Порівняльний аналіз вираженості психосоціальної дезадаптації й афективної симптоматики у жінок, хворих на депресивні розлади різного ґенезу

Abstract

Мета роботи — дослідити особливості взаємозв’язків вираженості психосоціальної дезадаптації й афективної симптоматики у жінок з депресивними розладами різного ґенезу для визначення в подальшому вузькоспецифічних мішеней диференційованої психосоціальної реабілітації цього контингенту пацієнтів. Обстежено 252 жінки, яким був встановлений діагноз депрессивного розладу: 94 особи з депресивним розладом психогенного ґенезу (F43.21), 83 жінки з ендогенною депресією (F32.0, F32.1, F32.2, F32,3; F33.0, F33.1, F33.2, F33.3; F31.3, F31.4, F31.5) та 75 пацієнток з депресивним розладом органічного ґенезу (F06.3). Для ідентифікації та вимірювання вираженості психосоціальної дезадап та ції нами була розроблена оригінальна шкала для комплексної оцінки ступеня психосоціальної дезадаптації у різних сферах. Особливості прояву афективної симптоматики визначали за даними шкал депресії та тривоги M. Hamilton. Важкість психосоціальної дезадап та ції була найменшою при психогенному характері депресії, більш важкою при ендогенному та найважчою — при органічному її ґенезі. Ступінь психосоціальної дезадапта ції у хворих на депресивні розлади виявляє очевидні асоціації з важкістю афективної симптоматики. Водночас, такі асоціації не є абсолютними, і для деяких форм депресії та певних сфер психосоціальної дезадаптації не мають статистично значущого характеру. Це свідчить про більш складні механізми психосоціальної дезадапта ції при депресивних розладах і про потребу вивчення інших факторів, що можуть мати вплив на стан дезадаптації, крім вираженості афективної симптоматики; Цель работы — исследовать особенности взаимосвязей выраженности психосоциальной дезадаптации и аффективной симптоматики у женщин с депрессивными расстройствами различного генеза для определения в дальнейшем узкоспецифических мишеней дифференцированной психосоциальной реабилитации данного контингента пациентов. Обследовано 252 женщины, которым был установлен диагноз депрессивного расстройства: 94 человека с депрессивным расстройством психогенного генеза (F43.21), 83 женщины с эндогенной депрессией (F32.0, F32.1, F32.2, F32,3; F33.0, F33.1, F33.2, F33.3; F31.3, F31.4, F31.5) и 75 пациенток с депрессивным расстройством органичес кого генеза (F06.3). Для идентификации и измерения выраженности психосоциальной дезадаптации нами была разработана оригинальная шкала для комплексной оценки степени психосоциальной дезадаптации в различных сферах. Особенности проявления аффективной симптоматики определяли по данным шкал депрессии и тревоги M. Hamilton. Тяжесть психосоциальной дезадаптации была наименьшей при психогенном характере депрессии, более тяжелой прим эндогенном и самой тяжелой — при органичес ком ее генезисе. Степень психосоциальной дезадаптации у больных депрессивными расстройствами обнаруживает очевидные ассоциации с тяжестью аффективной симптоматики. В то же время, такие ассоциации не являются абсолютными, и для некоторых форм депрессии и определенных сфер психосоциальной дезадаптации не имеют статистически значимого характера. Это свидетельствует о более сложных механизмах психосоциальной дезадаптации при депрессивных расстройствах и о необходимости изучения других факторов, которые могут влиять на состояние дезадаптации, кроме выраженности аффективной симптоматики; The purpose of the work is to explore the features of the relationship between the severity of psychosocial disadaptation and affective symptoms in women with depressive disorders of different genesis, in order to further define the highly specific targets of differentiated psychosocial rehabilitation for this contingent of patients. 252 women who were diagnosed with depressive disorder were examined: 94 persons with depressive disorder of psychogenic origin (F43.21), 83 women with endogenous depression (F32.0, F32.1, F32.2, F32.3, F33.0, F33.1, F33.2, F33.3, F31.3, F31.4, F31.5) and 75 patients with depressive disorder of organic genesis (F06.3). To identify and measure the severity of psychosocial disadaptation, we have developed an original scale for a comprehensive assessment of the degree of psychosocial maladaptation in various spheres. The features of the manifestation of affective symptoms were determined according to the scale of depression and anxiety M. Hamilton. The severity of psychosocial disadaptation was the lowest in the psychogenic nature of depression, the more severe in the endogenous and the most severe — in the organic genesis. The degree of psychosocial maladaptation in patients with depressive disorders reveals obvious associations with the severity of affective symptoms. At the same time, such associations are not absolute, and for some forms of depression and certain spheres of psychosocial maladaptation are not statistically signifi cant. This testifi es to more complex mechanisms of psychosocial disadaptation in depressive disorders, and the need to study other factors that may have an effect on the state of disadaptation, in addition to the severity of aff ective symptoms.