Перегляд за Автор "Kharchenko, Tetiana"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Mediation as a way to resolve disputes related to the contractual regulation of the use of reproductive technologies(“Dr. Humberto J. La Roche”. Maracaibo, Venezuela., 2023) Kharchenko, Tetiana; Bilanov, Oleh; Lavryk, Halyna; Prokopenko, Viktoriia; Харченко, Тетяна Олексіївна; Біланов, Олег Сергійович; Лаврук, Галина; Прокопенко, Вікторія ВікторівнаThe dispute resolution approach, which transfers a conflict to the jurisdictional authorities for examination, is losing its relevance nowadays. The study presents the analysis of the practice related to the resolution of conflicts arising in the field of application of reproductive technologies through mediation. The authors have analyzed statistical data, judicial practice, surveys on the use of reproductive technologies. The advantages of resorting to mediation in the field of reproductive technologies are speed, lower cost, lack of formalism, simpler procedure for resolving this type of conflicts, application at the discretion of the participants, guarantee of full confidentiality, objectivity of conflict resolution with the participation of a neutral third party, taking into account the best interests of the child. The mediation agreement is also an independent segment of civil law and cannot be identified with a settlement agreement, but only be the basis for its adoption already in court proceedings. In conclusion, comparing the disadvantages and advantages of the use of mediation in the field of reproductive technologies, it can be stated that the latter significantly prevail. ; El enfoque de resolución de la controversia que traslada un conflicto a las autoridades jurisdiccionales para su examen, está perdiendo vigencia en la actualidad. El estudio presenta el análisis de la práctica relacionada con la resolución de conflictos surgidos en el ámbito de la aplicación de tecnologías reproductivas a través de la mediación. Los autores han analizado datos estadísticos, práctica judicial, encuestas sobre el uso de tecnologías reproductivas. Las ventajas de recurrir a la mediación en el ámbito de las tecnologías reproductivas son la rapidez, el menor coste, la falta de formalismo, un procedimiento más sencillo para resolver este tipo de conflictos, la aplicación a discreción de los participantes, la garantía de total confidencialidad, la objetividad de la resolución de un conflicto con la participación de una tercera parte neutral, teniendo en cuenta el interés superior del menor. El acuerdo de mediación es también un segmento independiente del derecho civil y no puede identificarse con un acuerdo de conciliación, sino sólo ser la base para su adopción ya en los procedimientos judiciales. En conclusión, comparando las desventajas y ventajas del uso de la mediación en el ámbito de las tecnologías reproductivas, se puede afirmar que estas últimas prevalecen significativamente.Документ Гуманітарна складова якості медичної освіти з використанням інноваційних педагогічних технологій(Університет Григорія Сковороди в Переяславі, 2023-06) Зінченко, Наталія Олександрівна; Харченко, Тетяна Олексіївна; Хрептак, Наталія; Kharchenko, Tetiana; Khreptak, Nataliia; Zinchenko, NataliiaУ статті розглядаються безпрецедентні проблеми сьогодення, які мотивують суспільство до запровадження та ефективного використання інноваційних технологій. Суспільство споживання створює різноманітні локаційні області з використанням нанотехнологій і медична освіта не залишається осторонь. Ефективний функціональний потенціал освітніх інституцій та їх модернізовані форми, сприяють активізації в складних сучасних умовах. Реалії сьогодення вимагають комплексного вирішення проблем. Інформаційне суспільство, яке змінило постіндустріальне, насичене інформаційними та комунікаційними технологіями, сприяє і вимагає модернізації педагогічних технологій. Епідемії, війни та інші глобалізаційні проблеми детермінують суттєві зміни в організації суспільства. Осторонь не залишився і інститут освіти. Зокрема саме гуманітарні дисципліни сприяють формуванню емпіричних конотативів. Як зазначає, В. Загвязинський, нове у педагогіці – це не лише ідеї, підходи, методи, технології, які у таких поєднаннях ще не висувались або ще не використовувались, а й той комплекс елементів чи окремі елементи педагогічного процесу, які несуть у собі прогресивне начало, що дає змогу в ході зміни умов і ситуацій ефективно розв’язувати завдання виховання та освіти. Евристичний потенціал та можливості інформаційного суспільства першочергово переваги надають технологіям, знанням та комунікативним здібностям, медична освіта реагує на суспільні маркери першочергово. Завдяки перерахованим чинникам забезпечується продуктивність і конкурентоздатність індивіда в медичній галузі. В умовах інформаційного суспільства лікар сприймається як когнітивний, творчий і вільний суб’єкт, який самостійно визначає свій життєвий шлях. Саме такі потреби вимагають від майбутнього лікаря і суспільства вцілому нових параметрів мислення «критичного, креативного, яке активізує здібності, талант та професійні вміння, а також активності суб’єкта у ситуації вирішення екзистенціальних та соціальних проблем» (Зінченко Н. О., 2017: с. 20).Документ Соціально-гуманітарний компонент системи вищої медичної освіти в Україні(Донбаський державний педагогічний університет, 2022) Дубініна, Віра Олександрівна; Харченко, Тетяна Олексіївна; Липій, Євгенія Анатоліївна; Біланов, Олег Сергійович; Dubinina, Vira; Kharchenko, Tetiana; Lypii, Yevheniia; Bilanov, OlegПублікація актуалізує питання сучасної медичної освіти, яку не можна розглядати поза загальнокультурними проблемами суспільства та людини. Робота містить огляд нормативно-правових актів, зокрема Стратегії розвитку медичної освіти в Україні, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 р. № 95-р., в якій наголошується на необхідності синхронізації процесів, пов’язаних з проведенням багатьох реформ у сфері охорони здоров’я в Україні, змін у системі підготовки медичних працівників з метою забезпечення поліпшення якості лікування та медичного догляду пацієнтів. У статті висвітлюються аспекти гуманізації медичної освіти, яка передбачає тісну інтеграцію загальнотеоретичних, спеціальних клінічних та соціально-гуманітарних дисциплін. Проведений аналіз досвіду зарубіжних вчених з питання місця і ролі соціальних і гуманітарних знань у системі підготовки майбутнього лікаря. Також автори акцентують увагу на тому, що удосконалення процесу гуманітаризації медичної освіти може йти лише шляхом інтенсифікації освітнього процесу. Для цього приміром, у Полтавському державному медичному університеті, крім традиційних для медичних ЗВО навчальних дисциплін циклу загальної підготовки «Філософія», «Українська мова (за професійним спрямуванням)», «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)», «Латинська мова та медична термінологія», «Історія медицини», «Медичне право України» (цикл професійної підготовки), студентам пропонуються «Етика та деонтологія», «Демократія: філософія та механізми», курси за вибором «Професійні комунікації. Ключові компетенції», «Правознавство», «Основи лідерства» тощо. Це дозволяє не тільки забезпечення неперервної гуманітарної освіти протягом всього періоду навчання, а й профілізацію останньої.