Перегляд за Автор "Maksymenko, O."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Morphological Characteristics of the Results of Experimental Modeling of Septic Peritonitis(Universidad de la Frontera, 2024) Hryn, V.; Maksymenko, O.; Гринь, Володимир Григорович; Максименко, Олександр СергійовичExperimental studies devoted to the study of the mechanisms of the pathogenesis of acute peritonitis and the development of new methods of medical and surgical treatment are becoming increasingly relevant. Today, experimental medicine knows many different ways to modeling septic peritonitis and eliminate it, but the role of the local immune system is underestimated, whereas it takes a direct part in inflammation. The objective of our work to study morphological features of results of experimental modeling of septic peritonitis in white rats. The study included 15 sexually mature white male rats weighing 276.75±6.56 grams. A simulation of septic peritonitis was performed by perforating the upper part of the cecum with four punctures with a G16 injection needle. As a result of the experiment, after examination of the peritoneal cavity, all 15 animals were diagnosed with omentum tamponade of perforated damage to the caecum. In 11 cases, the perforated wall of the caecum was covered by the greater omentum (73.34 %), and in the other 4 animals, tamponade was performed by one of the epididymal omentum (26.66 %). The initial stage of tamponade with the greater or epididymal omentums of a perforated caecum begins on the first day of the experiment and consists of tight interstitial consolidation between them, as well as in the invasion of blood vessels from the omentum side to the focus of infection, which ensure the delivery of the appropriate immunocompetent cells. As a result of this process, intensive lymphoid infiltrates are formed in this area, as well as the growth of adipose tissue, which isolates the inflammatory focus from the peritoneal cavity with a thick layer.Документ Способи та результати вивчення структури й тинкторіальних властивостей кетгутової нитки(Полтавський державний медичний університет, 2023) Максименко, Олександр Сергійович; Гринь, Володимир Григорович; Maksymenko, O.; Hryn, V.Шовний матеріал, який використовують під час оперативних втручань на органах черевної порожнини, тією чи іншою мірою має антигенні властивості, щоб у процесі загоєння рани, він був зруйнований імунною реакцією на відторгнення, у якій, як відомо, беруть участь цитотоксичні Т-лімфоцити та макрофаги. В свою чергу це може призвести до розвитку асептичного перитоніту. Тому, плануючи експериментальне моделювання асептичного перитоніту, вирішено використати, як антигенну стимуляцію місцевої імунної системи нитку кетгут. Метою роботи було вивчення морфологічних критеріїв мікроскопічної структури та тинкторіальних властивостей кетгутової нитки. Матеріалом слугувала стерильна кетгутова нитка 2/0 розміру, товщиною 0,3 мм, однакові відрізки (завдовжки 17 см), яку довільно скручували в пласкі компактні клубочки, що займали площу приблизно 1 см 2 . Для проведення гістологічного дослідження деякі кетгутові клубочки піддавалися тотальному забарвленню розчином гематоксилін-еозином і наступним укладанням цього клубочка в парафіновий блок та виготовлення з нього відповідних зрізів. Інша половина кетгутових клубочків вивчалася з допомогою методу епоксидної пластинації з виготовленням шліфів з забарвленням 1% розчином метиленового синього на 1% розчині бури та без забарвлення. Після тотального забарвлення кетгутового клубочка розчином гематоксилін-еозином виявлено чітку ацидофільну реакцію, яка проявилась у забарвленні нитки в інтенсивно рожевий колір. Кетгутова нитка має неоднорідну волокнисту структуру, в якій виділяються темні прожилки, що розділяють її на низку поздовжніх, світліших, шаруватих пучків, які складаються із щільної сукупності тонких фібрилярних елементів. Ці фібрилярні елементи – це упорядковано розташовані пучки колагенових волокон, тоді як темні прожилки є прошарками пухкої волокнистої сполучної тканини. Ці структури об’єктивно можуть бути показовими морфологічними критеріями при мікроскопічному аналізі деструктивних змін кетгутового імплантату в очеревинній порожнині експериментальної тварини.Документ Стан сексуального здоров’я і сексуального розвитку делінквентних підлітків(Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, 2011) Сонник, Григорій Трохимович; Сонник, Григорий Трофимович; Sonnyk, G.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R.; Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L.; Максименко, Олег Сергійович; Максименко, Олег Сергеевич; Maksymenko, O.Було проведено комплексне обстеження сексуального здоров’я делінквентних підлітків за В.В. Кришталем. В групі правопорушників з неагресивною поведінкою частіш мали місце затримки статевого дозрівання, а в групах з агресивною та змішаною поведінкою домінував прискорений розвиток. Психосексуальний розвиток переважної більшості підлітків першої групи було ретардованим, а в другій групі домінували випадки передчасного психосексуального розвитку; Было проведено комплексное обследование сексуального здоровья делинквентных подростков по В.В. Кришталю. В группе правонарушителей с неагрессивным поведением, чаще всего имели место задержки полового созревания, а в группах с агрессивным и смешанным поведеним доминировало ускоренное развитие. Психосексуальное развитие большинства подростков первой группы было ретардированным, а во второй группе доминировали случаи преждевременного психосексуального развития; The complex inspection of sexual health of delinkventnikh teenagers was conducted after В.В. Crishtal. In the group of offenders with a non-aggressive conduct more frequent the delays of the sexual ripening took place, and in groups speed-up development prevailed with an aggressive and mixed conduct. Psychosexual development of swingeing majority of teenagers of the first group there was retardovanim, and the cases of premature psychosexual development prevailed in the second group.Документ Інтубація кишечнику в комплексі хірургічного лікування розповсюдженого перитоніту у дітей(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2015) Ксьонз, Ігор Володимирович; Ксёнз, Игорь Владимирович; Ksyonz, I.; Гриценко, Євген Миколайович; Гриценко, Евгений Николаевич; Gritsenko, Y.; Максименко, Олександр Сергійович; Максименко, Александр Сергеевич; Maksymenko, O.Проаналізовано досвід 60 випадків використання інтубації тонкої кишки при гострій хірургічній патології органів черевної порожнини у дітей. Найбільш часто використовувалася трансанальна інтубація (27 випадків). Інтубація через апендикоцекостому була використана в 19 випадках, назоінтестинальна в 2, інтубація через ентеростому в 8, сигмостому в 1, в 3 випадках використовували комбінацію методів. При неможливості одномоментної повноцінної санації черевної порожнини у 18 дітей проводилися запрограмовані санаційні релапаротомії. Для корекції синдрому ентеральної недостатності проводилася ентеральна чреззондова терапія; Проанализирован опыт 60 случаев использования интубации тонкой кишки при острой хирургической патологии органов брюшной полости у детей. Наиболее часто использовалась трансанальная интубация (27 случаев). Интубация через апендикоцекостому была использована в 19 случаях, назоинтестинальная в 2, через ентеростому в 8, сигмостому в 1, в 4 случаях использовали комбинацию методов. При невозможности одномоментной полноценной санации брюшной полости у 18 детей проводились запрограммированные санационные релапаротомии. Для коррекции синдрома энтеральной недостаточности проводилась энтеральная чреззондовая терапия; The experience of using small bowel intubation in 60 cases of acute surgical pathology of the abdominal cavity in children has been analysed, transanal intubation being mainly used (27 cases). Intubation through appendicoсecostomy was carried out in 19 cases, nasointestinal intubation - in 2, through enterostomy – in 8, through sigmostomy – in 1, and a combination of methods in 3 cases. When radical onetime abdomen sanitation was impossible, programmed relaparotomy was carried out (18 cases). To correct the enteral insufficiency syndrome the enteral transtube therapy has been applied