2023
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд 2023 за Автор "Dvornyk, V. M."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Альтернатива діагностичного методу при обстеженні пацієнтів із дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба(Полтавський державний медичний університет, 2023) Лунькова, Юліана Станіславівна; Дворник, Валентин Миколайович; Тесленко, Олександра Іванівна; Ілляшенко, Юлія Іванівна; Лугова, Любов Олександрівна; Перепелова, Тетяна Василівна; Lunkova, Y. S.; Dvornyk, V. M.; Teslenko, O. I.; Illiashenko, Y. I.; Luhova, L. O.; Perepelova, T. V.Протягом багатьох років науковці порівнювали ефективність, досліджували точність і дієвість, останні тенденції й досягнення у візуалізації щелепно-лицевих захворювань для діагностики хвороб скронево-нижньощелепного суглоба. Своєчасна й точна діагностика хвороб скронево-нижньощелепного суглоба актуальна тому, що порушення зубощелепної системи можуть стати обтяжливим фактором при цілому комплексі стоматологічних захворювань. Метою роботи було визначення найбільш інформативного методу для діагностики розладів скронево-нижньощелепного суглоба. Для досягнення поставленої мети було передбачено виконання завдання: порівняти методи діагностики захворювань скронево-нижньощелепного суглоба. У даній роботі було проведено порівняння різних методів діагностики захворювань скронево-нижньощелепного суглоба і виявлення їхніх позитивних і негативних якостей, переваг і недоліків. Методи дослідження: інтраоральна радіографія, стоматологічна панорамна рентгенотомографія, багатодетекторна комп’ютерна томографія, конусно-променева комп'ютерна томографія, панорамна радіографія, телерентгенографія, ультразвукова ехографія, інфрачервона термографія, аудіодіагностика: методика аускультації скронево-нижньощелепного суглоба за допомогою електронного стетоскопа й артрофонографія, електроміографія, аксіографія, магнітно-резонансна томографія. За результатами дослідження встановлено, що магнітно-резонансну томографію називають «золотим стандартом» у дослідженні захворювань скронево-нижньощелепного суглоба на підставі того, що кількість досліджень, які зазвичай виконуються в повсякденній клінічній практиці, недостатня для проведення повноцінної діагностики скронево-нижньощелепного суглоба.Документ Аналіз проблем взаємозв’язку показників якості життя пацієнта з принципами виготовлення знімних ортопедичних конструкцій зубних протезів(Полтавський державний медичний університет, 2023) Дворник, Валентин Миколайович; Баля, Геннадій Миколайович; Марченко, Костянтин Валентинович; Шеметов, Олег Валентинович; Dvornyk, V. M.; Balia, H. M.; Marchenko, K. V.; Shemetov, O. V.Дослідження якості життя пацієнта може стати важливим критерієм оцінки ефективності лікування захворювання, а також порівняння ефективності різних програм: консервативного й хірургічного лікування, різних видів лікарської терапії, реабілітаційних режимів і т.д. Протягом останніх років дедалі більше уваги приділяється здоров'ю, зокрема стоматологічному, пов'язаному з дослідженням показників якості життя. Мета дослідження – проаналізувати взаємозв’язок показників якості життя пацієнта з організацією його стоматологічної реабілітації знімними конструкціями зубних протезів і лікуванням часткової й повної адентії. Для проведення дослідження було відібрано 56 пацієнтів, які звернулися по стоматологічну допомогу щодо часткової чи повної адентії. Однією з умов формування вибіркової статистичної сукупності були її однорідність за віково-статевим складом, загальносоматичний статус. Для аналізу даних показників якості життя пацієнтів із частковою і повною адентією було взято за основу опитувальник SF-36 (англ. The Short Form-36) у порівнянні до і після ортопедичного лікування з метою оцінки його ефективності. При цьому враховували фактори й об'єктивного, і суб'єктивного характеру, здатні впливати на якість життя пацієнтів при протезуванні. Показники якості життя пацієнтів із частковою адентією (ЧА1 група) і повною адентією (ПА2 група) за статтю й віком до і після лікування частковими знімними й повними знімними конструкціями зубних протезів визначено за допомогою опитувальника SF-36 у порівнюваних групах. У цілому за результатами аналізу зазначено статистично достовірне (Р<0,05) зниження показників якості життя за всіма шкалами у хворих із повною адентією (ПА) у порівнянні з групою хворих із частковою адентією (ЧА). Оцінка показників якості життя має надзвичайно велике клінічне і прогностичне значення для встановлення діагнозу, вибору методу ортопедичного лікування й оцінки віддалених результатів протезування. Ці дані необхідно враховувати в практичній діяльності лікарів-стоматологів-ортопедів для профілактики нерідких конфліктів, які виникають через невідповідність очікування пацієнтів прогнозованим результатам лікування і результату реабілітаційних заходів.Документ Ортопедична реабілітація пацієнтів з хронічним генералізованим парадонтитом за допомогою дентальної імплантації(Полтавський державний медичний університет, 2023) Ніколішина, Елла Вячеславівна; Добровольська, Людмила Миколаївна; Ніколішин, Ігор Анатолійович; Добровольський, Олександр Володимирович; Дворник, Валентин Миколайович; Nikolishina, E. V.; Dobrovolska, O. V.; Nikolishin, I. A.; Dobrovolskyi, O. V.; Dvornyk, V. M.Одним із найпоширеніших методів корекції дефектів зубного ряду, що застосовуються в сучасній стоматології, є дентальна імплантація. Разом з тим, в умовах патології пародонту планування та проведення дентальної імплантації викликає певні складності. Метою роботи було проведення аналізу клінічної ефективності ортопедичної реабілітації з опорою на імплантати хворих на хронічний пародонтит. Завдання дослідження полягало у вивченні та порівнянні показників стабільності імплантатів, маргінальної втрати кісткової тканини та післяопераційних ускладнень у пацієнтів з хронічним генералізованим пародонтитом за умов використання методики безпосередньої та відстроченої дентальної імплантації. Для досягнення мети авторами було сформовано дві групи спостереження, в яких проведено заміщення дефектів зубних рядів за допомогою дентальних імплантатів у пацієнтів із генералізованим пародонтитом І-ІІ ступеня важкості. Першу групу склали 10 пацієнтів, якім проведена безпосередня імплантація та негайне функціональне навантаження. В другій групі було10 пацієнтів, після відстроченої імплантації навантаження відбувалося в загальноприйняті терміни (2-3 місяця на нижній щелепі та 4-5 місяців на верхній). Стабільність імплантатів визначали за допомогою пристрою Osstell ISQ. Проведено порівняння показників стабільності імплантатів при різних протоколах імплантації та функціонального навантаження: безпосередне та відстрочене навантаження. Максимальне значення стабільності імплантатів регіструються через один рік. Цей факт доведено у статистично достовірному збільшенні (р<0,05) стабільності імплантата в обох групах. Рентгенологічна оцінка резорбції кісткової тканини в пришійковій ділянці після першого року навантаження, вказує на певні ризики проведення безпосередньої імплантації і негайного функціонального навантаження. Таким чином, ефективне протезування пацієнтів із генералізованим пародонтитом визначається персоналізованим підхом до кожного окремого випадку із урахуванням місцевих факторів та індивідуальних особливостей організму. Найчастіше, саме незадовільна гігієна порожнини рота, яка призводить до збільшення кількості назубних відкладень та створюють передумови для виникнення загострення запально-дистрофічного процесу в тканинах пародонта. One of the most common methods of correcting dental defects used in modern dentistry is dental implantation. However, in conditions of periodontal pathology, planning and carrying out dental implantation causes certain difficulties. The aim of the work was to analyze the clinical effectiveness of orthopedic rehabilitation based on implants in patients with chronic periodontitis. The task of the study was to study and compare the indicators of implant stability, marginal bone tissue loss and postoperative complications in patients with chronic generalized periodontitis under the conditions of using the technique of immediate and delayed dental implantation. The object and methods of research. To achieve the goal, the authors formed two observation groups, in which the replacement of tooth row defects with the help of dental implants was performed in patients with generalized periodontitis of the I-II degree of severity. The first group consisted of 10 patients who underwent direct implantation and immediate functional loading. There were 10 patients in the second group, after delayed implantation, loading occurred in the generally accepted terms (2-3 months on the lower jaw and 4-5 months on the upper). The stability of the implants was determined using the Osstell ISQ device. A comparison of the indicators of implant stability with different implantation protocols and functional load: immediate and delayed load was carried out. Conclusion. The maximum value of stability of implants is registered after one year. This fact is proven in a statistically significant increase (p<0.05) in the stability of the implant in both groups.X-ray evaluation of bone tissue resorption in the cervical area after the first year of loading indicates certain risks of direct implantation and immediate functional loading. Thus, effective prosthetics for patients with generalized periodontitis is determined by a personalized approach to each individual case, taking into account local factors and individual characteristics of the body. Most often, it is unsatisfactory oral hygiene that leads to an increase in the amount of dental deposits and creates prerequisites for the exacerbation of the inflammatory-dystrophic process in the periodontal tissues.Документ Тактика лікаря-стоматолога під час ортопедичного лікування різними конструкціями протезів за нестандартних клінічних ситуацій(Полтавський державний медичний університет, 2023-12-25) Дворник, Валентин Миколайович; Кузь, Гельфіра Маліківна; Тесленко, Олександра Іванівна; Добровольська, Оксана Володимирівна; Кузь, Віталій Сергійович; Недашківський, Костянтин Юрійович; Марченко, Костянтин Валентинович; Dvornyk, V. M.; Kuz, H. M.; Teslenko, O. I.; Dobrovolska, O. V.; Kuz, V. S.; Nedashkivskyi, K. Yu.; Marchenko, K. V.У клініці ортопедичної стоматології у виборі різних конструкцій протезів обов’язковим є врахування стану елементів протезного ложа, а саме: наявність, кількість і розташування зубів, характеристика слизової оболонки, а також кісткової основи. У деяких пацієнтів спостерігаються симетричні кісткові утвори (торуси) по внутрішній поверхні нижньої щелепи різної форми й величини із вираженим піднутренням чи без нього. Ці альвеолярні торуси не завдають шкоди пацієнтам, неболючі, про їх наявність пацієнти отримують інформацію на прийомі в лікаря для професійного огляду, за необхідності лікування зубів чи протезування ротової порожнини. Виготовленню незнімних конструкцій вони не заважають. Наявність екзостозів є протипоказанням до протезування знімними протезами й потребує спеціальної хірургічної підготовки. Якість виготовлення протезів таким пацієнтам залежить від стану тканин протезного ложа, методики одержання відбитка, якості відбиткових і базисних матеріалів, лабораторних етапів зуботехнічної роботи, досвіду користування знімними конструкціями, психологічного стану пацієнта, його характерологічних особливостей і багатьох інших факторів. Користування знімними протезами ускладнене внаслідок виникнення травматичного протезного стоматиту й потребує неодноразової корекції базису. Корекцію протезів для усунення ділянок підвищеного тиску виконують у день накладання протезів, а також повторно під час контрольних відвідувань. Особливу увагу необхідно звертати на ділянки протезного ложа з наявними екзостозами під тонким шаром слизової оболонки, на мéжі протезів, а також оклюзійні контакти. Метою дослідження стало визначення тактики лікаря-стоматолога-ортопеда в нестандартних клінічних ситуаціях за наявності кісткових утворів, що змінюють конфігурацію щелеп. Завдання передбачали всебічне обстеження пацієнтів, визначення показань до спеціальної підготовки до протезування й обґрунтування вибору методу ортопедичного лікування, зокрема протезування з опорою на дентальних імплантатах. У процесі виконання роботи проаналізовано ортопантомограми, комп’ютерну томографію щелеп із наявними кістковими утворами й несприятливими клінічними умовами для протезування, вивчено діагностичні моделі, проведено паралелометрію. У випадках, коли в пацієнтів наявні численні кісткові утвори, є необхідність вирівнювання форми альвеолярного відростка зі значним видаленням кістки, що надалі прискорює процеси атрофії, ускладнює чи унеможливлює протезування. У зв’язку з цим тактика лікаря-стоматолога має бути гнучкою у виборі й обґрунтуванні методу ортопедичного лікування пацієнтів з альвеолярними торусами й екзостозами. Обов’язковою має бути співпраця лікарів-стоматологів-ортопедів, хірургів і онкологів.