Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/8875
Назва: Електроміографічна діагностика порушень моторики язика неврологічного генезув пацієнтів з оклюзійною патологією
Інші назви: Электромиографическая диагностика нарушений моторики языка неврологического генеза у пациентов с окклюзионной патологией
Electromyographic diagnosis of tongue motility disorders of neurogenic origin in patients with occlusive pathology
Автори: Циганок, Олександр Васильович
Кіндій, Дмитро Данилович
Малюченко, Микола Миколайович
Оджубейська, Ольга Дмитрівна
Калашніков, Дмитро Вікторович
Король, Дмитро Михайлович
Цыганок, Александр Васильевич
Киндий, Дмитрий Данилович
Малюченко, Николай Николаевич
Оджубейская, Ольга Дмитриевна
Калашников, Дмитрий Викторович
Король, Дмитрий Михайлович
Tsyganok, A. V.
Kindiy, D. D.
Maliuchenko, M. M.
Odzhubeyska, O. D.
Kalashnikov, D. V.
Korol, D. M.
Дата публікації: 2018
Видавець: Міжнародний неврологічний журнал
Бібліографічний опис: Електроміографічна діагностика порушень моторики язика неврологічного генезу в пацієнтів з оклюзійною патологією / О. В. Циганок, Д. Д. Кіндій, М. М. Малюченко [та ін.] // Міжнародний неврологічний журнал. – 2018. – № 4 (98). – С. 101–108. DOI:  10.22141/2224-0713.4.98.2018.139432.
Короткий огляд (реферат): Резюме. Актуальність. Розлади моторики язика, що зустрічаються в практиці лікарів-неврологів, є наслідком великої кількості різноманітних патологій. Найпоширенішими захворюваннями, що можуть супроводжуватися розладами лінгвомоторики, є гострі порушення мозкового кровообігу та їх віддалені наслідки. Поширеним методом діагностики розладів функціонування м’язів є поверхнева електроміографія. Метою даного дослідження було удосконалення методики електроміографічної діагностики патології лінгвомоторики в пацієнтів із віддаленими наслідками гострих порушень мозкового кровообігу в комбінації з оклюзійними дефектами. Матеріали та методи. Відповідно до поставленої мети нами було виконано поперечне дослідження «випадок — контроль». До клінічної групи дослідження увійшли 87 пацієнтів. Контрольну групу становили 40 осіб. Методика клінічного обстеження пацієнтів включала збір скарг та анамнезу життя і захворювання, неврологічне обстеження в стаціонарі під час надходження на планове лікування через наслідки перенесених цереброваскулярних хвороб. Стоматологічне обстеження включало зовнішній огляд та обстеження ротової порожнини на наявність дефектів зубних рядів та визначення інтенсивності каріозного процесу. Електроміографічне дослідження м’язів язика проводилося за допомогою розробленого нами пристрою для поверхневої глобальної електроміографії. Результати. При порівнянні показників пацієнтів клінічної групи з отриманими даними досліджуваних контрольної групи нами були отримані статистично вірогідні (p < 0,05) відмінності між кількісними показниками інтерференційної кривої за максимальною та середньою амплітудою періодів спокою та напруження, а також за середньою частотою періоду напруження. Отримані результати свідчать про необхідність подальших досліджень даної методики із збільшенням вибірки пацієнтів та їх розподілом на підгрупи відповідно до рівня ураження нервової системи. Для посилення статистичної потужності подальших досліджень рекомендована диференціація контингенту дослідження на клінічну групу з комбінованою патологією та окремі групи порівняння з неврологічною та оклюзійною патологією. Висновки. Високі показники інтенсивності карієсу та його ускладнень у неврологічних пацієнтів свідчать про можливість залучення лікарів-стоматологів до діагностики та реабілітації даних хворих. Аналіз отриманих даних свідчить про можливість застосування запропонованої методики електроміографії для вдосконалення алгоритмів діагностики неврологічних захворювань.; Актуальность. Расстройства моторики языка, которые встречаются в практике врачей-неврологов, являются следствием большого количества различных патологий. Наиболее распространенными заболеваниями, которые могут сопровождаться расстройствами лингвомоторики, являются острые нарушения мозгового кровообращения и их отдаленные последствия. Распространенным методом диагностики расстройств функционирования мышц является поверхностная электромиография. Целью данного исследования было усовершенствование методики лектромиографической диагностики патологии лингвомоторики у пациентов с отдаленными последствиями острых нарушений мозгового кровообращения в сочетании с окклюзионными дефектами. Материалы и методы. В соответствии с поставленной целью нами было выполнено поперечное исследование «случай — контроль». В клиническую группу исследования вошли 87 пациентов. Контрольную группу составили 40 человек. Методика клинического обследования пациентов включала сбор жалоб, анамнеза жизни и заболевания, неврологическое обследование в стационаре при поступлении на плановое лечение из-за перенесенных цереброваскулярных болезней. Стоматологическое обследование включало внешний осмотр и обследование ротовой полости на наличие дефектов зубных рядов и определение интенсивности кариозного процесса. Электромиографическое исследование мышц языка проводилось с помощью разработанного нами устройства поверхностной глобальной электромиографии. Результаты. При сравнении показателей пациентов клинической группы с полученными данными исследуемых контрольной группы нами были получены статистически достоверные (p < 0,05) различия между количественными показателями интерференционной кривой по максимальной и средней амплитуде периодов покоя и напряжения, а также по средней частоте периода напряжения. Полученные результаты свидетельствуют о необходимости дальнейших исследований данной методики с увеличением выборки пациентов и их распределением на подгруппы в соответствии с уровнем поражения нервной системы. Для усиления статистической мощности дальнейших исследований рекомендована дифференциация контингента исследования на клиническую группу с комбинированной патологией и отдельные группы сравнения с неврологической и окклюзионной патологией. Выводы. Высокие показатели интенсивности кариеса и его осложнений у неврологических пациентов свидетельствуют о возможности привлечения врачей-стоматологов к диагностике и реабилитации данных больных. Анализ полученных данных свидетельствует о возможности применения предложенной методики электромиографии для совершенствования алгоритмов диагностики неврологических заболеваний.; Abstract. Background. Tongue motility disorders that occur in the practice of neurologists are a consequence of a large number of various pathologies. The most common diseases which may be accompanied by tongue motility disorders are acute cerebrovascular accidents and their long-term effects. A widespread method to diagnose muscle function disorders is surface electromyography. The purpose of this study was to improve the method of electromyographic diagnosis of tongue motility disorders in patients with longterm consequences of acute cerebrovascular accidents combined with occlusive defects. Materials and methods. According to the objective, we carried out a cross-sectional, case-control study. The clinical study group included 87 patients. The control group consisted of 40 people. The methods for clinical examination of patients included collection of complaints, medical history and disease, neurological examination in the hospital during the admission for planned treatment for cerebrovascular disease consequences. Dental examination included external and oral examination to detect defects in the dentition and to determine the severity of the carious process. Electromyographic study of the tongue muscles was carried out with the help of device developed by us for surface global electromyography. Results. When comparing the parameters in patients of the study group with that of control group, we determined statistically significant differences (p < 0.05) between the quantitative indices of the interference curve by the maximum and the average amplitude of resting and tension periods, as well as by the average frequency of tension period. The obtained results indicate the necessity of further studies of this technique with an increase in the number of patients and their distribution into subgroups depending on the level of damage to the nervous system. To increase the statistical power of further researches, it is recommended to differentiate the patients into a clinical group with combined pathology and separate comparison groups with neurological and occlusive pathology. Conclusions. High caries severity and its complications in neurological patients indicate the possibility of involving dental practitioners for the diagnosis and rehabilitation of these patients. Analysis of the obtained data shows the feasibility of using the proposed method of electromyography to improve the algorithms for diagnosis of neurological diseases.
Ключові слова: нейростоматологія
ураження моторного нейрона
електроміографія
нейростоматология
поражение моторного нейрона
электромиография
neurodentistry
motor neuron disease
electromyography
ISSN: 2224-0713
2307-1419
URI: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/8875
Розташовується у зібраннях:Наукові праці. Кафедра пропедевтики ортопедичної стоматології

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Electromyographic_diagnosis_of_tongue.pdf946,98 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.