Перегляд за Автор "Lychman, V. O."
Зараз показуємо 1 - 12 з 12
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Academic history of the disease as the main element of the formation of clinical thinking when studying the educational components "Surgical dentistry"(Полтавський державний медичний університет, 2023-12-22) Voloshyna, L. I.; Skikevich, M. H.; Stavytskyi, S. O.; Lychman, V. O.; Волошина, Людмила Іванівна; Скікевич, Маргарита Георгіївна; Ставицький, Станіслав Олександрович; Личман, Віталій ОлександровичДумки викладачів будь якого вищого навчального закладу спрямовані на актуалізацію та оптимізацію навчального процесу. У медичних університетах якісне навчання не можливе без спілкування здобувачів освіти з пацієнтами. Молоді фахівці, після завершення навчання у вищих медичних навчальних закладах, мають бути готові до виконання професійних обов’язків відповідно до стандартів надання медичної допомоги, й стоматологічної, зокрема. При підготовці лікарів з перших днів навчання необхідно формувати та вдосконалювати здібності збирати клінічні відомості, аналізувати їх та систематизувати як нові знання: синдромний та нозологічний діагноз, прогноз для життя та одужання, складання плану лікування з урахування індивідуальних особливостей пацієнта. Формування клінічного мислення, як основної компетентністо-орієнтованої навички, може базуватися на інноваційних освітніх технологіях, формуванні креативного та водночас системного мислення, що дозволить не лише відтворювати отримані знання та навички, але й вирішувати нестандартні клінічні ситуації. Здатність збирати інформацію про пацієнта, аналізувати її, проводити медичну діагностику, планувати лікувально-профілактичні заходи традиційно визначають як клінічне мислення. Викладач має спрямувати студентів на створення власної гіпотези (діагноз), використовуючи те що їм відомо (суб’єктивне дослідження) й пошук інформації (об’єктивне обстеження та робота з навчальною та науковою літературою). Слід постійно наголошувати здобувачам освіти, що пацієнт, який є «об’єктом» дослідження, має біологічні та соціальні особливості, що потребує суворого дотримання принципів медичної етики та деонтології. Таким чином, основи клінічного мислення студентів мають створюватися й вдосконалюватися упродовж навчання в університеті, й неабияка роль у цьому належить індивідуальній роботі здобувачів освіти над академічною історією хвороби.Документ Analysis of the treatment of patients with abscesses and phlegmons of the maxillofacial region(Полтавський державний медичний університет, 2025-04) Steblovskyi, D. V.; Lychman, V. O.; Toropov, O. O.; Popovych, I. Yu.; Rezvina, K. Yu.; Haggag, Abdelrazik ; Стебловський, Дмитро Валерійович; Личман, Віталій Олександрович; Торопов, Олександр Анатолійович ; Попович, Іван Юрійович; Резвіна, Катерина Юріївна; Хаггаг, АбдельразікThe study aimed to determine the composition and sensitivity of microorganisms to antibiotics isolated from pathological foci for further use of the most effective antibacterial drugs. From January 2019 to December 2024, 192 case histories of patients aged 18 to 82 with MFA abscesses and phlegmon of various localization, prevalence, and severity of the course who were treated at the Department of Oral and Maxillofacial Surgery of the ME “Poltava Regional Clinical Hospital, named after M.V. Sklifosovsky of the Poltava Regional Council” were analyzed. The analysis of variance (ANOVA) method was used to process the results. Abscesses and phlegmon occurred more often in the working-age population – 80.7% (155 out of 192 cases), of which 65.2% among men and 34.8% among women, with a ratio of 2:1. The ratio of abscesses to phlegmon was 3.5:1. Odontogenic abscesses prevailed (47.2%), while non-odontogenic abscesses accounted for 38.5%. Phlegmons of odontogenic etiology accounted for 6.25%, non-odontogenic – 7.8%. Among non-odontogenic abscesses, abscessing furuncles and carbuncles were most often diagnosed (63.5%). Suppuration of atheroma and complicated mandibular fractures accounted for 9.4% each, purulent lymphadenitis – 5.4%, suppuration of the median neck cyst – 4.1%, and sublingual salivary gland – 1.4% abscess. Among the odontogenic abscesses, subperiosteal (63%), buccal (15%), maxillary-lingual groove (6%), infratemporal fossa and odontogenic sinusitis (3% each), submandibular, submaxillary and palatal (1% each) dominated. Among the non-odontogenic phlegmon, adenophlegmon (40%) and phlegmon due to infected mandibular fractures (20%) prevailed. Others – phlegmons due to infected wounds, phlegmons of the lower lip, parotid and masticatory area and tonsillogenic phlegmons – 6.6% each. In 100% of cases with phlegmon, monocultures were isolated: Staphylococcus aureus – 40.3%, Staphylococcus saprophyticus – 4%, Klebsiella pneumonia – 3.7%, Pseudomonas aeruginosa – 3%, others – 4.8%. In 11.9% of cases, the bacterial culture failed to grow, indicating the possible presence of anaerobes. An important aspect is determining antibiotic sensitivity. St. epidermidis was sensitive to ceftriaxone, azithromycin, clindamycin, vancomycin, and meropenem. St. aureus was sensitive to ceftriaxone, clindamycin, vancomycin, levofloxacin, and meropenem, but 100% of strains were resistant to penicillin G. Str. pyogenes and Str. viridans are 100% susceptible to ceftriaxone, cefotaxime, and amoxicillin. Escherichia coli and Pseudomonas aeruginosa demonstrated high sensitivity to ceftazidime, amikacin, and mepenam.Документ Application of platelet-riched plasma in the complex treatment of patients with complete dislocation of maxillary teeth(Полтавський державний медичний університет, 2024-03-20) Ivanytska, O. S.; Bilash, S. M.; Lychman, V. O.; Toropov, O. A.; Avetikov, D. S.; Horban, I. I.; Іваницька, Олена Сергіївна; Білаш, Сергій Михайлович; Личман, Віталій Олександрович; Торопов, Олександр Анатолійович; Аветіков, Давид Соломонович; Горбань, І. І.Restoring the connection between the tooth and the periodontium is the primary goal of complex treatment, which involves the formation of new bone and cement, restoring the periodontal ligament and blood supply to the pulp from the surrounding tissues. The study aimed to investigate the effect of platelet-rich plasma as a medium for temporarily storing a dislocated tooth on the regeneration and reconstruction of its tissues after replantation of an extracted tooth compared to saline and water. In this study, 30 adult male Wistar rats were used, and a tooth was extracted and then replanted. A fibroblast cell activity analysis was performed after 72 hours to determine cell viability. Cells incubated in platelet-rich plasma medium had a higher percentage of cell viability (82.7±5.1), followed by saline (74.3±4.2) with statistical significance (p>0.001). The minimum percentage was recorded in cells in the medium with tap water (68.8±3.9). The pulp, dentin and cementum of the group where the teeth were placed in platelet-rich plasma showed normal histological features, demonstrating optimal tissue remodelling and attachment to the surrounding bone. There were no signs of root resorption. In summary, this study used several temporary storage procedures and evaluated changes in histological events that occurred during the storage of extracted teeth and replantation until the time of recording of the success of the replantation. The study's results indicate the use of platelet-rich plasma as a storage medium, as it significantly preserves the viability of dental cells compared to water and saline solutions.Документ Dependence of the course of odontogenic phlegmons of maxillofacial localization on circadian rhythms(Полтавський державний медичний університет, 2023) Lychman, V. O.; Lokes, K. P.; Steblovskyi, D. V.; Ivanytska, O. S.; Bukhanchenko, O. P.; Stavytskyi, S. O.; Avetikov, D. S.; Личман, Віталій Олександрович; Локес, Катерина Петрівна; Стебловський, Дмитро Валерійович; Іваницька, Олена Сергіївна; Буханченко, Ольга Петрівна; Ставицький, Станіслав Олександрович; Аветіков, Давид СоломоновичУ розвитку одонтогенних флегмон значну роль відіграє мікрофлора, загальні та місцеві захисні фактори організму, анатомо-топографічні особливості щелепно-лицевої ділянки. Пацієнтам, на тлі стандартної терапії, призначали внутрішньовенне введення кріоконсервованого екстракту плаценти у поєднанні з місцевим застосуванням цього препарату у складі мазі на основі Хлорамфенікола та Метилурацила. Хронотип пацієнта визначали за опитувальником Горна-Остберга. Серед показників загального стану пацієнтів показник П-1,3 на 3-тю добу знизився на 0,47 % , на 67,8 % на 5 ту добу – на 0,83 % на 83,7 % незалежно від хронотипу хворого. Серед показників локальних змін у рані найбільш достовірне зниження зафіксовано за показником Р-2,2: на 1,52 %±0,17 % на 5 добу після операції у 83,0 % хворих ранкового хронотипу, оперованих в ранок.Документ Effect of placental cryoextract on scar tissue formation after elective surgery in patients with morning chronotype(Полтавський державний медичний університет, 2024) Toropov, O. A.; Lychman, V. O.; Steblovskyi, D. V.; Boiko, I. V.; Bukhanchenko, O. P.; Yatsenko, P. I.; Ivanytska, O. S.; Торопов, Олександр Анатолійович; Личман, Віталій Олександрович; Стебловський, Дмитро Валерійович; Бойко, Ігор Васильович; Буханченко, Ольга Петрівна; Яценко, Павло Ігорович; Іваницька, Олена СергіївнаУ реаліях сьогодення кількість щелепно-лицевих травм зростає з кожним днем, це збільшує аудиторію яка звертається до щелепно-лицевих хірургів, що в свою чергу веде до збільшення відсотка утворення патологічний рубців. Попередні дослідження показали, що на формування рубців після хірургічних утручань також впливає хронотип людини. Циркадні ритми відіграють фундаментальну роль у регуляції основних функцій в організмі людини таких як, зміна температури тіла, секреція гормонів, когнітивних і фізичних здібностей та інші. Кріоекстракт плаценти позитивно впливає на загоєння рани протягом всього терміну лікування. Головним фактором виступає хронотип людини, так у осіб з ранковим біоритмом яким оперативні втручання проводилися о першій половині доби показники кращі, ніж у пацієнтів яким оперативні втручання проводилися у другій половині доби. In the realities of today, the number of maxillofacial injuries is growing every day, which increases the number of people who visit maxillofacial surgeons, which in turn leads to an increase in the percentage of pathological scarring. Previous studies have shown that the formation of scars after surgery is also influenced by a person's chronotype. Circadian rhythms play a fundamental role in the regulation of basic functions in the human body, such as changes in body temperature, hormone secretion, cognitive and physical abilities, etc. Placental cryo-extract has a positive effect on wound healing throughout the entire treatment period. The main factor is the chronotype of a person, so in people with a morning biorhythm who underwent surgery in the first half of the day, the indicators are better than in patients who underwent surgery in the second half of the day.Документ Features of clinical course of odontogenic phlegmons of the floor of the mouth(Полтавський державний медичний університет, 2025) Kopchak, A. V.; Ivanytska, O. S.; Pronina, O. M.; Polishchuk, S. S.; Yaroshenko, I. R.; Bukhanchenko, O. P.; Lychman, V. O.; Копчак, А. В.; Іваницька, Олена Сергіївна; Проніна, Олена Миколаївна; Поліщук, С. С.; Ярошенко, І. Р.; Буханченко, Ольга Петрівна; Личман, Віталій ОлександровичThis research is devoted to the study of the features of the course, clinical characteristics and treatment of patients with odontogenic phlegmons of the floor of the mouth, especially on the background of concomitant somatic pathology, as well as to identify factors predisposing to complications leading to death. A retrospective analysis of the medical histories of 80 patients with odontogenic phlegmons of the floor of the mouth, whose treatment was carried out in the departments of maxillofacial surgery, which are the bases of the Bogomolets National Medical University, Poltava State Medical University and National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya. During the first examination it was recorded that the most common patient’s complaints were severe pain (100%), painful mouth opening (75 patients – 93.75%), swelling of facial tissues and neck edema (69 persons– 86.3%), dysphagia (54 patients – 67.5%), and fever (70 patients – 87.5%). In 85% (68 persons) of the cases the pathology was related to the infection process associated with the second and third lower molars, in 6.25% (5 patients) – with premolars and in 8.75% (7 cases) – with incisors or canines. Bilateral swelling was found in 26.25%, unilaterally right and left sides were affected almost equally (respectively 36.25% and 37.5% of cases). Thirty-five patients (43.8%) had associated systemic diseases. Diabetes mellitus was the most common, and was observed in 26 patients (32.5%). In 2nd place was ischemic heart disease, which was diagnosed in 21 patients (26.3%). Microbiological diagnostics were performed in all cases. The most frequently cultured were: coagulase-negative staphylococci, Klebsiella pneumoniae, Staphylococcus aureus, Fusobacterium nucleatum, Streptococcus viridans, Bacteroides spp., Peptostreptococcus spp. The following risk factors for complications were identified. Anterior visceral space lesions and diabetes mellitus were the most important prognostic factors. Anterior visceral space lesions were detected in 16 patients (20%). Patients with diabetes mellitus and coronary heart disease, as a rule, have a higher prevalence of anterior visceral space lesions. Despite the aggressive treatment of odontogenic phlegmons of the floor of the mouth, especially anaerobic, serious complications still are possible. Clinical evaluation of patients with comorbidities, especially diabetes and coronary heart disease, requires a high level of attention to the occurrence of potential complications that can threaten life. Дане дослідження присвячене визначенню особливостей перебігу, клінічної характеристики та лікування хворих на одонтогенні флегмони дна порожнини рота, особливо на тлі супутньої соматичної патології, а також виявленню факторів, що сприяють виникненню ускладнень, які призводять до летального результату. Проведено ретроспективний аналіз історій хвороб 80 пацієнтів з одонтогенними флегмонами дна порожнини рота, лікування яких проводилося на кафедрах щелепно-лицевої хірургії, що є базами Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Полтавського державного медичного університету та Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. Під час первинного огляду було зафіксовано, що найчастішими скаргами пацієнтів були сильний біль (100%), болісне відкривання рота (75 пацієнтів – 93,75%), набряк тканин обличчя та шиї (69 осіб – 86,3%), дисфагія (54 пацієнти – 67,5%), підвищення температури тіла (70 пацієнтів – 87,5%). У 85% (68 осіб) випадків патологія була пов'язана з інфекційним процесом, асоційованим з другим і третім нижніми молярами, у 6,25% (5 пацієнтів) – з премолярами і у 8,75% (7 випадків) – з різцями або іклами. Двосторонній набряк був виявлений у 26,25%, одностороннє ураження правої та лівої сторони зустрічалося майже однаково (відповідно 36,25% та 37,5% випадків). Тридцять п'ять пацієнтів (43,8%) мали супутні системні захворювання. Найпоширенішим був цукровий діабет, який спостерігався у 26 пацієнтів (32,5%). На 2-му місці була ішемічна хвороба серця, яку діагностували у 21 пацієнта (26,3%). Мікробіологічна діагностика проводилась у всіх випадках. Найчастіше виділяли: коагулазонегативні стафілококи, Klebsiella pneumoniae, Staphylococcus aureus, Fusobacterium nucleatum, Streptococcus viridans, Bacteroides, Peptostreptococcus spp. Були виявлені наступні фактори ризику розвитку ускладнень. Найбільш важливими прогностичними факторами були ураження переднього вісцерального простору та цукровий діабет. Ураження переднього вісцерального простору було виявлено у 16 пацієнтів (20%). Пацієнти з цукровим діабетом та ішемічною хворобою серця, як правило, мають більшу поширеність ураження переднього вісцерального простору. Незважаючи на агресивне лікування одонтогенних флегмон дна порожнини рота, особливо анаеробних, все ще можливі серйозні ускладнення. Клінічна оцінка пацієнтів з супутніми захворюваннями, особливо з цукровим діабетом та ішемічною хворобою серця, вимагає високого рівня уваги до виникнення потенційних ускладнень, які можуть загрожувати життю.Документ Treatment of odontogenic phlegmons in patients taking into account the biorithm of life(Wiadomości Lekarskie, 2021) Avetikov, D. S.; Lychman, V. O.; Lokes, K. P.; Steblovsky, D. V.; Bondarenko, V. V.; Shlykova, O. A. ; Kaidashev, I. P.; Аветіков, Давид Соломонович; Личман, Віталій Олександрович; Локес, Катерина Петрівна; Стебловський, Дмитро Валерійович; Бондаренко, Валерій Володимирович; Шликова, Оксана Анатоліївна; Кайдашев, Ігор ПетровичThe aim: Of our study was to establish how the biological rhythm of human affects the reparative functions of the body in terms of odontogenic purulent-inflammatory diseases of the maxillofacial localization.Materials and methods: The research was conducted on the basis of the Department of Maxillofacial Surgery on the basis of «Poltava Regional Clinical Hospital. M.V. Sklifosovsky». A total of 40 patients with odontogenic phlegmons of maxillofacial localization.Results: On the first day of the study, the indicators of the clinical condition of patients did not have a significant difference in all study groups. On the 3rd day of all studied groups, the number of points probably decreased compared to the first day of the study by 22.5%, 23.1%, 23.7%, 22.7%, respectively. On day 5, we have observed a significant difference between the previous results in all groups: 1a - 26.6%, 1b - 23.8%, 2a - 23.9%, 2b - 24.0%. Conclusions: The most effective treatment results were observed in patients of the morning chronotype who underwent surgery in the morning. Thus, the influence of the morning chronotype of the circadian rhythm on the course of reparative processes is manifested in the later stages of reparative regeneration.Документ Аnalysis of the treatment of patients with abscesses and phlegmons(Полтавський державний медичний університет, 2025) Steblovskyi, D. V.; Lychman, V. O.; Toropov, O. O.; Popovych, I. Yu.; Rezvina, K. Yu.; Haggag, Abdelrazik; Стебловський, Дмитро Валерійович; Личман, Віталій Олександрович; Торопов, Олександр Анатолійович; Попович, Іван Юрійович; Резвіна, Катерина Юріївна; Хаггаг, АбдельразікСтаття присвячена вивченню особливостей діагностики, лікування та профілактики гнійно-запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки, зокрема абсцесів та флегмон, які становлять значну частку ургентної патології у відділеннях щелепно-лицевої хірургії. Анатомічні особливості фасціально-клітинних просторів цієї ділянки обумовлюють складність оперативних втручань, необхідність прогнозування можливих шляхів поширення інфекції та ретельного планування хірургічного доступу з урахуванням естетичних і функціональних факторів. Дослідження охопило 192 клінічні випадки абсцесів та флегмон ЩЛД, які були проліковані у відділенні щелепно-лицевої хірургії КП ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського у період з 2019 по 2024 роки. Аналіз вікових та статевих характеристик пацієнтів показав, що 80,7% хворих належали до працездатного населення, а співвідношення чоловіків та жінок становило 2:1. Абсцеси діагностувалися значно частіше за флегмони (співвідношення 3,5:1), а серед абсцесів переважали одонтогенні (47,2%). Серед неодонтогенних абсцесів основними причинами були абсцедуючі фурункули та карбункули (63,5%), нагноєння атером, ускладнені переломи нижньої щелепи та інфіковані рани. Одонтогенні флегмони частіше локалізувалися в підщелепній, привушно-жувальній та підскроневій ділянках, тоді як серед неодонтогенних флегмон домінували аденофлегмони та гнійні ускладнення переломів. Бактеріологічне дослідження виявило, що у 100% випадків із флегмонами були виділені монокультури, серед яких найбільш поширеним був Staphylococcus aureus (40,3%). Значна увага приділена вивченню антибіотикочутливості ізоляційних штамів, що дозволило розробити рекомендації щодо емпіричної та етіотропної терапії. Зокрема, цефтріаксон рекомендований як препарат першої лінії, а мепенем – для лікування тяжких форм інфекцій. Висновки наголошують на важливості своєчасної санації порожнини рота для профілактики одонтогенних інфекцій, ранньої діагностики та адекватного хірургічного втручання при перших ознаках гнійного процесу, а також необхідності індивідуалізації антибактеріальної терапії на основі бактеріологічних даних. Abstract. The article focuses on studying the peculiarities of diagnosis, treatment, and prevention of purulentinflammatory diseases of the maxillofacial region, particularly abscesses and phlegmons, which constitute a significant portion of urgent pathology in maxillofacial surgery departments. The anatomical features of fascialcellular spaces in this area complicate surgical interventions, requiring prediction of possible infection spread pathways and careful planning of surgical access, taking into account aesthetic and functional factors. The study covered 192 clinical cases of abscesses and phlegmons of the maxillofacial region, which were treated in the maxillofacial surgery department of the M.V. Sklifosovsky Poltava Regional Clinical Hospital between 2019 and 2024. Analysis of age and gender characteristics showed that 80.7% of patients belonged to the working-age population, with a male-to-female ratio of 2:1. Abscesses were diagnosed significantly more often than phlegmons (ratio 3.5:1), with odontogenic abscesses prevailing (47.2%). Among non-odontogenic abscesses, the main causes were abscessed furuncles and carbuncles (63.5%), suppuration of atheromas, complicated fractures of the mandible, and infected wounds. Odontogenic phlegmons were most often localized in the submandibular, parotid-masticatory, and infratemporal regions, while nonodontogenic phlegmons were dominated by adenophlegmons and purulent complications of fractures. Bacteriological studies revealed that in 100% of phlegmon cases, monocultures were isolated, with Staphylococcus aureus being the most common (40.3%). Particular attention was paid to the study of antibiotic susceptibility of isolated strains, which made it possible to develop recommendations for empirical and etiotropic therapy. In particular, ceftriaxone was recommended as a first-line drug, and meropenem was recommended for severe infections. The conclusions emphasize the importance of timely oral sanitation for the prevention of odontogenic infections, early diagnosis, and adequate surgical intervention at the first signs of a purulent process, as well as the need for individualized antibacterial therapy based on bacteriological data.Документ Вплив кріоконсервованої плаценти на динаміку клінічних показників при лікуванні пацієнтів із флегмонами щелепно-лицевої локалізації з урахуванням циркадного ритму(Український стоматологічний альманах, 2021-12-08) Личман, Віталій Олександрович; Локес, Катерина Петрівна; Аветіков, Давид Соломонович; Горлач, Н. В.; Гончаренко, О. О.; Шарай, Ю. Р.; Lychman, V. O.; Lokes, K. P.; Avetikov, D. S.; Gorlach, N. V.; Goncharenko, O. O.; Sharay, Yu. R.Циркадні ритми генеруються годинами, які є ендогенними за своєю природою й коливаються навіть за відсутності сигналів довкілля. Циркадні годинники впливають на широкий спектр біологічних процесів, зокрема нейрональні, ендокринні, метаболічні й поведінкові функції. Одним із ключових факторів, що впливають на поведінкові моделі, є хронотип, який визначається як циркадна типологія людини й становить собою поведінковий прояв системи внутрішнього циркадного годинника людини, який можна оцінити за допомогою кількох методологій, що класифікують людей на ранковий або вечірній хронотип. Одонтогенні запальні процеси протягом тривалого часу залишаються актуальною медикосоціально проблемою, що зумовлено несвоєчасним зверненням по стоматологічну допомогу й, відповідно, постійним зростанням кількості пацієнтів із даною патологією. Значній поширеності одонтогенних флегмон щелепно-лицевої локалізації також сприяють шкідливі екологічні фактори, незбалансоване харчування, гуманітарні й техногенні фактори. Ведеться постійний пошук засобів, які б сприяли оптимізації перебігу репаративних процесів за даної патології. Одним із таких чинників, на нашу думку, є кріоекстракт плаценти, який відіграє важливу роль у посиленні вивільнення або утворення медіаторів запалення. Тому нами було досліджено, як біологічний ритм людини впливає на репаративні функції організму за умов одонтогенних гнійно-запальних захворювань щелепно-лицевої локалізації, очищення й загоєння рани.Документ Процеси вільнорадикального окиснення при лікуванні пацієнтів із одонтогенними флегмонами щелепно-лицевої локалізації на тлі ішемічної хвороби серця(Полтавський державний медичний університет, 2023-12-20) Кіптілий, Анатолій Васильович; Яценко, Павло Ігорович; Личман, Віталій Олександрович; Стебловський, Дмитро Валерійович; Аветіков, Давид Соломонович; Kiptilyi, A. V.; Yatsenko, P. I.; Lychman, V. O.; Steblovskyi, D. V.; Avetikov, D. S.Питанням оптимізації лікування одонтогенних флегмон щелепно-лицевої локалізації займається велика когорта вчених. На перебіг даних захворювань має вплив значна низка чинників, одним із яких є ішемічна хвороба серця. Потужним антиоксидантом з вираженою антиоксидантною дією є кверцетин. Використання 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату призводить до посилення окислюваності компонентів, тобто до синергічного антиоксидантного ефекту. Мета досліджен-ня: покращити медикаментозне лікування одонтогенних флегмон щелепно-лицевої локалізації у пацієнтів із ішемічною хворобою серця шляхом комбінованого застосування препаратів, що мають антиоксидантну, антигіпоксантну та ангіопротекторну дію. Матеріали та методи дослідження. Обстежено 80 пацієнтів з одонтогенними флегмона щелепно-лицевої локалізаціїДокумент Сучасні погляди на лікування пацієнтів з мікротією(Полтавський державний медичний університет, 2024-05-20) Торопов, Олександр Анатолійович; Личман, Віталій Олександрович; Локес, Катерина Петрівна; Toropov, O. A.; Lychman, V. O.; Lokes, K. P.Необхідність відновлення зовнішнього вуха була актуальною ще з прадавніх часів, найдавніший рукопис з реконструкції вуха датується 600-им роком до нашої ери. Метою дослідження був пошук та аналіз наукових джерел в Україні та світі, щодо новітніх методів лікування пацієнтів з мікротією. Для вивчення матеріалів дослідження нами був використаний бібліосемантичний та аналітичний метод. Мікротія – це аномалія розвитку зовнішнього вуха, яка призводить до деформованої вушної раковини. Зустрічається дана патологія від 1 до 5 випадків на 10000 осіб. З літературних джерел відомо, що захворюваність у пацієнтів чоловічої статті вища ніж у жіночої майже у 2,5 рази, також для даної патології притаманне переважне ураження правої сторони, що створює явну виражену асиметрію, причому цей показник складав 83% випадків від усіх випадків. Для лікування мікротії рекомендують хірургічну реконструкцію, це технічно складна операція під час якої дуже складно досягти бажаного естетичного результату. Реконструкція зазвичай виконується за допомогою аутологічного реберного хряща, однак реконструктивна хірургія з використанням даної методики є складною та вимагає передових хірургічних навичок, а ускладнення, викликані цією операцією, такі як пневмоторакс, післяопераційний біль, деформація грудної стінки та утворення патологічних рубців, є неминучими. Сучасні методи хірургічного втручання з приводу реконструкції лікарі почали виконувати за допомогою імплантату з пористого поліетилену високої щільності. Це одна з сучасних методик, яка стає все більш популярною, через труднощі у досягненні чудових косметичних результатів за допомогою аутологічної реконструкції реберного хряща. На підставі використаного бібліосемантичного та аналітичного методів, за допомогою яких опрацьовували літературні данні, ми вважаємо, що дана тематика потребує подальшого вивчення та мультидисциплінарного підходу з обов’язковою участю отоларингологів та щелепно-лицевих хірургів у лікуванні даної патології. Microtia, a developmental anomaly of the external ear resulting in a deformed auricle, affects 1 to 5 individuals per 10,000. Literature suggests a male predominance, with nearly 2.5 times more male patients affected than females. Additionally, there is a notable right-sided predilection, leading to pronounced asymmetry, observed in approximately 83% of cases. Surgical reconstruction is the primary treatment for microtia, albeit a technically demanding procedure with challenges in achieving optimal aesthetic outcomes. Reconstruction typically involves autologous costal cartilage, known for its effectiveness but requiring advanced surgical skills. Complications, including pneumothorax, postoperative pain, chest wall deformity, and pathological scarring, are common with this approach. In recent years, surgeons have increasingly adopted modern techniques utilizing porous high-density polyethylene implants for reconstruction. This approach is gaining popularity due to the challenges associated with achieving satisfactory cosmetic results using autologous costal cartilage reconstruction. Based on the bibliosemantic and analytical methods employed to analyze the literature, we posit that this topic necessitates further investigation and a multidisciplinary approach. The involvement of otolaryngologists and maxillofacial surgeons is imperative for the comprehensive treatment of this pathology.Документ Цитологічна характеристика регенеративних процесів у гнійній рані залежно від часу оперативного втручання (ранок – вечір) і хронотипу пацієнтів (ранковий і вечірній хронотипи)(Український стоматологічний альманах, 2022-03-28) Личман, Віталій Олександрович; Скікевич, Маргарита Георгіївна; Волошина, Людмила Іванівна; Гаврильєв, Віктор Миколайович; Аветіков, Давид Соломонович; Lychman, V. O.; Skikevich, M. G.; Voloshyna, L. I.; Havryl’iev, V. M.; Avetikov, D. S.Загоєння післяопераційних ран – це стадійний процес. На ранній стадії ранового процесу характерна наявність великої кількості незмінених і змінених еритроцитів, для останніх характерні зморщення, зміна форми, формування скупчень. Визначаються крововиливи в рану й початкові явища запалення. У період регенерації загоєння рани запальні явища поступово зникають, а регенеративні процеси посилюються. За допомогою методу «поверхневої біопсії» ран визначено особливості реалізації регенеративних процесів у рані залежно від часу оперативного втручання (ранок – вечір) і хронотипу пацієнтів (ранковий і вечірній). Цитологічне дослідження проводили за допомогою методу "поверхневої біопсії" рани [2]. Матеріал для дослідження брали за допомогою легкого зіскрібка поверхневого шару рани шпателем на 1, 3, 5 і 7 добу післяопераційного періоду. Вивчення поверхневих біоптатів ран пацієнтів ранкового хронотипу, які були прооперовані в ранковий час на першу добу спостереження, установило, що на першу добу в цитограмах визначались еритроцити, окремі зі зміненими формою (переважно ехіноцити, іноді пойкілоцити й дакріоцити) і розмірами (мікроцити, макроцити). Установлено, що час проведення оперативного втручання залежно від хронотипу пацієнта впливає на перебіг післяопераційного періоду й процесу загоєння рани. Проведення операції відповідно до максимальної активності пацієнта скорочує терміни реалізації репаративного процесу в рані. Відбувається прискорення гемостазу, швидше відновлюються мікроциркуляція і, відповідно, оксигенація ушкоджених тканин. Кількість незмінених і змінених еритроцитів є вірогідно меншою в поверхневих біоптатах ран пацієнтів, які були прооперовані з урахуванням хронотипу в найбільш активний для них час. У них динаміка змін кількості нейтрофільних гранулоцитів свідчить про більш ранній перехід запальної стадії ранового процесу в регенераторну. Отримані цитологічні дані свідчать про реалізацію репаративного процесу на 2 доби раніше.