Застосування бетаргіну в лікуванні стабільної ішемічної хвороби серця та неалкогольної жирової хвороби печінки

Abstract

Мета: вивчення впливу бетаргіну на клінчний перебіг стабільної ІХС та НАЖХП, показники ХСЗ (TNFα, ІL-6 та ІL-10), ендотеліальної дисфункції, на стан центральної гемодинаміки та кровотоку вен печінки. Матеріали і методи: У відкритому клінічному дослідженні взяло участь 83 особи хворих на ІХС: стенокардію напруги стабільну, ІІ ФК, СН 0-І у поєднанні з НАЖХП (стеатогепатозом). Хворим були проведені лабораторні дослідження з визначенням концентрації цитокінів у крові: TNFα, ІL-6 та ІL-10, експресії гену інгібітору каппа В α (IkBα), кількості циркулюючих ендотеліальних мікрочастинок (ЦЕМ) CD32 та CD40, й інструментальні: ЕхоКГ, з метою дослідження показників центральної гемодинаміки, та ультразвукову імпульсну доплерографію печінки для визначення швидкостей кровотоку у ворітній та печінкових венах;Цель: изучение влияния бетаргина на клиническое течение стабильной ишемической болезни сердца (ИБС) и неалкогольной жировой болезни печени (НАЖБП), показатели ХСВ (TNFα, IL-6 и IL-10), эндотелиальной дисфункции, состояние центральной гемодинамики и кровотока вен печени. Материалы и методы. В открытом клиническом исследовании приняло участие 83 человека больных ИБС: стенокардия напряжения стабильня, II ФК, СН 0-І в сочетании с НАЖБП (стеатогепатозом). Больным были проведены лабораторные исследования по определению концентрации цитокинов в крови: TNFα, IL-6 и IL-10, экспрессии гена ингибитора каппа В α (IkBα), количества циркулирующих эндотелиальных микрочастиц (ЦЭМ) CD32 и CD40, а также инструментальные: ЭхоКГ, с целью исследования показателей центральной гемодинамики, и ультразвуковую импульсную допплерографию печени для определения скоростей кровотока в воротной и печеночных венах.Результаты.Исследование продемонстрировало снижение уровней провоспалительных цитокинов, уменьшение экспрессии гена ингибитора каппа В α (IkBα) и количества циркулирующих эндотелиальных микрочастиц (ЦЭМ) CD32 и CD40 в крови, улучшение систолической и диастолической функциии левого желудочка и снижение скорости кровотока в воротной и печеночных венах;Materials and methods: The study included 83 subjects of both sexes aged 40-69 years with the diagnosis of CHD: exertional stable angina, FC І-ІІ, HF 0-І concurrent with NAFLD (steatohepatosis), in the absence of destabilization of the course for two months. In order to identify the diagnosis of CHD and NAFLD, the data of clinical, laboratory and instrumental studies were taken into account in accordance with the standards of patients’ examination. All patients received standard therapy for 2 months. After that, they were divided into 2 groups – study group (35 subjects) and comparison group (48 people). At the beginning of the research, patients in both groups underwent echocardiography to study the parameters of central hemodynamics and ultrasound pulsed Doppler sonography of the liver to determine the rate of blood flow in the portal and hepatic veins. The concentration of cytokines (CK) in the blood was determined: TNFα, IL-6 and IL-10 using the enzyme immunoassay method; expression of kappa B kappa inhibitor (IkBα) by real-time polymerase chain reaction (Real-time PCR); the number of circulating endothelial microparticles (CEM) in the peripheral blood by detecting the expression of CD32 and CD40 antigens by flow cytometry. Further, the study group received the baseline therapy along with administering betargin at a dose of 2000/2000 mg twice a day per os, while the comparison group received only the baseline therapy. We evaluated the results of this study after 2 months by means of re-examination in the abovementioned volume of methods.