Перегляд за Автор "Bezshapochniy, S."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Анализ эффективности комплексного применения препаратов, содержащих гиалуронат натрия, в реабилитации пациентов после эндоназальной фронтотомии(2017) Лобурець, Андрій Валерійович; Безшапочний, Сергій Борисович; Лобурец, Андрей Валерьевич; Безшапочный, Сергей Борисович; Loburets, A.; Bezshapochniy, S.Ендоназальна хірургія лобних пазух пов'язана з порушенням цілісності слизової оболонки, аеродинаміки порожнини носа, конфігурації внутрішньоносових структур. На етапі раннього післяопераційного періоду важливим є досягнення швидкої епітелізації слизової оболонки з відновленням функціонування мукоциліарної транспортної системи, дренажу та вентиляції синусів, носового дихання, своєчасного клінічного одужання пацієнта. Мета роботи: обґрунтувати клінічну ефективність застосування препаратів, що містять гіалуронат натрію, в післяопераційному періоді у пацієнтів, які перенесли ендоскопічну ендоназальну фронтотомію. Матеріали і методи: дослідження проведено у 36 пацієнтів, серед яких 23 склали досліджувану, і 13 – контрольну групу. Всім пацієнтам виконано ендоназальні хірургічні втручання на лобній пазусі. В післяопераційному періоді пацієнти основної групи, окрім стандартної терапії, отримували препарати на основі гіалуронату натрію, контрольної – стандартну терапію. Результати дослідження базувалися на даних риноскопічної діагностики, риноманометрії, суб'єктивних методах анкетування пацієнта. Результати: Хронічні форми фронтитів в більшості випадків (80,56%) зустрічаються в складі полісінусита і поєднуються з різними порушеннями внутрішньоносових структур (ВНС) (77,78%), що вимагає симультантного хірургічного підходу. Ефективність корекції ВНС, в рамках проведеного хірургічного лікування хронічного фронтиту, може бути оцінена згідно принципів доказової медицини, шляхом проведення задньої ріноманометрії в до- і післяопераційному періоді. Висновки. Застосування досліджуваних препаратів в комплексному лікуванні пацієнтів з хронічною формою фронтиту дозволяє домогтися кращих результатів відновлення слизової оболонки порожнини носа і функції носового дихання, що доведено на підставі дослідження об'єктивних і суб'єктивних критеріїв. Результати дослідження дозволяють рекомендувати застосування гіалуронату натрію інтраопераційно і в післяопераційному періоді пацієнтам, які перенесли рінохірургічні втручання, як препарату з доведеною клінічною ефективністюДокумент Застосування препаратів на основі гіалуронової кислоти у комплексному лікуванні хворих на хронічний фронтит(Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів, 2016) Лобурець, Андрій Валерійович; Непорада, Каріне Степанівна; Безшапочний, Сергій Борисович; Loburets, A.; Neporada, K.; Bezshapochniy, S.Relevance: results of surgical treatment largely depend on the chosen methods of postoperative care, the main purpose of which - mitigation of operational injury. Despite the wide variety of medicines lor local and systemic applications, question of sinus post-op pharmacotherapy still remains open. Recently, among various specialty physicians there is a demand on medicines based on hyaluronic acid. Objective: To investigate the clinical efficiency of medicines based on hyaluronic acid in the treatment of chronic frontal sinusitis. Materials and Methods: Surgical treatment of 30 patients with chronic frontal sinusitis. Patients were divided into 2 groups on the basis of the introduction of the postoperative period: I group (n=15) received traditional therapy that included nasal cleaning, short course of local decongestants and aqueous salt solutions; II (n=15) - traditional therapy with added hyaluronic acid medicines. Frontal sinus washings samples were investigated intraoperatively and on the day five after surgery by proteinase-inhibitory potential, oxidative stress and hexuronic acid content. Results and discussion: medicines with sodium hyaluronate contribute to the inhibition of oxidative stress in flushing from frontal sinus of patients with chronic frontal sinusitis, a syndicated by a significant decrease of а thiobarbituric acid (TBA-reagents), content of oxidative lymodified proteins and the mean mass molecules on the background of the growing activity of catalase and total antitryptic activity on comparison with the same indicators in patients undergone the conventional therapy. Conclusions: Based on the results of the research one can recommend medical use of gel based on sodium hyaluronate for intraoperative and postoperative pharmacotherapy of patients underwent rhinosurgery intervention as an effective anti-inflammatory and wound-healing agent.Документ Мікози зовнішнього вуха та їх раціональне лікування(Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка НАМН України», 2017) Безшапочний, Сергій Борисович; Кравченко, Володимир Григорович; Гришина, Ірина Сергіївна; Безшапочный, Сергей Борисович; Гришина, Ирина Сергеевна; Кравченко, Владимир Григорьевич; Bezshapochniy, S.; Kravchenko, V.; Gryshyna, I.Мета роботи - визначити терапевтичну ефективність вітчизняного антисептичного лікарського засобу «Цидіпол» при грибкових ураженнях зовнішнього слухового проходу (кандидоз, аспергільоз). Матеріали та методи Під нашим спостереженням перебували 29 хворих на отомікоз. Вік пацієнтів коливався від 24 до 67 років. Всі пацієнти скаржилися на сильний свербіж шкіри зовнішніх слухових проходів, 17 осіб - на відчуття закладеності у вухах. Хворі були розподілені на 2 групи - основну (19 осіб) та порівняльну (10 осіб). Пацієнти основної групи (серед яких 11 осіб хворіли на аспергільозний отит, 8 - на кандидозний отит) отримували місцеве лікування «Цидіполом». Методика полягала у наступному: спочатку проводилось попереднє очищення шкіри передньо-нижньої ділянки зовнішнього слухового проходу від патологічних нашарувань. Після цього вкладали у зовнішній слуховий прохід марлеві турунди, просочені цидіполом - густою прозорою рідиною, на 3-5 хв. Закладання турунд проводили 4-6 разів на день, у залежності від активності запалення - протягом 7-10 днів. У разі вираженого покращення клінічної картини у перші 2-3 дні лікування, кратність введення турунд зменшували до 3 із збільшенням інтервалів між процедурами і зменшенням тривалості утримання турунд у вусі до 2-3 хв. Слід відмітити, що очищення шкіри зовнішнього слухового проходу під візуальним контролем 1 раз на день та спостереження за динамікою клінічних проявів проводилось отоларингологом, у той час як наступні нескладні маніпуляції закладання марлевих турунд з «Цидіполом» проводились хворими самостійно. У групі порівняння (6 пацієнтів з аспергільозом, 4 - з кандидозом), лікування проводилось препаратом клотримазол за аналогічним алгоритмом. Цель работы: определение терапевтической эффективности антисептического лекарственного средства Цидипол при грибковых поражениях наружного слухового прохода (кандидоз, аспергилез). Материалы и методы: На основании экспериментальных исследований, подтвердивших высокую фунгицидную активность Цидипола, проведено лечение 29 пациентов с отомикозом наружного слухового прохода, диагноз у которых подтвержден микроскопически и микологически. Местное лечение заключалось в закладывании в слуховой проход стерильних ватных или марлевых турунд, пропитанных препаратом на 2-5 мин., 4-6 раз в день на протяжении 7-10 дней. В группе, которую лечили местно «Клотримазолом», эффект отмечался только начиная с 4-5-го дня лечения и курс лечения был более длительным. После лечения у 4 из них при микроскопии соскоба с кожи слухового прохода обнаружены споры грибов. Aim. To determine the therapeutic effectiveness of the antiseptic Cidipol on fungal lesions of the external auditory meatus (candidiasis, aspergillosis). Materials and methods. Experimental studies that confirmed a high fungicidal activity of Cidipol were rationale for management of 29 patients with otomycosis of external auditory meatus. Diagnosis was confirmed microscopically and mycologically. Cidipolwas applied in ear canal for 2-5 min on sterile gauze wicks impregnated with the preparation, 4-6 times a day for 7-10 days. In the patients that were treated by topical application of clotrimazole, an effect was registered only on fourth-fifth day and the treatment course was longer. After the treatment, we found fungal spores in 4 of them by the microscopy scrapings from the skin of the auditory meatus.