Перегляд за Автор "Marchenko, O. G."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Аналіз поширеності поліморфізмів Asp299Gly гена TLR4 та Gln11Leu гена TLR7 серед ВІЛ/ВГС-коінфікованих Полтавської області(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2017) Марченко, Олена Геннадіївна; Коваль, Тетяна Ігорівна; Марченко, Елена Геннадиевна; Коваль, Татьяна Игоревна; Marchenko, O. G.; Koval, T. I.Для досягнення поставленої мети проведено обстеження 175 ВІЛ-інфікованих осіб, які знаходяться під спостереженням у Полтавському обласному центрі профілактики ВІЛ-інфекції та боротьби зі СНІДом та 175 практично здорових жителів Полтавської області. Результати проведених досліджень показали, що у хворих на ВІЛ/ВГС-коінфекцію поліморфнозмінений генотип Asp299Gly гена TLR4 виявлявся у 19,3%, алель 299Gly - у 9,6%, тобто на рівні з ВІЛ-моноінфікованими (11,5% та 5,7% відповідно), що в 5,6-5,8 та в 3,4-3,5 разу перевищує їх частоти в групі популяційного контролю (3,3% і 1,7% відповідно, р <0,01). Ризик розвитку ВІЛ/ВГС-коінфекції при наявності в геномі поліморфізму Asp299Gly гена TLR4 підвищується у 6,9 (OR = 6,94, р =0,01), алелі 299Gly – у 6,3 (OR =6,31, р =0,01) разу. Поліморфнозмінені генотипи Gln11Leu і Leu11Leu гена TLR7 реєструвалися у ВІЛ/ВГС-коінфікованих на рівні ВІЛ-моноінфікованих пацієнтів (26,1 % - 27,6%) без статистичної різниці з популяційним контролем (25,9%, р>0,05); Целью исследования было выяснение распространенности полиморфизма Asp299Gly гена TLR4 и Gln11Leu гена TLR7 среди ВИЧ/ВГС-коинфицированных Полтавской области. Для достижения поставленной цели проведено обследование 175 ВИЧ-инфицированных, находящихся под наблюдением в Полтавском областном центре профилактики ВИЧ-инфекции и борьбы со СПИДом и 175 практически здоровых жителей Полтавской области. Результаты проведенных исследований показали, что у больных с ВИЧ/ВГС-коинфекцией полиморфноизмененный генотип Asp299Gly гена TLR4 определялся в 19,3%, аллель 299Gly - в 9,6%, то есть на уровне с ВИЧ-моноинфицированными (11,5% и 5,7% соответственно), что в 5,6-5,8 и 3,4-3,5 раза превышает их частоты в группе популяционного контроля (3,3% и 1,7% соответственно, р <0,01). Риск развития ВИЧ/ВГС-коинфекции при наличии в геноме полиморфизма Asp299Gly гена TLR4 повышается в 6,9 (OR = 6,94, р = 0,01), аллели 299Gly - в 6,3 (OR = 6,31, р = 0,01) раза. Полиморфноизмененные генотипы Gln11Leu и Leu11Leu гена TLR7 регистрировались у ВИЧ/ВГС-коинфицированных на уровне ВИЧ-моноинфицированных пациентов (26,1% - 27,6%) без статистической разницы с популяционным контролем (25,9%, р> 0,05); The aim of the study was to determine the prevalence of Asp299Gly polymorphism of the TLR4 gene and Gln11Leu polymorphism of TLR7 gene among HIV/HCV-coinfected persons in Poltava region. To achieve this goal, a survey of 175 HIV-infected people supervised in the Poltava HIV Prevention and Control Centre and 175 healthy residents of the Poltava Region was conducted. The results of the research showed that polymorphic genotype Asp299Gly of the TLR4 gene was detected in 19.3% of the patients with HIV/HCVcoinfection, the allele 299Gly was detected in 9.6% of the patients with HIV/HCV-coinfection that corresponds to the level detected in HIV-monoinfected persons (11, 5% and 5, 7%, respectively). This is 5.6-5.8 and 3.4-3.5 times higher than their frequencies in the control group (3.3% and 1.7%, respectively, p <0.01). The risk of HIV/HCV-coinfection development in the case of present Asp299Gly polymorphism of the TLR4 gene in the genome increases in 6.9 times (OR = 6.94, p = 0.01), of the allele 299Gly in 6.3 (OR = 6.31, p = 0.01) times. Polymorphic genotypes Gln11Leu and Leu11Leu of TLR7 gene were registered in HIV/HCVcoinfected patients at the same level as among HIV-monoinfected patients (26.1% -27.6%) without any statistical difference compared the control (25.9%, p> 0.05).Документ Методичні аспекти підвищення якості викладання на кафедрі інфекційних хвороб з епідеміологією(Полтавський державний медичний університет, 2024-03-20) Полторапавлов, Володимир Анатолійович; Коваль, Тетяна Ігорівна; Прийменко, Наталія Олегівна; Марченко, Олена Геннадіївна; Ваценко, Анастасія Ігорівна; Poltorapavlov, V. A.; Koval, T. I.; Pryimenko, N. O.; Marchenko, O. G.; Vatsenko, A. I.Реформування української вищої медичної освіти важливе і необхідне не тільки через потребу вирішити проблеми визнання українських дипломів за кордоном, підвищивши конкурентоспроможність українських вищих медичних навчальних закладів освіти та їхніх випускників на європейському і світовому ринках праці, а й підвищити ефективність і якість освіти, оскільки ми втратили і продовжуємо втрачати після повномасштабного вторгнення один з найпотужніших потенціалів медичних ВУЗів південно-східного регіону України. На сучасному етапі реформування української системи вищої освіти відбувається переорієнтування всіх вищих навчальних закладів на компетентністно зорієнтований підхід, метою якого є розвиток і формування в осіб, які навчаються, певних типів, видів і підвидів компетентностей шляхом комплексного засвоєння необхідних знань і способів практичної діяльності. Підготовка висококваліфікованих медичних кадрів включає багатопрофільну підготовку лікаря, яка охоплює окрім терапії знання з більш як двох десятків спеціальностей. Найважливішими з них являється діагностика і лікування пацієнтів з гострими і хронічними терапевтичними та хірургічними хворобами, надання медичної допомоги хворим з невідкладними станами. В багатьох країнах епідеміологічна ситуація щодо низки інфекційних хвороб не має сприятливої стабілізації. В Україні і в наших сусідів продовжує зростати захворюваність на вірусні гепатити, туберкульоз, грип, ГРВІ, СНІД, Лайм-бореліоз та ін.. Зовсім новим викликом для світової спільноти є спалах у Західній Африці лихоманки Ебола, мавпячої віспи та її розповсюдження по всьому світу. Викликає стурбованість поява збудників інфекційних хвороб стійких до розроблених раніше ефективних лікарських препаратів. Сьогодні ми в режимі реального часу можемо спостерігати світову кризу зумовленого новітнім коронавірусом людини – SARS-CoV-2. З’явилося і набирає швидкість вчення про емерджентні та ре-емерджентні інфекції. Тому дуже важливим є кваліфікаційний рівень майбутніх спеціалістів з інфекційних хвороб та епідеміології, які зможуть організувати і надавати медичну допомогу у вкрай несприятливих умовах воєнного лихоліття, пандемії, нестачі медичного персоналу та медикаментів, відсутності теоретичних і практичних знань при появі новітніх інфекцій. Для більш сприятливого засвоєння матеріалу і підвищення якості викладання здобувачам освіти під час широкомасштабного вторгнення доцільне централізоване використання дистанційної лекційної освіти і класичних практичних занять на першому етапі, видання і розповсюдження методичного забезпечення з інфекційних хвороб та епідеміології на другому етапі, створення умов для засвоєння практичних навичок на третьому етапі.Документ Предиктори прогресування ВІЛ-інфекції до призначення та на фоні АРТ(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Марченко, Олена Геннадіївна; Коваль, Тетяна Ігорівна; Сизова, Людмила Михайлівна; Прийменко, Наталія Олегівна; Марченко, Елена Геннадиевна; Коваль, Татьяна Игоревна; Сизова, Людмила Михайловна; Прийменко, Наталья Олеговна; Marchenko, O. G.; Koval, T. I.; Sizova, L. M.; Pryimenko, N. O.Пошук предикторів прогресування інфекції вірусу імунодефіциту людини до IV клінічної стадії у хворих до призначення і на фоні антиретровірусної терапії є актуальним науково-практичним завданням. Мета дослідження — виявити предиктори прогресування інфекції вірусу імунодефіциту людини до IV клінічної стадії у хворих до призначення і на фоні антиретровірусної терапії на основі ви- значення клініко-генетичних маркерів. Проведено ретроспективне когортне дослідження 181 пацієнта, інфікованого вірусом імунодефіциту людини. Для статистичної обробки даних використовувався регресійний аналіз. Незалежними предикторами прогресування інфекції вірусу імунодефіциту людини до ІV клінічної стадії у пацієнтів, інфікованих вірусу імунодефіциту людини, до призначення антиретровірусної терапії виявились: чоловіча стать (p=0,037), парентеральний шлях передачі вірусу імунодефіциту людини (p=0,004), досвід ув’язнення (p=0,020), індекс маси тіла менше 18,5 кг/м2 (p=0,040), початкове вірусне навантаження вірусу імунодефіциту людини >1,0х105 копій/мл (p=0,034), початковий рівень СD4+ Т-лімфоцитів < 350 кл/мкл (p=0,000), рівень гемоглобіну нижче 100 г/л (p=0,001), наявність яких підвищує ризик прогресування вірусу імунодефіциту людини до ІV клінічної стадії на етапі до призначення антиретровірусної терапії. Незалежними предикторами прогресування інфекції вірусу імунодефіциту людини до ІV клінічної стадії у пацієнтів, інфікованих вірусом імунодефіциту людини, які отримують антиретровірусну терапію, виявились: парентеральний шлях передачі інфекції вірусу імунодефіциту людини (р=0,053), досвід ув’язнення (р=0,043), низька прихильність до антиретровірусної терапії (р=0,028), початковий рівень СD4+ Т-лімфоцитів < 350 кл/мкл (р=0,020), рівень гемоглобіну нижче 100 г/л (р=0,015) та носійство алелі 299 Gly гена TLR4 (р=0,016); Поиск предикторов прогрессирования инфекции вируса иммунодефицита человека до IV клинической стадии у больных до назначения и на фоне антиретровирусной терапии является актуальной на- учно-практической задачей. Цель исследования - выявить предикторы прогрессирования инфекции вируса иммунодефицита человека до IV клинической стадии у больных до назначения и на фоне антиретровирусной терапии на основании определения клинико-генетических маркеров. Проведено ретроспективное когортное исследование 181 пациента, инфицированного вирусом иммунодефицита человека. Для статистической обработки данных использовался регрессионный анализ. Независимыми предикторами прогрессирования инфекции вируса иммунодефицита человека до IV клинической стадии у пациентов, инфицированных вирусом иммунодефицита человека, до назначения анти- ретровирусной терапии оказались: мужской пол (p = 0,037), парентеральный путь передачи вируса иммунодефицита человека (p = 0,004), опыт заключения (p = 0,020), индекс массы тела менее 18,5 кг/м2 (p = 0,040), начальная вирусная нагрузка вируса иммунодефицита человека > 1,0х105 копий / мл (p = 0,034), начальный уровень СD4 + Т-лимфоцитов <350 кл/мкл (p = 0,000), уровень гемоглобина ниже 100 г / л (p = 0,001), наличие которых повышает риск прогрессирования вируса иммунодефицита человека до IV клинической стадии на этапе до назначения антиретровирусной терапии. Независимыми предикторами прогрессирования инфекции вируса иммунодефицита человека до IV клиничес- кой стадии у пациентов, инфицированных вирусом иммунодефицита человека, получающих антиретровирусную терапию, оказались: парентеральный путь передачи инфекции вируса иммунодефицита человека (р = 0,053), опыт заключения (р = 0,043), низкая приверженность к антиретровирусной терапии (р = 0,028), начальный уровень СD4 + Т-лимфоцитов <350 кл / мкл (р = 0,020), уровень гемоглобина ниже 100 г/л (р = 0,015) и носительство аллеля 299 Gly гена TLR4 (р = 0,016) ; The search for predictors of the progression of HIV infection to the clinical stage IV in patients before prescription and on antiretroviral therapy (ART) is an urgent scientific and practical task. The study aimed to identify predictors of the progression of HIV infection to the clinical stage IV in patients before prescribing and on the background ART based on the determination of clinical and genetic markers. A retrospective cohort study of 181 HIV-infected patients was conducted. For statistical data processing, regression analysis was used. Independent predictors of the progression of HIV infection to clinical stage IV in HIV-infected patients prior to ART were: male (p = 0,037), parenteral HIV transmission (p = 0,004), conclusion experience (p = 0,020), body mass index (BMI) less than 18.5 kg / m2 (p = 0,040), initial viral load (HV) of HIV> 1.0 x 105 copies / ml (p = 0,034), initial level of CD4 + T-lymphocytes <350 cells / μl (p = 0,000), hemoglobin level below 100 g/l (p = 0,001), the presence of which increases the risk of HIV progression to the clinical stage IV prior to prescribing ART. Independent predictors of the progression of HIV infection to the clinical stage IV in HIV-infected patients receiving ART were: parenteral transmission of HIV infection (p = 0,053), previous incarceration (p = 0,043), low adherence to ART (p = 0,028) , the initial level of CD4 + T-lymphocytes <350 cells/μl (p = 0,020), hemoglobin level below 100 g/l (p = 0,015) and carriage of the 299 Gly allele of the TLR4 gene (p = 0,016).