Structural Typology of Eponyms in Medical English

Abstract

The present paper focuses on the issue of typologization of medical eponyms in English. The authors analyzed the existing structural, thematic and etymological classifications of eponyms in the English language of medicine, and developed their own structural typology, intended for medical setting. Eponyms are largely used in medical language, and their significance in medical discourse is undeniable. The advantages of eponyms in medical terminology consist in their international nature, unambiguity, brevity and conciseness. Eponymic names disclose the evolution of medical research and practice, provide continuity of scientific knowledge and contribute to the formation of terminological competence of medical students. The use of medical eponyms contributes to a deeper understanding of the development of clinical thinking and diagnostics, unveils the history of medicine evolvement, and increases the intellectual level of the physician. It has been emphasized that eponyms can be tricky and confusing on the pragmatic level, since they can be easily misspelled, erroneously used or misunderstood. The authors point out that careful examination and structural categorization of English medical eponyms in academic setting is essential. The suggested typology will promote a better understanding and deeper memorizing of eponymic terms, which in its turn will prevent possible errors when using these lexical units in the process of mastering ESP. The phenomenon of eponymy in the English medical discourse requires further study, in particular, in the light of synchronous and diachronic aspects. The prospects for research include the in-depth study of English eponyms and their structure in the specific areas of medical knowledge (both clinical and theoretical medicine); У статті досліджено проблему типологізації медичних епонімів англійської мови. Проаналізовано сучасні структурні, тематичні і етимологічні класифікації епонімів у медичному дискурсі. Епоніми широко використовуються у сучасній медичній термінології. Переваги використання епонімів полягають насамперед у міжнародному характері цих лексичних одиниць, їх однозначності, стислості та лаконічності. Епоніми розкривають еволюцію медичних досліджень, забезпечують безперервність наукових знань і сприяють формуванню термінологічної компетентності студентів-медиків. Використання медичних епонімів сприяє глибшому розумінню становлення клінічного мислення та діагностики, розкриває історію розвитку медицини та підвищує інтелектуальний рівень лікаря. Водночас, епоніми можуть викликати труднощі на прагматичному рівні. Автори наголошують на важливості ретельного вивчення і структурування медичних епонімів англійської мови. Авторами розроблено власну структурну типологію, призначену для студентів та викладачів медичних вишів: (1) прості (однослівні) епоніми або терміни-деоніми; (2) афіксальні епоніми; (3) складні епоніми; (4) складені епоніми; (5) усічені епоніми. Запропонована типологія сприятиме поглибленому розумінню та запам'ятовуванню епонімічних термінів, що, у свою чергу, дасть змогу уникнути помилок при використанні цих лексичних одиниць у процесі опанування англійської мови для спеціальних цілей. Явище епонімізації в англомовному медичному дискурсі вимагає подальшого вивчення, зокрема, у синхронії та діахронії. Перспективи дослідження полягають у поглибленому вивченні англійських епонімів та їх структурних особливостей у конкретних сферах медичного знання; В статье исследована проблема типологизации медицинских эпонимов английского языка. Проанализированы современные структурные, тематические и этимологические классификации эпони- мов в медицинском дискурсе. Эпонимы широко используются в современной медицинской терминологии. Преимущества использования эпонимов заключаются прежде всего в международном характере этих лексических единиц, их однозначности, краткости и лаконичности. Эпонимы раскрывают эволюцию медицинских исследований, обеспечивают непрерывность научных знаний и способствуют формированию терминологической компетентности студентов-медиков. Использование медицинских эпонимов способствует более глубокому пониманию становления клинического мышления и диагно- стики, раскрывает историю развития медицины и повышает интеллектуальный уровень врача. В то же время, эпонимы могут вызвать трудности на прагматическом уровне. Авторы подчеркивают важность тщательного изучения и структурирования медицинских эпонимов английского языка. Авторами раз- работана собственная структурная типология, предназначенная для студентов и преподавателей медицинских вузов: (1) простые (однословные) эпонимы или термины-деонимы; (2) аффиксальные эпонимы; (3) сложные эпонимы; (4) составные эпонимы; (5) усеченные эпонимы. Предложенная типоло- гия будет способствовать углубленному пониманию и запоминанию эпонимических терминов, что, в свою очередь, позволит избежать ошибок при использовании этих лексических единиц в процессе освоения английского языка для специальных целей. Явление эпонимизации в англоязычном медицинском дискурсе требует дальнейшего изучения, в частности, в синхронии и диахронии. Перспективы исследования заключаются в углубленном изучении эпонимов английского языка и их структурных особенностей в конкретных сферах медицинского знания.