Афективний статус пацієнтів із запійними станами при алкогольній залежності з урахуванням індивідуального хронотипу

Abstract

На всіх етапах формування і перебігу алкогольної залежності найбільш частим клінічним проявом є афективна патологія, в структурі якої важливе місце займають депресивні та тривожні розлади. Мета роботи - вивчити особливості афективних проявів у хворих з п'яними станами з алкогольною залежністю, з урахуванням індивідуального хронотипу. Обстежено 226 пацієнтів (F10.2 – F10.4) зі стабільним типом зловживання алкоголем, віком від 19 до 63 років, з них 157 (69,5%) - чоловіки, 69 (30,5%) - жінки. Дослідження використовували клініко-психопатологічні, психодіагностичні, біоритмологічні та статистичні методи. Використовувалися шкали Монтгомері-Асберга і Спілбергера-Ханіна, індивідуальний хронотип визначався анкетою Остберга (1976). Враховуючи оцінку біоритмологічного статусу, сформовано три клінічні групи: 1 група - 100 (44,2%) пацієнтів ранкового типу, група 2 - 70 (31,0%) осіб недиференційованого типу, група 3 - 56 (24,8%) осіб вечірнього типу. Встановлено, що респонденти з високим рівнем реактивної тривожності (RА) (73,21 ± 5,92%) переважали в групі 3 порівняно з групою 2 (44,29 ± 5,94%), р = 0,002 і групою 1 (30,0 ± 4,58%), р <0,001. Високий рівень особистої тривожності (РА) був також у більшості хворих 3-ї групи (75,0 ± 5,79%), на відміну від групи 2 (40,0 ± 5,86%) та групи 1 (23,0). ± 4,21%), р <0,001. Серед пацієнтів 3-ї групи респонденти з низьким рівнем РА були відсутні, тоді як 18,0 ± 3,84% пацієнтів 1 групи та 21,43 ± 4,90% групи 2 мали низький РА (р <0,001). Порівняння ступеня тяжкості депресії, залежно від біоритмологічного статусу, показало, що в групі 3 спостерігалася більш важка депресія, ніж у групі 1 - 10,71 ± 4,13% і 3,0 ± 1,71% відповідно, р. = 0,048, а також менш депресивні симптоми - 28,57 ± 6,04% і 46,0 ± 4,98%, p = 0,033. У осіб вечірнього типу високий рівень РА і РА переважав у порівнянні з ранковим і недиференційованим типом (р <0,01). Також у хворих вечірнього типу важка депресія (р <0,05) була більш поширеною, ніж у пацієнтів з ранковим типом. Отримані результати розширюють можливості оптимізації патогенетичної комплексної терапії цієї категорії хворих; На всех этапах формирования и течения алкогольной зависимости наиболее частым клиническим проявлением является аффективная патология, в структуре которой важное место занимают депрессивные и тревожные расстройства. Цель работы - изучить особенности аффективных проявлений у пациентов с пьяными состояниями с алкогольной зависимостью с учетом индивидуального хронотипа. Было обследовано 226 пациентов (F10.2 – F10.4) со стабильным типом злоупотребления алкоголем, в возрасте от 19 до 63 лет, из которых 157 (69,5%) - мужчины, 69 (30,5%) - женщины. В исследовании использовались клинико-психопатологический, психодиагностический, биоритмологический и статистический методы. Использовались шкалы Монтгомери-Асберга и Спилбергера-Ханина, индивидуальный хронотип был определен по опроснику Остберга (1976). С учетом оценки биоритмологического статуса были сформированы три клинические группы: 1-я группа включала 100 (44,2%) пациентов утреннего типа, 2-я группа - 70 (31,0%) лиц недифференцированного типа, 3-я группа - 56 (24,8%) человек вечернего типа. Выявлено, что респонденты с высоким уровнем реактивной тревоги (RА) (73,21 ± 5,92%) преобладали в группе 3 по сравнению с группой 2 (44,29 ± 5,94%), р = 0,002 и группой 1 (30,0 ± 4,58%), р <0,001. Высокий уровень личной тревожности (РА) был также у большинства пациентов 3-й группы (75,0 ± 5,79%), в отличие от группы 2 (40,0 ± 5,86%) и группы 1 (23,0). ± 4,21%), р <0,001. Среди пациентов 3-й группы респонденты с низким ОА отсутствовали, тогда как у 18,0 ± 3,84% пациентов 1-й группы и у 21,43 ± 4,90% 2-й группы было низкое ОА (р <0,001). Сравнение степени тяжести депрессии в зависимости от биоритмологического статуса показало, что в группе 3 депрессия была более тяжелой, чем в группе 1 - 10,71 ± 4,13% и 3,0 ± 1,71% соответственно, р = 0,048, а также менее депрессивные симптомы - 28,57 ± 6,04% и 46,0 ± 4,98%, р = 0,033. У нас, у лиц вечернего типа, преобладает высокий уровень РА и РА по сравнению с утренним и недифференцированным типом (р <0,01). Также у пациентов вечернего типа тяжелая депрессия (р <0,05) встречалась чаще, чем у пациентов с утренним типом. Полученные результаты расширяют возможности оптимизации патогенетической комплексной терапии этой категории пациентов; At all stages of the formation and flow of alcohol dependence the most frequent clinical manifestation is affective pathology, in the structure of which an important place is occupied by depressive and anxiety disorders. Purpose of work – to study the features of affective manifestations in patients with drunken states with alcoholic dependence, taking into account the individual chronotype. It was examined 226 patients (F10.2–F10.4) with stable type of alcohol abuse, aged from 19 to 63 years, of which 157 (69,5 %) – men, 69 (30,5 %) – women. Th e study used the clinical-psychopathological, psychodiagnostic, biorhythmologic and statistical methods. It was used Montgomery-Asberg and Spielberger-Hanin scales, the individual chronotype was determined by the Ostberg’s questionnaire (1976). Taking into account the assessment of the biorhythmologic status, three clinical groups were formed: group 1 included 100 (44,2 %) patients of the morning type, group 2 –70 (31,0 %) persons of the undifferentiated type, group 3 – 56 (24,8 %) persons of the evening type. It was found that respondents with a high level of reactive anxiety (RА) (73,21±5,92 %) prevailed in group 3 compared to group 2 (44,29±5,94 %), p=0,002 and group 1 (30,0±4,58 %), p<0,001. High level of personal anxiety (РА) was also at most patients of the 3rd group (75,0±5,79 %), as opposed to group 2 (40,0±5,86 %) and group 1 (23,0±4,21 %), p<0,001. Among the patients of the 3rd group respondents with low RА were absent, whereas 18,0±3,84 % of the patients in group 1 and 21,43±4,90 % group 2 had low RА (p<0,001). Comparison of the degree of severity of depression, depending on the biorhythmologic status, showed that in group 3 there was more severe depression than in group 1 – 10,71±4,13 % and 3,0±1,71 % respectively, p=0,048, and also less depressive symptoms – 28,57±6,04 % and 46,0±4,98 %, p=0,033. Th us, in individuals of the evening type, a high level of RА and РА prevailed in comparison with the morning and undifferentiated type (p<0,01). Also, in patients of the evening type, severe depression (p<0,05) was more common than in patients with the morning type. The obtained results broaden the possibilities of optimization of pathogenetic complex therapy of this category of patients.