Перегляд за Автор "Levytskyi, H. O."

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Descending necrotizing mediastinitis in patients with deep neck phlegmon due to oropharyngeal infection
    (Polski Przegląd Otorynolaryngologiczny, 2023-12-31) Sheiko, V. D.; Nebaba, S. V.; Loburets, A. V.; Cherkun, O. Yu.; Ohanezian, A. G.; Levytskyi, H. O.; Шейко, Володимир Дмитрович; Небаба, Сергій Володимирович; Лобурець, Андрій Валерійович; Черкун, Олексій Юрійович; Оганезян, Айкануш Геворгівна; Левицький, Георгій Олександрович
    Among the diseases leading to deep neck infection (DNI) and descending necrotizing mediastinitis (DNM), odontogenic causes are the most prevalent, accounting for 40–70% of cases. Tonsillo-pharyngeal causes follow at 16–30%, while other etiologies do not exceed 6%. Materials and methods: A retrospective analysis was conducted, examining the clinical course, diagnostic measures, and treatment strategies of 139 patients with DNI due to oropharyngeal inflammatory diseases. These patients were treated at the Poltava Regional Clinical Hospital from 2012 to 2023. Based on the primary source of infectious/purulent inflammation, patients were divided into two groups. Group I included 25 patients with tonsillo-pharyngeal origin of DNI; Group II consisted of 114 patients with dental origin of DNI. The study assessed the course, diagnosis, and treatment outcomes based on the parameters of gender, age, etiological factor, underlying pathology, disease duration before hospitalization, initiation of antibiotic therapy, type of DNM based on spread pattern, causative agent, severity of condition upon admission, signs of sepsis, type of surgical intervention, postoperative complications, duration of treatment in the intensive care unit, overall hospitalization duration, and mortality. Results: Oropharyngeal infection is the predominant cause of DNI and DNM. Notably, odontogenic DNI is more frequently observed than tonsillopharyngeal DNI (82.0% vs. 18.0%). Its progression is characterized by lower mortality (13.2% vs. 24.0%) and a reduced risk of DNM onset (7.0% vs. 44.0%). However, odontogenic DNM is more often associated with adverse outcomes (50.0% vs. 9.1%). Conclusions: Thus, frequency and severity of DNM in patients with DNI depends on the etiology of the disease, but the adverse consequences of treatment are largely influenced by weak concomitant pathology and sepsis during hospitalization.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    The Use of Artificial Intelligence Models for Predicting the Dynamics of Acute Pancreatitis Progression
    (Моріон, 2024-04-24) Levytskyi, H. O.; Sheiko, V. D.; Левицький, Георгій Олександрович; Шейко, Володимир Дмитрович
    Machine learning models are increasingly being employed to predict the dynamics of acute pancreatitis progression. Traditional methods utilising scales based on predefined parameters have limited applicability in processing all potentially important patient parameters with acute pancreatitis. The aim of this review was to examine the use of artificial intelligence for predicting the progression of acute pancreatitis, assessing complications and organ failure, determining the need for surgical interventions, and predicting mortality. Method. This is a narrative study that explored the use of artificial intelligence and machine learning methods for predicting the progression of acute pancreatitis. PubMed® and Google Scholar were searched using keywords such as «machine learning acute pancreatitis», «deep learning acute pancreatitis», «artificial intelligence acute pancreatitis», «artificial neural networks acute pancreatitis» and «machine learning acute pancreatitis — complications forecasting». Results. Recent studies have investigated the use of artificial intelligence models for predicting the progression of acute pancreatitis. These studies confirm the effectiveness of machine learning in handling large datasets. Machine learning models can identify patient complications, assess the need for surgical intervention, and predict mortality. Radiomics also shows promise as an auxiliary tool for assessing local changes in patients with acute pancreatitis. Conclusion. The use of various machine learning models, such as random forests, recurrent neural networks, and deep learning algorithms, allows accurate identification of risks and enhances the clinical management of acute pancreatitis. Exploring nonobvious interactions with ML tools for assessing systemic changes and individual criteria will expand the ability to determine treatment tactics and surgical interventions. Посилання: (www.umj.com.ua/uk/publikatsia-253646-the-use-of-artificial-intelligence-models-for-predicting-the-dynamics-of-acute-pancreatitis-progression)
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Ефективність використання різних типів пункційних голок при цитологічнії діагностиці вузлових утворень щитоподібної залози
    (Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2017) Левицький, Георгій Олександрович; Должковий, Сергій Вікторович; Шейко, Володимир Дмитрович; Levytskyi, H. O.; Dolzhkovyi, S. V.; Sheiko, V. D.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Ефективність застосування лапороскопічної двохпортової арикоцелектомії в рамках «Хірургії одного дня»
    (Українська медична стоматологічна академія, 2019) Левицький, Георгій Олександрович; Дудченко, Максим Олександрович; Іващенко, Дмитро Миколайович; Levytskyi, H. O.; Dudchenko, M. A.; Ivashchenko, D. M.
    Хірургічні показання та методи оперативного лікування варикоцеле в хірургічній практиці продовжує залишатись спірним. Історично відкриті хірургічні операції мали частоту рецидивів від 2% до 6% і низьку частоту ускладнень (Kroese AC, 2013; Friedersdorff F, 2013). При цьому при виконанні традиційної операції (Іванисевича), хворий залишається у стаціонарі під наглядом 2-3 доби. Нашою метою було зменшити строки лікування пацієнтів, больовий синдром, забезпечити максимально-можливий естетичний ефект адже згідно даних ESA понад 60% хірургічних втручань можуть виконуватись в рамках 1 дня (Colpi GM, 2012; Zhang Y, 2015; Youssef T, 2015). Для пацієнта дуже корисним є те, що операція проводиться в перші години надходження в лікарню, а через 2-3 години після втручання хворі встають, самостійно ходять, перестають потребувати допомоги з боку персоналу і, чи родичів. Вже на наступний день вони знаходяться в домашніх умовах. В той же час пацієнти впевнені, що при найменшому відхиленні від нормального ходу післяопераційного періоду вони можуть бути повторно госпіталізовані. Хірургія одного дня дозволяє проводити контрольні огляди на дому або пацієнти приходять до хірурга самостійно. При виконанні лапароскопічної варикоцелектомії, класично використовуються 3- портові оперативні доступи.
  • Ескіз
    Документ
    Клініко-прогностична характеристика варіантів перебігу органної недостатності при гострому панкреатиті
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Левицький, Георгій Олександрович; Шейко, Володимир Дмитрович; Levytskyi, H. O.; Sheiko, V. D.
    Гострий панкреатит залишається одним із найскладніших захворювань в абдомінальній хірургії, особливо через високу частоту розвитку органної недостатності, яка спостерігається у 15-20% пацієнтів та асоціюється з летальністю до 42% протягом першого тижня госпіталізації. Особливу актуальність має проблема раннього виявлення пацієнтів з високим ризиком розвитку органної недостатності. Вона, в свою чергу, є ключовим фактором, що визначає тяжкість перебігу та прогноз захворювання, розвиваючись у 15-20% пацієнтів з гострим панкреатитом. При цьому персистуюча органна недостатність асоціюється з летальністю до 42% протягом першого тижня госпіталізації. Існує декілька шкал оцінки тяжкості гострого панкреатиту, серед них: Acute Physiologic Assessment and Chronic Health Evaluation II, Bedside Index of Severity in Acute Pancreatitis та модифікована шкала Marshall, але жодна з них не демонструє точності щодо прогнозу розвитку органної недостатності, а максимальна чутливість сягає лише 75%. Метою дослідження було визначення та характеристика основних варіантів перебігу органної недостатності при гострому панкреатиті на основі комплексного аналізу клінічних, лабораторних показників та часових характеристик перебігу захворювання. Проведено ретроспективне дослідження 82 пацієнтів (2014-2019 рр.), розподілених на групи з наявністю органної недостатності (41 пацієнт) та без неї (41 пацієнт). Оцінювались клінічні показники, результати лабораторних досліджень та динаміка перебігу захворювання. На основі кластерного аналізу визначено варіанти перебігу органної недостатності. Виявлено три основні варіанти перебігу: "ранній респіраторний" (37.5% випадків), "пізній прогресуючий" (57.5%) та "мультисистемний" (5.0%), що відрізнялись за часом виникнення, характером ураження систем органів та клінічними наслідками. Найбільш несприятливим виявився "мультисистемний" варіант з найдовшою тривалістю госпіталізації (медіана 68.0 діб) та найвищою летальністю.Визначено основні прогностичні маркери та розроблено систему стратифікації ризику, що дозволяє оптимізувати моніторинг та лікувальну тактику з урахуванням варіанту перебігу органної недостатності. Intoroduction. Acute pancreatitis remains one of the most challenging diseases in abdominal surgery, particularly due to the high incidence of organ failure, occurring in 15-20% of patients and associated with mortality rates up to 42% during the first week of hospitalization. Early identification of patients at high risk for organ failure development is of particular importance. It, in turn, is a key factor determining the severity of the course and prognosis of the disease, developing in 15-20% of patients with acute pancreatitis. At the same time, persistent organ failure is associated with mortality of up to 42% during the first week of hospitalization. There are several scales for assessing the severity of acute pancreatitis, including: Acute Physiologic Assessment and Chronic Health Evaluation II, Bedside Index of Severity in Acute Pancreatitis and the modified Marshall scale, but none of them demonstrates accuracy in predicting the development of organ failure, and the maximum sensitivity reaches only 75%. The objective of this study was to identify and characterize the main patterns of organ failure in acute pancreatitis based on comprehensive analysis of clinical indicators, laboratory parameters, and temporal disease characteristics. Subjects and methods. This retrospective study included 82 patients (2014-2019), stratified into groups with organ failure (n=41) and without it (n=41). The assessment protocol included clinical parameters, laboratory findings, and disease progression dynamics. Cluster analysis was used to determine organ failure patterns. Results. Three main patterns were identified: “early respiratory” (37.5% of cases), “late progressive” (57.5%), and “multisystem” (5.0%), each differing in onset timing, organ system involvement, and clinical outcomes. The "multisystem" pattern exhibited the most unfavorable profile, with the longest hospitalization duration (median 68.0 days) and highest mortality. The study identified key prognostic markers and developed a risk stratification system, enabling optimized monitoring and treatment strategies based on the organ failure pattern.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Оцінка якості післяопераційного періоду та больового синдрому у хворих при виконанні гемороїдектомії методом радіочастотної абляції
    (Українська медична стоматологічна академія, 2019) Левицький, Георгій Олександрович; Дудченко, Максим Олександрович; Прихідько, Роман Анатолійович; Levytskyi, H. O.; Dudchenko, M. A.; Prykhihdko, R. A.
    Гемороїдектомія за Мілліган-Морган (ММ) - вважається найбільш сприятливим лікуванням пролапсованого геморою. Однак використання такої методики часто пов’язано з важким післяопераційним болем, тривалим періодом реконвалесценції та іншими ускладненнями (Agbo, SP, 2011; Gupta, PJ, 2003). Тому не дивно, що деякі пацієнти з симптоматичним гемороєм приховують свої скарги, щоб відкласти вкрай необхідну операцію. (Lohsiriwat V, 2012; Franceschilli L, 2011). Ступінь післяопераційного болю залежить від численних факторів, у тому числі індивідуального больового порогу расових та культурних відмінності, якості і типу анестезії, післяопераційної аналгезії та хірургічної техніки (Gupta PJ, 2005). Відомо, що післяопераційний біль зменшується при використанні РЧА порівняно з розрізом скальпеля, при цьому частота ранової інфекції не збільшується (Filingeri, V, 2006; Arezzo A, 2011). Наше дослідження полягало в тому, що методика радіочастотної абляції (РЧА) може бути кращою, ніж висічення пролапсованого геморою за ММ, оскільки перша методика технічно більш швидка і призводить до меншої кровотечі, а також до зниження післяопераційного болю.