindrical epithelium, In interstitial (intra- and interlobular) tissue was detected lymphoid infiltration, which was more often represented by a cluster cellular elements around individual ducts. At the same time, widespread lymphohistocaritic infiltration of the stroma, especially interlobular. Large infiltrates often completely surrounded this or that duct in the form of a kind of clutch. In the cellular composition of infiltrates there was an insignificant admixture of plasma cells, single segmented leukocytes, single eosinophils. In interstitial organ more or less common areas of sclerosis, represented by thick, tightly adhering collagen fibers bright red color. Some ducts had enlarged lumens. The end sections of the gland had atrophic changes in the glandulocyte, some of the cells had a modified form, a weak color of the cytoplasm, pyknosis nuclei. In general, the pathohistological picture could be qualified as a chronic productive inflammation of the gland.