Кафедра внутрішньої медицини № 2
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Кафедра внутрішньої медицини № 2 за Автор "Cherkun, M. P."
Зараз показуємо 1 - 8 з 8
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Comparative assessment of quality of life parameters in rural and urban residents with comorbid hypertension(Полтавський державний медичний університет, 2022) Katerenchuk, I. P.; Cherkun, M. P.; Катеренчук, Іван Петрович; Черкун, Маргарита ПетрівнаThe study highlights the results of a comparative analysis of the quality of life of 152 patients with hypertension and its combined course with type 2 diabetes and coronary heart disease living in urban and rural areas. Quality of life parameters were determined using the SF-36 questionnaire. It was found that the patient's quality of life worsens with increased comorbidity. A clinically significant difference in the quality of life parameters depending on territorial affiliation was established. Thus, the level of quality of life in patients from rural areas is mainly reduced due to the mental component, manifested by a decrease in an emotional state and a decrease in vital activity, while in urban residents – due to the physical part of health, which led to the impossibility of performing everyday tasksДокумент Вплив психосоматичних факторів на клінічні особливості коморбідного перебігу гіпертонічної хвороби та прихильність до антигіпертензивної терапії у міських і сільських жителів(Тернопільський національний медичний університет, 2020) Черкун, Маргарита Петрівна; Катеренчук, Іван Петрович; Cherkun, M. P.; Katerenchuk, I. P.РЕЗЮМЕ. Мета – визначити значимість впливу психосоціальних факторів, а саме тривоги та депресії, на клінічний перебіг гіпертонічної хвороби в умовах коморбідності та прихильність до антигіпертензивної терапії у сільських та міських жителів. Матеріал і методи. Обстежено та проаналізовано лікування 152 хворих на гіпертонічну хворобу, які перебували на стаціонарному лікуванні в Полтавському обласному медичному клінічному кардіоваскулярному центрі протягом 2018–2020 років. Пацієнти були поділені на групи залежно від ізольованого чи поєднаного перебігу гіпертонічної хвороби, а також від місця проживання, за віковими і ґендерними ознаками. Наявність тривоги та депресії визначали шляхом використання госпітальної шкали тривоги і депресії (HADS). Прихильність до антигіпертензивної терапії визначали за допомогою розширеного і модифікованого опитувальника Моріски–Грін. Результати. Достовірно встановлено прямий кореляційний зв’язок (р>0,05) між наявністю в однієї досліджуваної особи і тривоги і депресії та наявністю коморбідної патології і відсутність залежності від територіальної належності (р<0,001) досліджуваних пацієнтів. Незалежно від територіальної належності жінки більше, ніж чоловіки, схильні до проявів тривоги або/і депресії, майже на 20,0 %. Зниження рівня прихильності мало зворотну кореляційну залежність зі зростанням коморбідної патології, наявністю та ступенем вираженості тривоги та/або депресії у порівнюваних групах. Висновки. Ізольований перебіг гіпертонічної хвороби у меншій мірі поєднується з такими психосоціальними факторами як тривога та/або депресія, тоді як зі зростанням коморбідності у перебігу ГХ прослідковується прямий кореляційний зв’язок між зростанням тривожно-депресивної симптоматики та супутніми ІХС та ЦД 2-го типу. У всіх досліджуваних групах виявлена більша схильність міських жителів до розвитку тривоги та депресії, порівняно з сільськими жителями. Низька прихильність до лікування асоціювалася зі зростанням коморбідної патології та наявністю клінічно вираженої тривоги та депресії.Документ Вплив тривоги і депресії на психічний компонент здоров’я у пацієнтів з гіпертонічною хворобою(Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини, 2023-12-19) Черкун, Маргарита Петрівна; Cherkun, M. P.Вступ: гіпертонічна хвороба є найпоширенішим неінфекційним захворюванням у всьому світі, кількість хворіючих на яке щороку зростає, що в свою чергу призводить до інвалідизації та ранньої смертності як сільського так і міського населення. У даний час вважається, що психосоматичні розлади сприяють прогресуванню гіпертонічної хвороби, тому детальне вивчення останніх є актуальним. Мета дослідження – проаналізувати наявність тривоги та депресії у пацієнтів з ізольованим та коморбідним перебігом гіпертонічної хвороби та визначити їх вплив на складові психічного компоненту здоров’я, в залежності від територіальної приналежності хворих. Матеріали та методи: нами було проаналізовано результати лікування 152 хворих, які знаходилися на лікуванні у Комунальному підприємстві «Полтавський обласний клінічний медичний кардіоваскулярний центр Полтавської обласної ради» у період з 2018 по 2022 роки з ізольованим та коморбідним (ішемічна хвороба серця, цукровий діабет 2-го типу) перебігом гіпертонічної хвороби. Пацієнти були поділені на 3 групи в залежності від перебігу гіпер- тонічної хвороби. З ізольованим перебігом (1 група) було 45 пацієнтів (26 (57,8 %) – місто, 19 (42,2 %) – село), з поєднаним перебігом гіпертонічної хвороби та ішемічної хвороби серця (2 група) – 68 пацієнтів (34 (50,0 %) з міста та 34 (50,0 %) з села), з поєднаним перебігом гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця та цукровим діабетом 2-го типу – 39 пацієнтів (24 пацієнти (61,5 %) місто і 15 (48,5 %) – село). Пацієнти були порівнювані за віком (від 22 до 85 років), гендерними ознаками та тривалістю захворювання. Рівень тривоги та депресії визначали самоанкетуванням за шкалою HADS, оцінку якості життя проводили з допомогою шкали SF-36. Результати: встановлено, що психічний компонент якості життя, у досліджуваних групах достовірно знижувався із наростанням коморбідності як у сільських так і у міських жителів. У той же час, спостерігали аналогічну картину і у рівні тривоги і депресії – збільшення останніх із збільшенням коморбідності. Встановлено міцний зворотній кореляційний зв’язок між рівнем тривоги і депресії та всіма показниками психічного компоненту якості життя (r від –0,94 до –0,91). Виявлено, що у пацієнтів з ізольованим перебігом гіпертонічної хвороби, психосоматичні фактори найбільше впливали на показник психічного здоров’я (MH), у той же час, у пацієнтів з коморбідним перебігом наявність психосоматичних факторів частіше впливали на рівень соціального функціонування (SF) та життєвої активності (VT). Висновки: найбільше проявам тривоги та депресії піддаються пацієнти з коморбідним перебігом гіпертонічної хвороби з ішемічною хворобою серця та цукровим діабетом 2 типу, що проживають у сільській місцевості. Ключові слова: гіпертонічна хвороба, коморбідністьДокумент Вплив тривоги і депресії на фізичний компонент якості життя сільського і міського населення з коморбідним перебігом гіпертонічної хвороби(Полтавський державний медичний університет, 2023-12-20) Черкун, Маргарита Петрівна; Cherkun, M. P.Метою роботи було визначити наявність тривожно-депресивних розладів у пацієнтів з гіпертонічною хворобою та визначити їх вплив на складові фізичного компоненту здоров’я в залежності від місця проживання хворих. Матеріали і методи дослідження. Для вирішення даної проблеми було проведено аналіз лікування 152 пацієнтів з гіпертонічною хворобою та коморбідним її перебігом, що знаходилися на лікуванні у Комунальному підприємстві «Полтавський обласний клінічний медичний кардіоваскулярний центр Полтавської обласної ради» з 2018 по 2022 роки. Пацієнти були розділені на 3 групи, в залежності від варіантів перебігу гіпертонічної хвороби, яким визначали рівень тривоги та депресії, а також визначали їх фізичний компонент якості життя за допомогою анкетування у сільських та міських жителів окремо. В результаті проведеного дослідження встановлено, що рівень фізичного компоненту якості життя достовірно (p<0,05) знижується із наростанням коморбідності. Також встановлено, що рівень тривоги та депресії впливає на показники фізичного компоненту якості життя (r>0,90). Окремо слід зазначити клінічно значиму різницю (10 і більше балів) у пацієнтів з коморбідним перебігом гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця та цукровим дібетом 2 типу, що проживали у місті та селі. Так показник фізичного функціонування (PF) у жителів міської місцевості був вищим і складав 56,5±1,1 (95% ДІ 54,1-58,9) проти 44,8±1,8 (95% ДІ 41,0-48,6) (р<0,05)) – у сільських жителів; та показник загального здоров’я (GH) аналогічно був вищим у жителів міської місцевості 48 (43,5-52,5) проти 38 (35-48) – у сільських жителів (U-критерій Манна- Вітні – 61, р<0,001). Таким чином, прояви тривоги і депресії частіше спостерігали у пацієнтів сільської місцевості, з коморбідним перебігом гіпертонічної хвороби.Документ Коморбідний перебіг гіпертонічної хвороби та цукрового діабету 2-го типу в умовах впливу психосоматичних факторів(ТОВ «Професійні видання Східна Європа», 2019) Черкун, Маргарита Петрівна; Катеренчук, Іван Петрович; Cherkun, M. P.; Katerenchuk, I. P.У статті проведено аналіз впливу психосоматичних факторів на коморбідний перебіг гіпертонічної хвороби (ГХ) та цукрового діабету (ЦД) 2-го типу. Простежується зростання психосоматичних розладів в умовах поєднаного перебігу ЦД та ГХ. Зв’язок між серцево-судинними захворюваннями та психосоматичними факторами, зокре-ма стресом і депресивними розладами, є достовірним та асоціюється з низькою якістю життя порівняно зі здоровими людьми. Наявність ЦД здатна обумовлювати виникнення депресивних розладів, які потребують психотерапевтичної корекції. Пацієнти з декомпенсованим ЦД 2-го типу входять у групу високого ризику виникнення великого депресивного розладу. Неналежне дотримання призначених схем лікування ЦД 2-го типу на фоні депресії зумовлює розвиток декомпенсації ЦД.Адекватний контроль артеріального тиску в пацієнтів із ЦД має вирішальне значення в зниженні ризику розвитку та прогресування серцево-судинних і ниркових ускладнень. Такий цільовий рівень артеріального тиску, як < 130/80 мм рт. ст. може бути рекомендовано пацієнтам з коморбідним перебігом ГХ та ЦД за умови доброї переносимості терапії пацієнтом із ЦД та його ускладненнями. Наразі актуальним є пошук шляхів поліпшення якості життя пацієнтів з коморбідним перебігом ГХ та ЦД з урахуванням несприятливого впливу психосоматичних факторів, оскільки за такого перебігу поєднаної патології простежується зростання частоти фатальних серцево-судинних подій.Документ Причини зниження прихильності до лікування гіпертонічної хвороби у сільських та міських жителів(Полтавський державний медичний університет, 2023-05-23) Черкун, Маргарита Петрівна; Cherkun, M. P.Есенціальна артеріальна гіпертензія або гіпертонічна хвороба є найпоширенішою серед кардіоваскулярних причин смертності населення. Вона розвивається більше ніж у половини населення планети старше 50 років, а при досягненні 70-річного віку – у 65 % чоловіків і 75 % жінок. Серед міського населення поширеність гіпертонічної хвороби складає 29,6 %, серед сільського 36,3 %. Згідно даних за 2010 рік, досягти цільових цифр артеріального тиску вдається 15 % пацієнтам, що проживають у місті та лише 8 % пацієнтів, що мешкають у селі. Основною причиною недосягнення цільових рівнів артеріального тиску, на думку практичних лікарів, є низька прихильність пацієнтів до антигіпертензивної терапії. Тому поставленою метою дослідження стало виявлення основних причини низької прихильності пацієнтів до лікування гіпертонічної хвороби у залежності від їх територіальної приналежності. У статті представлені результати аналізу прихильності до лікування 152 пацієнтів з есенціальною артеріальною гіпертензією (перша група), поєднаним перебігом гіпертонічної хвороби з ішемічною хворобою серця (2 група), та її поєднаним перебігом з ішемічною хворобою серця та цукровим діабетом 2 типу (3 група), що проживають у місті та в сільській місцевості. Прихильність до лікування пацієнтів визначали за допомогою опитувальника прихильності «8-item Morisky Medication Adherence Scale» (MMAS-8) 2008 року. Встановлено, що у пацієнтів першої групи, що проживали у селі основною причиною зниження прихильності до лікування була самостійна відміна антигіпертензивних препаратів без повідомлення лікаря, у той же час пацієнти з міста як правило забували своєчасно приймати ліки. У другій групі міські пацієнти мали проблеми з запам’ятовуванням часу прийому антигіпертензивних засобів, пацієнти сільської місцевості також самостійно відміняли препарати або зменшували їх дозу. В третій групі жителі міста забували приймати антигіпертензивні препарати, коли знаходили поза домом або перебували в дорозі, сільські ж жителі мали труднощі у запам'ятовуванні часу прийому ліків від підвищеного артеріального тиску. В ході проведеного дослідження встановлено, що низька прихильність до антигіпертензивної терапії не залежить від територіальної приналежності та варіантів перебігу гіпертонічної хвороби. Разом з тим, головним фактором, що впливає на низьку прихильність до лікування між жителями села та міста, є більш мобільний спосіб життя останніх.Документ Сучасні погляди на артеріальну гіпертензію, обумовлену несприятливим впливом психосоматичних факторів, як основну причину небезпечних серцево-судинних подій(ТОВ «Професійні видання Східна Європа», 2018) Черкун, Маргарита Петрівна; Катеренчук, Іван Петрович; Cherkun, M. P.; Katerenchuk, I. P.У статті проведено аналіз впливу психосоматичних факторів на розвиток і прогресування есенціальної артеріальної гіпертензії та її ускладнень. Відзначено, що артеріальна гіпертензія займає перше місце в структурі серцево-судинних захворювань в Україні та є самостійним предиктором таких захворювань, як ішемічна хвороба серця, цереброваскулярні захворювання, хронічна серцева недостатність, хронічна хвороба нирок. Висока поширеність, прогностична тенденція до зростання, інвалідизуючі наслідки артеріальної гіпертензії, зокрема осіб працездатного віку, обумовлюють неабияку соціальну проблему. Артеріальна гіпертензія рідко є самостійним захворюванням, вона часто поєднується з іншими факторами кардіоваскулярного ризику – ожирінням, цукровим діабетом 2-го типу, атеросклерозом, які часто виявляються в осіб віком 40–50 років. Досягнення цільового рівня артеріального тиску має бути головним завданням. Однак відзначають недостатню прихильність до лікування, яка значною мірою обумовлена безсимптомним перебігом та недостатньою увагою щодо диференційованого впливу на психосоціальні фактори й психосоціальну адаптацію в міського і сільського населення, що є однією з важливих складових успішної терапії артеріальної гіпертензії. Значне зростання психосоматичних розладів набуло великих масштабів як у розладах психічної сфери, так і в клініці соматичних розладів, зокрема в клінічному перебігу артеріальної гіпертензії. Соціальна дезадаптація несприятливо впливає на здоров’я міських і сільських жителів. Диференційований підхід до оцінювання артеріальної гіпертензії з позицій єдності соматичного та психічного компонентів дозволить виявити причини неадекватного контролю артеріального тиску та низької прихильності до лікування і на їх підставі вдосконалити терапію і профілактику ускладнень артеріальної гіпертензії. Наразі актуальним є необхідність розробки навчальних програм для сімейних лікарів, алгоритмів лікувальної тактики і профілактики кардіоваскулярних ускладнень, які б ураховували несприятливий вплив психосоціальних факторів як причини небезпечних серцево-судинних подій.Документ Інформованість міських і сільських жителів про фактори ризику гіпертонічної хвороби як передумова прихильності до лікувально-профілактичних заходів(Український інститут стратегічних досліджень МОЗ Україн, 2020) Черкун, Маргарита Петрівна; Катеренчук, Іван Петрович; Cherkun, M. P.; Katerenchuk, I. P.Мета дослідження. Визначити значимість інформованості міських та сільських жителів про фактори ризику артеріальної гіпертензії та їх вплив на прихильність до лікувально-профілактичних заходів, а також визначити переважання факторів ризику розвитку та прогресування гіпертонічної хвороби в залежності від територіальної приналежності пацієнтів. Матеріали та методи. Проаналізовано інформованість пацієнтів щодо основних коригованих факторів ризику виникнення та прогресування ГХ. Рівень прихильності до прийому антигіпертензивних препаратів було оцінено шляхом використання опитувальника Моріски-Грін. Аналіз ефективності антигіпертензивної терапії визначався шляхом досягнення цільових значень АТ для кожної з порівнюваних груп. Результати. В залежності від територіальної приналежності виявлено достовірну різницю у переважанні впливу факторів ризику гіпертонічної хвороби на пацієнтів, як передумову виникнення і прогресування гіпертонічної хвороби. Встановлено статистично значущу залежність між територіальною приналежністю пацієнтів та інформованістю щодо основних коригованих факторів ризику. Показано, що низька прихильність до лікувально-профілактичних заходів асоціювалася з недостатнім рівнем інформованості різних верств населення, наявністю коморбідного перебігу гіпертонічної хвороби та особливістю призначеної антигіпертензивної терапії. Висновки. У міських та сільських жителів виявлено достовірну різницю у переважанні впливу факторів ризику гіпертонічної хвороби на пацієнтів, як передумову виникнення і прогресування гіпертонічної хвороби. Інформованість сільських і міських жителів щодо несприятливого впливу факторів ризику як при ізольованому перебігу гіпертонічної хвороби, так і при її коморбідному перебігу формує прихильність до проведення лікувально-профілактичних заходів та тривалого прийому антигіпертензивних препаратів.