Перегляд за Автор "Chumak, Yu. V."
Зараз показуємо 1 - 20 з 20
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Comparison of the effect of antiseptics based on Decamethoxine, Chlorhexidine bigluconate and Iodophorm on the adhesive potential of bacteria of the genus Kocuria spp(2022) Лобань, Галина Андріївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Чумак, Юлія Вікторівна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Гаврильєв, Віктор Миколайович ; Аветіков, Давид Соломонович; Стебловський, Дмитро Валерійович; Loban', G. A.; Faustova, M. O.; Chumak, Yu. V.; Avetikov, D. S.; Ananieva, M. M.; Gavriliev, V. M.; Steblovskiy, D. V.Antiseptics can block the adhesion of bacteria, thus facilitating the course of the purulent-inflammatory process. Therefore, we investigated the adhesive properties of clinical isolates of the genus Kocuria isolated from the oral cavity of patients with infectious-inflammatory post-extraction complications. Remedies based on decamethoxine, chlorhexidine bigluconate and iodoform were used as test antiseptics. The adhesive properties of clinical isolates under the action of remedies based on decamethoxine, chlorhexidine bigluconate and iodoform were determined by V.I. Brillis. The adhesion index values of microorganisms of clinical isolates of the genus Kocuria under the action of subbacteriostatic concentration of remedy based on decamethoxine were 1.6 times (p<0.05) and 2.1 times (p<0.05) lower compared to those of the adhesion index of microorganisms after the action of remedies based on chlorhexidine bigluconate subbacteriostatic concentrations and iodoform respectively. In the presence of remedy based on chlorhexidine bigluconate SBsC, relative to the clinical isolates Kocuria kristinae 1 and Kocuria kristinae 2, IAM indices increased 1. 3 times, and IAM indices of Kocuria rosea increased 1.1 times compared to the IAM indices of the controls of these isolates. Considering the results of action remedy based on iodoform SBsC on clinical isolates Kocuria kristinae 1 and Kocuria kristinae 2, IAM increased in 2.1 times and in 1.5 times, IAM of clinical isolate Kocuria rosea also increased, but in 1.4 times, considering the control cultures.Документ Decamethoxin and chlorhexidine bigluconate effect on the adhesive and biofilm-forming properties of Streptococcus mitis(Frontiers Media SA, 2023-11) Faustova, M. O.; Chumak, Yu. V.; Loban’, G. A.; Ananieva, M. M.; Havryliev, V. M.; Фаустова, Марія Олексіївна; Чумак, Юлія Вікторівна; Лобань, Галина Андріївна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Гаврильєв, Віктор МиколайовичThe aim of the study: Was to investigate the effect of antiseptics on the adhesive and biofilm-forming properties of clinical S.mitis isolates isolated from the oral cavity of patients with an infectious and inflammatory post-extraction complication. Materials and methods: Twenty four clinical isolates of S.mitis isolated from patients were studied. The studied antiseptics included 0.02% aqueous solution of decamethoxin and 0.05% solution of chlorhexidine bigluconate. Adhesion of clinical isolates under the action of decamethoxin and chlorhexidine bigluconate was determined by the method of V.I. Brillis. The biofilm-forming properties of clinical isolates were studied using the “microtiter plate test” according to G.D. Christensen. Results: The studied clinical isolates of S.mitis are classified as highly adherent microorganisms. Action of decamethoxin on clinical isolates decreases the adhesion index of the studied isolates in comparison with the adhesion index of the control culture. Action of chlorhexidine bigluconate on S.mitis isolates increases of adhession of the studied clinical isolates in comparison with the control. After the effect of decamethoxin, the optical density of clinical isolates decreased considering the optical density results of the control. The clinical isolates left an average film-forming capacity even after chlorhexidine bigluconate action. Conclusions: Clinical isolates of S.mitis are highly adherent microorganisms. The antiseptic decamethoxin decreases the adhesion index of these bacteria, while chlorhexidine bigluconate increases the adhesion index of clinical S.mitis isolates. Clinical S. mitis isolates have an average biofilm formation capacity index. The antiseptic decamethoxin inhibits the biofilm formation capacity of S.mitis from medium to low.Документ Sensitivity of causative agents of infectious-inflammatory diseases in maxillofacial soft tissues to antibiotics(Полтавський державний медичний університет, 2023-11) Faustova, M. O.; Nazarchuk, O. A.; Loban’, G. A.; Chumak, Yu. V.; Avetikov, D. S.; Фаустова, Марія Олексіївна; Назарчук, Олександр Адамович; Лобань, Галина Андріївна; Чумак, Юлія Вікторівна; Аветіков, Давид СоломоновичThe aim of the work was to investigate the sensitivity of pathogens of infectious and inflammatory soft tissue diseases in the maxillofacial region to antibiotics. Methods: The 282 clinical isolates obtained from patients were the objects of the study. The sensitivity of the studied microorganisms to antibiotics was determined according to the EUCAST committee quality control standards. Results: The variability in the sensitivity of microorganisms isolated in infectious and inflammatory diseases of the maxillofacial soft tissues to antibiotics has been established. Representatives of the genus Staphylococcus exhibit high sensitivity to vancomycin, fluoroquinolones and lincosamides. At the same time, they are characterized by the lowest sensitivity to aminglicosites and penicillins. Enterococcus spp. have high sensitivity to tetracyclines and fluoroquinolones, showing the lowest results with penicillins and carbapenems. Streptococcuss spp. viridans-group exhibit low sensitivity to penicillins, carbapenems, fluoroquinolones, and lincosamides, while maintaining high sensitivity to glycopeptides. Low sensitivity of Acinetobacter spp. isolated from patients with infectious and inflammatory diseases of maxillofacial soft tissues to antibacterial drugs of different groups was established. Conclusions: The variability in the sensitivity of isolates to antibiotics most commonly used in clinical practice and recommended by the EUCAST quality committee was established, what provides prospects in their use.Документ The profile of specific antibodies to SARS-CoV-2 in residents of the central and eastern regions of Ukraine(Полтавський державний медичний університет, 2022) Avetikov, D. S.; Ananieva, М. М.; Loban, G. A.; Faustova, M. O.; Skikevych, M. G.; Chumak, Yu. V.; Ivanytska, O. S.; Аветіков, Давид Соломонович; Ананьєва, Майя Миколаївна; Лобань, Галина Андріївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Скікевич, Маргарита Георгіївна; Чумак, Юлія Вікторівна; Іваницька, Олена СергіївнаDetermination of the level of antibodies in individuals living in certain regions provides insight into the epidemiology of the infection and is crucial for the development of strategies to reduce the spread of COVID-19. The study analyzed the results of IgM and IgG tests for the SARS-CoV-2 virus in 7142 residents of eastern and central regions of Ukraine from July 2020 to January 2021. Patients' visits to COVID-19 for IgM and IgG mainly occurred in the autumn-winter period of 2020–2021, confirming the seasonality of the disease. The most popular test among residents of Poltava and Donetsk regions was the test for IgM immunoglobulins, and the vast majority of results were negative. As of January 2021, the number of people who had IgG antibodies to the pathogen COVID-19, among those surveyed approached 50 % in both Poltava and Donetsk regionsДокумент Академічна доброчесність як важливий елемент системи підвищення якості освіти(Полтавський державний медичний університет, 2023) Лобань, Галина Андріївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Чумак, Юлія Вікторівна; Loban', G. A.; Faustova, M. O.; Chumak, Yu. V.Вперше на нормативному рівні поняття «академічна доброчесність» було закріплено у Законі України «Про освіту», що був прийнятий у 2017 році. У статті 42 Закону зазначено, що «Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень». Згідно Закону структурно система забезпечення якості освіти має три складові: систему забезпечення якості в закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти); систему зовнішнього забезпечення якості освіти; систему забезпечення якості в діяльності органів управління та установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти. Суб’єктами застосування принципів академічної доброчесності є учасники освітнього процесу: педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники, а також здобувачі освіти. Мета цього дослідження полягала в тому, щоб вивчити рівень знань здобувачами другого (магістерського) рівня вищої освіти ОПП «Медицина» Полтавського державного медичного університету з переліку та змісту порушень академічної доброчесності залежно від курсу навчання. Матеріали та методи. В дослідженні прийняли участь 117 здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти ОПП «Медицина» Полтавського державного медичного університету. Серед них 73 особи навчалися на ІІІ курсі та 44 – на ІІ курсі медичних факультетів університету. У дослідженні перевіряли здатність студентів розпізнавати плагіат, фальсифікацію, фабрикацію, списування, обман на конкретних прикладах. Респондентам був запропонований авторський опитувальник, що містив 10 ситуацій щодо різних питань академічної доброчесності, де здобувачі освіти мали виявити порушення за їх наявності. Опитувальник був анонімним, без зазначення прізвищ та імен, а також груп навчання. здобувачів освіти. Проте він містив запитання щодо демографічних даних респондентів, таких як вік, стать та рік навчання. Висновки. Переважна більшість опитаних здобувачів вищої освіти другого і третього курсів ОПП «Медицина» (відповідно 72,72% та 79,45%) мають достатній та скоріше достатній рівень знань з переліку та змісту порушень академічної доброчесності.Документ Антимікробна дія йодоформу і хлоргексидину на музейні штами мікроорганізмів(Українська медична стоматологічна академія, 2021) Чумак, Юлія Вікторівна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Лобань, Галина Андріївна; Гаврильєв, Віктор Миколайович; Chumak, Yu. V.; Ananieva, M. M.; Faustova, M. O.; Loban’, G. A.; Havryliev, V. M.; Чумак, Юлия Викторовна; Ананьева, Майя Николаевна; Фаустова, Мария Алексеевна; Лобань, Галина Андреевна; Гаврильев, Виктор НиколаевичХірургічне видалення зуба може супроводжуватися низкою ускладнень. Альвеоліт - інфекційнозапальний процес стінок лунки зуба, який виникає після видалення зуба під час амбулаторного прийому в хірургічній стоматології. Характеризується частковою або повною відсутністю згустку крові, так звана «суха лунка", і больовим синдромом. Для розвитку даного процесу виділяють різні чинники, але найбільш частими є травматичний і інфекційний. Для місцевого лікування альвеоліту застосовують цілий ряд лікарських засобів, спрямованих на усунення запальних проявів і больового синдрому. Під час амбулаторного прийому для лікування альвеоліту найчастіше використовують такі антисептичні препарати, як йодоформ і хлоргексидин. Йодоформ антисептичний засіб, який широко використовується місцево в хірургічній стоматології та в ендодонтії. Хлоргексідін так само знайшов широке застосування в стоматології як антисептичний препарат. Мета: в дослідженні in vitro вивчити антимікробну дію йодоформу і хлоргексидину щодо музейних штамів мікроорганізмів. Матеріали і методи дослідження: антисептики йодоформ і хлоргексідін. В якості досліджуваних культур мікроорганізмів використовували музейні штамми Staphylococcus aureus ATCC 25923, Staphylococcus epidermidis ATCC 14990, Enterococcus faecalis ATCC 29212, Esherichia coli ATCC 25922, Candida albicans ATCC 10231. Протимікробну дію йодоформу і хлоргексидину визначали кількісним методом серійних розведень в бульйоні і агаре. Для дослідження застосовували завис йодоформу, який відповідав 200,0 мг / мл робочої концентрації препарату. Застосовували 0,05% розчин хлоргексидину глюконату, який відповідав 500 мкг / мл робочої концентрації препарату. Результати та обговорення. Йодоформ у вигляді порошку в досліджуваних концентраціях викликав незначну статичну дію на музейні штами E.faecalis, E.coli і C.albicans, але бактерицидного дії щодо них не виявляв. Штами S.epidermidis і S.aureus були стійкими до дії йодоформу. Хлоргексидин викликав, як інгібуючу так і мікробоцидну дію на всі досліджувані штами мікроорганізмів.Документ Вірус zik як яскравий приклад емерджентних інфекцій(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Чумак, Юлія Вікторівна; Лобань, Галина Андріївна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Ананьева, Майя Николаевна; Чумак, Юлия Викторовна; Фаустова, Мария Алексеевна; Лобань, Галина Андреевна; Chumak, Yu. V.; Loban’, H. A; Ananieva, M. M.; Faustova, M. O.Стрімкий розвиток сучасних лабораторних систем в галузі мікробіології, які дозволяють отримати детальне секвенування генома, відкрило можливості для виділення нових збудників і глибокого вивчення давно відомих мікроорганізмів. До того ж, розвиток науки і техніки допомагає вивчати зміни екології мікроорганізмів і епідеміологічні особливості їх поширення на планеті. У зв’язку з цим останнім часом вчені стали виявляти «нові» захворювання, які отримали назви емерджентні. Емерджентні хвороби виникли як новий різновид інтенсивно еволюціонуючих, давно відомих інфекційних захворювань. Яскравим прикладом виникнення емерджентної інфекції є вірус Зіка (ZIKV). ZIKV відноситься до сімейства Flaviviridae роду Flavivirus. Вперше він був виділений з крові макаки-резус в 1947 році в Східній Африці (Уганда), в лісі Зіка, неподалік від острова Вікторія, звідки і пішла його назва. Через рік, в цій же місцевості ZIKV був виявлений у комарів роду Aedes africanus. Протягом довгого часу після первинного виділення ZIKV в Азії і в Африці були зафіксовані окремі спорадичні випадки захворювання, викликані даним збудником. У 2007 р на острові Яп (Мікронезія) був зареєстрований спалах захворювання, викликаного ZIKV. Це був перший спалах захворювання за межами Азії і Африки. Основним механізмом передачі ZIKV є трансмісивний, переносники - комарі роду Aedes. За літературними даними, цей вірус можуть поширювати 17 видів комарів цього роду. На сьогоднішній день головну роль віддають Ае. aegypti і Ae. Albopictus. З огляду на те, що ці комарі є не тільки переносниками ZIKV, а й інших представників флавівірусів, викликає занепокоєння їх широке географічне поширення. Комарі виду Ae. aegypti теплолюбні і живуть тільки в тропічній та субтропічній кліматичних зонах, що довгий час обмежувало поширення ZIKV. Участь комарів Ae. albopictus в циркуляції цього збудника обумовлює стрімке розширення ареалу розповсюдження вірусу в світі, оскільки зазначений вид широко поширений в країнах субтропічного і помірного кліматичних поясів. До сьогоднішнього дня, крім основного трансмісивного шляху передачі вірусу, є ряд відомостей трансплацентарної передачі ZIKV від інфікованої матері. Вірусна інфекція, що викликана ZIKV, під час вагітності є причиною розвитку мікроцефалії - порушення розвитку головного мозку, при якому його маса і розмір черепа менше норми. Також ця вірусна інфекція призводить до таких ускладнень, як втрата плода, мертвонародження і передчасні пологи. За даними літератури, для вчених став очевидним зв'язок ZIKV не тільки з вродженими аномаліями розвитку центральної нервової системи, а й з неврологічним синдромом - синдром Гієна - Барре (GBS). З'явилися публікації про передачу ZIKV не тільки трансмісивним або рансплацентарним шляхами, а навіть при сексуальних контактах без використання бар'єрних методів контрацепції. В еякуляті ZIKV можливо виділити протягом 14-28 днів від початку появи перших симптомів хвороби.Документ Дослідження протимікробної дії декасану хлоргексидину та йодоформу на стандартні штами мікроорганізмів(Полтавський державний медичний університет, 2021) Ананьєва, Майя Миколаївна; Чумак, Юлія Вікторівна; Лобань, Галина Андріївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Ананьева, Майя Николаевна; Чумак, Юлия Викторовна; Лобань, Галина Андреевна; Фаустова, Мария Алексеевна; Ananieva, M. M.; Chumak, Yu. V.; Loban, G. A.; Faustova, M. O.Проблема лікування та профілактики інфекційно-запальних постекстракційних ускладнень в сучасній хірургічній стоматології залишаються відкритими, незважаючи на великі досягнення в даній галузі. У розвитку цих ускладнень виділяють багато етіологічних чинників, але останнім часом науковці приділяють велику увагу інфекційному, який пов’язують з мікрофлорою лунки зуба після його видалення. Враховуючи літературні джерела найбільш розповсюдженим постекстракційним ускладненням під час амбулаторного прийому у хірурга-стоматолога є альвеоліт, на долю якого припадає 1-35%. Для боротьби з таким етіологічним чинником, як інфекційний хірургі-стоматологи застосовують місцево антисептичні препарати широкого спектру дії такі як, Йодоформ і Хлоргексидин. В якості антисептичного препарату для місцевого застосування при лікуванні та профілактики інфекційно-запальних ускладнень порожнини рота все частіше стали застосовувати вітчизняний препарат Декасан, на основі декаметоксину. Як показали попередні дослідження даний антисептик спричиняє антимікробну дію стосовно грампозитивних та грамнегативних, аеробних та анаеробних бактерій. Враховуючи те, що цей антисептичний препарат має протимікробну дію, щодо різновидових мікроорганізмів, він викликає інтерес для подальших досліджень, як препарат, який може бути ефективним для лікування та профілактики інфекційно-запальних постекстракційних ускладнень в хірургічній стоматології. Хлоргексидин біглюконат є катіонним бігуанідом. Проникаючи у внутрішньоклітинні мембрани бактерій, перешкоджає споживанню кисню і призводить до загибелі бактеріальних клітин. Даний антисептик активно застосовують у стоматологічній практиці. Лікування альвеоліту під час амбулаторного прийому проводять за допомогою традиційного способу, а саме використовуючи йодоформну тампонаду постекстракційної лунки зуба у комплексі з іншими лікарськими препаратами. Йодоформ (трийодметан) — жовта кристалічна речовина з сильним характерним запахом, практично нерозчинна у воді. В стоматології цей препарат застосовують, як антисептик у вигляді порошку, або комбінованих паст. Мета: в дослідженні in vitro вивчити протимікробну активність Декасану, хлоргексидину і йодоформу стосовно музейних штамів мікроорганізмів. Матеріали та методи дослідження: В якості досліджуваних культур мікроорганізмів використовували музейні штами Staphylococcus aureus ATCC 25923, Staphylococcus epidermidis ATCC 14990, Enterococcus faecalis ATCC 29212, Esherichia coli ATCC 25922, Candida albicans ATCC 10231, отримані з ДУ « Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України» (м.Київ). Протимікробну дію Декасану, хлоргексидину і йодоформу визначали кількісним методом серійних розведень в бульйоні та агарі згідно наказу №167 від 5.04.2007 року «Про затвердження методичних вказівок «Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів». Висновки: Згідно отриманих даних Декасан і хлоргексидин мають високу бактеріостатичну та бактерицидну дію на досліджувані музейні штами мікрооргані- змів. Антисептики Декасан та хлоргексидин проявляють протимікробну дію в концентрації у тисячу разів нижчою порівняно з концентрацією йодоформа.Документ Етіологічні чинники та методи лікування інфекційно-запальних ускладнень екстракції зуба (огляд літератури)(Полтавський державний медичний університет, 2021) Чумак, Юлія Вікторівна; Лобань, Галина Андріївна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Гаврильєв, Віктор Миколайович; Chumak, Yu. V.; Loban’, G. A.; Ananieva, M. M.; Faustova, M. O.; Havryliev, V. MНезважаючи на велику кількість термінів даного місцевого ускладнення, єдиним для всіх є лунка видаленого зуба, в якій частково відсутній, тобто має порушення цілісності або повністю відсутній кров’яний згусток, тобто лунка зуба суха. Альвеоліт – інфекційно-запальний процес стінок лунки видаленого зуба, який виникає як місцеве постекстракційне ускладнення. Характеризується вираженим больовим синдромом. Аналіз літератури свідчить про велику кількість етіологічних чинників, які можуть поодинці, або в комплексі спровокувати появу або ж посилити дію запального процесу такого постекстракційного ускладнення, як альвеоліт. Аналізуючи літературні джерела слід зазначити дуже важливий етіологічний фактор, яким є патогенна мікрофлора лунки видаленого зуба. У нормі після екстракції зуба в його лунці формується кров’яний згусток. Він вкриває дно та стінки альвеоли, виконуючи бар’єрну і захисну функцію. Мікробний склад одонтогенного запалення найчастіше визначається мікробіотою патологічного процесу, також можливе попадання мікроорганізмів в лунку видаленого зуба, тих які можуть перебувати в складі мікробіоти порожнини рота, при недотриманні гігієни порожнини рота і несанірованой порожнини рота пацієнта. Хірург-стоматолог проводить комплекс маніпуляцій, спрямованих на лікування даного постекстракційного ускладнення, відразу після звернення пацієнта починаючи з анестезії. Аналіз наукової літератури вказує, що незважаючи на велике різноманіття методів, які використовуються для боротьби з цим постекстракційним ускладненням питання залишаються актуальними. До традиційного методу лікування альвеоліту відносять промивання лунки хлоргексидином і її тампонаду за допомогою йодоформу. Також в хірургічній стоматології для лікування постекстракційних ускладнень використовують пасти на основі оксид цинку і евгенолу, а також антибіотики широкого спектру дії. Запропоноване застосування плазми крові насиченої тромбоцитами, що містить високу концентрацію факторів росту, які являються ключовими елементами при загоєнні ран, особливо при регенерації кістки. З огляду на актуальність проблеми необхідний пошук і вивчення нових лікарських препаратів для лікування і профілактики альвеоліту.Документ Загоєння лунки видаленого зуба за умов розвинення гострого гнійного альвеоліту залежно від місцевого лікування(2024) Локес, Катерина Петрівна; Чумак, Юлія Вікторівна; Лобань, Галина Андріївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Резвіна, Катерина Юріївна; Гаврильєв, Віктор Миколайович; Lokes, K. P.; Chumak, Yu. V.; Loban, G. A.; Faustova, M. O.; Rezvina, K. Yu.; Havryliev, V. M.Частота альвеолітів становить приблизно 3% для всіх рутинних видалень і може сягати понад 30% при проведенні операції видалення третіх молярів нижньої щелепи. На процеси загоєння лунки видаленого зуба має вплив широкий спектр факторі екто- та ендогенного походження, причому особливу увагу слід приділяти місцевому лікуванню. Було обстежено 20 пацієнтів з діагнозом гострий гнійний альвеоліт. Пацієнти були розподілені на дві групи по 10 осіб у кожній. Пацієнтам першої групи (контрольної) у лунку видаленого зуба вводили турунду з йодоформом, у другій групі пацієнтам місцево застосовували турунду, змочену розчином декасану. Проводили клінічний огляд пацієнтів на 1-шу, 3-тю, 5-ту та 7-му добу після початку лікування.Об’єктивно у 3 пацієнтів групи контролю на початку лікування відмічали наявність колатерального набряку у піднижньощелепній та у нижніх відділах щічної ділянок. Інтраорально відзначали набряк та гіперемію слизової оболонки порожнини рота в ділянці видаленого зуба у всіх пацієнтів, лунки були виповнені сіруватим нальотом, залишками їжі та фрагментами зруйнованого кров’яного згустку, у 3 пацієнтів виявляли порожню лунку із залишками їжі. Серед об’єктивних клінічних ознак не відмічали суттєвої різниці із пацієнтами дослідної групи, що обумовлено тим, що лікування на даному етапі спостереження ще не проводилося. Використання марлевої турунди, змоченої декасаном, для місцевого лікування гострого гнійного альвеоліту, на відміну від стандартного використання йодоформного марлевого дренажа сприяло зменшенню суб’єктивних ознак, таких як наявність неприємного запаху з роту, відчуття нездужання, покращувало динаміку зниження больових відчуттів та зниження температури тіла до нормальних значень порівняно із групою контролю. Слід зазначити, що динаміка наявності колатерального набряку м’яких тканин обличчя не зазнавала суттєвої різниці між результатами обох клінічних груп. Проте зниження обмеження відкривання рота у пацієнтів дослідної групи мало більш інтенсивну динаміку. The frequency of dry socket is approximately 3% for all routine extractions and can reach more than 30% during mandibular third molars. A wide range of factors of ecto- and endogenous origin influence the healing processes of the socket of the extracted tooth, and special attention should be paid to local treatment. 20 patients diagnosed with acute purulent dry socket were examined. Patients were divided into two groups of 10 people each. Patients of the first group (control) were injected with turundum with iodoform into the socket of the extracted tooth, and in the second group of patients, turundum moistened with a solution of dekasan was applied locally. A clinical examination of patients was carried out on the 1st, 3rd, 5th and 7th days after the start of treatment. Objectively, in 3 patients of the control group, at the beginning of the treatment, the presence of collateral edema in the submandibular and in the lower parts of the buccal areas was noted. Intraorally, swelling and hyperemia of the mucous membrane of the oral cavity in the area of the extracted tooth were noted in all patients, the holes were filled with grayish plaque, food residues and fragments of a destroyed blood clot, in 3 patients an empty hole with food residues was found. Among the objective clinical signs, no significant difference was noted with the patients of the research group, which is due to the fact that the treatment at this stage of observation has not yet been carried out. The use of turunda gauze moistened with dekasan for the local treatment of acute purulent dry socket, in contrast to the standard use of iodoform gauze drainage, contributed to the reduction of subjective symptoms, such as the presence of bad breath, a feeling of malaise, improved the dynamics of pain reduction and body temperature reduction to normal values compared to the control group. It should be noted that the dynamics of the presence of collateral edema of the soft tissues of the face did not differ significantly between the results of both clinical groups. However, the decrease in the limitation of mouth opening in the patients of the experimental group had more intensive dynamics.Документ Зміна адгезивних властивостей клінічних ізолятів Streptococcus mitis під впливом антисептиків(Полтавський державний медичний університет, 2022) Чумак, Юлія Вікторівна; Лобань, Галина Андріївна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Гаврильєв, Віктор Миколайович; Chumak, Yu. V.; Loban', G. A; Ananieva, M. M; Faustova, M. O; Havryliev, V. M.Резидентна мікробіота порожнини рота грає важливу роль як фактор її колонізаційної резистентності, що забезпечує стоматологічне здоров’я людини. Проте, в той же час оральні мікроорганізми можуть бути джерелом інфекційної патології. Науковці наголошують, що в ситуації, яка склалася з підвищеною стійкістю бактерій до антибіотиків відчуття кворуму є особливо привабливою мішенню, оскільки цей механізм контролює кілька факторів бактеріальної вірулентності, які впливають на адгезію, інвазію та колонізацію мікроорганізмів під час розвитку патологічного процесу. Інгібіторами QS можуть бути ферменти та різні хімічні речовини, які мають здатність впливати на відчуття кворуму. Streptococcus mitis є представником резидентної мікробіоти ротоглотки людини. Але, незважаючи на свій коменсалізм, Streptococus mitis в асоціації з іншими мікроорганізмами приймає участь у багатьох патологічних процесах. Мета дослідження вивчення дії антисептиків Декасану і Йодоформу на адгезивні властивості клінічних ізолятів Streptococus mitis, виділених з порожнини рота хворих на інфекційно-запальні постекстракційні ускладнення. Матеріали і методи дослідили клінічні ізоляти Streptococus mitis, які були виділені від 8 хворих, що проходили лікування інфекційно-запального постекстракційного ускладнення у лікувально - хірургічному відділенні комунальної установи «Полтавський обласний центр стоматології – стоматологічна клінічна поліклініка». Ідентифікацію виділених культур проводили за допомогою автоматичного бактеріологічного аналізатора Vitec-2 compact bioMarieux (Франція). В дослідженні використовували середні значення суббактеріостатичних концентрацій діючих речовин антисептиків. Адгезивні властивості клінічних ізолятів під дією Декасану та Йодоформу визначали за методикою В.І. Бриліс. Висновки: антисептики неоднаково впливають на адгезивні властивості клінічних ізолятів Streptococus mitis.Документ Количественная характеристика общей микробной колонизации слизистой оболочки полости рта во время адаптации к частичным съемным пластиночным протезам из акриловой пластмассы(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Чумак, Юлия Викторовна; Фаустова, Мария Алексеевна; Ананьева, Майя Николаевна; Луговая, Любовь Александровна; Чумак, Юлія Вікторівна; Фаустова, Марія Олексіївна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Лугова, Любов Олександрівна; Chumak, Yu. V.; Faustova, M. O.; Ananyeva, M. M.; Lugovaya, L. O.Улучшение процесса адаптации к протезам и, как следствие, качества протезирования обуславливает повышенный интерес к более тщательному изучению адгезии и микробной обсемененности базисов съемных ортопедических конструкций, изготовленных из различных материалов. Целью исследования было изучение общей микробной колонизации слизистой оболочки полости рта во время адаптации к частичному съемному пластиночному протезу с базисом из акриловой пластмассы. Материалы и методы. С этой целью было обследовано 15 пациентов. Первую группу исследования составили 10 пациентов с включенными и концевыми дефектами зубных рядов, которым показано изготовление частичных съемных пластиночных протезов. В группу сравнения вошли 5 пациентов с санированyой полостью рта, не нуждающиеся в ортопедическом лечении. Забор материала для изучения аэробной и факультативно анаэробной микрофлоры СОПР проводили с помощью стерильного бумажного стоматологического пина (№30) общей площадью 1 см2 с последующим культивированием микроорганизмов на питательной среде при температуре 37 °С. На полученных посевах определяли микробную заселенность СОПР путем подсчета количества колониеобразующих единиц в 1 мг биоматериала, взятого от пациентов перед наложением протеза, через 3 и 14 дней пользования протезом. Статистическую обработку полученных результатов проводили с помощью стандартного пакета программы Microsoft Excel 2016, анализ достоверности – по t-критерию Стьюдента. Результаты. Применение частичных съемных пластиночных протезов с базисом из акриловой пластмассы способствовало достоверному увеличению общей микробной колонизации слизистых оболочек полости рта уже к третьему дню после наложения ортопедической конструкции. При чем, количество колониеобразующих единиц/мг на слизистых под протезом неуклонно возрастало в течение последующих двух недель адаптации к нему.Документ Медична технологія зміни адгезивних властивостей клінічних ізолятів streptococcus mitis під впливом антисептиків(Полтавський державний медичний університет, 2023) Гаврильєв, Віктор Миколайович; Лобань, Галина Андріївна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Чумак, Юлія Вікторівна; Фаустова, Марія Олексіївна; Havryliev, V. M.; Loban', G. A.; Ananieva, M. M.; Chumak, Yu. V.; Faustova, M. O.Адгезивні властивості клінічних ізолятів під дією Декасану та Йодоформу визначали за методикою В.І. Бриліс з використанням еритроцитів крові групи І (0) Rh+. Оцінювали дію СБсК Декасану та Йодоформу на адгезивні властивості досліджуваних клінічних ізолятів враховуючи індекс адгезії мікроорганізмів. За методикою В.І. Бриліс всі мікроорганізми згідно значенню індекса адгкезії поділяли на мікроорганізми, які не проявляють адгезивність (при ІАМ - ≤ 1.75); мікроорганізми, які відносяться до низькоадгезивних (при ІАМ - 1,75-2,49); мікроорганізми, які є середньоадгезивними (при ІАМ - 2,50-4,0); та мікроорганізми, які є високоадгезивними (при ІАМ - > 4,0). Досліджували як впливає СБсК декаметоксину і йодоформу на адгезивні властивості досліджуваних клінічних ізолятів. Дослідження з антисептиками повторювали тричі, у якості контролю використовували показники індекса адгезивності мікроорганізмів досліджуваних ізолятів без антисептиків.Документ Оцінка антибактеріальних та антиадгезивних властивостей антисептиків відносно клінічних ізолятів Kocuria spp.(Полтавський державний медичний університет, 2023) Чумак, Юлія Вікторівна; Лобань, Галина Андріївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Гаврильєв, Віктор Миколайович; Chumak, Yu. V.; Loban', G. A.; Faustova, M. O.; Ananieva, M. M.; Havryliev, V. M.За даними літературних джерел мікроорганізми роду Kocuria набувають поширення, але не як авірулентний представник нормальної мікробіоти тіла людини, а як збудники захворювань. Останнім часом після ідентифікації збудників інфекційно-запальних процесів різні види Kocuria потрапляють у перелік етіологічних представників, які були виділені від хворих на холецистит, ендокардит, перитоніт, менінгіт. А також з каріозної порожнини зуба і з постекстракційної лунки зуба. Бактерії роду Kocuria набувають фактори патогенності, які надають їм можливість відігравати важливу роль у виникненні інфекційно- запальних процесів різних органів та систем організму людини. Враховуючи, що в медичній і в стоматологічній практиці для лікування інфекційно-запальних процесів найчастіше препаратами вибору залишаються антибіотики, набуває розповсюдження і стає глобальною проблемою стійкість мікроорганізмів до антибіотиків. З метою подолання проблеми антибіотикорезистентності для лікування інфекційно-запальних процесів все ширше використовують інші препарати з вираженою протимікробною дією. Такими препаратами можуть бути антисептики. Мета: Вивчення антибактеріальної та антиадгезивної активності декасану, та препаратів порівняння хлоргексидину і йодоформу щодо клінічних ізолятів Kocuria spp. виділених з порожнини рота пацієнтів з інфекційно-запальним постекстракційним ускладненням. Матеріали та методи дослідження: В якості досліджуваних мікроорганізмів дослідили 5 клінічних ізолятів Kocuria spp. виділених від хворих, які проходили лікування з приводу інфекційно-запального постекстракційного ускладнення в лікувально-хірургічному відділенні комунальної установи «Полтавський обласний центр стоматології - стоматологічна клінічна поліклініка». В дослідженні використовували антисептики: Декасан, Хлоргексидин біглюконат, Йодоформ. Визначали мінімальну інгібуючу концентрацію (МІК) та мінімальну бактерицидну концентрацію (МБцК) антисептиків щодо клінічних ізолятів Kocuria spp. враховуючи рекомендації ISO. Адгезивні властивості клінічних ізолятів Kocuria spp. під дією суббактеріостатичних концентрацій антисептиків декасану, хлоргексидину та йодоформу визначали за методикою Brillis V.I. з використанням еритроцитів крові групи 1(0) Rh+, враховуючи індекс адгезії мікроорганізмів (ІАМ). Висновки: За результатами дослідження визначили, що протимікробна та антиадгезивна активності досліджуваних антисептиків декасану, хлоргексидину і йодоформу відрізнялася.Документ Плівкоутворюючі властивості Streptococcus spp. у присутності антисептиків на основі катіонних поверхнево-активних сполук(2021) Фаустова, Марія Олексіївна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Лобань, Галина Андріївна; Чумак, Юлія Вікторівна; Петренко, Руслан Володимирович; Faustova, M. O.; Loban, G. A.; Ananieva, M. M.; Chumak, Yu. V.; Petrenko, R. V.; Фаустова, Мария Алексеевна; Ананьева, Майя Николаевна; Лобань, Галина Андреевна; Чумак, Юлия Викторовна; Петренко, Руслан ВладимировичЗгідно даних Американського національного інституту здоров’я, близько 80% бактеріальних інфекцій є плівкоасоційованими, що суттєво утруднює їх лікування та профілактику. Вчені наголошують, що часта хронізація захворювань, пов’язаних з плівковими формами збудників, та їх значуща резистентність до протимікробних засобів на сьогоднішній день є однією з найбільших проблем медицини у всьому світі. Мета дослідження – визначити плівкоутворюючі властивості клінічних ізолятів Streptococcus spp., виділених від хворих з одонтогенними гнійно-запальними захворюваннями м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки, у присутності антисептиків декасану та хлоргексидину. Матеріали та методи дослідження. Об’єктом дослідження були клінічні ізоляти S. warneri (n=3), S. sanguinis (n=4), S. sobrinus (n=4), S.mitis (n=4), S. salivarius (n=5), виділених від хворих з одонтогенними гнійно-запальними захворюваннями м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки. Вивчення плівкоутворюючих властивостей клінічних ізолятів визначали за допомогою спектрофотометричного методу за G.D. Christensen. В дослідженні застосовували антисептики на основі катіонних поверхневоктивних сполук: Декасан 0,2 (ТОВ «Юрія-Фарм», м. Київ, Україна) та Хлоргексидину біглюконат 0,05 (Хлоргексидин-КР, ПАТ «Хімфармзавод «Червона зірка», м. Харків, Україна). Результати та обговорення. В результаті досліджень встановлено, що S. sorbinus та S. sanguinis володіли високими, S. mitis і S. warneri - середніми плівкоутворюючими властивостями. Антисептик декасан сприяв зниженню плівкоутворення всіх досліджуваних ізолятів Streptococcus spp. Поряд з цим, дія хлоргексидину на здатність утворювати біоплівки досліджуваними ізолятами мікроорганізмів була дещо нижчою, порівняно з декасаном. А у випадку з S. mitis хлоргексидин навіть посилював його плівкоутворюючі властивості. Висновки. Стрептококи групи viridans, що виділяють від хворих з одонтогенними гнійно-запальними захворюванніми м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки володіють різними плівкоутворюючими властивостями. Декасан проявляє вищу активність щодо плівкових форм стрептококів порівняно з хлоргексидином.Документ Проблемні питання наcтавництва науковими дослідженнями здобувачів вищої освіти(Полтавський державний медичний університет, 2024-03) Лобань, Галина Андріївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Чумак, Юлія Вікторівна; Loban, G. A.; Faustova, M. O.; Chumak, Yu. V.В Україні залучення здобувачів вищої освіти до наукових досліджень здійснюється переважно через роботу студентських наукових груп. Проте, у частини викладачів виникають проблеми з наставництвом студентських наукових проектів. Метою роботи було висвітлення деяких проблемних аспектів наставництва науковими дослідженнями здобувачів вищої освіти на основі досвіду іноземних і вітчизняних університетських викладачів-науковців. Для пошуку інформації використані літературні джерела бази даних PubMed і Google Scholar . Пошук проводився за ключовими словами, аналізувались статті із світової та вітчизняної медичної освітньої літератури за досліджуваною темою. Науковці рекомендують раннє залучення студентів до наукових досліджень у лабораторіях та їх участь у програмах, що базуються на дослідженнях, а саме «на основі відкриттів», «на основі проектів» і «на основі запитів», створених за моделлю реальної світової наукової практики. Такі варіанти надають уявлення про науку, забезпечують структуровану підтримку та лабораторний досвід для всіх студентів. Матеріально-технічні проблеми, недостатня мотивація викладачів приділяти багато часу здобувачам освіти, залишаються перешкодами для широкого впровадження науково-дослідницьких програм в університетах. Для успішного виконання студентського науково-го дослідження необхідна мотивація студентів брати на себе відповідальність за свою роботу. Матеріально-технічне забезпечення лабораторій кафедр для забезпечення роботи студентських наукових груп також залишаються проблемою. Наукові наставники повинні мати достатню педа-гогічну підготовку щодо того, як бути посередником у дослідницьких групах. Зусилля наставників повинні бути спрямовані на заохочення здобувачів освіти брати участь у дослідницькій діяльності шляхом покращення їх обізнаності і створенні таких можливостейДокумент Розвиток цифрової компетентості викладачів в медичному університеті(Полтавський державний медичний університет, 2022) Бублій, Тетяна Дмитрівна; Костиренко, Олексій Петрович; Ганчо, Ольга Валеріївна; Чумак, Юлія Вікторівна; Bublij, T. D.; Kostyrenko, O. P.; Hancho, O. V.; Chumak, Yu. V.В умовах війни педагогічні працівники мають бути готовими, спроможними повноцінно надавати освітні, інформаційні, консультаційні послуги, користуючись системою Internet. Саме тому питання формування цифрової компетенції посіло ключове місце. Мета статті – пошук інноваційних стратегій розвитку цифрової компетентності викладачів медичного університету. Для того, щоб науково-педагогічному працівнику пристосуватись до сучасного інформаційного суспільства, потрібно постійно змінюватись і заново вчитися. Формування нових організаційних цінностей і норм електронної освіти вимагають додаткових часових, фізичних, матеріальних ресурсів. В університеті вже 5 років функціонує навчально-методичний відділ забезпечення якості освіти Полтавського державного медичного університету, основним завданням якого є створення умов для підвищення фахового рівня педагогічних працівників, організація цифрового простору та перехід роботи на якісно новий рівень. На нашу думку, навчально-методичний відділ забезпечення якості освіти потребує удосконалення, зокрема в питанні цифрової компетентності, оновлення ідеології щодо організації та контролю роботи професорсько-викладацького колективу. Велику роль у створенні необхідних умов праці у сучасному освітньому середовищі грає бібліотека, яка намагається поєднувати традиційне обслуговування та сучасні інформаційні технології. Також дуже важливим є створення, адміністрування і модерація репозитарію Полтавського державного медичного університету. Веб-сайт університету організований таким чином, що дозволяє співробітникам та усім бажаючим легко та зручно ним користуватися. Таким чином, сьогодні важливо підготувати сучасних науковців, педагогів і керівників до роботи в нових умовах, використання широкого спектру можливостей інноваційних цифрових технологій та навчити їх передавати творче та критичне використання цих цифрових технологій.Документ Спосіб визначення мінімальної бактерицидної концентрації йодоформу до мікроорганізмів(ДНП «Центр тестування», 2023) Чумак, Юлія Вікторівна; Лобань, Галина Андріївна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Аветіков, Давид Соломонович; Chumak, Yu. V.; Loban', G. A.; Ananieva, M. M.; Faustova, M. O.; Avetikov, D. S.Дані вище заявленого способу можуть бути використані в подальшому вивчення протимікробної дії антисептичного препарату Йодоформ на клінічні штами мікроорганізмів.Документ Спосіб визначення мінімальної інгібуючої концентрації йодоформу до мікроорганізмів(ДНП «Центр тестування», 2023) Чумак, Юлія Вікторівна; Лобань, Галина Андріївна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Аветіков, Давид Соломонович; Chumak, Yu. V.; Loban’, G. A.; Ananieva, M. M.; Faustova, M. O.; Avetikov, D. S.Дані вище заявленого способу можуть бути використані в подальшому для вивчення протимікробної дії антисептичного препарату Йодоформ на клінічні штами мікроорганізмів.Документ Сучасні підходи комітету EUCAST до визначення чутливості збудників одонтогенних інфекцій до антибіотиків(Полтавський державний медичний університет, 2022) Ананьєва, Майя Миколаївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Лобань, Галина Андріївна; Чумак, Юлія Вікторівна; Ananieva, M. M.; Faustova, M. O; Loban’, G. A; Chumak, Yu. V.; Ананьева, Майя Николаевна ; Фаустова, Мария Алексеевна; Лобань, Галина Андреевна; Чумак, Юлия ВикторовнаНаказ Міністерства охорони здоров’я «Про затвердження методичних вказівок «Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів» від 05.04.2007 року № 167 був визнаний таким, що втратив чинність тому, що результати, внесені до вищезазначеного документу, суттєво відрізнялися як від американських стандартів чутливості CLSI 2021 року, так і європейських цьогорічних стандартів EUCASТ. Це створило передумови до перегляду нормативної бази у цій галузі та дій щодо її оновлення та приведення у відповідність до світових стандартів. Метою роботи було визначити та систематизувати сучасні підходи до визначення чутливості основних збудників одонтогенних інфекцій до антибіотиків відповідно до діючих таблиць контролю якості EUCAST. Результати. Мікробіота пацієнтів у відділеннях щелепно-лицевої хірургії представлена, як правило, обмеженим переліком умовно-патогенних мікро-організмів. Домінуючими серед них визначають Staphylococcuss spp., Enterococcus spp., Streptococcus spp., Klebsiella spp. та Candida spp. Однак, не дивлячись на сталий якісний склад мікробіоти одонтогенних вогнищ інфекції, їх чутливість до антибактеріальних препаратів зазнає суттєвих змін і потребує ретельного перегляду та постійного моніторингу. В першу чергу, комітет EUCAST з 2019 року змінив визначення категорій чутливості мікроорганізмів до антибіотиків, згідно яких поняття «помірно-чутливий» був замінений терміном «чутливий при підвищеній експозиції», також введено поняття скринінгових тестів на чутливість. Висновки. Отже, сучасні підходи до визначення чутливості основних збудників одонтогенних інфекцій до антибіотиків базуються на глибоких наукових дослідженнях та ретельному аналізі клінічних випадків. Саме враховуючи постійну зміну спектру домінуючих збудників інфекцій та їх біологічних властивостей стандарти визначення чутливості до протимікробних препаратів зазнали суттєвих змін в Україні та всьому світі в цілому.