Some clinical and functional features of trigeminal neuralgia

Abstract

The aim of research was to study comprehensively the features of clinical and functional manifestations in peripheral neuralgia of the trigeminal nerve (TGN) in case of its prolonged course. The results of EMG of the proper chewing muscles made it possible to establish the absence of significant changes in electromyograms in patients with TGN, which manifested itself exclusively in paroxysmal pains. As for patients with secondary myofascial pain syndrome, they had a decrease in the amplitude of bioelectric activity on the side of neuralgia and an increase in amplitude on the opposite side. In our opinion, during the attack of TGN as a result of the sensorimotor reflex, there is a spasm of chewing musculature. Meanwhile, patients’ attempts to be as cautious as possible with the “affected” side, so as not to provoke an attack during chewing, explains that the spastic activity of the masticatory muscles appears against a background of permanent hypofunction. This type of activity affects the muscles and promotes the development of degenerative changes with the formation of typical muscle nodules. In this case, the functions of chewing, swallowing and speech are almost completely performed by the muscles of the opposite side. Obtained data revealed several features of clinical-functional display of trigeminal neuralgia in case of its long duration. In future, this will make it possible to develop treatments that can adequately influence the main elements of the pathological process. It will help to develop the comprehensive treatment of patients with painful syndromes of the face, including correction of the dental status and normalization of the tone of the masticatory muscles ; Метою дослідження стало комплексне вивчення особливостей клініко-функціональних проявів периферичної невралгії трійчастого нерва (НТН) у разі її тривалого перебігу. Результати електроміографії (ЕМГ) власне жувальних м'язів дозволили встановити відсутність у пацієнтів з НТН, яка проявлялася виключно пароксизмальними болями, значних змін електроміограму. Що стосується пацієнтів з вторинним міофасціальним больовим синдромом, то у них були виявлено зниження амплітуди біоелектричної активності на стороні невралгії і підвищення амплітуди на протилежному боці. На нашу думку, під час нападу НТН в результаті сенсомоторного рефлексу виникає спазм жувальної мускулатури. Спроби ж пацієнтів якомога обережніше ставитися до «ураженої» сторони, щоб не провокувати напад під час жування пояснює, що спастична активність жувальних м'язів з'являється на тлі постійної гіпофункції. Такий характер активності є негативним для м'язів і сприяє розвитку дегенеративних змін з утворенням типових м'язових вузликів. При цьому функції жування, ковтання, мови практично повністю беруть на себе м'язи протилежної сторони. Таким чином, отримані дані допоможуть розробити комплексне лікування пацієнтів з больовими синдромами особи, що включає, корекцію стоматологічного статусу і нормалізацію тонусу жувальних м'язів ; Целью исследования стало комплексное изучение особенностей клинико-функциональных проявлений периферической невралгии тройничного нерва (НТН) в случае ее длительного течения. Результаты электромиографии (ЭМГ) собственно жевательных мышц позволили установить отсутствие у пациентов с НТН, которая проявлялась исключительно пароксизмальными болями, значительных изменений электромиограмм. Что касается пациентов с вторичным миофасциальным болевым синдромом, то у них были обнаружено снижение амплитуды биоэлектрической активности на стороне невралгии и повышение амплитуды на противоположной стороне. По нашему мнению, во время приступа НТН в результате сенсомоторного рефлекса возникает спазм жевательной мускулатуры. Попытки же пациентов как можно осторожнее относиться к «пораженной» стороне, чтобы не провоцировать приступ во время жевания объясняет, что спастическая активность жевательных мышц появляется на фоне постоянной гипофункции. Такой характер активности является негативным для мышц и способствует развитию дегенеративных изменений с образованием типичных мышечных узелков. При этом функции жевания, глотания, речи практически полностью берут на себя мышцы противоположной стороны. Таким образом, полученные данные помогут разработать комплексное лечение пациентов с болевыми синдромами лица, включающее, коррекцию стоматологического статуса и нормализацию тонуса жевательных мышц.