Загальна анатомічна характеристика тонкої кишки білих щурів

Abstract

Вступ. Будова тонкої кишки людини і білих щурів досить подібна. Дослідження її видових особливостей у білих щурів необхідне для поповнення сучасних морфологічних відомостей стосовно можливості вивчення перебігу та моделювання деяких патологічних станів. Мета. Детальне вивчення анатомічних особливостей тонкої кишки білих щурів, що є необхідною передумовою при плануванні і проведенні певних експериментальних досліджень. Матеріали і методи. Дослідження здійснено на 80 білих щурах-самцях. Матеріалом для дослідження слугували видалені шлунки з дистальним відділом стравоходу, тонка та товста кишка. Після їх видалення проводили фіксацію в 10% розчині нейтрального формаліну, фотографування зовнішньої та внутрішньої (слизової) поверхонь. В ін- ших випадках наповнювали шлунково-кишковий тракт тварин через стравохід повітрям, фізіологічним розчином і самотвердіючою пластмасою (Latacryl-S), після чого піддавали кислотній корозії, отримуючи об'ємні зліпки внутрішніх порожнин шлунка, тонкої і товстої кишки. Результати та висновки. Після вивчення анатомічних особливостей тонкої кишки білих щурів можна виділити два відділи: початкову безбрижову частину, яка тільки за аналогією з подібним відділом людини може називатися дванадцятипалою кишкою, та іншу її, брижову частину, в петлистій формі якої не вдається виявити межу між порожнім і клубовим відділами, призначену в основному для транзитивного переміщення харчових продуктів в сліпу кишку, де здійснюється їх остаточна переробка і формування калових мас. На зовнішній поверхні брижового відділу тонкої кишки чітко візуалізуються групові лімфоїдні вузлики, відомі під назвою пейєрових бляшок; Вступление. Строение тонкой кишки человека и белых крыс достаточно схоже. Исследование ее видовых особенностей у белых крыс необходимо для пополнения современных морфологических сведений относительно изучения течения и моделирования некоторых патологических состояний. Цель. Детальное изучение анатомических особенностей тонкой кишки белых крыс является необходимым условием при планировании и проведении определенных экспериментальных исследований. Материалы и методы. Исследование осуществлено на 80 белых крысах-самцах. Материалом для исследования послужили удаленные желудки с дистальным отделом пищевода, тонкая и толстая кишка. После их удаления проводили фиксацию в 10% растворе нейтрального формалина, фотографирование внешней и внутренней (слизистой) поверхностей. В других случаях проводили наполнение желудочно-кишечного тракта животных через пищевод воздухом, физиологическим раствором и самотвердеющей пластмассой (Latacryl-S), после чего подвергали кислотной коррозии, получая объемные слепки внутренних полостей желудка, тонкой кишки и толстой. Результаты и выводы. После изучения анатомических особенностей тонкой кишки белых крыс можно выделить два отдела: начальную внебрыжеечную часть, которая только по аналогии с подобным отделом человека может называться двенадцатиперстной кишкой, и другую ее, брыжеечную часть, в петлистой форме которой не удается обнаружить границу между тощим и подвздошными отделами, предназначенную в основном для транзитивного перемещения пищевых продуктов в слепую кишку, где осуществляется их окончательная переработка и формирование каловых масс. На наружной поверхности брыжеечного отдела тонкой кишки, четко визуализируются групповые лимфоидные узелки, известные под названием пейеровых бляшек; Introduction. The structure of the small intestine in humans and white rats are quite similar. The study of its specific features in white rats is important to supplement and update modern morphological science with data on the course and modelling of certain pathological conditions. Purpose. A detailed study of the anatomical features of the small intestine in white rats is a prerequisite for planning and conducting certain experimental studies. Material and methods. The study was performed on 80 white male rats. The material for the study included removed stomachs with the distal segment of oesophagus, the small and large intestine. Following the removal the organs were fixed with 10% neutral formalin, outer and inner (mucosal) surfaces then were photographed. In other cases, the gastrointestinal tract of animals was filled through the gus with air, physiological saline, and autopolymer plastic (Latacryl-S), and then exposed to acid corrosion, obtaining three-dimensional casts of internal cavities of the stomach, small and large intestine. Results. Having studying the anatomical features of the small intestine of white rats we can distinguish two parts: the initial extra mesenteric part, which can be called the duodenum only by analogy with a similar human section, and its other mesenteric part, in the looped segment of which the border between which the ileal and jejunum division was not found. This segment seems to be designed mainly for the transitive movement of food into the cecum, where their final processing and the formation of faecal masses occur. On the outer surface of the mesenteric small intestine, there are clearly visible groups of lymphoid nodules, known as Peyer's patches.