Кафедра педіатрії № 1 із неонатологією

Постійне посилання на фонд

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/38

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Внутрішньошлуночкові кровиливи у новонароджених: сучасний погляд на діагностику, лікування, профілактику
(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2014) Траверсе, Галина Михайлівна; Артьомова, Наталія Сергіївна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Траверсе, Галина Николаевна; Артемова, Наталия Сергеевна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Traverse, G. N.; Artemova, N. S.; Tsvirenko, S. N.
Внутрішньошлуночкові крововиливи (ВШК) є гіпоксично-геморагічним ушкодженням центральної нервової системи, які частіше виникають у передчасно народжених дітей з екстремально низькою масою тіла при народженні (500-1200г).У доношенних новонароджених ВШК тяжкого ступеню у 9-27 % призводить до летальних випадків та до 70 % - у передчасно народжених дітей. До факторів ризику виникнення ВШК у новонароджених відносять гіпоксію та порушення гомеостазу, наявність респіраторного дистрес-синдрому із використанням штучної вентиляції легень, пневмоторакс, існування фетальних комунікацій в ранньому неонатальному періоді, використання медикаментозних засобів, що призводять до порушень коагуляції. Розглядається роль поліморфізму генів у виникненні можливої спадкової схильності ВШК. Відображені патофізіологічні інтегративні моделі розвитку ВШК у новонароджених, основною особливістю яких є наявність одночасно ішемії та геморагічного ураження головного мозку. Клінічні прояви ВШК характеризуються поєднанням неврологічної симптоматики, характер якої залежить від локалізації ураження та явищами гіпоксемії, метаболічного ацидозу, зниженням гематокриту, що підтверджується за допомогою лабораторних досліджень. Зворотній розвиток неврологічних проявів відбувається в декілька стадій: гострий період, фаза «хибної нормалізації», фаза зворотнього розвитку неврологічних симптомів та період реалізації. Саме в цей період відбувається чіткий поділ дітей з геморагічними ураженнями головного мозку на дві групи: з наявними психо-неврологічними проявами та діти з мінімізацією неврологічних проявів, що спостерігалися раніше.Розглядається необхідність подальшого дослідження генів, поліморфізм яких викликає певні особливості фенотипового перебігу розвитку патології у кожної дитини, а також впровадження формулярної системи медичних препаратів та протоколів лікування дітей з наслідками ВШК; Внутрижелудочковые кровоизлияния (ВЖК) являются гипоксически-геморрагическим повреждением центральной нервной системы, которые чаще возникают у преждевременно рожденных детей с экстремально низкой массой тела при рождении (500-1200 г). У доношенных новорожденных ВЖК тяжелой степени в 9-27 % приводит к летальным случаям и к 70 % - у преждевременно рожденных детей. К факторам риска возникновения ВЖК у новорожденных относят гипоксию и нарушения гомеостаза, наличие респираторного дистресс-синдрома с использованием искусственной вентиляции легких, пневмоторакс, наличие фетальных коммуникаций в раннем неонатальном периоде, использование медикаментозных средств, которые приводят к нарушениям коагуляции. Рассматривается роль полиморфизма генов в возникновении возможной наследственной склонности ВЖК. Отражены патофизиологические интегративные модели развития ВЖК у новорожденных, основной особенностью которых является наличие одновременно ишемии и геморагического поражения головного мозга. Клинические проявления ВЖК характеризуются сочетанием неврологической симптоматики, характер которой зависит от локализации поражения и явлений гипоксемии, метаболического ацидоза, снижением гематокрита, что подтверждается с помощью лабораторных исследований. Обратное развитие неврологических проявлений происходит в несколько стадий: острый период, фаза «ложной нормализации», фаза обратного развития неврологических симптомов и период реализации. Именно в этот период происходит четкое деление детей с геморрагическими поражениями головного мозга на две группы: с имеющимися психо-неврологическими проявлениями и дети с минимизацией неврологических проявлений, которые наблюдались раньше. Рассматриввается необходимость дальнейшего исследования генов, полиморфизм которых вызывает определенные особенности фенотипового течения развития патологии у каждого ребенка, а также внедрение формулярной системы медицинских препаратов и протоколов лечения детей с последствиями ВЖК; Intraventricular hemorrhages (IVH) are hypoxic-hemorrhagic damages of central nervous system, which are more common in premature infants with extremely low birth weight (500-1200g). In term infants severe IVH results in fatal outcomes in 9-27 % of cases while in premature infants this rate reaches up 70 % of cases. Risk factors of IVH occurrence include hypoxia and dyscrasia, the presence of respiratory distress syndrome corrected by artificial pulmonary ventilation, pneumothorax, presence of fetal communications in the early neonatal period, medications causing coagulation disorders. This paper pays special attention to the role of gene polymorphisms in the development of possible hereditary predisposition to IVH. It also presents the major pathophysiological integrative patterns of IVH development in infants, whose main feature is the presence of both ischemic and hemorrhagic affection of the brain. Clinical manifestations of IVH are characterized by the combination of neurological symptoms, which depend on the location of the lesion, as well as by signs of hypoxia, metabolic acidosis, decreased hematocrit, that is confirmed by laboratory studies. Regression of neurological manifestations is carried out in several stages: the acute phase, the phase of "false normalization", the phase of regression of neurological symptoms and the period of implementation. It is the period during which the close-cut separation of children with hemorrhagic brain lesions into two groups occurs: children with psycho- neurological manifestations and children with neurological symptoms minimization, which had previously been observed.
Клінічний випадок вродженого завороту тонкої кишки з некрозом, ускладненого в післяопераційному періоді синдромом "короткої кишки"
(Буковинський державний медичний університет, 2016) Похилько, Валерій Іванович; Ксьонз, Ігор Володимирович; Ковальова, Олена Михайлівна; Чернявська, Юлія Ігорівна; Артьомова, Наталія Сергіївна; Похилько, Валерий Иванович; Ксёнз, Игорь Владимирович; Ковалева, Елена Михайловна; Чернявская, Юлия Игоревна; Артемова, Наталия Сергеевна; Pokhylko, V. I.; Ksyonz, I. V.; Kovalova, O. M.; Cherniavska, Yu. I.; Artemova, N. S.
Резюме. Проблема ентеральної недостатності, що виникла в результаті поширеної резекції кишківника і формування синдрому «короткої кишки», досі є актуальною. Частота даного синдрому зростає через більшу кількість хірургічних втручань і агресивних підходів до ведення новонароджених з тяжкими інтраабдомінальними порушеннями. Сучасна анестезіологічна допомога та інтенсивна терапія завдяки парентеральному харчуванню дозволяє тривалий час забезпечувати таких пацієнтів головними нутрієнтами, мікроелементами, вітамінами, але кожен день такої підтримки збільшує шанс мати катетер-асоційовану інфекцію, сепсис, печінкову недостатність, що і призводить до смерті пацієнтів. Хвороба печінки, пов’язана з ураженням кишківника (IFALD), виникає в результаті дії ряду факторів: катетер-асоційованих повторних септичних епізодів та ендотоксинемії, токсичної дії шкідливих домішок сумішей для парентерального харчування, незрілого механізму утворення жовчі, секреторного застою жовчі через голодування. Представлено клінічний випадок вродженого завороту тонкої кишки з некрозом, ускладненого в післяопераційному періоді синдромом короткої кишки, спостереження за дитиною проводилося протягом 10 років. Дитина вперше поступила у відділення інтенсивної терапії у віці 3 діб з клінікою вродженої кишкової непрохідності, дитину було прооперовано за ургентними показаннями – виконано лапаротомію, резекцію 2/3 тонкої кишки, накладання подвійної ентеростоми. Довжина залишку тонкої кишки до зв’язки Трейтця склала 20 см., та до ділянки ілеоцекального кута – 5 см. Перебіг післяопераційного періоду був ускладнений злуковою хворобою, наявністю значних патологічних втрат з високої ентеростоми. У віці 3-х тижнів дитині була проведена релапоротомія: відновлення цілісності кишківника шляхом закриття ентеростоми з двома анастомозами. Післяопераційний період був ускладнений перитонітом, тонкокишковою норицею, у зв’язку з чим у віці 1 міс проведена релапаротомія ІІ. Під час операції виявлено неспроможність передньої стінки ентероанастомозу. Після відновлення анастомозу проведена його герметизація «Тахокомбом» (Takeda), релапаратомна рана вшита наглухо. Через тиждень після релапаротомії ІІ знову виникло ускладнення – неспроможність анастомозу, множинні зовнішні тонкокишкові нориці та нориця сліпої кишки з зовнішньою інвагінацією, виконано ще одне оперативне втручання, під час якого проведений вісцероліз, резекція тонкої кишки та іліоцекального кута, тубаж кишківника, санація і дренування черевної порожнини. Після проведених оперативних втручань дитина упродовж 3-х місяців знаходилась на ШВЛ. Весь час перебіг післяопераційного періоду ускладнювався великими патологічними витратами за рахунок синдрому короткої кишки, що призводило до гіпотрофії. Хлопчик знаходився на парентеральному харчуванні протягом 4 місяців, ентеральне годування дитини було розпочато з трофічного введення суміші «Альфаре» (Nestle), у подальшому розширення ентерального об’єму проводилось шляхом додавання сумішей «Пре Нан» (Nestle) та «Пепті Юніор» (Nutricia). Хлопчик неодноразово проходив курси стаціонарного лікування з приводу анемії, затримки фізичного розвитку, нанізму, судомного синдрому. У віці 10 років дитина має вагу 18 кг, спостерігається з приводу мегалобластної В-12, фолієводефіцитної анемії, вторинної ферментативної недостатності, синдрому мальабсорбції, псевдогіпопаратиреозу, нанізму, фіброзу печінки. Описаний клінічний випадок належить до рідкісної клінічної ситуації 10-річного спостереження за дитиною з синдромом «короткої кишки» та комплексом патології, що виникла в результаті ентеральної недостатності; Резюме. Проблема энтеральной недостаточности, возникшей в результате обширной резекции кишечника и формирование синдрома «короткой кишки» до сих пор актуальна. Частота данного синдрома возрастает из-за большего количества хирургических вмешательств и агрессивных подходов к ведению новорожденных с тяжелыми интраабдоминальными нарушениями. Современная анестезиологическая помощь и интенсивная терапия, благодаря парентеральному питанию, позволяет длительное время обеспечивать таких пациентов главными нутриентами, микроэлементами, витаминами, но каждый день такой поддержки увеличивает шанс иметь катетер-ассоциированную инфекцию, сепсис, печеночную недостаточность, что и приводит к смерти пациентов. Болезнь печени, связанная с поражением кишечника (IFALD), возникает в результате действия ряда факторов: катетер-ассоциированных повторных септических эпизодов и эндотоксинемии, токсического действия вредных примесей смесей для парентерального питания, незрелого механизма образования желчи, секреторного застоя желчи из-за голода. Представлен клинический случай врожденного заворота тонкой кишки с некрозом, осложненного в послеоперационном периоде синдромом «короткой кишки», наблюдение за ребенком проводилось в течение 10 лет. Ребенок впервые поступил в отделение интенсивной терапии в возрасте 3 суток с клиникой врожденной кишечной непроходимости, был прооперирован по ургентным показаниям - выполнена лапаротомия, резекция 2/3 тонкой кишки, наложение двойной энтеростомы. Длина остатка тонкой кишки до связки Трейтца составила 20 см., а участка до илеоцекального угла – 5 см. Течение послеоперационного периода было осложнено спаечной болезнью, наличием значительных патологических потерь с «высокой» энтеростомы. В возрасте 3-х недель ребенку была проведена релапоротомия: восстановление целостности кишечника путем закрытия энтеростомы с двумя анастомозами. Послеоперационный период был осложнен перитонитом, тонкокишечным свищем, в связи с чем в возрасте 1 мес. проведена релапаротомия ІІ. Во время операции выявлено несостоятельность передней стенки энтероанастомоза. После восстановления анастомоза проведена его герметизация «Тахокомбом» (Takeda), релапаратомная рана ушита наглухо. Через неделю после релапаротомии ІІ снова возникло осложнение - несостоятельность анастомоза, множественные внешние тонкокишечные свищи и свищ слепой кишки с внешней инвагинацией, выполнено еще одно оперативное вмешательство, в ходе которого проведен висцеролиз, резекция тонкой кишки и илиоцекального угла, тубаж кишечника, санация и дренирование брюшной полости. После проведенных оперативных вмешательств ребенок в течение 3-х месяцев находился на ИВЛ. Все время течение послеоперационного периода осложняется большими патологическими потерями за счет синдрома «короткой кишки», что приводило к гипотрофии. Мальчик находился на парентеральном питании в течение 4 месяцев, энтеральное кормление ребенка было начато с трофического введения смеси «Альфаре» (Nestle), в дальнейшем расширения энтерального объема проводилось путем добавления смесей «Пре Нан» (Nestle) и «Пепти Юниор» (Nutricia ). Мальчик неоднократно проходил курсы стационарного лечения по поводу анемии, задержки физического развития, нанизма, судорожного синдрома. В возрасте 10 лет ребенок весит 18 кг, наблюдается по поводу мегалобластной В-12-фолиеводефицитной анемии, вторичной ферментативной недостаточности, синдрома мальабсорбции, псевдогипопаратиреоза, нанизма, фиброза печени. Описанный клинический случай относится к редкой клинической ситуации 10-летнего наблюдения за ребенком с синдромом «короткой кишки» и комплексом патологии, возникшей в результате энтеральной недостаточности; Summary. The problem of enteric insufficiency, resulting from common bowel resection and formation «short bowel» syndrome is still relevant. The incidence of this syndrome increases due to more aggressive surgical interventions and approaches to the management of infants with severe intra-abdominal disorders. Modern anesthesia and intensive care support through parenteral nutrition allows to provide these patients major nutrients, trace elements, vitamins for a long time , but every day of this support increases the chance of having catheter-associated infection, sepsis, liver failure, which leads to the death of patients. Intestinal failure associated liver disease (IFALD) occurs as a result of several factors: catheter-associated recurrent episodes of sepsis and endotoxemia, toxic effects of contaminants mixtures for parenteral nutrition, immature mechanism of bile, bile secretory stagnation due to starvation. Presented clinical case of congenital small bowel volvulus with necrosis complicated with postoperative short bowel syndrome , monitoring of this child conducted for 10 years. The child first came in intensive care at the age of 3 days with the clinic of congenital intestinal obstruction, the child was operated on urgent indications - performed laparotomy, resection of 2/3 of the small intestine, the imposition of double enetrostomy. The length of small intestine to Treitz ligament was 20 cm, and the area to ileocecal angle was 5cm. The course was complicated by postoperative adhesive disease, the presence of significant abnormal loss of high enterostomy. At the age of 3 weeks the child was held relaporotomiya: enterostomy closure with the formation of two anastomoses. The postoperative period was complicated by peritonitis, intestinal fistulas, and therefore at the age of 1 month baby was held relaparotomy II. During the operation revealed the inability of front wall of entero-anastomosis. After the restoration of anastomosis performed his sealing with «Tachokomb» (Takeda), enclosing the wound tightly. A week after relaparotomii II again emerged complications - failure of the anastomosis, multiple external small-intestinal fistulas and cecum fistula with external intussusception, performed another surgery during which spent vistseroliz, resection of the small bowel and ileocecal angle, intestine intubation, sanitation and drainage of abdominal cavity. Following the surgery the child for 3 months was on ventilator. All the while the postoperative period was complicated by abnormal high costs due to «short bowel» syndrome, leading to malnutrition. The boy was on parenteral nutrition for 4 months, enteral feeding of baby started with the introduction of trophic mixture «Alfare» (Nestle), further expanding the volume of enteral formula was conducted by adding «Pre Nan» (Nestle) and «Pepti Junior» (Nutricia). The boy repeatedly held courses of inpatient treatment for anemia, delayed physical development, dwarfism, seizures. At the age of 10 the child has a weight of 18 kg, observed over megaloblastic B-12 folic-deficiency anemia, secondary enzyme deficiency, malabsorption syndrome, pseudohypoparathyreosis, dwarfism, liver fibrosis. This clinical case refers to a rare clinical situation 10-year observation of the child with"short bowel" syndrome and complex of pathologies resulting from enteral insufficiency.
Наслідки внутрішньошлуночкових крововиливів ІІІ-ІV ступеню у передчасно народжених дітей Полтавської області
(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2017) Артьомова, Наталія Сергіївна; Артемова, Наталия Сергеевна; Artemova, N. S.
Мета дослідження: проаналізувати частоту розвитку ВШК-індукованих інвалідизуючих патологічних станів у передчасно народжених дітей залежно від їх ваги при народженні. Проведений ретроспективний аналіз 134 карт розвитку новонароджених дітей (ф. 097), які народились в закладах охорони здоров’я Полтавської області упродовж 2006-2016 років з діагнозом ВШК ІІІ-ІV ступеню, для з’ясування частоти розвитку дитячого церебрального паралічу, гідроцефалії, ураження зорового та слухового аналізаторів. Група дослідження становила 73 передчасно народжені дитини, які вижили та досягли віку 12 місяців. Протягом зазначеного періоду у 20,5% дітей встановлено діагноз дитячого церебрального параліча, при цьому у 40% з них – право- або лівобічного геміпарез, у 13,3% малюків – тетрапарез. Прогресуючу гідроцефалію констатовано у 27,4% дітей, з яких 2 дитини померли до досягненням ними 18 місячного віку. Ретинопатію виявлено у 8,2% дітей, а ураження слухового аналізатора – у 1,36%. Нами не виявлено значимої достовірної різниці у частоті розвитку вказаної патології між дітьми різних вагових груп. Ураження центральної нервової системи є досить частою патологією у передчасно народжених дітей після перенесеного ВШК; Цель исследования: проанализировать частоту развития ВШК-индуцированных инвалидизирующих патологических состояний, у преждевременно рожденных детей в зависимости от их веса при рождении. Проведен ретроспективный анализ 134 карт развития новорожденных (ф. 097), которые родились в лечебных учреждениях Полтавской области в течение 2006-2016 гг. с диагнозом ВШК III-IV степени, для установления частоты развития детского церебрального паралича, гидроцефалии, поражений зрительного и слухового анализаторов.Группа исследования составила 73 преждевременно рожденных ребенка, которые выжили и достигли возраста 12 месяцев. На протяжении указанного периода у 20,5% детей установлен диагноз детского церебрального паралича, при этом у 40% из них — право- или левостороннего гемипарез, у 13,3% детей — тетрапарез. Прогрессирующую гидроцефалию констатировано в 27,4% детей, из которых 2 ребенка умерли до достижения 18-месячного возраста. Ретинопатию выявлено у 8,2% детей, а поражения слухового анализатора – у 1,36% детей. Нами не выявлено значимой достоверной разницы в частоте развития данной патологии между детьми разных весовых групп. Поражение центральной нервной системы является довольно частой патологией у преждевременно рожденных детей после перенесенного ВШК; Central nervous system dominates in the structure of neurological morbidity in infants, which is one of the causes of serious psychological and neurological disorders that lead to disability children. Based on many studies, it becomes obvious by the fact that first of perinatal brain that leads to sustained disability occupy hemorrhagic damage. Aim. Analysis traumas severe intraventricular hemorrhage (IVH) in premature infants born during 2006-2016, in hospitals Poltava and Poltava region. Object of study: pathological conditions that are associated with damage to the nervous system as a result of severe IVH transferred — cerebral palsy, hydrocephalus, pathology of the organs of sight and hearing. Оbject and methods. The retrospective analysis of 134 cards of newborns (registration form 097), who were born in hospitals Poltava region during the years 2006-2016 with a diagnosis of intraventricular hemorrhage III-IV degree. The group study involved 73 child survivors. The presence or absence of markers associated with IVH conducted by analyzing report forms Poltava Regional Information and Analytical Center for Health Statistics for the period 2006-2016 years. Results and discussion. Analysis of the nervous system lesions carried a group of children under the age of more than 12 months. (N = 73), mean birth weight children from the study group was — 1279,6 ± 528,2 g, gestational age — 29,0 ± 5,5 weeks. Number of boys — 42 (57,5%); girls — 31 (42,5%). According to research conducted by us, during this period, 20.5% of children (15 to 73) were diagnosed with cerebral palsy, with 6 out of 15 children (40%) have a right- or left-sided hemiparesis in 2 of 15 (13.3% ) — tetraparesis limbs. The incidence of hydrocephalus, which required the formulation of external drainage, stated in 27,4% (20 of 73) children, of whom two died before the child’s 18th month old. Pathology of view with the formation of single or bilateral infringement of 8,2% occurred in children (6 to 73) and frequency pathology of hearing in premature infants in the Poltava region is 1,36% (1 of 73) but we have not found a statistically significant relationship between increased frequency of retinopathy in premature births and reduced birth weight. Conclusions. Analysis of the serious consequences of central nervous system showed a high enough rate of frequency of pathologies like cerebral palsy (20,5%), progressive hydrocephalus posthemorrhagic (27,4%), neonatal retinopathy, with the subsequent development of defects (8,2%), sensorineural deafness was diagnosed in 1 patient, accounting for 1,36%. However, the search for the circumstances leading to reduce residual neurological symptoms in children is a promising area of future.
Основные эпидемиологические тренды частоты асфиксии среди доношенных новорожденных Полтавской области: 2004–2014 гг.
(ЮпокомИнфоМед, 2016-06) Коробка, Оксана Викторовна; Козакевич, Елена Борисовна; Артемова, Наталия Сергеевна; Козакевич, Вероника Клавдиевна; Похилько, Валерий Иванович; Ковалева, Елена Михайловна; Korobka, O. V.; Kozakevіch, O. B.; Artemova, N. S.; Kozakevich, V. K.; Polhylko, V. I.; Kovalova, O. M.; Коробка, Оксана Вікторівна; Козакевич, Олена Борисівна; Артьомова, Наталія Сергіївна; Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Похилько, Валерій Іванович; Ковальова, Олена Михайлівна
Целью исследования было изучить эпидемиологические тенденции частоты асфиксии среди доношенных новорожденных Полтавской области, а также состояний, которые с ней связаны. Выявлено, что за последние 15 лет частота асфиксии среди доношенных новорожденных Полтавской области значительно сократилась, в частности, с 81,89‰ в 2000 г. до 12,9‰ в 2014 г. с наиболее существенным сокращением в 2005–2009 гг., когда ежегодно показатель уменьшался на 12,9‰. В течение 2009–2013 гг. снижение частоты асфиксии в год составило 2,9‰. Сокращение показателя смертности новорожденных от асфиксии наблюдалось в 2000–2008 гг. (от 2,62 до 1,4‰ в 2008 г.), но с 2008 г. показатель смертности при асфиксии не изменяется и составляет 0,1–0,2‰. Проведенное исследование дало возможность сделать вывод о том, что значительное снижение частоты асфиксии среди доношенных новорожденных Полтавской области обусловлено как внедрением современных перинатальных технологий, так и более точной верификацией диагноза; The aim of the research is to study the epidemiological trends of asphyxia incidence among term infants in Poltava region and the conditions associated with its development. Over the past 15 years, the asphyxia incidence among the term infants significantly decreased in Poltava region from 81.89‰ in 2000 to 12.9‰ in 2014 with the most significant decline in 2005–2009 – annual reduction of 12.9‰. During 2009–2013, the annual reduction rate of asphyxia decreased significantly and was 2.9‰. Reduction of incidence of neonatal death from asphyxia occurred during 2000–2008 from 2,62 to 1,4‰, but since 2008, asphyxia death rates remain unchanged and are 0,1–0,2‰. The significant decrease in the asphyxia rate among term infants in Poltava region is due to introduction of modern perinatal technologies, as well as more accurate verification of diagnosis.
Роль генов ренин-ангиотензиновой системы в развитии неблагоприятных исходов лечения тяжелых внутрижелудочковых кровоизлияний у преждевременно рожденных детей
(Wydawnictwo Aluna, 2018) Гасюк, Наталия Ивановна; Артемова, Наталия Сергеевна; Ковалева, Елена Михайловна; Похилько, Валерий Иванович; Соловьева, Галина Алексеевна; Gasyuk, N. I.; Artemova, N. S.; Kovalova, O.; Pokhylko, V. I.; Solovyova, G. A.; Гасюк, Наталія Іванівна; Артьомова, Наталія Сергіївна; Ковальова, Олена Михайлівна; Похилько, Валерій Іванович; Соловйова, Галина Олексіївна
Введение: Внутрижелудочковые кровоизлияния (ВЖК) являются причиной повышенной заболеваемости и смертности преждевременно рожденных детей и ассоциируются с неблагоприятными неврологическими исходами. Цель: Подтвердить роль генов ренин-ангиотензиновой системы в развитии неблагоприятных исходов лечения тяжелых ВЖК у преждевременно рожденных детей. Материалы и методы: Проведено проспективное исследование, в которое включено 58 новорожденных (средний вес при рождении 1016,8±52,59 г, гестационный возраст 26,96±0,33 нед.), которые лечились в лечебных учреждениях Полтавской области в течение 2012-2015 гг. Изучали I/D полиморфизм АСЕ гена, A/C полиморфизм AGT2R1 гена и 4a/b полиморфизм eNOS гена. Распределение генотипа сравнивали между группами с помощью анализа χ2. Результаты исследования: Из 58 детей, включенных в исследование у 33 (56,9%) младенцев развилась вентркулодилятация, которая у 8 (13,8%) новорожденных прогрессировала в гидроцефалию. 34 (58,6%) младенцев с тяжелыми ВЖК умерли. Средний показатель (медиана) времени смерти детей составил 10,6 суток. Среди детей, которые умерли, достоверно чаще, чем у детей, которые выжили, выявляли сочетание генотипов ID&DD гена АСЕ+4ab & 4АА гена eNOS и на границе статистической значимости – изолированно генотип 4ab & 4АА гена eNOS. Сочетание генотипа ID+DD АСЕ гена и AC+CC генотипа AGTR1 гена достоверно чаще оказывалось среди детей с вентрикулодилятацией, чем у детей без нее. Вес при рождении имеет негативные корреляционные тренды с летальными исходами и не имеет – с вентрикулодилятацией и гидроцефалией. Выводы: Летальные исходы у детей с ВЖК ассоциируются с весом при рождении, а также наличием у них сочетания генотипов ID+DD гена АСЕ и 4ab+4аа гена eNOS; Introduction: Intraventricular hemorrhage (IVH) causes increased morbidity and mortality in premature infants and is associated with adverse neurological outcomes. The aim of the research is to confirm the role of genes of renin-angiotensin system in the development of adverse outcomes of treatment of severe IVC in preterm. Materials and methods: A prospective study was conducted, which included 58 premature infants (average birth weight 1016.8 ± 52.59 g, gestational age 26.96 ±0.33 weeks), who were treated at medical institutions in Poltava region during 2012-2015. I/D polymorphism of ACE gene, A/C polymorphism of AGT2R1 gene and 4a/b polymorphism of the eNOS gene were studied. The distribution of the genotype was compared between groups using the χ2 analysis. Results: Out of 58 children enrolled in the study, 33 (56.9%) of infants developed ventricular dilatation, which in 8 (13.8%) of the newborns progressed to hydrocephalus. Thirty-four (58.6%) infants with severe IVHs died. The average (median) time of death of infants was 10.6 days. Among children who died, a combination of genotypes ID & DD of the gene ACE +4ab & 4AA of the eNOS gene was found significantly more often than in children who survived, and at the border of statistical significance – the isolated genotype 4ab & 4 aa of the eNOS gene. The combination of genotype ID+DD of the ACE gene and the AC + CC genotype of the AGTR1 gene was significantly more frequent among children with ventricular dilatation than in children without it. The weight at birth have negative correlation trends with lethal outcomes and do not have with ventricular dilatation and hydrocephalus. Conclusions: Lethal outcomes in children with IVH are associated with weight at birth, as well as the presence of a combination of genotypes ID+DD of the ACE gene and 4ab+4aa of the eNOS gene.
Роль про- та пребіотиків у первинній профілактиці алергії у дітей на основі доказової медицини
(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2014) Похилько, Валерій Іванович; Траверсе, Галина Михайлівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Артьомова, Наталія Сергіївна; Похилько, Валерий Иванович; Траверсе, Галина Михайловна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Артемова, Наталия Сергеевна; Pokhilko, V.; Traverse, G.; Tsvirenko, S.; Artemova, N. S.
У статті проведено аналіз наукових досліджень на основі доказової медицини про значення пробіотиків та пребіотиків у первинній профілактиці алергії у дітей. Показана неоднозначність ролі пробіотиків і пребіотиків у профілактиці даного захворювання. Заходи щодо первинної профілактики алергії актуальні у дітей першого року життя. В даний час не викликає сумніву той факт, що формування здорової кишкової мікрофлори у немовляти сприяє розвитку харчової толерантності і зниженню ризику розвитку алергії. Встановлено, що харчові антигени і представники кишкової мікрофлори є основними і головними джерелами антигенної стимуляції, сприяючи адекватному формуванню імунітету дитини. Встановлено, що харчові алергени та представники кишкової мікрофлори є основним джерелом антигенної стимуляції, що сприяє адекватному формуванню імунної відповіді у дитини. Показано, що на сьогодні вивчена імуномоделююча активність природної мікрофлори та її вплив на формування харчової толерантності. Встановлено, що взаємодія з PRR-рецепторами антиген-презетуючих клітин забезпечує збалансований синтез прозапальних та протизапальних цитокінів на слизових оболонках шлунково-кишкового тракту, дихальних шляхів. Значну роль у забезпеченні даних процесів відводиться бактеріям-коменсалам, які ко- лонізують кишківник поза патологічним процесом в організмі. Зміна в первинній колонізації організму дитини, особливо кишечника, може несприятливо вплинути на подальший розвиток алергії. Доведено, що фізіологічна незрілість ШКТ, що забезпечує зниження толерантності до харчових антигенів за рахунок імунних та неімунних механізмів, визначає вираженість клінічного перебігу харчової алергії, особливо у дітей раннього віку. Показані суттєві відмінності у складі мікрофлори кишечника у дітей раннього віку в залежності від характеру вигодовування, що впливає на формування харчової толерантності та імунної відповіді. Своєчасне заселення кишечника нормальною мікрофлорою позитивно впливає на мукозальний імунітет. Окремі результати клінічних досліджень показують можливість використання продуктів, що містять пребіотики і пробіотики, для профілактики алергії у дітей. Але на сьогодні переконливих доказів подібного ефекту ще не представлено; В статье проведен анализ научных исследований на основе доказательной медицины о значении пробиотиков и пребиотикив в первичной профилактике аллергии у детей. Показана неоднозначность роли пробиотикив и пребиотикив в профилактике данного заболевания. Мероприятия по первичной профилактике аллергии особенно актуальны у детей первого года жизни. В настоящее время не вызывает сомнения тот факт, что формирование здоровой кишечной микрофлоры у младенца спорсобствует развитию пищевой толерантности и снижению риска развития аллергии. Установлено, что пищевые антигены и представители кишечной микрофлоры являются основными и главными источниками антигенной стимуляции, способствуя адекватному формированию иммунитета ребенка. Показано, что на данный момент изучена иммуномодулирующая активность естесственной микрофлоры кишечника и её влияние на формирование пищевой толарантности. Установлено, что взаимодействие с PRR-рецепторами антиген-представляющих клеток обеспечивает сбалансированный синтез провоспалительных и антивостпалительных цитокинов на слизистих оболочках желудочно-кишечного тракта, дыхательных путей. Значительную роль в обеспечении данных процессов отводится бактериям-коменсалам, колонизирующим кишечник вне патологического процесса в организме. Изменения в первичной колонизации организма ребенка, особенно кишечника, может неблагоприятно повлиять на последующее развитие аллергии. Доказано, что физиологическая незрелость ЖКТ, обеспечивающая отсутствие толерантности к пищевым антигенам за счет иммунных и неимунных механизмов, определяет выраженность клинического течения пищевой аллергии, особенно у детей раннего возраста. Показаны существенные отличия в составе микрофлоры кишечника у детей раннего возраста в зависимости от характера вскармливания, которое влияет на формирование пищевой толерантности и иммунного ответа. Своевременное заселение кишечника нормальной микрофлорой положительно влияет на мукозальный иммунитет, формирование которого зивисит от взаимодействия штаммов в зависимости от вида первичной и дальнейшей терапевтической дозы пробиотика. Отдельные результаты клинических исследований показывают возможность использования продуктов, которые содержат пребиотики и пробиотики, для профилактики аллергии у детей. Но на сегодня убедительных доказательств подобного эффекта еще не представлено; This article presents the analysis of the researches on the significance of probiotics and prebiotics in the primary prevention of allergies in children grounded on the evidence-based medicine. The ambiguity of the role of probiotics and prebiotics in the prevention of this disease has being discussed in numerous reports.Primary measures aimed to prevent the development of allergies in infants are of particular clinical and social importance. There is no doubt about that the formation of healthy intestinal microflora in infants contributes to the development of food tolerance and reduces the risk of allergies. It has been proven that physiological immaturity of gastrointestinal tract ensuring intolerance to dietary antigens by immune and non-immune mechanisms, determines the severity of the clinical course of food allergies, especially in young infants. There are significant differences in the composition of intestinal microflora in infants depending on the nature of feeding, which affects the formation of food tolerance and immune response. Timely completed settlement of normal intestinal microflora provides positive effects on mucosal immunity, the formation of which mainly caused by the strains interaction depending on the type of primary and following therapeutic dose of probiotics.Some of the results of clinical studies indicate the possibility to take products containing prebiotics and probiotics in order to prevent allergies in children. But until recently there is no convincing evidence of such effects.
Сучасна медична наука очима студентів
(Тернопільський державний медичний університет імені І. Горбачевського МОЗ України, 2016) Похилько, Валерій Іванович; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Траверсе, Галина Михайлівна; Чернявська, Юлія Ігорівна; Артьомова, Наталія Сергіївна; Pohylko, V.; Tsvirenko, S.; Traverse, G.; Cherniavska, Yu.; Artemova, N. S.
В статті наведено аналіз результатів анкетування студентів-медиків стосовно їх ставлення до науки, оцінки рівня розвитку науки в Україні, характеристики складових іміджу науки, бачення можливих змін, загальних принципів наукової роботи студентів. Всі респонденти вказали важливість науки для суспільства, та необхідність зміни ставлення до науки в державі на сучасному етапі. Аналіз відповідей показав, що студенти мають чіткі характеристики предметного і соціального іміджу науки та особистісних рис сучасного науковця. Нажаль, престиж професії вченого вони схильні оцінювати як невисокий; The article contains the analysis of medical students survey about their attitudes to science, assessing the level of the science development in Ukraine, the characteristics of the science image components, visions of possible changes, general principles of student’s scientific work. All the respondents indicated the importance of science to society and the need to change the attitudes to science in our country today. Analysis of the responses showed that students had clear characteristics of objective and social science image and personality traits of the modern scientist. Unfortunately, they tend to evaluate the prestige of the scientist as low.

Переглянути

Перегляд Кафедра педіатрії № 1 із неонатологією за Автор "Artemova, N. S."

Результатів на сторінці

Налаштування сортування