Перегляд за Автор "Byelan, O. V."
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Anti-inflammatory and endothelium protective effect of long-term pioglitazone intake in patients suffering from bronchial asthma concurrent with ischemic heart disease(Wydawnictwo Aluna, 2017) Byelan, O. V.; Mamontova, T.; Vesnina, L.; Borzykh, O. A.; Kaidashev, I. P.; Кайдашев, Ігор Петрович; Бєлан, Оксана Василівна; Мамонтова, Тетяна Василівна; Весніна, Людмила Едуардівна; Борзих, Оксана АнатоліївнаIntroduction: Treatment of co-morbidities, including bronchial asthma (BA) and coronary heart disease (CHO), is a relevant issue of modern therapy. The aim of the research is to study the impact of long-term intake of pioglitazone on the development of inflammation and E0 in patients with BA concurrent with CHD. Material and methods: The clinical study involved 50 people aged 40-75 who suffered from asthma concurrent with CHO. On the first day of the study, blood samples were collected and clinical examinations were performed, after which patients were randomized and divided into the control group who continued to receive only the standard therapy, and the study group, who received pioglitazone (Pioglar, Ranbaxy, India) 15 mg once a day along with comprehensive therapy. Re-examination was carried out in 6 months. Results: It has been found that inclusion, of pioglitazone in the course of standard therapy in patients with asthma concurrent with coronary heart within 6 months is a more efficient scheme than the course of standard therapies. According to the data obtained from the patients, there was a significant decrease in respiratory rate (p<0.01), levels of systolic blood pressure (p<0.001) and diastolic blood pressure (p<0.001). Administering pioglitazone contributed to the improvement of respiratory function and airflow obstruction, increased FEV1 performance (p<0.01) and Tiffeneau index (p<0.05). In patients of the study group, intake of pioglitazone helped to reduce angina. Intake of pioglitazone showed a significant decrease in the frequency of angina pectoris FCII (p<0.05) and a significant increase in the frequency of angina FCI (p<0.05), increase in the rate of threshold load power (p<0.05). In assessing endothelium-dependent vasodilation of the brachial artery, it has been noted that intake of pioglitazone by patients with asthma concurrent with coronary heart disease resulted in a statistically significant increase in the diameter of the brachial artery by an average of 4% (p<0.0001), the maximum blood flow velocity (TAMX) by an average of 40 % (p<0.0001), A% diameter increase in the brachial artery (p<0.0001), and achieved positive indicators of Rl (p<0.0001). In assessing endothelium-dependent vasodilation of brachial artery in patients treated with pioglitazone, there was a significant increase in the diameter of brachial artery on average by 5% (p<0.0001) after taking nitroglycerin, an increase in A96 diameter ofbrachial artery (p<0.0001) and Rl(p<0.0001). Inclusion of pioglitazone in the complex therapy for 6 months resulted in a significant decrease in the index of systemic inflammation hs-CRP (p<0.0001) and adhesion marker sVCArVI-1 (p<0.0001), total cholesterol (p<0.001), triglycerides (p<0.001). Conclusion: Thus, these data demonstrate the anti-inflammatory and endothelium protective effects of pioglitazone against the background of standard therapy in patients with BA concurrent with CHD within 6 months, which may enhance the clinical efficacy in the treatment of these diseases.Документ Антиоксидантна забезпеченість та інструментальні методи обстеження хворих на хронічний бронхіт і хронічне обструктивне захворювання легень, працівників машинобудівної промисловості(Полтавський державний медичний університет, 2020) Селіхова, Людмила Григорівна; Коломієць, Ганна Олексіївна; Борзих, Оксана Анатоліївна; Лавренко, Анна Володимирівна; Авраменко, Яніна Миколаївна; Герасименко, Наталія Дмитрівна; Дігтяр, Наталія Іванівна; Бєлан, Оксана Василівна; Selikhova, L. G.; Kolomiyets, H. O.; Borzikh, О. A.; Lavrenko, A. B.; Avramenko, Ya. M.; Dihtiar, N. I.; Gerasymenko, N. D.; Byelan, O. V.Вступ. В патогенезі запальних захворювань бронхолегеневої системи одним з ведучих ланцюгів є вільно радикальне окислення, яке здатне пошкоджувати легеневі структури. Активація та погли- блення процесів перекисного окиснення ліпідів, що відіграє не останню роль у прогресуванні пато- логії, призводить до токсичного впливу метаболітів на міокард, стінку бронхів та поглиблює іше- мічні зміни. Мета. Метою нашого дослідження було вивчення стану перекисне окислення ліпідів і антиоксидантна забезпеченість та їх вплив на зміни серцево- судинної системи, а саме електро- кардіографічні показники у хворих хронічним бронхітом та хронічне обструктивне захворювання легень працівників машинобудівної промисловості залежно від умов праці. Матеріали та методи обстеження. Нами було досліджено 66 хворих хронічним бронхітом робітників машинобудівної про- мисловості: 34 з них працюють на шкідливих дільницях машинобудування і складають основну гру- пу хворих та 32 хворих, які не мають профшкідливості (контрольна група). Серед 66 хворих які об- стежені: жінок 34 та 32 чоловіків та 64 хворих на хронічне обструктивне захворювання легень 1 та 11 ст. робітників машинобудівної промисловості: 33 з них працюють на шкідливих дільницях машинобудування і складають основну групу хворих та 31 хворих, які не мають профшкідливості (контрольна група). Серед 66 які обстежені жінок 33 та 31 чоловіків. Всі обстежувані порівнюва- лись зі здоровою групою - 31 особа. Середній вік обстежуваних 48.0 ±2.5 років, середній стаж робо- ти 15.8± 3.2 років. Спостереження проводились на базі 1 міської клінічної лікарні м. Полтави. Ре- зультати дослідження. Основною патогенетичною особливістю хронічне обструктивне захворю- вання легень у цих хворих є більш виражена активність запального процесу в бронхолегеневому апараті, що виявлялося більш виразними змінами на різні органи та системи, а саме: шкідливі чин- ники виробництва негативно впливали на стан серцево-судинної системи хворих, що виявлялося при хронічним бронхітом наявністю порушень серцевого ритму у вигляді миготливої аритмії (15,8%), а при хронічне обструктивне захворювання легень – екстрасистолій (30,3%) і ознак пере- вантаження правих відділів серця (42,4%). Дія шкідливих чинників праці у хворих на хронічний брон- хіт призводила до більш виражених порушень стану ліпідного обміну і перекисного окислення ліпідів, що виявилося суттєвим зростанням в сироватці крові вмісту β-ліпопротеїдів, малонового діаль- дегіду і церулоплазміну відповідно на 6.32±0.41%, 12,66±0.83% і 12,0% в порівнянні з пацієнтами, що працювали без шкідливих умов. Хворі на хронічний бронхіт, що працювали в різних умовах, не відріз- нялися між собою за активністю каталази та різнилися за вмістом церулоплазміну (у працюючих в шкідливих умовах його вміст був більше на 12,0%). При хронічне обструктивне захворювання ле- гень дія шкідливих виробничих чинників сприяла активації перекисне окислення ліпідів у вигляді суттєвого зростання в сироватці крові вмісту β-ліпопротеїдів на 6,45±0.63%, рівнів спонтанного гемолізу еритроцитів – на 20,35±1,8% і малонового діальдегіду – на 10.11±0.47% в порівняні з пра- цюючими без шкідливих умов. Порушення антиоксидантної забезпеченості у цих хворих виявилися зниженням активності каталази на 20,74±1,39% та підвищенням вмісту церулоплазміну – на 14, 32±0,84% в порівняні з працюючими без шкідливих умов. цілому, як при хронічному бронхіті так, і при хронічному обструктивному захворюванні легень дія професійних шкідливих чинників сприяла додатковій активації процесів перекисне окислення ліпідів та зниженню антиоксидантної забезпе- ченості організму, більш виражених при хронічне обструктивне захворювання легень. Висновки. Отже, вплив професійних шкідливих чинників призводить до більш тяжкого клінічного перебігу хро- нічного бронхіту і хронічне обструктивне захворювання легень з більш вираженими порушеннями вільно-радикального окислення ліпідів, що негативно впливає на стан серцево-судинної системи.Документ Особенности клинической эффективности пиоглитазона в комплексной терапии больных, страдающих бронхиальной астмой в сочетании с ишемической болезнью сердца(Издательство «Медиа Сфера», 2015) Белан, Оксана Васильевна; Byelan, O. V.; Борзых, Оксана Анатольевна; Borzykh, O. A.; Мамонтова, Татьяна Васильевна; Mamontova, T. V.; Кайдашев, Игорь Петрович; Kaidashev, I.; Кайдашев, Ігор Петрович; Мамонтова, Тетяна Василівна; Борзих, Оксана Анатоліївна; Бєлан, Оксана ВасилівнаЦель исследования. Изучить особенности клинической эффективности пиоглитазона в комплексной терапии больных, страдающих бронхиальной астмой (БА) в сочетании с ишемической болезнью сердца (ИБС). Материалы и методы. Обследовали 50 пациентов с БА в сочетании с ИБС в возрасте 40—75 лет. У всех оценивали функцию внешнего дыхания (ФВД), электрокардиограмму, артериальное давление (АД) и антропометрические показатели. Проводили оценку лабораторных показателей крови и мочи, определяли концентрацию высокочувствительного С-реактивного белка (вч-СРБ), функцию эндотелия с измерением зависимой и независимой от эндотелия вазодилатации (ЗЭВД и НЗЭВД). Пациентов рандомизировали на группу сравнения, которая получала только стандартную терапию, и основную группу, в которой в составе комплексной терапии больные получали пиоглитазон в течение 3 мес. Результаты. Группы пациентов на этапе рандомизации до включения в комплексную терапию пиоглитазона статистически значимо не различались по основным клиническим и анамнестическим данным. Стандартная 3-месячная терапия приводила к стабилизации показателей ФВД и функции эндотелия. В процессе лечения увеличились частота симптомов БА, длительность ангинозных приступов, однако отмечалось снижение уровня вч-СРБ (p<0,001). Включение пиоглитазона в стандартную терапию больных БА в сочетании с ИБС приводило к улучшению клинического контроля над заболеваниями, уменьшению степени обструкции бронхов, снижению частоты ангинозных болей и приступов БА с применением нитроглицерина и сальбутамола, систолического и диастолического АД, улучшению показателей ЗЭВД (увеличению показателей максимальной линейной скорости кровотока после пробы с реактивной гиперемией — РГ, индекса реактивности — ИР, Δ% диаметра плечевой артерии — ПА) и НЗЭВД (увеличению ИР и Δ% диаметра ПА), снижению уровня системного вос- паления по показателю вч-СРБ (p<0,001) и гиперхолестеринемии по показателю общего холестерина (p<0,02). Заключение. Включение пиоглитазона в комплексную терапию пациентов с БА в сочетании с ИБС улучшает клиническое течение заболеваний и повышает контроль над их течением, снижает уровень системного воспаления и улучшает функциональную активность эндотелия.Документ Особенности факторов риска, системного воспаления и дисфункции эндотелия у пациентов с бронхиальной астмой в сочетании с ишемической болезнью сердца(Издательство "Медиа-сфера", 2014) Белан, Оксана Васильевна; Кайдашев, Игорь Петрович; Борзых, Оксана Анатольевна; Byelan, O. V.; Kaidashev, I.; Borzykh, O. A.; Кайдашев, Ігор Петрович; Борзих, Оксана Анатоліївна; Бєлан, Оксана ВасилівнаЦель исследования. Выявить факторы риска (ФР), оценить влияние системного воспаления и дисфункции эндотелия (ДЭ) на развитие бронхиальной астмы (БА) в сочетании с ишемической болезнью сердца (ИБС) и определить степень контроля заболевания. Материалы и методы. В клиническое исследование включили 50 больных БА в возрасте 40—75 лет, которые страдали ИБС. У всех больных оценивали функцию внешнего дыхания (ФВД), регистрировали электрокардиограмму, артериальное давление и антропометрические показатели, проводили велоэргометрию. Осуществляли сбор анамнестических и аллергологических данных, оценку ФР и базисную терапию. Проводили оценку лабораторных показателей крови и мочи, функции эндотелия с определением диаметра плечевой артерии (ПА) и максимальной линейной скорости кровотока (TAMX) при зависимой и независимой от эндотелия вазодилатации (ЗЭВД и НЗЭВД). Результаты. Выявлено, что развитие БА на фоне ИБС ассоциируется с такими ФР, как женский пол (66%), наследственный характер БА (40%) и ИБС (76%), АГ (86%), ожирение (42%), курение (7%), наличии вредных факторов на производстве (20%) и дислипидемия. В ходе лабораторного исследования у 16 (32%) пациентов с БА на фоне ИБС выявлены положительная реакция на наличие С-реактивного белка (СРБ), а также повышение уровня холестерина в крови. У больных БА в сочетании с ИБС при пробе с реактивной гиперемией диаметр ПА достоверно увеличивался до 4,27±0,3 мм, при пробе с нитроглицерином — до 4,54±0,03 мм по сравнению с исходными показателями (p<0,01). У большинства больных отмечены выраженные и частые симптомы болезни, высокая частота обострений, нарушение ФВД и потребность в бронхолитиках неотложной помощи. Заключение. В возникновении БА в сочетании с ИБС важную роль играют ФР, которые способствуют развитию этой патологии, а именно: женский пол, наследственность, АГ, ожирение и дислипидемия. Обнаружены нарушение ЗЭВД, НЗЭВД и ТАМХ, гиперхолестеринемия и повышение уровня СРБ в крови. Базисная терапия у пациентов с БА в сочетании с ИБС не была оптимальной и достаточно эффективной, поскольку у 70% пациентов не достигнут контроль над заболеванием.Документ Полиморфизм 12 Ala гена рецептора, активирующего пролиферацию пероксисом у2, определяет тяжесть течения бронхиальной астмы в сочетании с ишемической болезнью сердца(Тбилисский государственный медицинский университет, 2014-04) Белан, Оксана Васильевна; Шлыкова, Оксана Анатольевна; Мамонтова, Татьяна Васильевна; Веснина, Людмила Эдуардовна; Кайдашев, Игорь Петрович; Byelan, O. V.; Shlykova, O. A.; Mamontova, T. V.; Vesnina, L. E.; Kaidashev, I. P.; Кайдашев, Ігор Петрович; Шликова, Оксана Анатоліївна; Мамонтова, Тетяна Василівна; Весніна, Людмила Едуардівна; Бєлан, Оксана ВасилівнаЦелью исследования явилось определение роли полиморфизма Pro 12Ala гена PPAR-y2 в развитии бронхиальной астмы в сочетании с ишемической болезнью сердца. У больных бронхиальной астмой (БА) в сочетании с ишемической болезнью сердца (ИБС) исследованы антропометрические показатели и показатели функции внешнего дыхания, велоэргометрии, ЭКГ, артериального давления, эндотелийзависимой и эндотелийнезависимой вазодилатации. Определены аллели полиморфного участка гена PPAR-y2, высокочувствительный С-реактивный белок (вч-СРБ), молекулы адгезии sVCAM-1 и sICAM-1 в крови, проведены общеклинический и биохимический анализы крови. Установлено, что у пациентов носителей аллели Ala в гомо- и гетерозиготном состоянии в отличие от пациентов носителей аллели Pro в гомозиготном варианте отмечается достоверно более частое развитие АГ I степени, персистирующей БА легкой степени; регистрируются более низкие показатели ЧСС, выявляются достоверно более высокие уровни показателей, характеризующих системное воспаление (количество лейкоцитов и вч-СРБ) и более низкие показатели уровня адгезивных молекул sICAM-1, общего холестерина, общего и непрямого билирубина. Носительство аллеля Ala в гомо- и гетерозиготном состоянии у пациентов с БА в сочетании с ИБС ассоциируется с риском развития избыточной массы тела, персистирующей БА легкой степени и стенокардии I функционального класса. Авторы предполагают, что носительство аллеля 12А1а полиморфизма Pro 12Ala гена PPAR-y2 связано с высоким риском развития БА на фоне ИБС; The aim of the research was to detect the role of PPARy, gene Pro 12Ala polymorphism in the development of bronchial asthma (BA) in combination with coronary heart disease (CHD). BA patients in combination with coronary artery disease were examined in terms of anthropometric measurements, lung function, cycle ergometry, ECG, blood pressure, and endothelium-independent vasodilatation. The alleles of PPAR-y, gene polymorphic region were determined; the high-sensitivity C-reactive protein (hs-CRP) and the adhesion molecules s VC AM-1 andsICAM-1 in the blood were detected; the biochemical blood analysis was performed. It was found that patients with Ala allele in homo-and heterozygous state, as opposed to patients with Pro allele in homozygous variant, reveal a significantly higher incidence of first grade arterial hypertension and mild persistent BA; lower rates of heart rate were recorded; significantly higher levels of parameters characterizing the systemic inflammation (white blood cell count and hsCRP) and lower rates of adhesion molecules of sICAM-1 level, total cholesterol, total and indirect bilirubin were detected. Ala allele carriers in homo- and heterozygous state in patients with BA in combination with CHD is associated with the risk of overweight, mild persistent asthma and angina IFC. Thus, the carrier state of 12Ala allele of PPAR-y2 gene Pro 12Ala polymorphism may be associated with a higher risk of developing BA against the background of CHD.