DSpace eaPSMU :: Browsing by Автор "Delva, I. I."

Перегляд за Автор "Delva, I. I."

Зараз показуємо 1 - 20 з 50

A clinical case of adult diagnosis of microduplication syndrome of chromosome 15 at site 15q11.2
(2024) Delva, M. Yu.; Hryn, K. V.; Delva, I. I.; Pinchuk, V. A.; Kryvchun, A. M.; Sylenko, G. Ya.; Purdenko, T. I.; Дельва, Михайло Юрійович; Гринь, Катерина Вікторівна; Дельва, Ірина Іванівна; Пінчук, Вікторія Анатоліївна; Кривчун, Анжеліна Михайлівна; Силенко, Галина Ярославівна; Пурденко, Тетяна Йосипівна
The 15q11.2 microduplication syndrome is a rare genetic disease caused by the duplication of a small segment of the genetic material of the chromosome 15, to date it remains unknown to the physicians. The aim of the study was to compile an algorithm for diagnosing 15q11.2 microduplication syndrome in adults and differentiating it from a phenotypically similar genetically determined condition (Prader-Willi syndrome). Materials and methods – a clinical case of 15q11.2 microduplication syndrome with mild clinical course was described; neurological, clinical and psychopathological examination was performed, functional diagnostic methods were used. The described clinical case of a relatively mild clinical course of the 15q11.2 microduplication syndrome and its diagnosis in adulthood indicates a significant phenotypic variability of this phenomenon. This study demonstrates the coincidence of clinical manifestations present in the patient with the currently described symptoms of microduplication of a fragment of the fifteenth chromosome 15q11.2. The results of molecular genetic study with the detection of duplication at the 15q11.2 locus (by STR marker D15S817) are unquestionable confirmations of this syndrome.
A study of the time-based characteristics of phenomenology of post-stroke fatigue over the first year after stroke occurrence
(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Delva, I. I.; Дельва, Ірина Іванівна; Дельва, Ирина Ивановна
Post-stroke fatigue (PSF) is a common medical and social problem. Aim: to analyze time-based characteristics of PSF over the first year after stroke event. Material and methods. Patients were examined through definite time slots: during hospital staying (234 cases), in 1 month (203), in 3 months (176), in 6 months (156), in 9 months (139) and in 12 months (128 cases) after stroke. PSF was measured by fatigue assessment scale (FAS) and multidimensional fatigue inventory-20. (MIF-20) We conditionally divided all PSF cases into early PSF group (presented only within the 1st month after stroke), persistent PSF (presented within the 1st post-stroke month and later) and late PSF (appeared only in 3rd month observation or later). Results. Having analyzed all PSF cases according to FAS, we found out 15 PSF cases (16,0%) were assessed as early PSF, 51 (54,2%) assessed as persistent PSF and 28 (29,8%)– as late PSF. For all timebased types of PSF domains, according to MIF-20, the similar pattern of distribution was observed: early PSF domains – from 16,3% to 20,3%, persistent PSF domains – from 54,15 to 59,8%, late PSF domains – from 23,9% to 26,0%. All domains of early PSF, according to MIF-20, were statistically more intensive than all corresponding domains of persistent PSF and late PSF, whereas intensities of all persistent PSF domains and all late PSF domains were much or less similar. Conclusions. 1. About 20% of all PSF cases are early PSF, 25% are late PSF and slightly more than half of all cases is persistent PSF. 2. Proportions of all domains of early PSF, late PSF and persistent PSF are practically similar. 3. Significant differences between severities of early PSF and persistent PSF as well as late PSF can be as indirect evidences that all timebased PSF types are quite distinctive entities.
Analysis of primary headaches management in Poltava regions
(Aluna Publishing, 2021) Delva, M. Yu.; Delva, I. I.; Дельва, Михайло Юрійович; Дельва, Ірина Іванівна
The aim: Assess quality of diagnosis and treatment of primary headaches (PH) in Poltava region. Materials and methods: There were examined 195 patients with PH who were previously consulted by different specialists due to headaches. We analyzed previously established diagnoses, previous consultations and prescribed investigations due to headache, drugs that were prescribed for headache treatment. Results: The misdiagnoses of PH were made due to considering the headache as secondary (as sign of dyscirculatory encephalopathy, arterial hypertension, autonomic dysfunction, cervical ostheochondrosis). Patients older 40 years were misdiagnosed more often with dyscirculatory encephalopathy, while patients under 40 years were more frequently misdiagnosed with autonomic dysfunctions. Patients sought medical help for headache problem and were repeatedly examined by different specialists (general practitioner, neurologist, cardiologist, ophthalmologist, oyorhinolaryngologist, neurosurgeon). Doctors prescribed a large number of identical uninformative neuroimaging and neurofunctional methods regardless of PH nosologies. Also it had been often prescribed therapy with the use of vascular, metabolic, nootropic drugs without specific pathogenetic effects for PH. Conclusions: It is necessary to improve the diagnosis and treatment of PH according to international standards by raising awareness among general practitioners, neurologists and other specialists about the basics of PH diagnosis and treatment.
Axenfeld-rieger syndrome: neurological signs and phenotypic variability (clinical observation)
(2025) Delva, M. Y.; Hryn, K. V.; Pinchuk, V. A.; Sylenko, G. Ya.; Delva, I. I.; Kryvchun, A. M.; Purdenko, T. I.; Tarianyk, K. A.; Дельва, Михайло Юрійович; Гринь, Катерина Вікторівна; Пінчук, Вікторія Анатоліївна; Силенко, Галина Ярославівна; Дельва, Ірина Іванівна; Кривчун, Анжеліна Михайлівна; Пурденко, Тетяна Йосипівна; Таряник, Катерина Анатоліївна
The article provides information about the phenotypic variability of Axenfeld-Rieger syndrome in a patient with confirmed neurological symptoms. The study aimed to characterize phenotypic variability and neurologic symptoms in a patient with genetically verified Axenfeld-Rieger syndrome. This paper presents a clinical case of Axenfeld-Rieger syndrome in a 45-year-old female patient with a mild clinical course. A neurologic examination was performed, and functional diagnostic methods were used. The reported clinical case demonstrates the matching of the patient's clinical presentation with the present-day described symptoms of Axenfeld-Rieger syndrome. The results of the molecular genetic study with the finding of a pathogenic mutation in the FOXC1 gene are definitive evidence of this syndrome. Diagnostic search in genetically caused diseases is often challenging, as polymorphic symptoms present in patients do not always allow for a definite diagnosis of a given pathology. Early diagnosis and effective therapy of genetic diseases are the key to saving the quality of life of patients.
Effectiveness of acetylsalicylic acid in correction of post-stroke fatigue during acute cerebrovascular events
(Полтавський державний медичний університет, м.Полтава, Україна, 2019) Delva, I. I.; Дельва, Ірина Іванівна
Post-stroke fatigue (PSF) is a common and often debilitating sequela of strokes that affects more than one third of stroke patients. Recent investigations revealed etiologic and pathogenetic heterogeneity of PSF depending on the time after acute cerebrovascular event (ACE). PSF that occur during acute stroke is associated predominantly with biological factors, including stroke-inducing immune and inflammatory reactions. In particular, we found significant associations between clinical features of PSF and certain regularities of C-reactive protein (CRP) and interleukin (IL)-1β levels in blood serum during the first 3 months after ACE occurrence. Given that there is not a clearly defined etiology for PSF, there are no rationally informed interventions. Іf dysregulation of the immune response isan important contributing factor to PSF, interventions that lessen inflammation would be appropriate treatment strategies. Іt would be reasonable to consider ASA, albeit at a higher dose than is normally used for secondary stroke prevention, as a treatment for PSF. Thus, it is advisable to study effects of ASA at the anti-inflammatory dose (300 mg a day) on markers of system inflammation an don PSF clinical course during the first 3 months after ACE occurrence. Objective: to study effectiveness of ASA at the anti-inflammatory dose (300 mg a day) on PSF clinical course and ASA effects on markers of system inflammation during the first 3 months after acute cerebrovascular event (ACE) occurrence. We recruited in the study 39 in hospital patients with ischemic strokes and transient ischemic attacks (TIA) who needed to take acetylsalicylic acid (ASA). All patients had been diagnosed with PSF within the first 3 days after ACE onset. PSF was diagnosed by use of questionnaire – Fatigue Assessment Scale (FAS). We formed two groups of patients. The first group (control PSF group) consisted of 24 patients who used ASA according to «Unified clinical protocol for medical care. Ischemic stroke (emergency, primary, secondary (specialized) medical aid, medical rehabilitation)» - after excluding hemorrhagic stroke by neuroimaging it was started ASA intake in the doses of 150-300 mg a day enterally during hospital stay with subsequent intake of 75-150 mg a day (prophylactic dose) continuously after hospital discharge. The second group (ASA PSF group) had 15 patients who started to use ASA just after excluding hemorrhagic stroke in the dosage of 300 mg a day for 3 months with subsequent dose reduction to 75-150 mg a day (prophylactic dosage) continuously. Diagnosis of PSF presence/absence, measurement of PSF severity and simultaneous measurement of systemic inflammatory markers in blood serum were carried out at the certain time points after ACE onset: at the first 3 days, at 1 month and at 3 months. Concentrations of СRP, IL-1β andIL-6 in blood serum were measured by enzyme-linked immunosorbent assay. The use of ASA in the dose of 300 mg a day during 3 months in patients who had been diagnosed with PSF within the first days after ACE occurrence is associated with significant decreasing of PSF intensity due to FAS in comparison with using of preventive ASA doses. The use of ASA in the dose of 300 mg a day during 3 months after ACE occurrence is associated with significant modification of post-stroke inflammatory response in form of CRP and IL-1β blood level changes.
Factors associated with post-stroke fatigue dimensions over the second year after acute cerebrovascular events
(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Delva, I. I.; Дельва, Ірина Іванівна; Дельва, Ирина Ивановна
Post-stroke fatigue (PSF) is a common and often debilitating sequel of both ischemic and hemorrhagic strokes Aim. Identify factors that are associated with different PSF domains over the second year after acute cerebrovascular events (ACE). Material and methods. Patients were examined quarterly: 201 at the beginning and 126 – at the end of the second year after ACE. Global PSF and certain PSF domains (physical, mental, motivational, activity-related) were measured by multidimensional fatigue inventory-20 scale. Results. In univariate logistic regression analysis most of the studied variables (gender, marital status, education level, apathetic impairments, excessive daytime sleepiness, arterial hypertension, ischemic heart disease, atrial fibrillation, diabetes mellitus, ischemic stroke subtype, affected cerebral arterial region, neuroimaging indexes of cerebral atrophy) were not significantly associated with global PSF as well as with any PSF aspect. Univariate and multivariate logistic regression analysis showed that global PSF is associated with depressive sings and modified Rankin scale score, mental PSF – with anxious signs, cognitive impairments and leukoaraiosis extension due to Fazekas scale score, motivational PSF – with anxious signs, depressive signs and Fazekas scale score, activity-related PSF – with depressive signs and modified Rankin scale score. Conclusion. PSF domains are associated with quite different set of factors over the second year after ACE occurrence.
Factors associated with post-stroke fatigue duringthe second half year after stroke
(2017) Delva, M. Yu.; Lytvynenko, N. V.; Delva, I. I.; Дельва, Михаил Юрьевич; Литвиненко, Наталья Владимировна; Дельва, Ирина Ивановна; Дельва, Михайло Юрійович; Дельва, Ірина Іванівна; Литвиненко, Наталія Володимирівна
Post-stroke fatigue (PSF) is a common and often debilitating sequel of both ischemic and hemorrhagic strokes Aim - identify socio-demographic, personal and psychological factors associated with different PSF domains over the second half year after stroke occurrence. There were examined patients consequently in definite time points: at 6 months (156 patients), at 9 months (139 patients) and at 12 months (128 patients) after ischemic or hemorrhagic strokes. Global PSF and certain PSF domains (physical, mental, motivational, activity-related) were measured by multidimensional fatigue inventory-20 scale. In univariate logistic regression analysis most of the studied variables (gender, marital status, education level, apathetic impairments, excessive daytime sleepiness, waist circumference, arterial hypertension, ischemic heart disease, atrial fibrillation, diabetes mellitus) were not significantly associated with global PSF as well as with any PSF aspect at 6, 9 and 12 months after stroke occurrence. On the other hand, univariate logistic regression analysis showed reliable associations between risk of global PSF, risk of all PSF domains and anxious as well as depressive signs, reliable associations between risk of mental PSF and cognitive impairments over the second half year after stroke. Multivariate logistic regression analysis revealed that depressive signs and cognitive impairments were independent predictors of mental PSF over studied post-stroke period. Screening and early management of depressive signs, anxious signs and cognitive impairments probably may be helpful for PSF prevention over the second half year after stroke occurrence; Постинсультная усталость (ПИУ) является весьма распространенным феноменом и сопровождается разнообразными негативными последствиями. Цель исследования - идентифицировать социально-демографические и психологические характеристики пациентов, ассоциированные с определенными компонентами постинсультной усталости в течение второго полугодия после развития инсульта. Проведено последовательное обследование пациентов в определенных временных точках: спустя 6 месяцев (156 пациентов), 9 месяцев (139 пациентов) и 12 месяцев (128 пациентов) после развития ишемических или геморрагических инсультов. Наличие общей ПИУ, как и определенных ее компонентов (физический, психический, мотивационный, связанный с активностью) определяли с помощью многомерной шкалы усталости MFI-20. В результате проведенного одновариантного логистического регрессионного анализа каких-либо достоверных ассоциаций между большинством изучаемых факторов (пол, семейное положение, уровень образования, апатические нарушения, повышенная дневная сонливость, абдоминальное ожирение, артериальная гипертензия, ишемическая болезнь сердца, фибрилляция предсердий, сахарный диабет) и риском наличия как общей ПИУ, так и отдельных ее компонентов на протяжении второго постинсультного полугодия не выявлено; выявлены статистически достоверные ассоциации между риском общей ПИУ и всех ее компонентов и наличием тревожных и депрессивных симптомов. Определены статистически достоверные ассоциации между риском психической ПИУ и когнитивными нарушениями. Мультивариантный логистический регрессионный анализ показал, что депрессивные проявления и когнитивные нарушения являются независимыми предикторами риска развития психического компонента ПИУ за изучаемый постинсультный период. Авторами делается вывод, что раннее выявление и эффективная коррекция депрессивных и тревожных проявлений, а также когнитивных нарушений позволит проводить эффективную профилактику ПИУ в течение второго полугодия после возникновения инсульта; ფოსთინსულთური დაRლილობა (ფიდ) ვარმოადგენს საქმაოდ გავრცელებულ ფენომენს, მრავალმხრივი Tანმხლები ნეგათიური SედეგებიT. ქვლევის მიზანს Sეადგენდა ფაციენთებSი ინსულთისSემდგომი მეორე ეყვსი Tვის განმავლობაSი ფიდ-ის გარქვეულ ქომფონენთებTან ასოცირებული სოციალ-დემოგრაფიული და ფსიყოლოგიური მახასიTებლების იდენთიფიცირება. Cათარდა იSემიური და ჰემორაგიული ინსულთის Sემდეგ ფაციენთების Tანმიმდევრული ქვლევა დროის სხვადასხვა მონაქვეTებSი: 6 Tვის (156 ფაციენთი), 9 Tვის (139 ფაციენთი) და 12 Tვის Sემდეგ (128 ფაციენთი). ფიდ-ის საერTო ასევე, მისი ფიზიქურ, ფსიყიქურ, მოთივაციურ, აყთივობასTან დაქავSირებული ქომფონენთების არსებობა განისაზRვრა დაRლილობის მრავალგანზომილებიანი სქალიT - MFI-20. ერTვარიანთული რეგრესიული ანალი-ზიT რაიმე სარვმუნო ასოციაცია Sესვავლილ ფაყთორებს (სყესი, ოჯახური მდგომარეობა, განაTლების დონე, აფაTიური დარRვევები, მომათებული დRის Zილიანობა, აბდომინური სიმსუყნე, ართერიული ჰიფერთენზია, გულის იSემიური დაავადება, ვინაგულების ფიბრილაცია, Sაყრიანი დიაბეთი) და საერTო ფიდ-სა და მის ცალქეულ ქომფონენც Sორის ინსულთისSემდგომი მეორე ეყვსი Tვის განმავლობაSი არ გამოვლინდა. ერTვარიანთული რეგრესიული ანალიზიT მეSვეობიT აRმოCნდა საერTო ფიდ-ის და მისი ცალქეული ქომფონენთის სთათისთიქურად სარვმუნო ასოციაცია SფოTვიT და დეფრესიულ სიმფთომებTან, ასევე, ფსიყიქური ფიდ-ის რისქის - ქოგნითიურ დარRვევებTან. მულთივარიანთულმა რეგრესიულმა ანალიზმა აCვენა, რომ ფოსთინსულთურ ფერიოდSი დეფრესიული გამოვლინებები და ქოგნითიური დარRვევები ვარმოადგენენ ფიდ-ის ფსიყიქური ქომფონენთის განვიTარების დამოუქიდებელ ფრედიყთორებს. სავარაუდოა, რომ დეფრესიული და SფოTვიTი გამოვლინებების, ქოგნითიური დარRვევების ადრეული გამოვლენა და ეფეყთური ქორეყცია უზრუნველyოფს ფიდ-ის ფროფილაყთიქთიქას.
Migraine and cerebrovascular diseases
(Полтавський державний медичний університет, 2022) Delva, I. I.; Дельва, Ірина Іванівна
In the last decade, much attention is paid to migraine as a risk factor of cerebrovascular pathology. There is increased risk of stroke and transient ischemic attack in females who have migraine with aura, this risk is highest in women under 45 years who use oral contraceptives and (or) smoke. The mechanisms that mediate in- creased risk of stroke in migraine patients up to now are still not completely defined and, most likely, are multifacto- rial. Drugs for the abortive therapy of migraine – ergotamine alkaloids and triptans have vasoconstrictor properties and by that way may increase the risk of ischemic stroke. Spreading cortical depression is an intense depolariza- tion of neurons and glial cells membranes that spreads in a wave-like manner throughout the cerebral cortex with secondary decreasing of cerebral perfusion; decreased cerebral blood flow during cortical depression may exceed a critical threshold and lead to migrainous infarction. According to polygenomic search, it was found the common hereditary predisposition to migraine and ischemic stroke, highest in atherothrombotic and cardioembolic strokes. In patients with migraine with aura, the prevalence of patent foramen ovale is significantly increased; it is assumed that through patent foramen ovale mechanical or chemical stimuli can directly come from venous system to the arterial system and cause a migraine attack with aura. There are associations between migraine without aura and the risk of cerebral arteries dissections, particularly in males and younger patients. Also it was revealed associations between migraine attacks and paroxysms of atrial fibrillation, especially in females who have migraine with aura. Thus, migraine, especially migraine with aura, is associated with an increased risk of strokes, mainly ischemic stroke. Understanding the relationships between migraine and cerebrovascular pathology is important for effective primary prevention of cerebrovascular diseases in migraine patients.
Neuroimaging characteristics and post-stroke fatigue within the first 6 months after ischemic strokes
(2017) Delva, M. Yu.; Delva, I. I.; Дельва, Михаил Юрьевич; Дельва, Ирина Ивановна; Дельва, Михайло Юрійович; Дельва, Ірина Іванівна
Aim - identify neuroimaging characteristics associated with different post-stroke fatigue (PSF) domains within first 6 months after ischemic strokes. There were enrolled in the study 107 patients with acute ischemic strokes. General PSF and certain PSF domains (global, physical, mental, motivational, activity-related) were measured by multidimensional fatigue inventory-20 (MFI-20) scale at hospital stay, in 1, 3 and 6 months after stroke occurrence. Brain MRI studies included cerebral infarct localization, planimetric measurements of infarct volumes, measurement of brain atrophy indexes (bifrontal, bicaudate, cortical atrophy indexes, width of third ventricle) and evaluation of leukoaraiosis severity, according to Fazekas scale. In univariate logistic regression analysis infarcts volumes as well as brain atrophy indexes were not significantly associated with risk of any PSF domain at any time points within first 6 months after ischemic strokes. On the other hand, it had been found reliable associations between subcortical infarcts and increased risk of PSF domains which are related just to physical activity (physical PSF, activity-related PSF) in 1 month after stroke onset and later, as well as reliable associations between infratentorial infarcts and risk of global PSF domain in 3 months after stroke and later. Moreover, it have been revealed significant direct associations between severity of white matter lesions and risk of mental PSF in 3 months after stroke onset and later. Subcortical infarcts may be risk factors for development of physical PSF domain, infratentorial infarcts – risk factors for development of global PSF domain, leukoaraiosis extension – risk factor for development of mental PSF domain but not early than 1 month after stroke occurrence; Цель - идентифицировать нейровизуализационные морфометрические характеристики с учетом данных магнитной резонансной томографии головного мозга, ассоциированных с определенными компонентами постинсультной усталости в течение первых 6 месяцев после инсульта. В исследование включено 107 пациентов с острым ишемическим инсультом. С помощью многомерной шкалы усталости - MFI-20 проводилось обследование пациентов в определенных временных точках после развития инсульта: в стационаре, спустя 1, 3, 6 месяцев после развития инсульта. Нейровизуализационная характеристика включала определение локализации инсульта, измерение объема церебральных инфарктов, индексов церебральной атрофии (бифронтальный и бикаудальный индексы, ширина третьего желудочка, индекс корковой атрофии), оценку выраженности лейкоареоза по шкале Fazekas. Унивариантный логистический анализ каких-либо достоверных ассоциаций между объемами церебрального инфаркта, индексами церебральной атрофии и частотой развития какого-либо компонента постинсультной усталости (ПИУ) в течение всего 6-месячного периода наблюдения не выявил. Выявлены прямые статистически достоверные ассоциации между наличием субкортикальных инфарктов и риском развития физической ПИУ спустя месяц после инсульта и позже, между наличием субтенториальных инфарктов и рис-ком развития глобальной ПИУ спустя 3 месяца после инсульта и позже, между выраженностью лейкоареоза и риском развития психического компонента ПИУ спустя 3 месяца после инсульта и позже. Пациенты с субкортикальными инсультами являются группой риска относительно развития физического компонента ПИУ, пациенты с инфратенториальными инсультами — группой риска развития общей ПИУ, а степень выраженности лейкоареоза достоверно повышает риск развития психической ПИУ, но не ранее, чем спустя 1 месяц после развития инсульта ; ქვლევის მიზანს ვარმოადგენდა ნეიროვიზუალი-ზაციური მორფომეთრული დახასიაTების იდენთიფიცირება Tავის თვინის მაგნითურ-რეზონანსული თომოგრაფიის მონაცენების გაTვალისვინებიT, რომლებიც ასიცირებულია ფოსთინსულთური დაRლილობის გარქვეულ ქომფონენთებTან ფირველი 6 Tვის განმავლობაSი ინსულთის Sემდეგ. ქვლევაSი CარTული იyო 107 ფაციენთი მვვავე ინსულთის Sემდეგ. დაRლილობის მრავალგანზომილებიანი სქალის - MFI-20 მეSვეობიT Cათარდა ფაციენთების გამოქვლევა დროის გარქვეულ მონაქვეTებSი იSემიური ინსულთის განვიTარების Sემდეგ: სთაციონარSი, ინსულთის განვიTარებიდან 1, 3 და 6 Tვის Sემდეგ. ნეიროვიზუალიზაციური დახასიაTება მოიცავდა ინსულთის ლოქალიზაციის განსახRვრას, ცერებრალური ინფარქთების მოცულობის და ცერებრალური ათროფიის ინდეყსების (ბიფრონთალური, ბიქაოდალური ინდეყსები, მესამე ფარქუWის სიგანე, ყერყოვანი ათროფიის ინდეყსი) გაზომვას, ასევე, ლეიქოარეოზის გამოხათულების Sეფასებას Fაზექას-ს სქალის გამოyენებიT. უნივარიანთულმა ლოგისითქურმა ანალიზმა ცერებრალურ ინფარქთის მოცულობას, ცერებრალური ათრიფიის ინდეყსებს და ფოსთინფარქთულ დაRლოლობის ქომფონენთების განვიTარებას Sორის 6 Tვის დაქვირვების Sედეგად არავიTარი სარვმუნო ასოციაციები არ გამოავლინა. გამოვლინდა ფირდაფირი სთათისთიქურად სარვმუნო ასოციაციები სუბქორთიქალურ ინფარქთებსა და ფიზიქური ფოსთინსულთური დაRლილობის განვიTარების რისქებს Sორის ინსულთის 1 Tვის Sემდეგ და მოგვიანებიT, ასევე, სუბთენთორულ ინფარქთებს და გლობალურ ფოსთინსულთურ დაRლილობის განვიTარების რისქებს Sორის,бლეიქოარეოზის გამოხათულებასა და ფოსთინსულთური დაRლილობის ფსიყიქური ქომფონენთის განვიTარების რისქებს Sორის 3 Tვის Sემდეგ და მოგვიანებიT. ფაციენთები სუბქორთიქალური ინსულთებიT ვარმოადგენენ ფოსთინსულთური დაRლილობის ფიზიქური ქომფონენთის განვიTარების რისქ ჯგუფს, ფაციენთები ინფრათენთორული ინსულთებიT ქი - ფოსთინსულთური საერTო დაRლილობის ჯგუფს; ლეიქოარეოზის გამოხათვის ხარისხი სარვმუნოდ აZლიერებს ფოსთინსულთური ფსიყიქური დაRლილობის განვიTარების რისქს ინსულთის განვიTარების 1 Tვის Sემდეგ.
Neurological and neuroimaging factors associated with post-stroke fatigue over the second half year after acute cerebrovascular events
(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Delva, I. I.; Дельва, Ірина Іванівна; Дельва, Ирина Ивановна
Post-stroke fatigue (PSF) is a common syndrome for stroke survivors. The study was aimed to identify clinical and neuroimaging factors associated with different PSF domains over the second half year after acute cerebrovascular events (ACE). There were examined 194 patients at 6, 9 and 12 months after ACE. Global PSF and PSF domains were measured by multidimensional fatigue inventory-20 scale. It had been identified the significant prevalence of global PSF and physical PSF in stroke patients in comparison with TIA. In univariate logistic regression analysis, in stroke patients it had been found reliable associations between MRS score and risk of global PSF as well as risk of PSF domains related to physical activity. Infratentorial infarcts were significantly associated with increased risk of global PSF and white matter lesion extension, according to Fazekas scale score, was directly associated with significant higher risk of mental and motivational PSF. Decreased post-stroke functional ability, infratentorial ischemic stroke location and leukoaraiosis grade could be prognostic factors for certain PSF domains over the second half year after ACE.
Neurological and neuroimaging factors associated with post-stroke fatigue over the second half year after acute cerebrovascular events
(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Дельва, Ірина Іванівна; Дельва, Ирина Ивановна; Delva, I. I.
Постінсультна втома (ПІВ) – розповсюджене ускладнення гострих порушень мозкового кровообігу (ГПМК). Мета. Ідентифікувати клінічні та нейровізуалізаційні фактори, асоційовані з різними компонентами ПІВ на протязі другого півріччя після розвитку ГПМК. Матеріaл та методи. Обстежено 194 пацієнти через 6, 9 та 12 місяців після ГПМК. Глобальну ПІВ та окремі її компоненти вимірювали за допомогою багатомірної шкали оцінки втоми (MIF-20). Результати. Виявлена достовірно вища розповсюдженість глобальної та фізичної ПІВ при інсультах, порівняно з транзиторними ішемічними атаками. В одновимірному логістичному регресійному аналізі знайдено достовірні асоціації між ступенем функціональної неспроможності, згідно модифікованої шкали Ренкіна, та ризиком наявності глобальної і фізичної ПІВ. Наявність інфартенторіальних інфарктів асоціювалася з підвищеним ризиком глобальної ПІВ, а ступінь лейкоареозу, згідно шкали Фазекас, прямо асоціювалася з підвищеним ризиком психічної та мотиваційної ПІВ. Висновки. Рівень функціональної неспроможності, інфратенторіальна локалізація інфарктів та ступінь лейкоареозу можуть розглядатися як прогностичні фактори наявності ПІВ протягом другого півріччя після розвитку ГПМК.; Постинсультная усталость (ПИУ) – распространенное осложнение острых нарушений мозгового кровообращения (OНМК). Цель. Идентифицировать клинические и нейровизуализационные факторы, ассоциированные с разными компонентами ПИУ на протяжении второго полугодия после развития OНМК. Материал и методы. Обследовано 194 пациента через 6, 9 и 12 месяцев после ОНМК. Глобальную ПИУ и отдельные ее компоненты измеряли с помощью многомерной шкалы оценки усталости (MIF-20). Результаты. Выявлена достоверно большая распространенность глобальной и физической ПИУ при инсультах, в сравнении с транзиторными ишемическими атаками. В одномерном логистическом регрессионном анализе найдены достоверные ассоциации между степенью функциональной несостоятельности, согласно модифицированной шкале Рэнкина, и риском глобальной и физической ПИУ. Инфартенториальные инфаркты прямо ассоциировались с повышенным риском глобальной ПИУ, а степень лейкоареоза, по шкале Фазекас, - с повышенным риском психической и мотивационной ПИУ. Выводы. Уровень функциональной несостоятельности, инфратенториальная локализация инфарктов и степень лейкоареоза могут рассматриваться в качестве прогностических факторов наличия ПИУ на протяжении второго полугодия после развития ОНМК; Post-stroke fatigue (PSF) is a common syndrome for stroke survivors. Aim. Identify clinical and neuroimaging factors associated with different PSF domains over the second half year after acute cerebrovascular events (ACE). Material and methods. There were examined 194 patients at 6, 9 and 12 months after ACE. Global PSF and PSF domains were measured by multidimensional fatigue inventory-20 scale. Results. It had been identified the significant prevalence of global PSF and physical PSF in stroke patients in comparison with TIA. In univariate logistic regression analysis, in stroke patients it had been found reliable associations between MRS score and risk of global PSF as well as risk of PSF domains related to physical activity. Infratentorial infarcts were significantly associated with increased risk of global PSF and white matter lesion extension, according to Fazekas scale score, was directly associated with significant higher risk of mental and motivational PSF. Conclusion. Decreased post-stroke functional ability, infratentorial ischemic stroke location and leukoaraiosis grade could be prognostic factors for certain PSF domains over the second half year after ACE.
Occurrence and clinical evolution of neuropathic dysesthetic pain in multiple sclerosis (2-year prospective study)
(Полтавський державний медичний університет, 2023) Дельва, Михайло Юрійович; Скорик, Катерина Сергіївна; Дельва, Ірина Іванівна; Delva, M. Yu.; Skoryk, K. S.; Delva, I. I.
The occurrence and evolution of neuropathic dysesthetic pain in patients with multiple sclerosis during a 2-year observation period was studied. 241 patients were included in the study. Dysesthetic pain was diagnosed using the PainDETECT questionnaire. Patients with newly detected (recurrent) dysesthetic pain were examined at the beginning of the study, after 1, 3 and 6 months depending on the duration of the pain. Over a 2-year period, the cumulative risk of dysesthetic pain was 15.6 % (11.4 %–21.0 %), and the cumulative risk of recurrence was 8.8 % (3.0 %–23.0 %). The first detected (recurrent) dysesthesia lasted more than 3 months in two-thirds of cases. The first detected (recurrent) dysesthesia was mainly localized in the lower back and lower limbs. Patients described dysesthesia both at the time of its occurrence and later, indicating more than 2 descriptors (most often “burning”, “freezing” and “tingling”). The chronicity of dysesthetic pain was associated with the expansion of pain areas, with the transformation of the pain pattern (from pain attacks to constant pain), with a decrease in pain intensity.
Post-stroke fatigue and its dimensions over the second year after acute cerebrovascular events
(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Delva, I. I.; Дельва, Ірина Іванівна; Дельва, Ирина Ивановна
Post-stroke fatigue (PSF) is a common, long-lasting consequence of acute cerebrovascular events (ACE). Aim. To assess the rate and intensity of PSF over the second year after strokes and transient ischemic attacks. Material and methods. Initially patients were followed up and examined in 12 months (201 cases) and finally in 24 months (126 cases) after ACE occurrence; through these time intervals patients were examined quarterly. PSF was measured by fatigue assessment scale (FAS), multidimensional fatigue inventory-20 (MFI-20) and fatigue severity scale (FSS). Results. According to FAS and FSS, rate of PSF over the second year after ACE occurrence were unchangeable within narrow limits, 31,7%-33,0%. Rates of global, physical, mental, activity-related and motivational post-stroke fatigue, according to MFI-20, were also stable, within 25,0%-28,6%, 24,6%-27,4%, 27,8%-30,2%, 22,4%-26,2% and 19,4%-22,0%, respectively. Patients with strokes, compared with transient ischemic attack patients, had more common general, physical, mental, motivational and activity-related post-stroke fatigue domains in 12 and 15 months after ACE occurrence. Intensity of PSF due to FAS (range – 29,0 (26,0-33,0) – 28,0 (26,0-32,2)) and FSS (5,5 (5,2-5,9) – 4,8 (4,5-5,2)), as well as intensity of physical (13,0 (12,0-13,0) – 12,0 (12,0-13,0)) and activity-related (13,0 (12,0-13,0) – 12,0 (12,0-13,5)) PSF domains due to MFI-20, was statistically stable, whereas severity of global (14,0 (13,015,0) – 13,0 (12,0-14,0)), mental (15,0 (14,0-16,0) – 13,0 (12,0-14,0)) and motivational (15,0 (14,0-16,0) – 13,0 (13,0-15,0)) PSF domains significantly decreased through the second year after ACE. Conclusion. 1. PSF rate as well as PSF dimension rates were stable over the second year after ACE regardless the fatigue scales used. 2. Intensity of gobal, mental and motivational post-stroke fatigue domains, according to MFI-20, significantly decreased over the second year after ACE occurrence.
Post-stroke fatigue and its dimensions within first 3 months after stroke
(Wiadomosci Lekarskie, 2017-01) Delva, I. I.; Lytvynenko, N. V.; Delva, M. Yu.; Дельва, Ірина Іванівна; Литвиненко, Наталія Володимирівна; Дельва, Михайло Юрійович
Post-stroke fatigue (PSF) is a common stroke complication with long-term negative consequences. Assess the qualitative and quantitative PSF characteristics during 3 month post-stroke period. There were examined 141 patients with acute ischemic or hemorrhagic strokes at hospital stay, in 1, 2 and 3 months after stroke. PSF was measured by fatigue assessment scale (FAS), multidimensional fatigue inventory-20 (MFI-20) and fatigue severity scale (FSS). 116 (82.3%) patients had ischemic strokes, 25 (17.7%) had hemorrhagic strokes. According to FAS and MFI-20" global fatigue" sub-scale, PSF was present, respectively, in 22.0% and 25.5% cases at hospital stay, in 38.3% and 35.5% cases in 3 month after stroke. The growing prevalence of PSF was based on significantly increasing the rates of PSD physical domain (from 28.4% to 41.1%) and the rates of PSF mental domain (from 19.1% to 31.9%). On the other hand, the rates of PSF activity-related component had been significantly reduced from 36.2% to 17.0% within observation period. Moreover, according to MFI-20, it had been revealed significant increasing of PSF intensities in global, physical and mental domains during first 3 post-stroke months. According to FSS value ranks, proportions of patients with" no PSF" had been decreased in 1.5 times due to simultaneously rising rates of" moderate" as well as" severe" PSF impacts on daily life. The PSF spreading is significantly increased during the first 3 post-stroke months due to increasing of rates and intensities of physical and mental PSF domains.
RESLES — синдром оборотного ураження валика мозолистого тіла при вірусасоційованому енцефаліті
(Заславський О.Ю., 2017, 2017) Дельва, Михайло Юрійович; Євтушенко, Станіслав Костянтинович; Дельва, Ірина Іванівна; Delva, M. Yu.; Yevtushenko, S. K.; Delva, I. I.; Дельва, Михаил Юрьевич; Евтушенко, Станислав Константинович; Дельва, Ирина Ивановна
У статті наводиться опис клінічного випадку синдрому оборотного ураження валика мозолистого тіла (синдрому RESLES) у чоловіка 62 років на тлі вірусасоційованого енцефаліту. Синдром RESLES є гострою транзиторною енцефалопатією, що супроводжується минущими змінами валика мозолистого тіла за даними магнітно-резонансної томографії. Обговорюються основні етіологічні фактори, клінічна та нейровізуалізаційна картина, питання диференціальної діагностики, принципи лікування синдрому RESLES.
Temporal associations of lateropulsion resolution and balance recovery after hemispheric strokes
(Полтавський державний медичний університет, 2024) Delva, I. I.; Oksak, O. M.; Delva, M. Yu.; Дельва, Ірина Іванівна; Оксак, Ольга Миколаївна; Дельва, Михайло Юрійович
Disorder of body orientation with respect to gravity is one of the key elements that impairs balance control in post-stroke patients. We investigated the temporal associations between the normalization of body orientation in the frontal plane and balance recovery after hemispheric strokes. We included in the study patients with hemispheric strokes occurring within the last month. 53 patients had lateropulsion and 7 patients had pusher syndrome, according to the Scale for Contraversive Pushing. Patients were subsequently invited for a weekly examination until the body's verticality was normalized. At each visit, the balance status was assessed. Recovery of balance control depended on the normalization of body orientation in the frontal plane. Recovery of the sitting and standing balance was maximal during the weeks of transition of pusher syndrome into lateropulsion and during the weeks of resolution of lateropulsion into uprightness. Порушення орієнтації тіла відносно вектору сили тяжіння є одним з елементів, що погіршує баланс тіла у постінсультних пацієнтів. Ми дослідили часові асоціації між відновленням орієнтації тіла у фронтальній площині та покращенням сидячого і стоячого балансу після інсульту У дослідження були включені пацієнти з гемісферальними інсультами, що виникли протягом останнього місяця. У 53 пацієнтів було діагностовано латеропульсію та у 7 пацієнтів – синдром відштовхування, згідно шкали Scale for Contraversive Pushing. Після первинного обстеження пацієнти запрошувалися на щотижневі огляди до моменту нормалізації вертикального положення тіла. Під час кожного візиту оцінювався стан сидячого та стоячого балансу. Покращення показників усіх шкал балансу прямо залежало від часових особливостей нормалізації орієнтації тіла у фронтальній площині. Більше того, відновлення показників балансу було максимальним саме протягом міжвізитних тижневих періодів трансформації синдрому відштовхування в латеропульсацію та протягом міжвізитних тижневих періодів розрішення латеропульсації.
Time course of cognitive functioning during the first year after ischemic non-lacunar strokes in patients with atrial fibrillation
(Полтавський державний медичний університет, 2024) Delva, M. Yu.; Zayets, V. V.; Chekalina, N. I.; Delva, I. I.; Дельва, Михайло Юрійович; Заєць, Вікторія Віталіївна; Чекаліна, Наталія Ігорівна; Дельва, Ірина Іванівна
Atrial fibrillation is a significant risk factor for the development of post-stroke cognitive impairment. We studied the regularities of the changes in cognition during the first year after ischemic non-lacunar stroke in patients with atrial fibrillation. We recruited patients with persistent (paroxysmal) and permanent forms of atrial fibrillation, and patients with regular sinus rhythm who experienced an ischemic non-lacunar stroke within the last 6 months. Cognitive testing (Mini-Mental State Examination, Montreal Cognitive Assessment, Clock Drawing Test, and Frontal Assessment Battery) was performed after inclusion in the study and then again at 6, 9, and 12 months following the stroke. In the first year after ischemic non-lacunar strokes, people with permanent (paroxysmal) and persistent atrial fibrillation had statistically significant detrimental modifications in global cognition (as evaluated by Mini-Mental State Examination and Montreal Cognitive Assessment) when compared to patients with regular sinus rhythm. In patients with both types of atrial fibrillation, visuospatial and executive functions exhibit worsening during the first year after ischemic non-lacunar strokes (significant decline in the “Visuospatial-executive” domain of Montreal Cognitive Assessment, in clock drawing test, and frontal assessment battery). Фібриляція передсердь є значущим фактором ризику постінсультних когнітивних порушень. Ми вивчали закономірності змін когнітивних функцій протягом першого року після ішемічного нелакунарного інсульту у пацієнтів з фібриляцією передсердь. Нами були відібрані пацієнти з персистуючою (пароксизмальною) та постійною формами фібриляції передсердь, а також пацієнти з регулярним синусовим ритмом, які перенесли ішемічний нелакунарний інсульт протягом останніх 6 місяців. Когнітивне тестування (коротка шкала оцінки психічного статусу, Монреальська шкала оцінки когнітивних функцій, тест малювання годинника та батарея лобної дисфункції) проводили після включення пацієнта в дослідження, а потім повторно через 6, 9 та 12 місяців після інсульту. Протягом першого року після ішемічного нелакунарного інсульту пацієнти з постійною (пароксизмальною) та персистуючою формою фібриляції передсердь мали статистично значущі негативні зміни в глобальній когнітивній сфері (за короткою шкалою оцінки психічного статусу та Монреальською шкалою оцінки когнітивних функцій), порівняно з пацієнтами з регулярним синусовим ритмом. У пацієнтів з обома типами фібриляції передсердь спостерігається значне погіршення візуально-просторових та виконавчих функцій протягом першого року після ішемічного нелакунарного інсульту (достовірне погіршення в домені «Візуально-просторові та виконавчі функції» Монреальської шкали оцінки когнітивних функцій, в тесті малювання годинника та в батареї лобної дисфункції).
Vestibular paroxysmia (case report, discussion)
(Полтавський державний медичний університет, 2023) Delva, I. I.; Дельва, Ірина Іванівна
Мета. Описати клінічний випадок вестибулярної пароксизмії (ВП) і таким чином продемонстру- вати важливість знання неврологами діагностичних критеріїв цього захворювання. Результати. Чоловік 58 років звернувся зі скаргами на напади раптового, інтенсивного головокружіння тривалістю 15-20 секунд з відчуттям обертання предметів проти годинникової стрілки. Під час нападів хворий відмічає тріск у правому вусі, відчуття нестійкості, профузний піт, нудоту. У наступні 10-15 хвилин після закін- чення нападів хворого турбують відчуття легкості в голові та жару в тілі, серцебиття. Напади виникають спонтанно, без будь-яких тригерів, 5-7 разів на місяць. Перший напад стався 5 місяців тому під час їзди автомобілем в місті, через що хворий ледь не потрапив у дорожньо-транспортну пригоду. Відтоді хворий боїться сідати за кермо. Пацієнт панічно боїться нападів, оскільки вони супроводжуються вкрай неприємним відчуттям голово- кружіння. Крім того, хворий хвилюється, що ці напади можуть бути симптомом якогось важкого, доcі не- розпізнаного захворювання. Окрім вищенаведених скарг пацієнт відмічає постійний шум в обох вухах, що посилюється в тиші. Хворий звертався до невролога, було діагностоване доброякісне пароксизмальне позиційне запаморо- чення. За призначенням невролога пацієнт приймав бетагістин по 24 мг 2 рази на добу протягом 1 місяця, фенібут по 25 мг 3 рази на добу протягом 1 місяця. Лікування ніяк не вплинуло на частоту та інтенсивність нападів головокружіння. 7 років тому був струс головного мозку внаслідок падіння на льоді. Останні 3 роки страждає на артеріаль- ну гіпертензію, приймає бісопролол по 2,5 мг на добу. При неврологічному огляді відхилень не виявлено. Спонтанний та індукований ністагм відсутній. Тест по- штовху голови – негативний. Рівновага і координація – непорушені. Тест Дікса-Холпайка не викликав позицій- ного ністагму. Пацієнт заповнив госпітальну шкалу тривоги та депресії: субшкала тривоги – 18 балів, субшкала депресії – 10 балів. МРТ головного мозку – перивентрикулярний лейкоареоз 1 ступіня за шкалою Фазекас. При аудіометрії діагностована двобічна нейросенсорна недостатність. Електроенцефалографія: епілептиформної активності не виявлено. Консультація отоларинголога: незначна двобічна сенсоневральна приглухуватість. Отримані клінічні дані повністю відповідають діагнозу ВП: A) Принаймні 10 нападів спонтанного системного або несистемного головокружіння. B) Тривалість нападів менше 1 хвилини. В) Стереотипна феноменологія нападів. D) Ефективність лікування карбамазепіном/оксарбазепіном. E) Стан пацієнта не може бути пояснений будь-яким іншим діагнозом. Пацієнту було призначено карбамазепін (200 мг 1 раз на добу протягом 3 днів, потім – 200 мг 2 рази на добу протягом 1 місяця) як патогенетичне лікування ВП та етіфоксину гідрохлорид (50 мг 3 рази на добу про- тягом 1 місяця) як анксіолітичний препарат. Через 1 місяць, під час візиту пацієнт повідомив про відсутність нападів головокружіння протягом усього періоду приймання медикаментів. Госпітальна шкала тривоги та депресії: субшкала тривоги – 10 балів, суб- шкала депресії – 8 балів. Пацієнту рекомендовано приймати карбамазепін по 100 мг двічі на добу протягом наступних 3 місяців. Через 3 місяці, під час контрольного огляду пацієнт повідомив лише про один напад легкого головокру- жіння з моменту попереднього візиту. Було рекомендовано продовжувати прийом карбамазепіну по 100 мг двічі на день протягом 6 місяців з подальшим плановим візитом. Висновки. Неврологам необхідно знати та активно використовувати у своїй практиці діагностичні критерії ВП.
Вплив препарату «Вазонат» на помірні когнітивні розлади при хронічних порушеннях мозкового кровообігу
(2011) Литвиненко, Наталія Володимирівна; Дельва, Ірина Іванівна; Дельва, Михайло Юрійович; Литвиненко, Наталья Владимировна; Дельва, Ирина Ивановна; Дельва, Михаил Юрьевич; Litvinenko, N. V.; Delva, I. I.; Delva, M. Yu.
Когнітивні розлади при хронічних порушеннях мозкового кровообігу є важливим фактором, що обтяжує перебіг та погіршує прогноз захворювання, зумовлює медичну та соціальну дезадаптацію хворих. Широко вивчаються препарати метаболічної корекції таких порушень. Проведене загальноклінічне та нейропсихологічне обстеження 30 хворих (19 жінок та 11 чоловіків), віком 51—79 років з помірними когнітивними порушеннями при дисциркуляторній енцефалопатії ІІ стадії, у яких на фоні судинної та антиагрегантної терапії застосовували препарат «Вазонат» в дозі 500 мг на добу (по 2 капсули в одноразовий прийом) протягом 20 днів. Контрольну групу склали 20 пацієнтів (10 чоловіків та 10 жінок), віком від 50 до 82 років з помірними когнітивними порушеннями при дисциркуляторній енцефалопатії ІІ стадії, які отримували судинну та антиагрегантну терапію без застосування препаратів з метаболічною дією. Аналіз отриманих результатів виявив здатність препарату «Вазонат» різнобічно впливати на когнітивні функції різної модальності, що вказує на універсальний характер його дії, як при судинному, так і при нейродегенеративному процесах. Препарат добре переноситься і може розглядатися як ефективний засіб при лікуванні помірних когнітивних порушень різної етіології та як ефективний засіб профілактики деменції; Когнитивные расстройства при хронических нарушениях мозгового кровообращения являются важным фактором, который отягощает течение, ухудшает прогноз заболевания и обуславливает медицинскую и социальную дезадаптацию больных. Широко изучаются препараты метаболической коррекции данных нарушений. Проведенное общеклиническое и нейропсихологическое обследование 30 больных (19 женщин и 11 мужчин) в возрасте от 51 до 79 лет с умеренными когнитивными нарушениями при дисциркуляторной энцефалопатии II стадии, у которых на фоне сосудистой и антиагрегантной терапии применялся препарат «Вазонат» в дозе 500 мг (по 2 капсулы в однократный прием) в течение 20 дней. Контрольную группу составили 20 пациентов (10 мужчин и 10 женщин) в возрасте от 50 до 82 лет с умеренными когнитивными нарушениями при дисциркуляторной энцефалопатии II стадии, получавших сосудистую и антиагрегантную терапию без применения препаратов с метаболическим действием. Анализ полученных результатов выявил способность препарата «Вазонат» разносторонне влиять на когнитивные функции различной модальности, что указывает на универсальный характер его действия, как при сосудистых, так и при нейродегенеративных процессах. Препарат хорошо переносится и может рассматриваться как эффективное средство для лечения умеренных когнитивных нарушений различной этиологии и профилактики деменции; Cognitive disorders in chronic cerebral circulatory disorders are an important factor aggravating the course and worsen the prognosis of the disease and causes health and social exclusion of patients. Metabolic correction of the violations are deeply studied now. Conducted clinical and neuropsychological evaluation of 30 patients (19 women and 11 men) aged from 51 to 79 years with moderate cognitive impairment in dyscirculatory encephalopathy stage II, who on the background of vascular and antiplatelet therapy use Vazonat, 500 mg, (2 capsules in a single dose) within 20 days. The control group consisted of 20 patients (10 men and 10 women) aged 50 to 82 years with mild cognitive impairment in dyscirculatory encephalopathy stage II, treated with vascular and antiplatelet therapy without the use of drugs with metabolic properties. Analysis of the results revealed the ability of the drug "Vazonat" a multi-effect on cognitive function of different modalities, which indicates the universal nature of his actions, both in vascular and in neurodegenerative processes. The drug was well tolerated and can be regarded as an effective tool in the treatment of moderate cognitive disorders of different etiologies and prevention of dementia.
Втома при розсіяному склерозі
(Сумський державний університет, 2022) Дельва, Ірина Іванівна; Delva, I. I.
У статті розглянуто та проаналізовано літературні дані про феномен втоми у хворих на розсіяний склероз. Понад 80% хворих на розсіяний склероз скаржаться на втому, що значно обмежує їх функціональні можливості та негативно впливає на якість життя. Загалом втома – це складне, багатоаспектне явище, яке складається із суб’єктивної (власне відчуття втоми) та об’єктивної (кількісна характеристика втоми при виконанні певної діяльності) складових. В даний час найбільш доступним методом оцінки втоми є опитування пацієнта. При розсіяному склерозі втома може бути первинною (як прямий наслідок захворювання) або вторинною (як наслідок зниження функціональних можливостей, розладів сну, хронічного болю, побічної дії ліків тощо). Загалом, Втома при розсіяному склерозі є гетерогенним феноменом, в основі якого лежать різні етіопатогенетичні механізми. Ми розглянули нейровізуалізаційні маркери глобальних та вогнищевих уражень білої та сірої речовини головного мозку, які асоціюються з наявністю втоми у хворих на розсіяний склероз. Показано вплив периферичних імунозапальних процесів на виникнення втоми, що реалізується через гуморальні, клітинні та нейронні механізми. Проаналізовано роль запальних процесів у головному та спинному мозку у вигляді активації мікроглії з гіперпродукцією цитокінів, що в кінцевому підсумку порушує метаболізм дофаміну та знижує афінність дофамінових рецепторів. Висвітлено надлишкову активність окремих функціональних компонентів нервової системи у вигляді підвищеного залучення рухових структур головного та спинного мозку під час виконання стандартних рухових завдань. Показано роль порушення інтероцептивних механізмів (сприйняття та моніторинг внутрішнього середовища організму через гормональні, імунні, метаболічні, температурні, больові та вісцеромоторні сигнали) у виникненні втоми при розсіяному склерозі. У статті висвітлено сучасні принципи корекції втоми на основі цих механізмів. і вісцеромоторні сигнали) у виникненні втоми при розсіяному склерозі. У статті висвітлено сучасні принципи корекції втоми на основі цих механізмів. і вісцеромоторні сигнали) у виникненні втоми при розсіяному склерозі. У статті висвітлено сучасні принципи корекції втоми на основі цих механізмів.

Перегляд за Автор "Delva, I. I."

Результатів на сторінці

Налаштування сортування