Перегляд за Автор "Cherno, V. S."
Зараз показуємо 1 - 11 з 11
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Morphological characteristics of the pineal gland of newborn rats under conditions of chronic prenatal hypoxia(Полтавський державний медичний університет, 2024) Pshychenko, V. V.; Cherno, V. S.; Chebotar, L. D.; Larycheva, O. M.; Petrova, O. I.; Пшиченко, Вікторія Вікторівна; Черно, Валерій Степанович; Чеботар, Л. Д.; Ларичева, О. М.; Петрова, О. І.Prenatal ontogeny is a period of high sensitivity to the influence of stress factors. Prenatal hypoxia is one of the most common and clinically significant stress factors that cause mortality and disability among newborns. Prenatal hypoxia during critical periods of brain formation leads to pathomorphological changes in brain structures, accompanied by behavioral disorders and learning abilities, neurological disorders, and disruption of adaptation processes. Since the pineal gland is actively involved in adaptation processes in response to stress factors, the aim of our study was to study the morphological and functional changes in the pineal gland of newborn rats after exposure to chronic prenatal hypoxia. Experimental studies were conducted on the offspring of female Wistar rats of both sexes. Experimental animals were divided into 2 groups: control and experimental. The first (control) group was formed by 6 newborn animals from females that were in normal vivarium conditions without the influence of additional factors. The second group was formed by 6 newborn animals from female rats, which were injected subcutaneously with a sodium nitrite solution at a dose of 50 mg/kg every day from the 16th to the 21st day of pregnancy. Prenatal hypoxia is accompanied by morphological changes in the parenchyma and vascular bed of the pineal gland. It was established that in the peripheral regions of the parenchyma, stromal components, light cells with vacuolated cytoplasm, and glial cells were identified. The central zone of the parenchyma is formed by a mass of undifferentiated immature pinealocytes. n the central zones of the pineal gland, we also found areas with signs of focal and complete lysis of pinealocytes, manifested by discoloration of the nuclear substance and nucleolus and the formation of nuclear "shadows" with their subsequent dissolution. Microscopic examination of the blood bed of the pineal gland revealed marked signs of extra-organ blood circulation disorder in the form of venous hyperemia, plasmatization, and spasm of arterial vessels. The detected pathomorphological changes indicate a decrease in the functional activity of the pineal gland, which leads to a violation of adaptation mechanisms. Вплив пренатальної гіпоксії на ембріон у критичні періоди формування органів центральної нервової системи призводить до значних патологічних змін у розвитку когнітивних функцій, неврологічних розладів, порушення поведінки та здібностей до навчання, що проявляються на різних етапах постнатального життя і є найпоширенішою причиною смертності та інвалідності. Пренатальна гіпоксія призводить і до патологій нейроендокринної системи, що супроводжуються порушенням процесів синтезу та секреції нейрогормонів, дисфункцією епіфіза та зниженням адаптаційного потенціалу. Оскільки епіфіз активно залучається до адаптаційних процесів і забезпечує підтримання гомеостазу, метою дослідження було вивчення морфо функціональних змін епіфізу новонароджених щурів після впливу хронічної пренатальної гіпоксії. Експериментальні дослідження проводили на потомстві самиць щурів лінії Вістар обох статей. Для проведення досліджень використовувалася модель хронічної гемічної нітрит-індукованої пренатальної гіпоксії. Піддослідні тварини були розподілені на 2 групи: контрольну і дослідну. Перша (контрольна) група сформована 6 новонародженими тваринами від самок, які перебували у звичайних умовах віварію без впливу додаткових факторів. Друга (дослідна) група сформована 6 новонародженими тваринами від самок щурів яким щодня підшкірно вводився розчин нітриту натрію з 16 до 21 доби вагітності, що відповідає третьому триместру вагітності людини. Розчин нітриту натрію вводили у дозі 50 мг/кг, що спричиняє гіпоксію середнього ступеню важкості. Пренатальна гіпоксія супроводжується морфологічними змінами паренхіми та екстраорганного судинного русла епіфізу. Встановлено, що у периферичних регіонах паренхіми визначалися стромальні компоненти, світлі клітини з вакуолізованою цитоплазмою та гліальні клітини. Центральна зона паренхіми утворена масою недиференційованих незрілих пінеалоцитів. У центральних зонах епіфізу нами були виявлені ділянки з ознаками вогнищевого та повного лізису пінеалоцитів, що проявлялися знебарвленням ядерної субстанції і ядерця та утворенням «тіней» ядер з послідуючим їхнім розчиненням. При мікроскопічному дослідженні кровоносного русла епіфізу виявлені виражені ознаки розладу екстраорганного кровообігу у вигляді венозної гіперемії, плазматизації та спазму артеріальних судин. У судинах артеріолярного типу відзначалися явища лізису еритроцитів. Виявлені морфологічні зміни свідчать про дисбаланс процесів синтезу і секреції метаболітів епіфізу, зниження функціональної активності епіфізу, що призводить до порушення механізмів адаптації у новонароджених тварин.Документ Pathomorphological state of liver tissues in rats with experimental metabolic syndrome with quercetin correction(Полтавський державний медичний університет, 2023) Frenkel, Yu. D.; Cherno, V. S.; Zyuzin, V. O.; Pshychenko, V. V.; Starchenko, I. I.; Kostenko, V. O.; Stepanchuk, A. P.; Френкель, Юрій Давидович; Черно, Валерій Степанович; Зюзін, Віктор Олексійович; Пшиченко, Вікторія Вікторівна; Старченко, Іван Іванович; Костенко, Віталій Олександрович; Степанчук, Алла ПетрівнаUsing an experimental model, we studied the features of the state of the rat's liver tissues under the conditions of experimental metabolic syndrome with quercetin correction. Features of the state of tissues and their morphometric characteristics were microscopically determined in semi-thin histological sections. The majority of hepatocytes visually did not differ from those in the control group and were characterized by a polygonal shape with distinct contours. Hepatic cells with necrotic changes were not detected. Hepatocytes with signs of fatty dystrophy, in which osmiophilic inclusions were present in the cytoplasm, were periodically encountered. In general, sinusoidal capillaries contained some blood corpuscles, some moderately dilated. Although the cross-sectional area of hepatocytes decreased compared to the previous experimental group without correction, it remained larger compared to intact animals. The area of the cytoplasm of liver cells also decreased significantly. The cross-sectional area of the hepatocyte nucleus did not differ much from the previous experimental group. Accordingly, the nuclear-cytoplasmic ratio significantly increased in hepatocytes after quercetin correction, but was lower compared to intact animals. An increase in the number of mononuclear hepatocytes, which practically did not differ from the corresponding indicator in intact animals, should also be considered a morphological manifestation of the protective action of the polyphenol Quercetin in metabolic syndrome.Документ Вплив куркуміну на розвиток оксидативно-нітрозативного стресу в тканинах печінки щурів при моделюванні метаболічного синдрому за умов цілодобового освітлення(Полтавський державний медичний університет, 2022) Френкель, Юрій Давидович; Черно, Валерій Степанович; Костенко, Віталій Олександрович; Frenkel’, Yu. D.; Cherno, V. S.; Kostenko, V. O.Вплив куркуміну на розвиток оксидативно-нітрозативного стресу в тканинах печінки щурів при моделюванні метаболічного синдрому за умов цілодобового освітлення. Метою дослідження була оцінка впливу поліфенолу куркуміну на показники оксидативнонітрозативного стресу в печінці щурів при моделюванні метаболічного синдрому (МС) за умов цілодобового освітлення. Експерименти були виконані на 21 білому щурі-самцях лінії Вістар масою 215-255 г, розподілених на 3 групи. Тварин 1-ї групи (контроль I) утримували на стандартному раціоні віварію та рівному чергуванні періодів світла та темряви. Щурам 2-ї групи моделювали МС (протягом 2-х місяців призначали вууглеводно-ліпідну дієту, що складається з 20% водного розчину фруктози для пиття та відповідного раціону харчування) за умов цілодобового освітлення тварин (контроль ІІ). Щурам 3-ї групи на тлі відтворення МС протягом часу цілодобового освітлення щоденно внутрішньошлунково через зонд вводили куркумін (“Sigma-Aldrich, Inc.”, США) у дозі 200 мг/кг. У гомогенаті печінки щурів визначали швидкість генерації супероксидного аніон-радикала (•О 2 ), активність загальної NO-синтази (NOS), її конститутивної та індуцибельної ізоформ (cNOS, iNOS), вміст пероксинітритів лужних та лужноземельних металів. Введення куркуміну за умов експерименту вірогідно зменшувало у тканинах печінки вироблення •О 2 мікросомальними монооксигеназами та NOS на 40,1%, дихальним ланцюгом мітохондрій – на 34,4%, NADPH-оксидазою лейкоцитів – на 32,1%; активність NOS та iNOS на 39,0% та 41,6%; концентрацію пероксинітритів лужних та лужноземельних металів на 23,8 порівняно зі значеннями 2-ї групи. Активність cNOS за цих умов була більшою за результат контролю ІІ в 2,79 раза, індекс спряження цього ізоферменту – у 4,3 раза. Зроблено висновок, що введення куркуміну при відтворенні моделі метаболічного синдрому за умов цілодобового освітлення щурів істотно обмежує ознаки оксидативно-нітрозативного стресу а тканинах печінки щурів.Документ Вплив піролідиндітіокарбамату амонію на утворення активних форм кисню та азоту в печінці щурів за умов їх цілодобового освітлення та утримання на вуглеводно-ліпідній дієті(Полтавський державний медичний університет, 2021) Френкель, Юрій Давидович; Черно, Валерій Степанович; Костенко, Віталій Олександрович; Frenkel, Yu. D.; Cherno, V. S.; Kostenko, V. O.У експерименті на 21 білому щурі досліджено вплив інгібітора ядерного чинника капа B на продукцію активних форм кисню та азоту в печінці тварин за умов їх цілодобового освітлення та утримання на вуглеводно-ліпідній дієті. Показано, що введення амонію піролідиндітіокарбамату (у дозі 76 мг/кг 3 рази на тиждень, починаючи з 30 доби експерименту) на тлі призначення щурам вуглеводно-ліпідної дієти (60 діб) та цілодобового освітлення (1500 лк протягом останніх 30 діб експерименту) зменшувало у тканинах печінки вироблення супероксидного аніон-радикала НАДФH- і НАДH-залежними електронно-транспортними ланцюгами на 45.2 та 43.5%, відповідно. Вироблення цього радикала НАДФH-оксидазою лейкоцитів було на 41.6% нижчим за результат групи порівняння. Активність NO-синтази (загальна та її індуцибельного ізоферменту) зменшувалася на 34.4 та 29.8%, активність конститутивної ізоформи зростала втричі. Індекс спряження останньої зростав у 5.16 раза, що вказує на відновлення спряженого стану цього ізоферменту. Зменшення генерації супероксидного аніон-радикала та оксиду азоту супроводжувалося зниженням на 36.4% концентрації пероксинітритів. Зроблено висновок, що введення інгібітора NF-капа B амонію піролідиндітіокарбамату при відтворенні моделі метаболічного синдрому шляхом цілодобового освітлення щурів та їх утримання на дієті, збагаченої вуглеводами та жирами, є ефективним засобом обмеження у тканинах печінки вироблення активних форм кисню та азоту.Документ Вплив інгібітора ядерного чинника κb на біохімічні маркери синдрому інсулінорезистентності в умовах гіпопінеалізму та призначення висококалорійної вуглеводно-ліпідної дієти(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Бєлікова, О. І.; Френкель, Юрій Давидович; Черно, Валерій Степанович; Костенко, Віталій Олександрович; Беликова, О. И.; Френкель, Юрий Давидович; Черно, Валерий Степанович; Костенко, Виталий Александрович; Belikova, O. I.; Frenkel, Yu. D.; Cherno, V. S.; Kostenko, V. O.У експерименті на 21 білому щурі досліджено вплив інгібітора ядерного чинника κB (NF-κB) амонію піролідиндітіокарбамату на біохімічні маркери синдрому інсулінорезистентності в умовах гіпопінеалізму, індукованого цілодобовим освітленням, та призначення висококалорійної вуглеводно-ліпідної дієти. Показано, що введення амонію піролідиндітіокарбамату (у дозі 76 мг/кг 3 рази на тиждень, починаючи з 30 доби експерименту) на тлі призначення щурам висококалорійної вуглеводно-ліпідної дієти (60 діб) та цілодобового освітлення (1500 лк протягом останніх 30 діб експерименту) зменшує концентрацію глюкози у сироватці крові, обмежує гіперінсулінемію та інсулінорезистентність, зменшує прояви дисліпопротеїнемії, гіпо-α-ліпопротеїнемії та гіпертриацилгліцеролемії, гальмує розвиток системної запальної відповіді.Документ Гістологічна характеристика стану скелетних м’язів щурів на тлі моделювання нестачі мелатоніну в комбінації з різними видами стресових навантажень(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Гільмутдінова, М. Ш.; Черно, Валерій Степанович ; Гильмутдинова, М. Ш.; Черно, Валерий Степанович ; Hilmutdinova, M.; Cherno, V. S.В статті розглядаються гістологічні зміни в будові скелетних м’язів (на прикладі чотирьохголового м’язу стегна) на тлі моделювання умов нестачі мелатоніну в комбінації з різними видами стресових навантажень (іммобілізаційний стрес, надмірні фізичні навантаження).Документ Краніотопографічні та морфометричні характеристики прямої пазухи твердої оболони головного мозку людини в залежності від форми будови черепу(Полтавський державний медичний університет, 2021) Черно, Валерій Степанович; Проніна, Олена Миколаївна; Береза, Іван Сергійович; Cherno, V. S.; Pronina, O. M.; Bereza, I. S.Метою роботи стало визначення краніотопографічних і морфометричних показників прямої пазухи твердої оболони головного мозку людини в залежності від форми будови черепу у дорослих людей. Використовуючи черепний індекс об’єкти розподілили на три групи: доліхоцефали, мезоцефали та брахіцефали. Корозійним методом отримали пластмасові зліпки пазух склепіння черепа. Виготовлені препарати прямої пазухи свідчать про формування складного комплексу судинних утворень в який входять притоки більшості внутрішніх мозкових вен, нижня стрілова пазуха, вени мозочка, міжпазушні анастомози, лакуни та парасинуси. Пряма пазуха завжди знаходилась у горизонтальній площині, впадаючи у пазушний стік. Пряма пазуха має три стінки: ліву та праву бічні та нижню. Бічні стінки утворені розщепленими листками основи серпа великого мозку, а нижня – листком намету мозочка. Встановлено, що розміри пазухи змінюються у залежності від індивідуальної форми будови черепа. У доліхоцефалів відмічається найбільший діапазон мінливості довжини прямої пазухи, що пов’язано зі збільшенням повздовжніх параметрів черепа. Встановлена індивідуальна різниця ширини кожної пазушної стінки. У брахіцефалів відмічається характерна тенденція до переваги поперечних розмірів усіх стінок, особливо нижньої. Найбільші значення товщини усіх стінок спостерігається у доліхоцефалів. Стінки даного венозного колектора мають своєрідні лінії та точки натягу: передні – до кам’янистих частин скроневих кісток; задні – до верхньої межі борозен поперечних пазух потиличної кістки; верхні – безпосередньо до серпа. Тому пряма пазуха у дорослих людей різного типу будови черепа має коливання глибини розташування по відношенню до кісток склепіння. Найбільші вертикальні показники віддалення від тім’яної кістки належать людям з доліхоморфним типом будови за рахунок збільшення довжини та висоти черепа.Документ Морфологiчнi особливостi легеневої тканини за умов карагiнан-індукованого плевриту та цілодобового освітлення(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Ларичева, О. М.; Черно, В. С.; Чеботар, Л. Д.; Ларичева, О. М.; Черно, В. С.; Чеботар, Л. Д.; Larycheva, O. M.; Cherno, V. S.; Chebotar, L. D.Робота присвячена дослідженню морфологічних особливостей легеневої тканини щурів з плевритом, що перебували за умов 10-добового освітлення. Тварин було розподілено на 4 групи, в ході дослідження створювали моделі гіпофункції епіфіза та карагінан-індукованого плевриту. Встановлено, що за умов гiпофункцiї епiфiза в тканинах легень щурів з’являються ознаки інтерстиціальної пневмонії: бронхоспазм з дистелектазами, повнокров’я капiлярiв з периваскулярним та iнтерстицiальним набряком, васкулiти. У тварин з плевритом були наявні ознаки вираженої iнтерстицiальної пневмонiї з вираженим порушенням кровообiгу: виражений периваскулярний набряк з периваскулiтами, бронхообструкцiя з гiперплазiєю перибронхiальної лiмфоїдної тканини та бронхiтом. За умов 10-добової гiпофункцiї епiфiза на тлi плевриту розвивалася помiрно виражена iнтерстицiальна пневмонiя зі значними порушеннями кровообiгу, але морфологiчнi прояви запалення зменшувалися у порівнянні з тваринами з плевритом.Документ Особливості рельєфу внутрішньої поверхні стінок верхньої сагітальної пазухи твердої оболони головного мозку людини(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2012) Черно, Валерій Степанович; Черно, Валерий Степанович; Cherno, V. S.; Шепітько, Володимир Іванович; Шепитько, Владимир Иванович; Shepitko, V. I.; Бенюх, А. В.; Бенюх, А. В.; Benuh, A. V.; Хилько, Юрій Костянтинович; Хилько, Юрий Константинович; Hilko, Yu. K.Приведені морфологічні особливості внутрішньопазушних утворень верхньої сагітальної пазухи твердої оболонки головного мозку людини; Приведены морфологические особенности внутрисинусных образований верхнего сагиттального синуса твердой оболочки головного мозга человека; Present morphological specific formation of intraaxillary of the upper sagittal sinuses of the dura mater brain ofthe human.Документ Поліфеноли як засоби корекції оксидативно-нітрозативного стресу в скелетних м’язах щурів за умов експериментального метаболічного синдрому(Полтавський державний медичний університет, 2021) Френкель, Ю. Д.; Черно, В. С.; Костенко, Віталій Олександрович; Frenkel, Yu. D.; Cherno, V. S.; Kostenko, V. O.Дослідження були проведені на 35-х білих щурах-самцях лінії Вістар масою 215-255 г, розподілених на 5 груп: інтактні тварини (1-ша група, контроль І); тваринам інших груп упродовж часу цілодобового освітлення (1500 лк протягом останніх 30 діб експерименту) на тлі вуглеводно-ліпідної дієти (60 діб) щоденно внутрішньошлунково через зонд вводили 1 мл 20%-го водного розчину фруктози (2-га група, «плацебо», контроль ІІ), епігалокатехін-3-галат (3-тя група, денна доза 40 мг/кг), кверцетин (4-та група, денна доза 200 мг/кг) та ресвератрол (5-та група, денна доза 5 мг/кг). Поліфеноли вводили разом з вуглеводами – 20%-м водним розчином фруктози, що збільшувало їхню розчинність і біодоступність. Відтворення моделі метаболічного синдрому (МС) супроводжувалося розвитком ознак оксидативно-нітрозативного стресу в м’язах стегна: збільшенням у них генерування супероксидного аніон-радикала НАДФH- і НАДH-залежними електронно-транспортними системами (мікросомальними монооксигеназами та NO-синтазою, дихальним ланцюгом мітохондрій), активності NO-синтази за рахунок її індуцибельного ізоферменту, концентрації пероксинітритів. Введення поліфенолів (епігалокатехіну-3-галату, кверцетину та ресвератролу) при моделюванні МС ефективно обмежувало у м’язах стегна ознаки оксидативно-нітрозативного стресу, що підтверджувалося зменшенням вироблення супероксидного аніон-радикала НАДФH- і НАДH-залежними електронно-транспортними системами та конститутивною ізоформою NO-синтази, падінням активності NO-синтази за рахунок її індуцибельної ізоформи та зменшенням концентрації пероксинітритів. Зроблено висновок, що здатність біофлавоноїдів та ресвератролу обмежувати оксидативно-нітрозативний стрес у скелетних м’язах за умов експерименту обґрунтовує доцільність подальшого їх дослідження як безпечних засобів лікування та попередження метаболічного синдрому, пов’язаного з дією таких його чинників, як «дієта західного типу» та порушення світлового режиму.Документ Поєднаний вплив мелатоніну та метформіну гідрохлориду на біохімічні маркери синдрому інсулінорезистентності за умов експериментального гіпопінеалізму(2017) Бєлікова, О. І.; Черно, Валерій Степанович; Костенко, Віталій Олександрович; Беликова, Е. И.; Черно, Валерий Степанович; Костенко, Виталий Александрович; Belikova, O. I.; Cherno, V. S.; Кostenko, V. O.Мета дослідження – оцінка поєднаної дії екзогенного мелатоніну та метформіну гідрохлориду на вуглеводний і ліпідний обмін, а також вільнорадикальні процеси в організмі щурів у разі відтворення вуглеводно-ліпідної моделі синдрому інсулінорезистентності (ІР) за умов гіпопінеалізму, індукованого цілодобовим освітленням. Дослідження проведені на 35 білих щурах лінії Вістар масою 215–255 г у 5 серіях дослідів: у першій серії необхідні показники вивчали в інтактних тварин (контрольна), у другій – після моделювання синдрому ІР за умов експериментального гіпопінеалізму (висококалорійна вуглеводно-ліпідна дієта протягом 60 діб та цілодобове освітлення інтенсивністю 1500 лк протягом останніх 30 днів досліду), у третій і четвертій – протягом останніх 30 діб експерименту вводили, відповідно, екзогенний мелатонін (у дозі 0,3 мг/кг маси тіла на 1 добу) та метформіну гідрохлорид (у дозі 200 мг/кг маси тварини), у п’ятій – наведені сполуки застосовували разом. Поєднане застосування мелатоніну та метформіну гідрохлориду за умов експерименту суттєво зменшує концентрацію глюкози в сироватці крові, яка на 53,0 % (p < 0,001) поступається даним другої та на 38,6 % (p < 0,001) – результату третьої серії. Концентрація інсуліну в сироватці крові суттєво зменшується та на 64,6 % (p < 0,001) поступається даним другої серії, на 57,0 % (p < 0,001) – третьої, на 33,8 % (p < 0,01) – четвертої серії. Індекс HOMA-IR знижується до (0,24 ± 0,06), що на 83,6 % (p < 0,001) поступається даним другої серії та на 74,5 % (p < 0,01) – третьої. За цих умов нормалізується вміст холестеролу ліпопротеїнів високої щільності, який у 2,41 разу (p < 0,001) перевищує результат другої серії, на 65,7 % (p < 0,01) – третьої та на 34,9 % (p < 0,01) – четвертої серії. Концентрація холестеролу ліпопротеїнів дуже низької щільності та тріацилгліцеролів зменшується та поступається відповідно на 60,6 % (p < 0,001) і 60,6 % (p < 0,001) даним другої серії, на 42,2 % (p < 0,01) і 41,4 % (p < 0,01) – третьої та на 38,3 % (p < 0,01) і 37,9 % (p < 0,01) – четвертої серії. Поєднане застосування мелатоніну та метформіну гідрохлориду за умов експерименту зменшує концентрацію фактора некрозу пухлини -α, яка на 67,0 % (p < 0,001) поступається результату другої серії та на 43,3 % (p < 0,02) – третьої серії. Водночас зменшується концентрація ТБК-активних сполук, яка на 39,9 % (p < 0,001) поступається результату другої серії, на 23,6 % (p < 0,001) – третьої, та на 17,0 % (p < 0,01) – четвертої серії. Активність супероксиддисмутази суттєво не змінюється порівняно з даними серій з окремим застосуванням мелатоніну та метформіну. Проте активність каталази збільшується та в 2,28 разу (p < 0,001) перевищує результат другої серії, на 75,0 % (p < 0,001) – третьої та на 41,7 % (p < 0,01) – четвертої серії. Таким чином, поєднане застосування мелатоніну та метформіну гідрохлориду за відтворення синдрому ІР та гіпопінеалізму у більшому ступені зменшує прояви гіперінсулінемії, дисліпопротеїнемії, гіпо-α-ліпопротеїнемії, гіпертріацилгліцеролемії, системної запальної відповіді та окисного стресу, ніж введення цих сполук окремо.