Перегляд за Автор "Belenichev, I. F."
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Взаимосвязь между концентрацией HSP 70, активностью тиол-дисульфидной системы и степенью неврологических нарушений при моделировании острой церебральной ишемии(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Беленичев, Игорь Федорович; Била, Ю. В.; Бєленічев, Ігор Федорович; Біла, Ю. В.; Belenichev, I. F.; Bila, Yu. V.У роботі досліджували можливий взаємозв’язок між ступенем неврологічного дефіциту, активністю тіол-дисульфідної системи і концентрацією білків теплового шоку HSP 70 в корі і гіпокампі мозку експериментальних тварин. Встановлено, що наростання неврологічних порушень розвивається на фоні зниження активності тіол-дисульфідної системи і концентрації HSP 70. Визначена пряма односпрямована тісна кореляція між рівнем глутатіону відновленого і HSP 70 як у корі мозку, так і в гіпокампі. Встановлений взаємозв’язок підтверджує важливу роль білків теплового шоку 70 в регуляції процесів ендогенної нейропротекції і обумовлює перспективність його використання в якості мішені для фармакокорекції мозкових інсультів; В работе исследовали возможную взаимосвязь между степенью неврологического дефицита, активностью тиол-дисульфидной системы и концентрацией белков теплового шока HSP 70 в коре и гиппокампе мозга экспериментальных животных. Установлено, что нарастание неврологических нарушений развивается на фоне снижения активности тиол-дисульфидной системы и концентрации HSP 70. Определена прямая однонаправленная тесная корреляция между уровнем глутатиона восстановленного и HSP 70 как в коре мозга, так и в гиппокампе. Установленная взаимосвязь подтверждает важную роль белков теплового шока 70 в регуляции процессов эндогенной нейропротекции и обуславливает перспективность его применения в качестве мишени для фармакокоррекции мозговых инсультов; Cerebral hypoxia starts pathobiochemical cascade of reactions, which are based on free radical oxidation process. To prevent this process thiol-disulfide antioxidant system is very important, it is able to capture and neutralize free radicals due to the presence of sulfhydryl -SH groups per molecule of reduced glutathione, as well as adjust glutathionylation proteins to maintain their functional activity. Another important participant of neuroprotection endogenous process is Heat Shock Proteins 70. Its properties, first associated with the presence of chaperone activity, but there is evidence of its direct neuroprotective action, which mechanisms finally clarified and requires more detailed study. Aim. Analyze the values of HSP 70 concentration, the activity of thiol-disulfide system and the level of neurological deficit in experimental animals with acute cerebral ischemia and to identify possible correlations between parameters. Object and methods. In the conducted experiment was 110 Wistar rats aged 4-5 months, weighing 170-200 g. Simulation of acute cerebrovascular accident (АCVA) was carried out by an irreversible bilateral ligation of common carotid arteries under sodium thiopental anesthesia (40 mg/kg). Animals were randomly divided into group II: the first group contained the animals with stroke; the second group consisted of sham-operated rats, which reproduces the anesthesia, skin incision and the subsequent allocation of the arteries without ligation of vessels. Intensity of neurological disorders was determined daily on a stroke-index McGrow scale. On day 4 the concentration of HSP 70 determined in cortex and hippocampus by Western-blotting. Level of thiol-disulfide system violations was determined by the concentration of recovery glutathione (G-SH), the activity of glutathione reductase (GR) and glutathione-S-transferase (G-S-T). Conclusions. It was found that simulation of acute stroke in experimental animals formed neurological disorders of varying severity, which are interconnected with the activity of thiol-disulfide system and HSP 70 level. High levels of activity of HSP 70 stabilizes the thiol-disulfide system and, consequently, reduces the intensity of neurological deficits. The establishment of a direct one-way close correlation between the level of glutathione reduced and HSP 70 confirms the important role of heat shock protein 70 in the endogenous mechanisms of neuroprotection.Документ Експериментальне вивчення впливу адеметіоніну на активність щурів з енцефалопатією, що обумовлена впливом протитуберкульозних препаратів(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Просвєтов, Ю. В.; Бєленічев, І. Ф.; Левіч, А. В.; Кузьо, Н. В.; Просветов, Ю. В.; Беленичев, И. Ф.; Левич, А. В.; Кузьо, Н. В.; Prosvetov, Yu. V.; Belenichev, I. F.; Levich, А. V.; Kuzo, N. V.Було досліджено вплив протитуберкульозних препаратів (ПТП), які складають схему лікування хіміорезистентного туберкульозу на рухову і пошукову активність щурів у “відкритому полі”, та можливості корекції порушень що виникли за допомогою адеметионину (гептралу). Під час дослідження встановлено, що тривале введення зазначеної комбінації ПТП, призводить до розвитку токсичної енцефалопатії у експериментальних тварин, що проявляється зниженням загальної і пошукової активності та розвитком тривожної поведінки. Введення адеметіоніну (гептралу) паралельно із комбінацією ПТП, запобігає розвитку токсичної енцефалопатії у експериментальних тварин, що є експериментальним обґрунтуванням застосування гептрала при проведенні п’ятикомпонентної терапії хіміорезистентного туберкульозу в якості нейропротективного засобу; Было исследовано влияние противотуберкулезных препаратов (ПТП), составляющих схему лечения химиорезистентного туберкулеза, на двигательную и поисковую активность крыс в «открытом поле», и возможности коррекции возникших нарушений с помощью адеметионина (Гептрал). В ходе исследования установлено, что длительное введение данной комбинации ПТП, приводит к развитию токсической энцефалопатии у экспериментальных животных, что проявляется снижением общей и поисковой активности и развитием тревожного поведения. Введение адеметионина (Гептрал) параллельно с комбинацией ПТП, предотвращает развитие токсической энцефалопатии у экспериментальных животных, является экспериментальным обоснованием применения гептрала при проведении пятикомпонентной терапии химиорезистентного туберкулеза в качестве нейропротективного средства; Treatment of MDR-TB - lasts long and accompanied by numerous toxic adverse drug reaction (ADR), leading to treatment failure, and non-compliance of patients. Therefore, it is necessary to search for universal drugs with both neuro- and hepatoprotective properties that could have therapeutic effect in the majority of toxic ADR of antimycobacterial therapy (AMBT). As such a promising medicine could be considered - ademetionin (heptral). Object and methods. 30 healthy Wistar line rats, 6 months age, weighing 220-290 g ^ntained in standard conditions (12-hour light cycle, at 220C° temperature). The animals were divided into 3 groups of 10 animals in each: Group I - received intragastric probe of 1% starch mucus in the volume of 5 ml, and intramuscular injection - saline; group II - obtained drugs for the treatment of resistant forms of tuberculosis (TB Drugs) (pyrazinamide 300 mg/kg, Ethionamidum 150 mg/kg, cycloserine 150 mg/kg, levofloxacin 200 mg/kg and intramuscularly - kanamycin 200 mg/kg) through intragastric probe; III - in the background of TB Drugs in similar doses (as in the second group) received geptral at a dose of 250 mg/kg intragastric. Drugs were administered in 1% starch mucus in the amount of 5 ml - every night at 10:00, within 90 days. Definition of motor and search activity the was conducted using the technique “open field” using arena - 80x80x35 sm. Results and discussion. It was established that the administration of TB drugs led to a significant decrease of total activity of animals in the group II (25.4%). In the group with Heptral (group III), this indicator had tendency to increase (on 11.6%, p = 0.599). In the group II (TB drugs only), observed a reliable reduction in the duration of high activity (by 42.0%) and low activity (by 20.7%) and tendency to reduce the amount of fading (by 14,1%, p = 0.678), but with increase in their duration (length of inactivity in this group was reliable increased by 52.6% in comparison with the control group). The duration of high and low activity in the group III had no reliable difference with indicators of I (control) group, but the duration and amount of inactivity fading reliable decreased (by 55.0% and 43.7%, respectively). Thus application TB drugs only and their use in combination with Heptral, led to a reliable increase in the traveled distance during the experiment (by 32.1% and 59.2%, respectively) compared with the control group. Animals in I (control) group and group II traveled a shorter distance in the center of the arena compared to the group III (by 7 times and 4.3 times, respectively, p <0.05). Avoiding the center of the arena, and more compared to the group III number and duration of fading testifies for the development of disturbing behavior in animals from I and II groups. Reliable increase in vertical search activity, with an increase in overall activity could indicate about increasing of anxiety and emotion of animals of group III. Conclusions 1. Long-term use of the combination of TB drugs, which are used to treat drug-resistant TB, leading to the development of toxic encephalopathy in experimental animals, manifested by a decrease in general and search activity and development the disturbing behavior. 2. Administration of ademetionin (heptral) in parallel with the combination of TB drugs prevented the development of toxic encephalopathy in experimental animals. 3. Obtained results proved rationality of usage of Heptral during antimycobacterial therapy of MDR-TB as a neuroprotective agenДокумент Молекулярно-біохімічні механізми HSP 70-опосередкованої цитопротекції в умовах патологій ішемічного генезу(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Павлов, С. В.; Бєленічев, Ігор Федорович; Нікітченко, Ю. В.; Горбачова, С. В.; Павлов, С. В.; Беленичев, Игорь Федорович; Никитченко, Ю. В.; Горбачева, С. В.; Pavlov, S. V.; Belenichev, I. F.; Nikitchenko, Yu. V.; Gorbachova, S. V.У статті розглянуто сучасний стан питання щодо характеру експресії та синтезу білків теплового шоку в умовах патології серця та головного мозку ішемічного ґенезу. Проведено літературний огляд зарубіжних та вітчизняних досліджень щодо вмісту білків теплового шоку в тканинах за умов гіпоксії. Згідно літературних джерел, шаперонна активність HSP 70 модулюється білками-помічниками або кошаперонами, пов’язаними з молекулою HSP 70, нуклеотидами, змістом одно- і двовалентних іонів, а також концентрацією білків-мішеней. Крім того, за результатами власних досліджень in vitro, авторами продемонстровано, що введення в інкубаційне середовище цитотоксичних сполук: глутамату (100 мкм), хлордінітробензена (ХДБ) (80 мкм), а також DNIC (250 мкм) приводило до зміни характеру експресії HSP 70. Беручи до уваги отримані нами дані про здатність HSP 70 в умовах токсичного впливу на клітину посилювати експресію фактору HIF-16, що грає першорядну роль в клітинній відповіді на гіпоксію, можна припустити, що HSP 70 втручається в сигнальні шляхи відповіді клітини на гіпоксичний стрес на рівні регуляції стабільності HIF-16. Подібний двоступеневий захист клітини на нашу думку є еволюційно розвиненим і необхідним для посилення трансдукційного клітинного сигналу у відповідь на пошкоджуючі агенти. Встановлена роль білків теплового шоку в клітинних реакціях при ішемії ставить питання про розробку нових цитопротективних засобів, здатних забезпечувати модуляцію / протекцію генів, що кодують синтез білків HSP 70, а також розробку методів лабораторної діагностики і скринінгу ефективності проведеної терапії з використанням біомаркерів - HSP 70; В статье рассмотрено современное состояние вопроса о характере экспрессии и синтезе белков теплового шока в условиях патологии сердца и головного мозга ишемического генеза. Проведено литературный обзор зарубежных и отечественных исследований по содержанию белков теплового шока в тканях в условиях гипоксии. Согласно литературных источников, шаперонная активность HSP 70 модулируется белками-помощниками или ко-шаперонами, связанными с молекулой HSP 70, нуклеотидами, содержанием одно- и двухвалентных ионов, а также концентрацией белков-мишеней. Кроме того, по результатам собственных исследований in vitro, авторами показано, что введение в инкубационную среду цитотоксических соединений: глутамата (100 мкм), хлординитробензена (ХДБ) (80 мкм), а также DNIC (250 мкм) приводило к изменению характера экспрессии HSP 70. Принимая во внимание полученные нами данные о способности HSP 70 в условиях токсического воздействия на клетку усиливать экспрессию фактора HIF-16, что играет первостепенную роль в клеточном ответе на гипоксию, можно предположить, что HSP 70 вмешивается в сигнальные пути ответа клетки на гипоксический стресс на уровне регуляции стабильности HIF-16. Подобная двухступенчатая защита клетки по нашему мнению является эволюцион- но развитой и необходимой для усиления трансдукционного клеточного сигнала в ответ на повреждающие агенты. Установленная роль белков теплового шока в клеточных реакциях при ишемии ставит вопрос о разработке новых цитопротективных средств, способных обеспечивать модуляцию / протекцию генов, кодирующих синтез белков HSP 70, а также разработку методов лабораторной диагностики и скрининга эффективности проведенной терапии с использованием биомаркеров - HSP 70; The article presents a current view on the nature of expression and synthesis of heat shock proteins in heart and brain pathology of ischemic origin. A review of foreign and domestic literature on the research regarding heat shock proteins content in tissues under hypoxia has been carried out. According to literature sources, HSP 70 chaperon activity is modulated by protein-assistants, or co-chaperons, which are related to the HSP 70 molecule, as well as by nucleotides, the content of mono- and bivalent ions, and by the concentration of target proteins. One of the most noticeable properties of HSP 70 is its protective function, which is projected in the course of the cell reaction or body reaction on the impact of different unfavorable environmental factors. A lot of evidence has been obtained of HSP 70 protective effect, and hundreds of research papers and dozens of monographs have been published with the regard to this. The most conclusive proofs of the HSP 70 protective function were drawn from the experiment on introducing the protein or its gene into the cell, which was followed by the evaluation of the cell stability under damage factors. The results of the experiments carried out mostly on cell cultures and test animals in recent 10-15 years made it possible to outline several areas of HSP 70 protective effect practical use. Firstly, the stability of the cell, as well as of the whole body, may be enforced by increasing the intracellular content of HSP 70. The latter may be achieved as a result of cell preconditioning (dosed heating, hypoxia) under drugs, after its transfection by the HSP 70 gene. Secondly, the issue of the extracellular HSP 70 protective effect has attracted attention recently. Furthermore, as the in vitro result of own research shows, the authors have revealed that introducing into the incubation environment of cytotoxic compounds, namely, Glutamate (100 pm), Dinitrochlorbenzene (DNCB) (80 pm), and DNIC (250 pm), led to the change in the nature of HSP 70 expression. Considering the data obtained in our research on the ability of HSP 70 to increase, under toxic influence on the cell, the expression of the Hif-1b factor, which is key to the cellular response to hypoxia, it can be assumed that HSP 70 intervenes into the signal pathways of the cell’s response to hypoxia at the Hif-1b stability regulation level. This kind of two-level cell protection, in our opinion, has evolutionized to become necessary for enhancing transduction responsive cellular signal to damaging agents. The established role of heat shock proteins in ischemic cellular reactions puts up the issue of elaborating new cytoprotective means to allow for modulation/protection of the genes that encode HSP 70 protein synthesis, along with working out of laboratory diagnose techniques and screening of HSP 70 biomarker therapy effectiveness.Документ Морфофункциональные характеристики кардиомиоцитов при моделировании алкогольной кардиомиопатии у крыс: кардиопротективные эффекты метаболитотропных препаратов(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Беленичев, И. Ф.; Стеблюк, В. С.; Абрамов, А. В.; Бєленічев, І. Ф.; Стеблюк, В. С.; Абрамов, А. В.; Belenichev, I. F.; Steblyuk, V. S.; Abramov, A. V.В останній час у зв’язку зі значним поширенням алкогольної кардіоміопатії серед працездатного населення індустріально розвинених країн актуальною необхідністю є пошук нових лікарських засобів строго спрямованої дії з урахуванням інтимних механізмів пошкоджувальної дії етилового алкоголю на міокард. У цьому відношенні безсумнівний інтерес має похідне 1,2,4-триазоліл-5-тіона – Ангіолін (розробка НВО «Фарматрон»), а також Мілдронат та Мексидол. Метою роботи є вивчення впливу Ангіоліну, Мілдронату та Мексидолу на морфофункціональні та молекулярні порушення міокарду в умовах моделювання алкогольної кардіоміопатії. Встановлено, що моделювання алкогольної кардіоміопатії (АКМП) шляхом 90-добового внутрішньошлункового введення 25% етанолу (8 г/кг) призводе через 30 діб після відміни етанолу до морфологічних змін кардіоміоцитів в експериментальних тварин – зниженням щільності ядер кардіоміоцитів, підвищенням площі, зниженням концентрації ядерної та цитоплазматичної РНК та низьким ядерно-цитоплазматичним коефіцієнтом. У цитозолі міокарду тварин з АКМП реєстрували збільшення концентрації маркера фіброзу та ремоделювання серцевої тканини – білка ST-2 – у 3,34 рази – в порівнянні з групою інтакту. Курсове 30-добове внутрішньошлункове введення тваринам з АКМП метаболітотропних кардіопротекторів у лікувальному режимі – Ангіоліну (100 мг/кг), Мексидолу (200 мг/кг) та Мілдронату (250 мг/кг) призводило до змін у різній спрямованості та ступеню вираженості морфофункціональних показників міокарду. Курсове введення Мілдронату призводило до більшого, у порівнянні з групою контролю, зниженню щільності ядер кардіоміоцитів та зниження ядерно-цитоплазматичного коефіцієнту на фоні збільшення площі ядер кардіоміоцитів, збільшення РНК у цитоплазмі кардіоміоцитів на 18%, не впливаючи на цей показник у ядрах та зниженню концентрації ST-2. Отримані дані свідчать про те, що Мілдронат на виявив впливу на ознаки патологічної гіпертрофії міокарду при алкогольній кардіоміопатії. Курсове введення Мексидолу не мало достовірного впливу на показник щільності ядер кардіоміоцитів, але достовірно підвищувало ядерно-цитоплазматичний коефіцієнт на фоні збільшення площі ядер кардіоміоцитів, призводило до достовірного збільшення РНК у цитоплазмі та ядрах кардіоміоцитів, знижувало концентрацію ST-2, що свідчило про кардіопротективний ефект засобу. Введення Ангіоліну чинило виражений кардіопротективний ефект – призводило до достовірного, у порівнянні з групою контролю, збільшенню щільності ядер кардіоміоцитів, підвищенню концентрації РНК у ядрах та цитоплазмі кардіоміоцитів, до нормалізації площі кардіоміоцитів, збільшенню ядерно-цитоплазматичного індексу міокарду та до зниження концентрації ST-2. За силою кардіопротективного ефекту Ангіолін достовірно перевершує референс-засоби Мілдронат та Мексидол. Отримані дані є експериментальним обґрунтуванням для застосування Мексидолу та, особливо, Ангіоліну у комплексній терапії алкогольної кардіоміопатії.Документ Характер экспрессии мРНК HIF-1α і HIF-3α, уровень нитротирозина, цГМФ и интерлейкинов в гомогенате мозга монгольских песчанок с острым нарушением мозгового кровотока и на фоне проводимой терапии модуляторами системы глутатиона(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Беленичев, Игорь Федорович; Литвиненко, Е. С.; Камышный, А. М.; Бєленічев, Ігор Федорович; Литвиненко, О. С; Камышный, А. М.; Belenichev, I. F.; Lytvynenko, E. S.; Kamyshnyi, A. M.На модели необратимой односторонней окклюзии общей сонной артерии у монгольских песчанок изучено влияние модуляторов системы глутатиона – глутоксима, селеназы и глутаредоксина на характер экспрессии мРНК HIF-1α и HIF-3α. Исследовано влияние перечисленных препаратов на уровень TNF-α, IL-4, IL-1β, цГМФ и нитротирозина. Селеназа в дозе 50 мкг/кг, глутоксим в дозе 50 мг/кг и глутаредоксин в дозе 200 мкл/кг в разной степени выраженности приводили к росту экспрессии HIF-1α и HIF-3α, что по нашему мнению, может повышать устойчивость нейрона к условиям гипоксии. На фоне модуляции глутатионовой системы изучаемыми препаратами зарегистрировано снижение уровня TNF-α, нитротирозина и цГМФ с одновременным повышением IL-4, что повышает шансы нейрона к выживанию в остром постишемическом периоде; На моделі незворотної односторонньої оклюзії загальної сонної артерії у монгольських піщанок вивчено вплив модуляторів системи глутатіону – глутоксіма, селенази і глутаредоксіна на характер експресії мРНК HIF-1α і HIF-3α. Досліджено вплив перерахованих препаратів на рівень TNF-α, IL-4, IL-1β, цГМФ і нітротирозину. Селеназа в дозі 50 мкг/кг, глутоксім в дозі 50 мг/кг і глутаредоксін в дозі 200 мкл/кг в різного ступеня вираженості приводили до зростання експресії HIF-1α і HIF-3α, що на нашу думку, може підвищувати стійкість нейрона до умов гіпоксії. На тлі модуляції глутатіонової системи досліджуваними препаратами зареєстровано зниження рівня TNF-α, нітротирозину і цГМФ з одночасним підвищенням IL-4, що підвищує шанси нейрона до виживання в гострому постішемічному періоді; The growth and spread of ischemic brain lesions among people around the world continues to grow steadily, in spite of the progress made in modern neuropharmacology. Under these circumstances an important aspect in the treatment of cerebral stroke becomes the pharmacological regulation of the molecular and biochemical mechanisms of endogenous neuroprotection. The important directions of modern neuroprotection are: increasing the resistance of the nervous tissue to hypoxia, reducing the local inflammatory response and limiting the reactions of nitrosative stress. The aim of our study was to investigate the effect of glutathione system modulators- selenase, glutoxim and glutaredoxin – on the mRNA expression character of HIF-1α and HIF-3α, markers of nitrosative stress and interleukins in the Mongolian gerbils brain with acute ischemia. Object and methods. The experimental part was conducted on 60 male Mongolian gerbils (Meriones unguiculatus) weighing between 60 and 80 g. In accordance to the research program, an irreversible one-way ligation of the common carotid artery was utilized, which presently is generally accepted as an experimental model of acute cerebral circulatory disorders. To study the effect of experimental drugs they were administered intraperitoneally one time daily for 4 days, starting from the first ones, after recovery from anesthesia. Comparison drug and physiological solution (control group) were administered in the same way. Efficiency of glutathione system modulators (selenase – 50 μg/kg, glutoxim – 50 mg/kg, glutaredoxin – 200 μl/kg) and comparison drug (pyracetam – 500 mg/ kg) evaluated by their influences on the mRNA expression state of HIF-1α and HIF-3α, real-time reverse transcription polymerase chain reaction (RT-PCR) in brain tissue was used. The nitrotyrosine, TNF-α, IL-4, IL-1β, cGMP levels was determined by ELISA in brain tissue. The results of the study were processed using a statistical package of the licensed programs «STATISTICA for Windows 6.1» (StatSoft Inc.), «SPSS 16.0», «Microsoft Excel 2003». Results. It has been established that the cerebral ischemia modeling leads to a significant increase mRNA expression of HIF-1α and insignificant mRNA expression of HIF-3α on the 4th day of model pathology in brain tissue. The course injection of the study drugs within 4 days after the experimental ischemia leads to a significant increase in the expression of HIF-1α, leading in this series glutoxim (37 times higher than the control group) ˃selenase (20 times higher control) ˃pyratsetam (17 times higher control) ˃ glutaredoxin (15 times higher control). This increase in HIF-1α expression increases the neuron’s resistance to hypoxia. It should be noted that injections of glutaredoxin resulted in an increase in mRNA of HIF-3α expression relative to control values, and selenase and glutoxim did not significantly change the expression of this gene. The results of these studies show that compared with the sharm operated animals, the group of gerbils with stroke showed significant increase of nitrotyrosine, TNF-α, IL-1β, levels and a decrease in IL-4 cGMP levels. A course of treatment with selenase, glutoxim and gutaredoxin increase of IL-4 level and decrease nitrotyrosine, TNF-α and cGMP levels. The results confirm the presence of neuroprotective properties in selenase, glutoxim and glutaredoxin. These properties were identified by their ability to restore the thiol-disulfide balance, to raise the level of IL-4 and the expression of HIFs and reduce the high levels of nitrotyrosine and pro-inflammatory interleukins in ischemic brain injury, resulting in the reduction of neuronal loss following a stroke. Conclusion. The obtained data are experimental justification for the use of selenase, glutoxim and glutaredoxin in the complex therapy of cerebral ischemia.