Имунно-микробиологические аспекты генерализованного пародонтита у больных с сочетанной патологией пищеварительной системы

Abstract

Целью исследования было изучение характера изменений микробиоценоза пародонтальных карманов и состояния неспецифической резистентности полости рта у больных генерализованным пародонтитом I и II степени тяжести. Материалы и методы. В соответствии с поставленной целью осуществляли клинические, лабораторные и микробиологические исследования 36 больных хроническим генерализованным пародонтитом (ГП) I и II степени тяжести в возрасте от 45 до 65 лет. Выводы. Общая микробная заселенность пародонтальных карманов больных генерализованным пародонтитом в 12 раз выше, чем у пациентов с интактным пародонтом (р<0,05). Микробиоценоз пародонтальных карманов больных генерализованным пародонтитом характеризуется увеличением частоты колонизации агрессивной условно-патогенной микрофлоры (S. aureus, Streptococcus spp. Β-haemoliticus, Escherichia spp., Candida spp.), уменьшением частоты выявления симбионтной стабилизирующей микрофлоры (Streptococcus spp. viridans) и преобладанием ассоциаций двух-четырех видов пародонтопатогенов (Bacteroides forsythus, Prevotella intermedia, Porphyromonas gingivalis и Treponema denticola). У больных генерализованным пародонтитом наблюдается ослабление неспецифической резистентности полости рта, о чем свидетельствует снижение уменьшения фагоцитарного индекса (р<0,05), фагоцитарного числа (р<0,05) и активности лизоцима ротовой жидкости (р<0,05). Результаты проведенных исследований могут быть использованы при планировании комплексного лечения больных генерализованным пародонтитом ; Метою дослідження було вивчення характеру змін мікробіоценозу пародонтальних кишень і стану неспецифічної резистентності порожнини рота у хворих на генералізований пародонтит I і II ступеня тяжкості. Матеріали та методи. Відповідно до поставленої мети здійснювали клінічні, лабораторні та мікробіологічні дослідження 36 хворих на хронічний генералізований пародонтит (ГП) I і II ступеня тяжкості у віці від 45 до 65 років. Висновки. Загальна мікробна заселеність пародонтальних кишень хворих на генералізований пародонтит в 12 разів вище, ніж у пацієнтів з інтактним пародонтом (р <0,05). Мікробіоценоз пародонтальних кишень хворих на генералізований пародонтит характеризується збільшенням частоти колонізації агресивної умовно-патогенної мікрофлори (S. aureus, Streptococcus spp. Β-haemoliticus, Escherichia spp., Candida spp.), Зменшенням частоти виявлення сімбіонтной стабілізуючою мікрофлори (Streptococcus spp. Viridans) і переважанням асоціацій двох-чотирьох видів пародонтопатогенних (Bacteroides forsythus, Prevotella intermedia, Porphyromonas gingivalis і Treponema denticola). У хворих на генералізований пародонтит спостерігається ослаблення неспецифічної резистентності порожнини рота, про що свідчить зниження зменшення фагоцитарного індексу (р <0,05), фагоцитарного числа (р <0,05) і активності лізоциму ротової рідини (р <0,05). Результати проведених досліджень можуть бути використані при плануванні комплексного лікування хворих на генералізований пародонтит.