Терміни - епоніми в українській стоматологічній термінології

Abstract

Авторами здійснено мовний лексичний аналіз україномовної термінологічної системи стоматології з виокремленням термінів-епонімів; структуровано і описано україномовні стоматологічні терміни-епоніми; виявлено та встановлено закономірність їх використання; вивчено роль термінів-епонімів у вербалізації медичного знання в галузі стоматології; виокремлено семантичні та морфологічні моделі стоматологічних епонімічних термінів. Метою роботи є дослідження структурно-семантичних та морфологічних особливостей українських стоматологічних термінів-епонімів та принципів їх системної організації. Для досягнення поставленої мети вирішуються такі завдання: - побудова концептуальної моделі терміносистеми досліджуваної галузі стоматологічного знання у вигляді термінологічної підсистеми «терміни-епоніми»; - відбір, інвентаризація та упорядкування лексичного матеріалу в межах досліджуваної термінологічної підсистеми для подальшого комплексного аналізу та опису; - на підставі походження, форми та функцій виділення груп стоматологічних термінів-епонімів. Матеріалом аналізу послужив корпус стоматологічних термінів-епонімів, виокремлених методом суцільної вибірки з медичних словників і підручників стоматології з термінами-епонімами. Практична цінність роботи визначається в першу чергу можливістю задовольнити потреби впорядкування україномовних стоматологічних термінів. Результати дослідження можуть бути використані в науково-педагогічній сфері, у перекладацькій та лексикографічній практиці, у практиці навчання української мови за професійним спрямуванням студентів медичних вишів; у написанні студентами історій хвороб.