Особенности профилактики антибиотикоассоциированной диареи у пульмонологических пациентов

Abstract

Антибактериальные препараты, применяемые в лечении пульмонологических больных, нередко приводят к появлению осложнений и к возникновению побочных эффектов, довольно часто со стороны желудочно-кишечного тракта. Появление антибиотикоассоциированной диареи у пациентов зависит от назначенного антибиотика и своевременного проведения профилактических мероприятий ее предупреждения. Цель исследования - выявить частоту выявляемости антибиотикоассоциированной диареи у пульмонологических больных, оценить эффективность возможного использования пробиотиков с профилактической целью. Проведен ретроспективный анализ 1191 историй стационарно пролеченных больных пульмонологического отделения Полтавской областной клинической больницы за 2016 год. Среди пациентов, получавших антибактериальную терапию у 211 (24,8%) больных выявлено антибиотикоассоциированную диарею, наиболее часто при использовании защищенных аминопенициллинов, макролидов, цефалоспоринов и их комбинаций. Антибиотикоассоциированная диарея не была обнаружена у 639 (75,2%) пациентов, среди которых 418 (65,4%) больных использовали пробиотики параллельно с приемом антибиотиков. Нарушения микробиоты сопровождались уменьшением содержания лакто- и бифидобактерий - 22,3% случаев, и увеличением условнопатогенной микрофлоры - 34,4% случаев. Анализируя применение Lactobacillus rhamnosus R0011 и Lactobacillus helveticus R0052 в 1-й группе пульмонологических больных и 2-й группе сравнения, получавших различные пробиотические препараты выявлено, что в обеих группах на 5-й день лечения определялась положительная динамика, достоверной разницы не определялось. В клинике пациентов уменьшились боли в кишечнике, вздутие живота, значительно уменьшилась частота стула. При анализе дисбиотических нарушений, в 1-й группе, получавшей Lactobacillus rhamnosus R0011 и Lactobacillus helveticus R0052, снижение лакто и бифидобактерий выявляли только у 11 (32,4%) больных, во 2-й группе у 13 (27,1%) пациентов. Так же, как и увеличение содержания условно-патогенной микрофлоры, которую в 1-й группе выявлено у 4 (11,8%) больных, во 2-й группе – у 8(16,7%) пациентов. На 14 - й день лечения пробиотическими препаратами в обеих группах клинические проявления антибиотико-ассоциированной диареи, а также дисбиотические нарушения отсутствовали. Назначение пробиотиков оказалось эффективным средством предупреждения развития и лечения антибиотикоассоциированной диареи у пульмонологических больных; Антибактеріальні препарати, що застосовуються у лікуванні пульмонологічних хворих, нерідко призводять до появи ускладнень та до виникнення побічних дій, досить часто з боку шлунково-кишкового тракту. Поява антибіотикоассоційованої діареї у пацієнтів залежить від призначеного антибіотику та своєчасного проведення профілактичних заходів її попередження. Мета дослідження – виявлення частоти виникнення антибіотикоассоційованої діареї у пульмонологічних хворих та аналіз ефективності можливого використання пробіотиків з профілактичною метою. Проведено ретроспективний аналіз 1191 історії стаціонарно пролікованих хворих пульмонологічного відділення Полтавської обласної клінічної лікарні за 2016 рік. Серед пацієнтів, які отримували антибактеріальну терапію у 211 (24,8%) хворих виявлено антибіотикоассоційовану діарею, що найчастіше виявлялась при застосуванні захищених амінопеніцилінів, макролідів, цефалоспоринів та їх комбінацій. Антибіотикоассоційована діарея не була виявлена у 639 (75,2%) пацієнтів, серед яких 418 (65,4%) хворих використовували пробіотики паралельно з прийомом антибіотиків. Порушення мікробіоти супроводжувалися зменшенням вмісту лакто та біфідобактерій – 22,3% випадків, та збільшенням умовно-патогенної мікрофлори - 34,4% випадків. Аналізуючи застосування Lactobacillus rhamnosus R0011 та Lactobacillus helveticus R0052 в 1-й групі пульмонологічних хворих і 2-й групі порівняння, які отримували різні пробіотичні препарати виявлено, що в обох групах на 5-й день лікування визначалася позитивна динаміка, достовірної різниці не виявлялося. У клініці пацієнтів зменшилися болі в кишечнику, здуття живота, значно зменшилася частота стільця. При аналізі дисбіотичних порушень, в 1-й групі, що отримувала Lactobacillus rhamnosus R0011 і Lactobacillus helveticus R0052, зниження лакто і біфідобактерій виявляли тільки у 11 (32,4%) хворих, у 2-й групі - 13 (27,1%) пацієнтів. Також як і збільшення вмісту умовно-патогенної мікрофлори, яку в 1-й групі виявлено у 4 (11,8%) хворих, у 2-й групі - 8 (16,7%) пацієнтів. На 14 - й день лікування пробіотичними препаратами в обох групах клінічні прояви антибиотикоассоційованої діареї, а також дисбіотичні порушення були відсутні. Призначення пробіотиків виявилось ефективним засобом попередження розвитку та лікування антибіотикоассоційованої діареї у пульмонологічних хворих; Antibacterial medication used for the treatment of patients with pulmonary diseases often leads to complications and side effects typically affecting the gastrointestinal tract. Occurrence of the antibiotic-associated diarrhoea depends on the antibiotics prescribed and timeliness of prevention measures. The purpose of the research is to find out incidence of antibiotic-associated diarrhoea in patients with pulmonary diseases and to assess the efficiency of probiotics used as preventive measures. The retrospective analysis of 1191 medical charts of inpatients who took treatment at the Pulmonary Department of Poltava regional clinical hospital for 2016 was performed. Among the patients who received the antimicrobial therapy, 211 (24,8%) were diagnosed to have antibiotic-associated diarrhoea mostly associated with taking inhibitor-protected aminopenicillins, macrolides, cephalosporins and their combinations. Antibiotic-associated diarrhoea was not seen in 639 (75,2%) patients among whom 418 (65,4%) were using probiotics along with antibiotics. Dysbiosis was accompanied by a reduction of lactobacillus and bifidobacterium in 22,3% of cases and by the growth of opportunistic microflora in 34,4% of cases. After analyzing the administration of Lactobacillus rhamnosus R0011 and Lactobacillus helveticus R0052 in the 1st group of the patients with pulmonary diseases and in the 2nd comparison group receiving probiotic preparations, the positive dynamics was determined in both groups on the fifth day of the treatment; no significant difference was observed. Abdominal pain and the abdominal distention decreased, stool frequency diminished significantly. The analysis of the dysbiosis the reduction of lactobacilli and bifidobacteria was found out only in 11 (32.4%) patients of the 1st group that received Lactobacillus rhamnosus R0011 and Lactobacillus helveticus R0052 and in 13 (27.1%) patients of the 2nd group. The growth of opportunistic microflora was defined in 4 (11,8%) patients of the 1st group and in 8 (16,7) of the 2nd group. On the 14th day of the probiotic treatment there were no clinical manifestations of the antibiotic-associated diarrhea and dysbiosis in both groups. The probiotics administration has proved to be an effective mean of prevention and treatment of antibiotic-associated diarrhoea in patients with pulmonary diseases.